Вирок № 86190081, 29.11.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6411/16-к

пр.№ 1-кп/464/20/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2019 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Комарницька Р.В.

з участю прокурора Васьківа Б.Я.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження (внесене до ЄРДР за №12016140070000601) про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , має судимість: 10.04.2002р. засуджений Галицьким районним судом м.Львова за ч.1 ст.186 КК України за ч.1 ст.186 КК України до 1 року позбавлення волі, покарання відбув; 20.12.2004р. засуджений Галицьким районним судом м.Львова за ч.1 ст.194, ч.3 ст.289 КК України до 10 років позбавлення волі, покарання відбув, 09.12.15 року засуджений Сихівським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 міс., покарання не відбув; 18.06.2018 року засуджений Галицьким районним судом м.Львова за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 4 років 1 місяці позбавлення волі, покарання не відбув,-

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_1 в серпні 2015 року о 01.20 год., маючи непогашену та незняту судимість за злочини передбачені ст.186, ст.289 КК України, діючи з умислом на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 (який засуджений вироком Сихівським районним судом м.Львова від 13.07.16 р. за даний злочин), розподіливши між собою ролі та знаходячись неподалік магазину «Ремонт мобільних телефонів», що на вул.Куліша в м.Львові, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що за ними ніхто не спостерігає, таємно викрали з сидіння автомобіля «Мерседес 124» д.н.з. НОМЕР_1 , майно потерпілого ОСОБА_3 , а саме, - сумку вартістю 2000 грн., в якій знаходились гроші в сумі 3500 грн., мобільний телефон марки Нокіа 6230і вартістю 500 грн., документи на автомобіль та закордонний паспорт громадянина ОСОБА_3 вартістю 7000 грн., пластикові картки та дисконтну картку «Brocard» № НОМЕР_2 , а всього майна потерпілого на загальну суму 13000 грн.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 15 листопада 2015 року о 00.55 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_2 (якого засудженого вироком Сихівського районного суду м.Львова від 13.07.2016 р. за даний злочин), розподіливши між собою ролі, прибули до тильної сторони ТЦ «НАШ», що по вул.Сихівська, 12А у м.Львові, де ОСОБА_2 виліз на дашок та користуючись тим, що в той момент ніхто за ними не спостерігає, проник через не зачинене вікно до гардеробного приміщення закладу харчування «Ред Сіті Найт», звідки таємно викрав: куртку, вартістю 3750 грн., сумку жіночу, вартістю 860 грн., в якій знаходились гроші в сумі 1000 грн., духи жіночі, вартістю 200 грн., помаду жіночу, вартістю 68 грн., рукавиці, вартістю 200 грн., зарядний пристрій, вартістю 150 грн., засоби гігієни, вартістю 50 грн. та таблетки «Німесил», вартістю 50 грн., які належали потерпілій ОСОБА_4 а також куртку жіночу, вартістю 1500 грн., яка належала потерпілій ОСОБА_5 , окуляри, вартістю 1070 грн., 3 ключі від квартири, вартістю 140 грн., сумку жіночу, вартістю 500 грн., гроші в сумі 30 грн., які належали потерпілій ОСОБА_6 , в той же час, ОСОБА_1 чекав останнього надворі з метою перенесення викрадених із гардеробної речей. Отримавши вищевказані викрадені речі, направився у сторону ТЦ «Іскра» разом із ОСОБА_2 . Вказаними діями ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди потерпілим: ОСОБА_4 на загальну суму 6328 грн., ОСОБА_5 на загальну суму 1500 грн. та ОСОБА_6 на загальну суму 1740 грн.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 09 грудня 2015 року о 21.00 год.,, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_2 (який засуджений Сихівським районним судом м. Львова 13.07.2016 р. за даний злочин), перебуваючи на зупинці маршрутних таксі, що по вул. Зелена 311 у м. Львові, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_7 перебуває у безпорадному стані та за ними ніхто не спостерігав, шляхом вільного доступу викрали сумочку останнього вартістю 200 грн., у якій знаходилися гроші в сумі 350 грн., мобільний телефон марки «Nokia C601» вартістю 2000 грн., кредитна банківська картка «Приват Банк» вартістю 100 грн. та ключі від квартири у кількості 5 шт. вартістю 400 грн., при цьому залишили ремінець, на плечі потерпілого. В продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , здійснили крадіжку грошей в сумі 4200 грн. за допомогою вказаної банківської картки «Приват Банк», використавши їх для придбання мобільного телефону марки «Самсунг», який в подальшому здали у ломбард «Благо», завдавши такими діями потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 7250 грн.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 21 січня 2016 року о 20.10 год., будучи засудженим 09.12.15 р. Сихівським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 міс., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_2 (який засуджений Сихівським районним судом м.Львова 13.07.2016 р. за даний злочин), вийшовши із трамваю №3, почали слідувати за ОСОБА_8 , який прямував у сторону вул.Ів.Франка, поблизу будинку №127 у м.Львові, та коли останній, помітивши їх сприйняв їх дії, як реальну загрозу своєму здоров`ю та з метою уникнути застосування з їх боку насильства, викинув на землю ланцюжок з кулоном, вартістю 73 грн., яким в подальшому заволоділи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та намагався втекти, однак в подальшому, наздогнавши потерпілого ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 , розподіливши ролі, зупинили потерпілого ОСОБА_8 за руку та в той момент, коли один із них утримував потерпілого під руки, відкрито заволоділи мобільним телефоном марки «Нокіа 710» вартістю 400 грн., а також рюкзаком вартістю 700 грн. та гаманцем вартістю 400 грн. Вказаними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали матеріальної шкоди ОСОБА_8 на загальну суму 1573 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаних злочинів визнав повністю, дав показання аналогічні фабулі обвинувачення, просить врахувати, що він щиро розкаюється у вчиненому та суворо його не карати.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні злочинів стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами дослідженими під час судового розгляду.

Показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 , який суду показав, що 09 грудня 2015 року після роботи, повертався додому. В той день щось святкував на роботі та вживав спиртне, тому на зупинці громадського транспорту, що на вул.Зеленій, 311 в м.Львові, він задрімав. Під час цього на зупинці в нього викрали сумочку вартістю 200 грн., у якій знаходилися гроші в сумі 350 грн., мобільний телефон марки «Nokia C601» вартістю 2000 грн., кредитна банківська картка «Приват Банк» вартістю 100 грн. та ключі від квартири у кількості 5 шт. вартістю 400 грн. Після викрадення його картки «Приват банк» він її відновлював та довідався, що на нього оформлено кредит на суму 4200 грн., який він в подальшому сплатив із врахуванням комісіі та відсотків. Цивільний позов просить задоволити.

Показанями потерпілої ОСОБА_4 , яка суду ствердила, що під час її роботи у закладі громадського харчування, у гардеробній кімнаті із шафок працівників було викрадено речі працівників, у тому числі і її майно: гроші, одяг та особисті речі.

Даними протоколу огляду речей - диск DVD-R та дослідженим судом відеозаписом події злочину по епізоду викрадення майна потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в «Ред Сіті Найт», що містить фіксацію обставин викрадення майна.

Даними виписки з банківського рахунку «Приват банк», що належить потерпілому ОСОБА_7 , що містить відомості про рух коштів по ній, у т.ч. списання коштів в сумі 4200 грн.

Даними копії чеку про придбання мобільного телефону з магазину «Вухо.ком» за допомогою банківської картки ОСОБА_7 .

Даними листа магазину «Брокард» про належність дисконтної картки «Брокард».

Даними відповіді з магазину «Брокард», з якої вбачається, що дисконтна картка «Брокард», яка була вилучена у ОСОБА_1 , належить потерпілому ОСОБА_3

Даними протоколу огляду місця події від 22.01.2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 добровільно видав дисконтну картку «Брокард», яка була виявлена у ОСОБА_1 , та належить потерпілому ОСОБА_3 .

