Рішення № 86189895, 02.12.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5959/18

пр.№ 2/464/438/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2019 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Рудакова І. П.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук О. Ю.,

справа № 464/5959/18,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1. - з'явилась, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - не з'явились,

відповідач ОСОБА_4 - з'явився,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5., ОСОБА_4 - з'явились, ОСОБА_6 - не з'явилась, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган піки і піклування,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган піки і піклування про встановлення порядку користування квартирою, за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про встановлення порядку користування квартирою,

за участю представників учасників справи: представник позивача ОСОБА_8, представники відповідача ОСОБА_4. - ОСОБА_9., ОСОБА_10., представник третьої особи ОСОБА_11. - з'явились,

в с т а н о в и в:

позивачі звернулись до суду із позовам до відповідача у якому просять: виділити у користування позивачів кімнату 6 житловою площею 17,70 кв.м з балконом площею 1,6 кв. м у квартирі АДРЕСА_1, залишивши у спільному користуванні співвласників кухню площею 7,90 кв.м. коридор площею 13,40 кв.м, туалет площею 1,20 кв.м, ванну кімнату площею 2,60 кв.м та комірку площею 1,3 кв.м.

В обґрунтування позову покликається на те, що позивачі, відповідач, третя особа ОСОБА_6 та неповнолітня дитина ОСОБА_12 є співвласниками по 1/6 ідеальній частці спірної квартири. У квартирі постійно проживає відповідач з неповнолітньою дитиною та третя особа ОСОБА_6 Квартира складається із трьох кімнат - 2, 5, 6 житловою площею 11,50 кв.м, 8,80 кв.м, 17,70 кв.м відповідно, кухні 7 площею 7,90 кв.м, коридору 1 площею 13,40 кв.м, туалету 3 площею 1,20 кв.м, ванної кімнати 4 площею 2,60 кв.м, комори площею 1,3 кв.м, балкону 1,6 кв.м та лоджії 1,1 кв.м. Кімнату 2 фактично займає мати/бабця позивачів - третя особа ОСОБА_6, а кімнати 5, 6 відповідач із дочкою та дружиною, хоча така не зареєстрована у спірній квартирі. Так, при наявній загальної житлової площі 38 кв.м, позивачам мали б належати житлова площа 19 кв. м. У зв'язку із тим, що відповідач впускає позивачів у квартиру лише тоді коли сам же дозволить, через відсутність домовленості між співвласниками щодо користування квартирою, просять захистити їх право користування у судовому порядку, а тому виділити позивачам кімнат 6 загальною площею 17,70 кв. м. з балконом площею 1,6 кв.м, а кухню, коридор, туалет, комору залишити у спільному користуванні. У відповідності до ст. 358 ЦК України просять позов задовольнити.

09 січня 2019 року відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи, що є співвласником 1/6 частки у спірній квартирі. Позивачі право власності не оспорюються, а лише зазначаються про неможливість реалізації їх житлових прав, хоч фактично проживають за іншою адресою. Житлову площу, яку позивачі просять виділити у їх користування, фактично займає відповідач із дочкою та дружиною, а відтак просить залишити таку у їх користуванні. Просить у позові відмовити.

05 лютого 2019 року ОСОБА_6 подано до суду позов, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у якому просить встановити порядок користування спірною квартирою наступним чином: виділити ОСОБА_6 житлову кімнату площею 8,8 кв.м, позивачам житлову кімнату площею 17,7 кв.м з балконом, відповідачу із дочкою житлову кімнату площею 11,50 кв.м з лоджією; кухню, коридор, туалет, ванну кімнату, комірку залишити у спільному користуванні. В обґрунтування позову покликається на аргументи, які аналогічні змісту обставин, викладених у первісній позовній заяві. Просить позов задовольнити у відповідності до ст. 358 ЦК України.

03 грудня 2018 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке неодноразово відкладалось з поважних причин.

05 вересня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні сторона позивача підтримала позовні вимоги та просить такі задовольнити з підстав викладених у заяві по суті.

У судовому засіданні представники відповідачів заперечили проти позову та просять у такому відмовити, адже позовні вимоги не стосуються усіх співвласників та осіб, які фактично проживають у спірній квартирі.

У судовому засіданні представник третьої особи при вирішенні спору покладається на розсуду суду.

У судове засідання інші учасники справи не з'явились, а тому з урахуванням думки присутніх учасників, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності осіб, що не з'явились.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_12 є співвласниками по 1/6 ідеальній частці квартири АДРЕСА_1.

Дані обставини підтверджено рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21.03.2017 № 464/8095/16-ц, витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, договором дарування 1/6 частки квартири від 03 травня 2018 року / арк. спр. 5-9, 41,42/.

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки від 11.10.2018 № 2949 у спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_1.

Разом із тим, у цій же квартирі без реєстрації проживає дружина співвласника ОСОБА_4 - ОСОБА_13, що підтверджено актом ЛКП «Житловик-С» від 23.10.2019 № ІІ/213.

