Ухвала суду № 86191972, 06.12.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 694/416/17

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії:

головуючого судді – Степаненка О.М., суддів Кондрацької Н.М., Скляренко В.М.,

за участю секретаря – Чмих І.С., прокурора – Джуган В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Постригань Т.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

До Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшло кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду із клопотаннями про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, незаконний вплив на свідків, які проживають в одному селі разом із обвинуваченим, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 в суді заявив, що після звільнення із Київського СІЗО, він проживав в м. Києві, де працював неофіційно. В село Казацьке Звенигородського району, де він проживав, він не повертався, так як знав, що його там очікують працівники правоохоронних органів. Певний період зв`язувався по телефону із своїм адвокатом. Йому не було відомо, що його викликають у суд. Просив застосувати запобіжний захід, який не пов`язаний із триманням під вартою, та повідомив, що буде проживати у своїй тітки в м. Шпола Черкаської області.

Захисник заперечувала проти застосування найтяжчого запобіжного заходу, заявила, що прокурором не доведені заявлені ним ризики.

Колегією суду встановлено наступне: за відомостями обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2 , яке було вчинено на території домоволодіння в с. Козацьке Звенигородського району Черкаської області.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який судом неодноразово продовжувався. Останній раз ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 30.01.2018 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою було продовжено до 12.04.2018. За письмовим повідомленням ДУ «Київський слідчий ізолятор» ув`язнений ОСОБА_1 звільнений з під варти 12.04.2018 по закінченню строку дії вищевказаної ухвали.

Після 12.04.2018 обвинувачений в судові засідання перестав з`являтися, про місце свого перебування суд не повідомив.

Суд критично оцінює та не приймає доводи обвинуваченого, що йому не приходили виклики до суду, а тому він не знав, що перебуває в розшуку, використовуючи висновки Європейського суду у справах людини, який у своїй практиці прийшов до висновку, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року п. 27, «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року п.41). В свою чергу ОСОБА_1 з моменту коли він опинився на свободі, жодного разу не з`явився у суд та не цікавився процесом його розгляду. Вказане свідчить про свідоме порушення ним своїх обов`язків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме обов`язок з`являтися в суд на його виклики, що є підтвердженням ризику переховування від суду.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, судом взято до уваги особливу тяжкість обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_1 , а тому об`єктивним є твердження прокурора, що під острахом кримінальної відповідальності останній може ухилятися від суду. Наявність такого ризику узгоджується із рішенням ЄСПЛ у справі від 26.07.2001 «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 п.81, в якому зазначено, що серйозність пред`явленого обвинувачення є тим фактором, який надає можливість продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки це є один із аспектів при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження заняття злочинною діяльністю.

Колегія суддів взяла до уваги факт підвищеної суспільної небезпеки інкримінованого обвинуваченому злочину, який домінує над його правом на вільне пересування.

Підставою для утримання ОСОБА_1 під вартою є встановлені прокурором та перевірені судом ризики, зокрема, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування суду.

За таких обставин суд встановлює підстави для задоволення клопотання сторони обвинувачення щодо застосування запобіжного заходу підсудному у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. З урахування того, що останній затриманий 05.12.2019 такий строк має діяти до 03.02.2020.

Керуючись ч.4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , суд користується своїм правом та не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, посилаюсь на те, що останній обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 314-316, 369-372 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Застосувати стосовного обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03.02.2020 включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору для відому, направити ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: О. М. Степаненко

Судді Н.М. Кондрацька В.М.Скляренко