Відтак, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що такі є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочинів.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, є вірною, оскільки він таємно викрав чуже майно, за попередньою змовою групою осіб, повторно, таємно викрав чуже майно повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, а також відкрито викрав чуже майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а саме злочину середньої тяжкості та тяжких злочинів, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття у вчиненому, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, вчинив злочин під час відбуття іспитового строку за попереднім вироком, не працює, який має малолітню дитину, дані досудової доповіді про високий ризик вчинення ним повторного злочину та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

З огляду на те, що дані злочини обвинуваченим вчинено до постановлення вироку Галицьким районним судом м.Львова від 18.06.2018 р. покарання обвинуваченому слід призначити за сукупністю злочинів вчинених ним за даними вироками на підставі ч.1 та ч.4 ст.70 КК України, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання, яке призначено за ч.2 ст.186 КК України вироком Галицького районного суду м.Львова більш суворим, яке призначено за даним вироком.

Крім того, зважаючи на те, що два злочини (від 09.12.2015р. та 21.01.2016р.) вчинені обвинуваченим під час відбуття іспитового строку за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 09.12.2015р. до призначеного покарання обвинуваченому підлягає чатковому приєднанню невідбуте покарання за вказаним вироком.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції, що була чинною на час вчинення обвинуваченим злочину) строк попереднього ув`язнення, а також строк перебування особи, що відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження,підлягав зарахуванню з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 21.06.2017р. набрали чинності зміни до зазначеної норми та строк попереднього ув`язнення на даний час підлягає зарахуванню з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Згідно ст.3 КК України законом про кримінальну відповідальність є Кримінальний кодекс, відтак, усі положення Кримінального кодексу, у тому числі і ст.72 КК України повинні застосовуватись у відповідності до ст.5 КК України.

Зважаючи на наведене, а також правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.08.2018 у справі № 663/537/17, враховуючи те, що злочин обвинуваченим було вчинено до внесення змін до ч.5 ст.72 КК України, а Законом про внесення змін погіршується становище обвинуваченого, суд вважає, що строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 12.08.2016р. по 02.09.2016р. та строк тимчасового залишення у місцях попереднього ув`язнення на час розгляду даного кримінального провадження, з 13.02.2019р. до набрання вироком законної сили слід зарахувати з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

З огляду на призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України та поглиненням покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова, суд вважає, що у строк відбуття покарання також слід зарахувати попереднє ув`язнення у вказаному кримінальному провадженні, згідно вказаного вироку з розрахунку день ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме з 15.03.2018р. по 21.03.2018р. та відбуту частину покарання за даним вироком за період з 02.02.2019р. (з часу фактичного виконання вироку) до 13.02.2019р. (до часу тимчасового залишення у місцях попереднього ув`язнення).

Зважаючи на повне визнання обвинуваченим цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 такий слід задоволити та стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 6000 грн.

Речові докази: DVD+R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.185 КК України - два роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.185 КК України - три роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України - чотири роки два місяці позбавлення волі.

На підставі ч.1 та ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань за даним вироком та покарання за ч.2 ст.186 КК України призначеного вироком Галицького районного суду м.Львова від 18.06.18 року (чотири роки позбавлення волі) більш суворим покаранням за даним вироком, призначити ОСОБА_1 покарання - чотири роки два місяці позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 09.12.2015р. ОСОБА_1 - 1 місяць позбавлення волі та остаточно призначити покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в ред. до 21.06.2017р.) у строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 12.08.2016р. по 02.09.2016р. та строк тимчасового залишення у місцях попереднього ув`язнення на час розгляду кримінального провадження, з 13.02.2019р. до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ст. 72 КК України (у чинній редакції), ч.4 ст.70 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати попереднє ув`язнення, згідно вироку Галицього районного суду м.Львова від 18.06.2018р., а саме з 15.03.2018р. по 21.03.2018р. та відбуту частину покарання за вказаним вироком за період з 02.02.2019р. до 13.02.2019р.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 6000 грн.

Речові докази: DVD+R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча: