Ухвала суду № 86185734, 03.12.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 4-с/537/24/2019

Справа № 537/4363/19

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2019 року м. Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участю секретаря Мєняйлова О.О.,

скаржника ОСОБА_1 ,

головного державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук ГТУЮ в Полтавській області Загорулько О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду справу за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на бездіяльність головного державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Загорулько О.С.,

в с т а н о в и в:

17.10.2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду зі скаргою, в якій просили переглянути професійну кваліфікацію та відповідність займаній посаді головного державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Загорулько О.С. та вжити заходів щодо порушення головним державним виконавцем Загорулько О.С. Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги зазначили, що в провадженні Крюківського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження №39765120 за виконавчими листами №1615/1981/2012 від 21.11.2012 року, № 1615/1982/2012 від 07.06.2013 року та № 1615/2597/2012 від 18.10.2013 року, виданими Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення з підприємства «Художньо-виробничої майстерні» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати. В даному виконавчому провадженні 27.11.2018 року державним виконавцем винесені постанови про повернення виконавчих документів стягувачу, які скасовані ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.08.2019 року, що набрала законної сили 22.08.2019 року. Однак в порушення Закону України «Про виконавче провадження» головний державний виконавець Загорулько О.С. винесла постанову про скасування постанови про повернення виконавчого документа лише 16.09.2019 року. Зазначили, що арештоване державним виконавцем 05.08.2014 року майно Підприємства «Художньо-виробничої майстерні» відсутнє, Спілка художників його приховує, не надає доступу до орендованого боржником приміщення за адресою АДРЕСА_1 . В ухвалі суду від 06.08.2019 року зазначено, що державним виконавцем не в повній мірі вчинені заходи щодо виявлення описаного та арештованого майна, а також не встановлено осіб, які причетні до його зникнення, що призводить до невиконання рішення суду. За таких обставин Липини звернулися до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Загорулько О.С.

Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримала та просила задовольнити з викладених у ній підстав.

Скаржники ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Із заявами про відкладення розгляду справи до суду не зверталися, причини неявки не повідомили. Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Головний державний виконавець Крюківського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Загорулько О.С. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні скарги з підстав, що зазначені в скарзі вимоги виходять за межі компетенції суду, зазначені в ст.451 ЦПК України. Крім того вказувала, що зі скарги не вбачається, якими саме рішеннями, діями або бездіяльністю під час виконання судового рішення порушено право скаржників. Зазначила, що постанова про скасування постанови про повернення виконавчого документа винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а саме 16.09.2019 року на наступний робочий день після отримання ухвали суду від 02.08.2019 року, що набрала законної сили. При виконанні зведеного виконавчого провадження вжиті всі необхідні заходи, у результаті яких неможливо встановити місцезнаходження боржника та належного йому майна, за рахунок якого можливо б було задовольнити вимоги стягувачів-скаржників.

Вислухавши учасників розгляду скарги, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження №39765120 за виконавчими листами №1615/1981/2012 від 21.11.2012 року, №1615/1982/2012 від 07.06.2013 року та №1615/2597/2012 від 18.10.2013 року, виданими Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення з підприємства «Художньо-виробничої майстерні» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.08.2019 року задоволено скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на дії державного виконавця та скасовані постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.11.2018 року у виконавчому провадженні №38733148, №41565962, №40160237.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За положеннями частини 2 цієї статті, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При цьому суд враховує, що згідно з положеннями ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В прохальній частині скарги скаржники просять переглянути професійну кваліфікацію та відповідність займаній посаді головного державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Загорулько О.С. та вжити заходів щодо порушення головним державним виконавцем Загорулько О.С. Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, скаржниками не зазначено в прохальній частині скарги, які саме рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця під час виконання ним судового рішення порушили права стягувачів-скаржників, не зазначено якій саме спосіб вони просили суд застосувати з метою усунення порушення їх прав.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. (ст.1 ЦПК України).

В ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються суду сторонами та іншими учасниками справи.

В ст. 451 ЦПК України, наведений виключний перелік судових рішень, які має право прийняти суд за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця під час виконання рішення суду.

Так, за приписами ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Зі змісту ст. 264 ЦПК України вбачається, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі вимог.

З огляду на положення ст.451 ЦПК України, при вирішенні скарги на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця, суду не дано повноважень переглядати професійну кваліфікацію та відповідність займаній посаді державного виконавця, чи вживати щодо нього невизначених заходів на власний розсуд. А тому суд не наділений повноваженнями вирішити по суті вимоги прохальної частини скарги, в якій скаржники не зазначили, які саме рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця вони просять визнати неправомірними, у чому такі рішення, дії (бездіяльність) виразились та у чому саме конкретно вони полягали, не зазначили який саме передбачений законом спосіб поновлення порушеного права скаржників вони просили суд застосувати.

Оскільки скаржниками в скарзі не зазначено, а у судовому засіданні не доведено, які права скаржників порушено державним виконавцем під час виконання судового рішення, що не були предметом розгляду судом попередніх скарг, не зазначено які саме рішення, дії чи бездіяльність оскаржується, не вказано визначений законом спосіб, якій вони просили застосувати для поновлення їх прав, суд вважає таку скаргу безпідставною та необґрунтованою.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 447-453, 258-260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на бездіяльність головного державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Загорулько О.С.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2019 року.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.