Таким чином, між співвласниками виникли спірні правовідносини щодо реалізації права користування спільним майном у натурі та таке питання регулюється нормами ЦК України та ЖК УРСР.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Це ж положення закріплено в ст.9 ЖК УРСР згідно якої ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Окрім цього, необхідно звернути увагу на норми міжнародного законодавства, які регулюють дану сферу відносин. Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла, зокрема права користування ним.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 358 Цивільного кодексу України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до статті 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 156 ЖК Української РСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ст. ст. 47, 48 ЖК УРСР жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі. Норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд відмічає, що квартира АДРЕСА_1 складається із: трьох кімнат - 2, 5, 6 житловою площею 11,50 кв.м, 8,80 кв.м, 17,70 кв.м відповідно, кухні 7 площею 7,90 кв.м, коридору 1 площею 13,40 кв.м, туалету 3 площею 1,20 кв.м, ванної кімнати 4 площею 2,60 кв.м, комори площею 1,3 кв.м, балкон 1,6 кв.м та лоджією 1,1 кв.м. Дані обставини підтверджено технічним паспортом на квартиру / арк. спр. 11/.

Суд установив, що у спірній квартирі фактично проживає відповідач із дружиною та дочкою, а також третя особа ОСОБА_6 Дані обставини підтверджено показаннями наданими безпосередньо у суді свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які є сусідами зазначених осіб, та такі дані приймаються судом до уваги.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що порядок користування спірною квартирою, який просять визначити позивачі не відповідає їх часткам у праві власності на цю квартиру та призведе до суттєвого обмеження прав інших співвласників, виходячи з розміру належної їм частки у спірному майні та право користування осіб, які фактично проживають у ній без реєстрації та є членом сім'ї співвласника, а відтак суд прийшов висновку, що визначити частку кожного співвласника у спірній квартирі, що може бути надана кожному у володіння та користування, яка б не обмежувала права інших співвласників, передбачені ст. ст. 317, 319 ЦК України щодо права власника користуватись майном на власний розсуд, неможливо.

При цьому, суд враховує житлову площу наявну у спірній квартирі 38 кв. м, тобто на кожного із співвласників припадає по 6,33 кв.м, однак позивачі просять виділити у користування площу яка не відповідає їх часткам, зокрема кімнату 17,70 кв.м, що менше від ідеальної частки на 1,29 кв.м, відповідачу із дочкою кімнату 11,50 кв.м, що менше від ідеальної частки на 1,16 кв.м, треті особі ОСОБА_6 8,8 кв.м, що більше від ідеальної частки на 2,47 кв.м.

Таким чином, запропонований поділ користування спірною квартирою унеможливлює встановлення порядку користування цією квартирою між учасниками справи, адже призведе до погіршення житлових умов одних осіб та покращення інших, що не допускається законодавством. При цьому, суд враховує постійний характер проживання відповідача із дружиною та дочкою, третьої особи ОСОБА_6 та не проживання позивачів.

Суд критично оцінює аргументи позивачів, щодо вчинення перешкод у користуванні та розпорядженні часткою у праві власності щодо квартири із сторони відповідача, адже такі жодними доказами у відповідності до ст. ст. 76-79 ЦПК України не підтверджено.

Інших обставини справи, які б мали вирішальне значення для правильного вирішення справи та на які сторони не покликались, суд не встановив.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що у позові необхідно відмовити повністю.

Щодо заявлено позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору, суд прийшов переконання, що оскільки аргументи та обставини наведені у ньому є аналогічними, що викладені у первісному позові, а тому суд не убачає необхідності надання оцінці доказам, які досліджено судом при вирішенні первісного позову.

Таким чином, суд прийшов висновку що у позові третьої особи про встановлення порядку користування квартирою необхідно відмовити.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір сплачений позивачем ОСОБА_1. у розмірі 1408,00 грн покласти на останню. Судовий збір у розмірі 768,40 грн, сплачений третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору при подані заяви до суду, покласти на ОСОБА_6

Керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 13, 76-81, 259, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 - відмовити.

У позові третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 - відмовити.

Судовий збір у розмірі 1408,00 грн, сплачений позивачем при подані заяви до суду, покласти на ОСОБА_1.

Судовий збір у розмірі 768,40 грн, сплачений третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору при подані заяви до суду, покласти на ОСОБА_6.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКППФО 2512716829;

позивач ОСОБА_2, місце проживання - АДРЕСА_2, РНОКППФО НОМЕР_1;

позивач ОСОБА_13, місце проживання - АДРЕСА_2, РНОКППФО НОМЕР_2;

відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1, серія та номер паспорта НОМЕР_3;

третя особа, яка заявляє/не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1, серія та номер паспорта НОМЕР_4;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1, серія та номер паспорта НОМЕР_5;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1, серія та номер паспорта НОМЕР_6;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган піки і піклування, місцезнаходження - місто Львів, проспект Червоної Калини, будинок № 66, код ЄДРПОУ 25258931.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2019 року.

Суддя І. П. Рудаков