Ухвала суду № 86188782, 04.12.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12134/19 1-кс/335/8343/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2019 р. слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Соболєва І.П., за участю секретаря судового засідання Корягіної Ю.С., представника заявника адвоката адвоката Моніна І.В., прокурора Кузьмічова Ю.Ю., слідчого Гайдара А.В., розглянувши в судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» в особі адвоката Моніна І.В. про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 32019080000000056 від 10 жовтня 2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» адвокат Монін І.В. звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на активи - суми лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України, за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (код ЄДРПОУ 42871215), накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2019 у справі №335/12134/19 (провадження № 1-кс/335/8026/19).

В обґрунтування вказав, що арешт на суми ліміту ПДВ ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» в системі електронного адміністрування ПДВ та заборона відчужувати, користуватися та розпоряджатися активами - сумами ліміту ПДВ в Державній фіскальній службі України накладено необґрунтовано, з огляду на те, що суми ліміту ПДВ не є майном в розумінні ч. 10 ст. 170 КПК України. Також вказує на те, що накладення арешту обмежує правомірну підприємницьку діяльність ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ», сплату ПДВ до бюджету за наслідками діяльності.

В судовому засіданні представник заявника клопотання підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, оскільки арешт на майно накладено законно й обґрунтовано.

Заслухавши представника заявника, прокурора, дослідивши матеріали, якими учасники процесу обґрунтовують свої доводи, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Сума ліміту ПДВ не є ані активами підприємства, ані рухомим чи нерухомим майном, ані грошима, ані коштами та цінностями, ані видатковими операціями, ані майновими чи корпоративними правами, ані цінними паперами. Сума ліміту ПДВ не перебуває на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Отже, суми ліміту ПДВ не мають ознак переліку майна, яке визначено в ч. 10 ст. 170 КПК України, мають абстрактне вираження, а тому на них не може бути накладений арешт.

Фактично ліміт ПДВ є обсягом податку, а податок відповідно до норм чинного податкового, цивільного, господарського законодавства - не є майном чи активом підприємства, а відноситься до категорії зобов`язань.

Арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) зазначеною нормою КПК України не передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.

Це випливає не тільки із положень ч. 10 ст. 170 КПК України, а і з того, що арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Отже, органом досудового розслідування було внесено клопотання про арешт майна, на яке законом не передбачено можливості його арешту.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Вищевказаних вимог закону слідчий та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, слідчий у клопотанні, хоча і визначив метою накладення арешту забезпечення збереження речових доказів, однак таку мету арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) він не довів, оскільки зазначені суми ПДВ не є матеріальними об`єктами в розумінні ст. 98 КПК України, тобто не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, виходячи з того, що вони мають адміністративно-правову природу та існують виключно в межах адміністративних правовідносин між платником і органом ДФС.

Накладений ухвалою слідчого судді арешт суми ліміту ПДВ та заборони віджувати, користуватися та розпоряджатися ними в системі електронного адміністрування повністю паралізує діяльність ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (код ЄДРПОУ 42871215) та породжує додаткові збитки.

Тому, в даному випадку, накладений арешт на ліміт ПДВ в СЕА ПДІ ДФС та заборона їх відчужувати, користуватися чи розпоряджатися ним є безпідставним обмеженням ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (код ЄДРПОУ 42871215) на здійснення господарської діяльності, а тому арешт накладений на суми ліміту ПДВ та заборона відчужувати, користуватися та розпоряджатися в системі електронного адміністрування підлягає скасуванню.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип розумності та співмірності.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для його задоволення шляхом скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 22, 98, 170, 172-174, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» в особі адвоката Моніна І.В. задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2019 р. у справі №335/12134/19 (провадження № 1-кс/335/8026/19) у кримінальному провадженні № 32019080000000056 від 10 жовтня 2019 р., на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄРДПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, підприємства ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (код ЄДРПОУ 42871215), шляхом блокування суми податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (код ЄДРПОУ 42871215), на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Направити ухвалу про скасування арешту для виконання до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І.П. Соболєва