Вирок № 86185209, 03.12.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа№266/731/16-к

Провадження№ 1-кп/266/33/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретарів - Жиркової М.В., Нетреби О.В., Шишханової К.Р., Макогон С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя кримінальне провадження № 12015050000001201 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Старий Крим, м.Маріуполя, Донецької області, громадянина України, руського, який має середньо-спеціальну освіту, одруженого, має на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого ТОВ ПБП «Азовінтекс» водієм, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурори - Яхно В.А., Вознесенський М.Д., Буцулаєв Є.Ф.,Осюк Ю.П.,

Федченко А.О.

захисник Комаров І.О.,

представник потерпілих Куцобін Г.А.,

потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

представники цивільного відповідача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2015 року приблизно о 07 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Volvo «FM 84R В», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював на ньому рух по проїжджій частині заїзду з ТОВ ПБП «Азовінтекс» з боку прохідних воріт вказаного підприємства в напрямку вул. Флотської(Краснофлотської) в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області.

Здійснюючи рух у зазначеному напрямку та під`їжджаючи до перетину з вул.Флотською(Краснофлотською), де перед виїздом на вказану вулицю розташований дорожній знак 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 , діючи неуважно, в порушення п.п. 2.3«б»; 10.2 та дорожнього знаку 2.1 пункту 33 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

10.2. Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Розділ 33 Дорожні знаки:

2.1 «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі,

проявляючи злочинну недбалість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, не стежачи за дорожньою обстановкою, відповідно не реагуючи на її зміни, маючи об`єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою і рухом транспортних засобів по проїжджій частині вул. Краснофлотської, не переконавшись у відсутності інших учасників дорожнього руху, продовжив рух у вказаному напрямку та здійснюючи виїзд на проїжджу частину вул. Краснофлотської, не надав дорогу велосипедисту ОСОБА_6 , який рухався по вул. Краснофлотській з ліва на право відносно напрямку руху транспортного засобу, в результаті чого здійснив наїзд на велосипедиста.

В наслідок зазначеної дорожньо-транспортної події було травмовано велосипедиста ОСОБА_6 , якому були спричиненні наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: забита рана потиличної області зліва з переходом на основу черепа та на ліву тім`яну кістку, крововилив у вигляді кров`яних згортків в області правої півкулі мозку, а також міжпівкульної щілини, крововиливи з ділянками забію речовини головного мозку в області тім`яної та потиличної долей зліва, полюсів і базальних поверхонь обох лобних долей, правої скроневої долі, а також лівої долі мозочка, крововиливи у речовину головного мозку. Синці на повіках правого ока, осадження в області червоної кайми верхньої губи. Також виявлені переломи 4-7 ребер зліва, по лінії від лопаткової до задньо-пахової, без ушкоджень пристінкової плеври, які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх утворення та таких, що привели до смерті.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. п. 2.3, п. 10.2 та дорожнього знаку 2.1 пункту 33 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням події цієї дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_6 .

Кримінальна відповідальність ОСОБА_1 за зазначене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.286 КК України, а саме за необережні дії, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожньго руху, під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що працює в ТОВ «ПБП «Азовінтекс» водієм на вантажному автомобілі, має права водія 1 класу, стаж водія - 20 років, завжди працював на вантажних автомобілях. 23.12.2015 р. прийшов на роботу, оглянули його медики, потім отримав наряд, в гаражі кожний день оглядає транспортний засіб, механік перевіряє увечері при в`їзді колеса, шипіння повітря, або водій каже механіку які є зауваження до транспортного засобу. 23.12.2015 р. о 07.05 год. він заправивив автомобіль, коли виїзджав, то асфальт був сухий, але було похмуро, була плюсова температура, його маршрут був - перевіз глини. Почав рухатися в бік вул.Червонофлотської в м.Маріуполі, під`їхав до Т-подібного перехрестя, з правого боку їхало 2 авто, зліва нікого не було. Він зупинився на цьому перехресті та пропускав автомобілі. Він зупинив автомобіль, коли зліва побачив велосипедиста у лівому куті лобового скла, велосипедист їхав на нього. Почав рух, проїхав приблизно метр на дорогу по вул. Червонофлотській. Коли він побачив велосипедиста, одразу зупинився. Велосипедист їхав по центру крайньої лівої полоси, 1,5 - 2 м від бордюра. Коли він зупинився, чоловік паралельно опускав руку та крутив педалі, можливо з кимось-здоровався, чи відповідно до ПДР, вказував напрямок руху, він не зрозумів. Коли він зупинився, то спостерігав, що велосипедист опустив руку та його потягло разом з велосипедом на автомобіль. Впав велосипедист десь в 1 метрі від машини, капот автомобіля майже проїхав, та падав на бік автомобіля справа спиною. Він бачив, як він впав 4-5 сек, та перевернувся на бік, велосипед лежав окремо з боку продовж метра за машиною, чоловік також 2,5 м. -3 м. від машини. Велосипедист, мабуть, не справився з керуванням та не хотів, щоб його бачили на дорозі. Він його не бачив, так як він їхав по пішохідній дорозі. Чоловік лежав на дорозі, видимих тілесних ушкоджень на ньому не бачив. Викликали 03, підійшла дівчина - медик, сказала чоловіку, щоб він не піднімався. Він сам підняв чоловіка та поклав його в машину "швидкої" допомоги, викликали поліцію, велосипед з дороги не прибирали. З якою швидкістю велосипедист їхав, не знає. На решітці трохи вище номера унизу від сумки велосипедиста були потертості на машині та на кермі велосипеда, на облицюванні від цієї сумки, він бачив потертості. Його машина була у статичному положенні. Відкіля гальмівний шлях на дорозі він не знає. Вважає, що він не винуватий, велосипедиста він не збивав, велосипед не було обладнано для поїздки по дорозі, крім того був вітер. Просить його виправдати, але якщо суд визнає його винуватим, то просить врахувати, що на момент скоєння ДТП йог син ОСОБА_7 був неповнолітнім, тому просив застосувати до нього амністію.

Не зважаючи на не визнання своєї вини у скоєні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у повному обсязі знайшла своє підтвердження як показами потерпілих, свідка, експертів, так і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що до подій, які сталися 23.12.2015 р., він обвинуваченого ОСОБА_1 не знав, на сьогоднішній день ніяких стосунків не має. 23.12.2015 р. о 7-40 год. ранку йому на телефон надійшов дзвінок від матері, яка повідомила, що батько попав в ДТП на вул.Червонофлотській в м.Маріуполі. Він на велосипеді їхав на роботу, а потім його забрала карета "швидкої" допомоги. Обставини ДТП йому не відомі. Він поїхав взнати деталі події, спочатку в ДАІ, їм нічого не відомо, він поїхав в Приморський ВП, там теж нічого не повідомили, а надали телефон слідчого, який знаходиться на вул.Червонофлотській. Він подзвонив слідчому домовився про зустріч, після 15-00 годині вони зустрілися, будь-які відомості слідчий відмовився йому надати, бо потерпілий його батько, ознайомитися з матеріалами справи він також йому не дозволив. Він повернувся у лікарню. На наступний день вони з матір`ю збирались до батька у лікарню, лікар сказав, що стан батька погіршився, міркують чи потрібна операція, треба чекати. О 16-30 год. вечора хотіли поїхати з матір`ю до батька, але подзвонив черговий лікар та сказав, що батько помер. Поїхали в лікарню, ознайомилися з причиною смерті. Потім написав слідчому заяву визнати мати потерпілою за кримінальним провадженням, займалися підготовкою до похорон. Він бачив ОСОБА_1 у лікарні, він був з жінкою, яка підійшла до нього та інтересувалася здоров`ям батька, згодна була компенсувати витрати та просила написати розписку. Він на той час був у такому моральному стані, що не міг нічого сприймати, направив їх до матері, яка плакала. Він пішов та більш ОСОБА_1 не бачив. Представник ТОВ ПБП «Азовінтекс» запропонував прийти поговорити, вони поспілкувались, пообіцяли всі витрати відшкодувати. Після смерті батька та на даний час ніхто з представників підприємства, ні ОСОБА_1 з ним не зв`язувалися. ОСОБА_1 ніякої, навіть моральної підтримки, не надав. Заперечував проти затосування до обвинуваченого аміністії та просив обрати реальну міру покарання.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 23.12.2015 р. чоловіка провадила на роботу о 7-00 ранку, він був абсолютно в нормальному стані, настрої. Так як була грязно, він не поїхав по стежині, як завжди, а поїхав по асфальту по вул.Червонофлотській. Він на велосипеді їздить з 6 років, дуже уважний, відповідальний, обережний. Їй подзвонили з "швидкої" допомоги, повідомили про ДТП, спитали вік чоловіка та його відвезли у лікарню. Обставини ДТП їй не відомі. ОСОБА_1 не вибачився перед нею, не був на похоронах чоловіка, ніякої матеріальної допомоги їм не надав. Вона не працювала, чоловік повністю її утримував, вона від нього залежала. Йогов трата привела до тяжких моральних страджань, втрати життєвих зв,язків, необхідністі заново відновлювати своє життя, так як ОСОБА_6 був люблячим чоловіком, її опорою, надією, з яким вона прожила все своє життя. Вона понесла матеріальні витрати, пов,язані з лікуванням чоловіка, ці витрати складають 3142, 56 гривень та витрати на його поховання, які склали 13500 гривень, крм того, у зв,язку із втартою чоловіка, свої моральні страджання вона оцінює у 250 000 гривень, також нею понесені витрати на правову домогу у розмірі 10000 гривень, зазначені кошти просить стягнути з підприємства ТОВ ПБП «Азовінтекс», крім того просить стягнути з ТдВ «Страхове товариство «Домінанта» матеріальну шкоду у розмірі 43848 гривень та моральну шкоду у розмірі 14616 гривень. Заперечує проти застосування до ОСОБА_1 амністії та наполягає на обранні реальної міри покарання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що потерпілих не знає. 23.12.2015 р. вона йшла на зупинку громадського транспорту на маршрутку з дитиною. На зупинці вона дивилась в бік, звідки їде маршрут №131 та раптом почула звук, метал з металом зіткнувся, почула скрежет, повернула голову та побачила, що велосипед зіткнувся з великою машиною, та чоловік впав з велосипеда. Вона побігла в бік чоловіка, вона медик, тому хотіла надати допомогу. Чоловік лежав обличчям униз, приходив до тями, намагався піднятися, але йому не можна було вставати, перевернули його на бік, щоб він не захлинувся кров`ю, яка текла до рота з затилку, візуально у нього була травма голови, кров текла, мабуть, від деформації шкіри, може, були гематоми, вона не лікар, не знає. Чоловік з великої машини теж підійшов, казав, як таке могло статися. Вона викликала "швидку", але її не дочекалася, бо приїхала її маршрутка. Повертаючись назад, коли пройшло години дві, вона побачила, що на тому місці вже був слідчий, робив заміри, а велика машина стояла не так як раніше, стояла на узбіччі. Як їхав велосипедист та велика машина, вона не бачила, велосипедист їхав паралельно пр. Леніна в бік вул. Бахчиваджі. Велика машина правим боком виїзджала на проїзджу частину.

