Рішення № 86189643, 22.11.2019, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2166/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"22" листопада 2019 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Пташинського І.А.,

при секретарі Терлецькій І.В.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України і за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги аргументує тим, що він 12.06.2015 року отримав кредит у розмірі 15000.00 грн. відповідно до Договору про надання банківських послуг №б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту; ОСОБА_1 не повернув повністю своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунках заборгованості за договором. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 15.05.2019 року перед банківською установою ОСОБА_1 має заборгованість 51 180,60 грн.

Відзиву на позов від відповідача до суду не поступало; позивачем подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача і у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з наведеним і, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав:

Судом встановлено, що 12.06.2015 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, згідно з умовами якого АТ КБ «Приватбанк» надало відповідачу кредит у розмірі 15000.00 грн. відповідно до Договору про надання банківських послуг №б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 12.06.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 станом на 15.05.2019 року заборгував позивачу 51180,60 грн., з яких: 25776,12 грн. - заборгованість за тілом кредита; 9780,55 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 11960,57 грн.- нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 750,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2413,36 грн. - штраф (процентна складова).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов`язання. Даних про належне виконання відповідачем умов кредитного договору суду не представлено.

Разом з тим відповідно до вимог ст. 266 та ч. 2 ст. 258 ЦК України стягнення неустойки (пені) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Тому, стягненню із відповідача підлягає нарахована пеня за однин рік перед зверненням банківської установи до суду.

Окрім цього відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року №6-2003цс15.

З огляду на вищевказане суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 500 гривень штрафу (фіксованої частини) та 2413,36 гривень штрафу (процентної складової) задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором, а також пені у розмірі, який передбачений у поданому ним розрахунку виходячи із законодавчих норм; а у зв`язку із задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із відповідача сплаченого судового збору в розмірі 1 921 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 274, 280 ЦПК України, ст. ст. 526, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов АТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 , - у користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, Київ, вул. Грушевського, 1Д; листування: 49094, м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50; ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_2 , МФО 305299, zapros.v.sud@privatbank.ua), - суму коштів 48 267 (сорок вісім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 24 коп. заборгованості за кредитним договором від 12.06.2015 року та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. сплаченого судового збору.

В частині позову про стягнення штрафів у сумі 2913,36 грн. відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.

Суддя