З витягу з кримінального провадження № 12015050000001201, вбачається, що 23.12.2015 року до ЄРДР внесено відомості за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 286 КК України за фактом того, що 23.12.2015р. приблизно о 07 годині 05 хвилин по проїжджій частині вул. Краснофлотської в місці заїзду до ТОВ «Азовінтекс» у Приморському районі м.Маріуполя, автомобілем Volvo «FM 84 R B», р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стався наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті чого останній був госпіталізований до міської лікарні м.Маріуполя №5, де 24.12.2015 р. від отриманих тілесних ушкоджень помер (а.с101 т.1).

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.12.2015 р. з фототаблицями до нього вбачається, що він проведений в присутності водія ОСОБА_1 . Оглядом встановлено, що місце ДТП розташовано: по вул. Червонофлотській в м.Маріуполі, проїзджа частина - пряма в плані по ходу руху велосипедиста, підйом по ходу руху автомобіля Volvo. Вид і стан покриття - бетонне, сухе. Дорожне покриття шириною 2 напрямків. Число смуг руху - по 2 смуги в зустрічному напрямку. Ширина проїжджої частини 17,2 м. Ширина розділювальної смуги 0,1 м. На проїжджій частині нанесені лінії дорожньої розмітки 1.1, 1.3, 1.14.1 ПДД України. До проїжджої частини примикає бордюрний камінь, зліва бордюрний камінь. Далі за бордюрним каменем розташований справа-газон, зліва-тротуар. Спосіб регулювання руху на даній ділянці по ходу руху автомобіля Volvo дорожній знак 2.1 ПДР України. Місце ДТП знаходиться в зоні дії дорожніх знаків: 2.1 ПДР України. На момент огляду даної ділянка дороги - світлий час доби. Стан видімості з робочого місця водія з вкюченим світлом фар: при денному світлі 25 м до жилого будинку, вправо 300 м., вліво 300 м. Положення транспортних засобів на місці події: автомобіль Volvo «FM 84 R B», р/н НОМЕР_1 , розташований на відстані 10,3 м від осі переднього правого колеса до правого краю проїжджої частини, на відстані 2 м від осі переднього правого колеса до осі переднього колеса велосипеда, який розташований на відстані 10,6 м від осі переднього колеса до правого краю проїжджої частини. Сліди шин відсутні. Сліди гальмування - слід гальмування переднього правого колеса 0,7 м, правого заднього 0,9 м, лівого заднього 0,9 м. Наявність осипу та обламаних часток транспортного засобу - відсутні. Наявність слідів дотику транспортного засобу з навколишнім середовищем - відсутня. Оглядом транспортних засобів встановлено: 1-ий транспортний засіб: марка Volvo «FM 84 R B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , №куз. НОМЕР_2 , належить ТОВ «Азовінтекс», водій ОСОБА_1 , зовнішніх пошкоджень, наявність слідів та інших речових доказів на транспортному засобі на передньому бампері є счеси пилегрязевого нашарування. Стан рульового управління - справний. Стан гальмової системи - справний. Стан шин - норма, стан освітлювальних, сигнальних, а також наявність та справність стекло очищувачів - справно, дзеркал заднього виду - справний. Наявність вантажу - відсутній. 2-гий транспортний засіб: марка велосипед «FISCHER», належить ОСОБА_6 , його місце пошкодження, наявність слідів та інших речових доказів на транспортному засобі на правій рукоятці руля є счес пилегрязевого нашарування; на правій половині руля висить чоловіча сумка чорного кольору, на боковому кармані якої є грязе-пильові нашарування. Стан рульового управління - справний. Стан системи гальмування - справний. Стан шин без пошкоджень, стан освітлюваних, сигнальних, а також наявність та справність стекло очищувачів - відсутні, дзеркал заднього виду - відсутні. Наявність вантажу - відсутня. З місця події вилучені: велосипед «FISCHER», фіолетового кольору, сумка чорного кольору (а.с.102-110 т.1).

З протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00549-01447-15 , складеного 26.05.2015 р. ТОВ «АВТО-АЗОВ», транспортний засіб №3, Volvo «FM 84 R B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , № куз.НОМЕР_2, після технічного контролю визнано технічно справним (а.с.112 т.1).

З протоколу огляду транспортного засобу від 24.12.2015 р., з фототаблицями до нього вбачається, що він проведений за участю спеціаліста Донецького НДЕКЦ при МВС України, в присутності водія ОСОБА_1 та з дозволу начальника відділу експлуатації ТОВ «Азовінтекс» ОСОБА_9 .. Оглядом встановлено: зовнішнє пошкодження - маються зчісування брудопильового нашарування на передньому бампері. Наявність слідів та інших речових доказів на транспортному засобі - маються зчісування брудо-пильового нашарування на передньому бампері. Модель шин, малюнок протектора, їх зношеність та пошкодження - універсальні, без пошкоджень. Тиск повітря в шинах присутності. Положення передніх коліс щодо транспортного засобу - паралельно. Характер вантажу, його вага, габарити і спосіб ув`язки (кріплення) - відсутній. Стан рульового управління - переміщень рульового колеса на вагу не має, коливань в вертикальній площині - не має, кінематичний ланцюг, рульове колесо - рульова колонка - рульовий механізм - керовані колеса не порушені. Вісі деталі на механізмі знаходяться в місці технологічного кріплення. Стан гальмової системи: робочої: при перевірці кінетичного ланцюга (робочий тормоз - орган управління - привід - виконавчий орган - непорушений), змін конструкції, зовнішніх пошкоджень вузлів та деталей не виявлено. Для перевірки придатності гальмівної системи, автомобіль Volvo на горизонтальній шлакобетонній ділянці розганявся до швидкості 40 км/год., після чого в обумовленому місці приймав міри до гальмування, при цьому автомобіль загальмував, всі колеса блокувалися, рухався прямолінійно, працездатний. Стан гальмівної системи причепа: відсутній. Стан освітлювальних, сигнальних приладів, вітрового і бокового скла автомобілів, дзеркал заднього огляду, ступінь їх забруднення, наявність та справність склоочисників - працездатний. Положення перемикачів: габаритних вогнів - вимкнено, ближнього і дальнього світла - вимкнено, склоочисників - вимкнено. Положення важелів ручного гальма та переключення передач важель ручного гальма. З місця пригоди вилучені - змиви пило образної речовини з переднього бамперу автомобіля Volvo «FM 84 R B», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 115-120 т.1).

З постанови про залучення до справи речових доказів від 24.12.2015 р. вбачається, що оглянутий 24.12.2015 р. автомобіль марки Volvo «FM 84 R B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ ПБП «Азовінтекс» залучено до кримінального провадження №12015050000001201 в якості речового доказу і передано на зберігання під розписку начальнику відділу експлуатації ТОВ ПБП «Азовінтекс» , ОСОБА_9 (а.с.114,127 т.1).

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КЛПУ «Міський наркологічний диспансер» м.Маріуполя від 23.12.2015 р. №1426 вбачається, що ОСОБА_1 перебував у тверезому стані (а.с.168 т.1).

З протоколу огляду транспортного засобу від 24.12.2015 р. з фототаблицями до нього вбачається, що він проведений за участю спеціаліста спеціаліста Донецького НДЕКЦ при МВС України, в присутності водія ОСОБА_1 . З та за згодою ОСОБА_2 . Оглядом встановлено, зовнішнє пошкодження велосипеду марки «Fisher» мається зчісування брудно-пильового нашарування на правій рукоятці керма на висоті 89,3 см - 92,5 см від опорної поверхні на відстані 46 см від передньої габаритної точки. Наявність слідів та інших речових доказів на транспортному засобі - зчісування брудно-пильового нашарування на правій рукоятці керма з тилової строни на висоті 89,3х92,5 см від опорної поверхні та на відстані 46 см від передньої габаритної точки. Модель шин, малюнок протектора, їх зношеність та пошкодження - шини дорожні. Тиск повітря в шинах - присутній. Положення перехідних щодо транспортного засобу - паралельно. Характер вантажу, його вага, габарити і спосіб ув`язки (кріплення) відсутній. Стан рульового управління при огляді рульового управління встановлено, що кінетичний зв`язок, рульове колесо, кермо не порушені, змін конструкції зовнішніх пошкоджень вузлів та деталей не виявлено. Стан гальмівної системи: робочої: робоче гальмо переднього колеса, важель, якого розташованийо зліва,встановлено, що пошкоджень не має при натисненні на нього переднє колесо блокується, гальмівний механізм переднього колеса пошкоджень не має, робоче гальмо заднього колеса, важель якого розташований з права на кермі, встановлено що пошкоджень не має, при натисканні на нього заднє колесо блокується, стяночної: блокується. Стан освітлювальних, сигнальних приладів, вітрового і бокового скла автомобілів, дзеркал заднього огляду, ступінь їх забруднення, наявність та справність склоочисників в задній частині велосипеда встановлений світло відображувач червоного кольору. З місця пригоди вилучені - сумка чорного кольору, чоловіча, синтетичний матеріал, розміром 30х18х29 см з нашаруванням сірої пилообразної речовини. Права ручка пластикова з нашаруванням у торцевій частині сірої пилообразної речовини - сейф пакет №0370173 (а.с.122-126 т.1).

Згідно довідки КЗ «Міська лікарня №5 м.Маріуполя» та довідки про причини смерті, ОСОБА_6 , 1957 р.н., знаходився на стаціонарному лікуванні в НХВ МЛ №5 з 23.12.2015 р. в 07-50, діагноз: тяжка черепно-мозкова травма. Перелом склепіння та основи черепа. Забій головного мозку (а.с.128, 134 т.1).

З протоколу огляду трупа від 24.12.2015 р. вбачається, що під час огляду трупа виявлено, труп розташований лежачи на спині. Руки та ноги витягнуті вдовж тіла, на трупі одягнуто: памперс урологічний. Трупні п`ятна добре виражені, у всіх групах м`язів. Трупні п`ятна багрово фіолетового кольору, виражені по задньо-бічній поверхні тулубу та попереку, при надавленні непомітні та відновлюються через 28 сек. (а.с.129 т.1).

З свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області 25.12.2015 р. вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 58 років, про що 25.12.2015 р. складено відповідний актовий запис №2893 (а.с.133 т.1).

З протоколу огляду від 28.12.2015 р. вбачається, що 28.12.2015 р. потерпілою ОСОБА_2 були надані речі загиблого ОСОБА_6 та за її згодою було проведено їх огляд, яким встановлено: куртка спортивна, чоловіча чорного кольору, має пошкодження у вигляді розриву тканини у місці з`єднання рукава у верхній частині правого рукава; джинси синього кольору чоловічі з зеленим ремінем в нижній частині правої тканини маються нашарування брудо-пильового походження, чоботи чорного кольору, чоловічі з ознаками зношення (а.с.135-136 т.1).

З протоколу про залучення до справи речових доказів від 28.12.2015 р. вбачається, що оглянутий 24.12.2015 р. велосипед марки «Fisher», що належить ОСОБА_6 , а також оглянуті 28.12.2015 р. речі загиблого ОСОБА_6 (сумка чорного кольору, куртка чоловіча чорного кольору, чоботи чоловічі чорного кольору) залучено до кримінального провадження №12015050000001201 в якості речового доказу і передано на зберігання під розписку сину загиблого, ОСОБА_3 (а.с.137 т.1).

З висновку експерта №4186 від 25.12.2015 р. Маріупольського відділення судово-медичної експертизи Донецького обласного бюро СМЕ вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа гр-на ОСОБА_6 , 1957 р.н., знайдені наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: забита рана потиличної області зліва, лінійний перелом потиличної кістки зліва з переходом на основу черепа та на ліву тім`яну кістку, крововилив у вигляді кров`яних згортків в області правої півкулі мозку, а також міжпівкульної щілини, крововиливи з ділянками забію речовини головного мозку в області тім`яної та потиличної долей зліва, полюсів і базальних поверхонь обох лобних долей, правої скроневої долі, а також лівої долі мозочка, крововиливи у речовину головного мозку. Синці на повіках правого ока, осадження в області червоної кайми верхньої губи. Також, виявлені переломи 4-7 ребер зліва, по лінії від лопаткової до задньо-похвової, без ушкодження пристінкової плеври. Вищевказані тілесні ушкодження утворились незадовго до смерті від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючи частини автомобілю що рухався, а також тверде дорожнє покриття під час дорожньо-транспортної події, можливо в строк та за обставин їй викладених у фабулі постанови і стосовно до живих осіб, у своїй сукупності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх утворення й тих, що привели до смерті. Причиною його смерті явилася відкрита черепно-мозкова травма, яка виразилася забитою раною волосистою частини голови, переломом кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки та речовину головного мозку з ділянками його забію, з послідуючим розвитком двосторонньої гіпостатичної пневмонії, а також набряку головного мозку та легенів. Згідно представлених медичних документів, смерть гр. ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 у 16.20 годині в нейрохірургічному відділенні МЛ № 5 м. Маріуполя. Між вищевказаними тілесними ушкодженнями, отриманими під час дорожньо-транспортної події та смертю потерпілого, мається прямий причинно-слідчий зв`язок. Будь-яких даних про дослідження крові потерпілого, на наявність і концентрацію етилового спирту, в представлених медичних документах не мається (а.с.138-140 т.1).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 суду пояснив, що при складанні медичної експертизи відносно ОСОБА_6 керувався фабулою та медичними документами. Механізм ДТП з фабули йому був зрозумілий. Якою стороною тулуба був звернений до машини ОСОБА_6 не знає, у фабулі не було зазначено. Всі тілесні ушкодження не могли бути заподіяні в один момент на різних ділянках тіла: подряпина, крововилив, перелом ребер, все це утворилося послідовно, не в один момент. Крововилив на повіках, подряпина на губі не могли утворитися від удару о гілку, коли їхав, удар міг статися від виступаючих частин кузову автомобіля. Він не знає якою частиною автомобіля був наїзд. Виходячи з наявних тілесних ушкоджень удар стався виступаючими частинами рухомого автомобіля, тому що це ДТП. Зіткнення автомобіля сталося з правою частиною тулуба велосипедиста, пошкоджені повіки, нижня губа, інші пошкодження утворилися при падінні на тверду площину, так утворюється ЧМТ. Усі ці ушкодження свідчать про те, що велосипедист знаходився у русі, з прискоренням. Перший контакт з правого боку обличчя та при падінні, потім усе інше, на ліву половину тіла. Для проведення дослідження не має значення висота велосипеда та велосипедиста. ЧМТ утворюється при доданні тілу прискорення. Подряпина утворилася при терті, якщо впасти на площину, то буде рана. Характер перелому ребер утворився по прямому механізму у місці додання сили - тверде дорожнє покриття. Характер рухомого транспортного засобу не впливає на тілесні ушкодження. Якщо відбувається зіткнення , так як машина вище, то потерпілий падає назад.

З висновку експерта №1898 від 11.01.2016 р. Донецького НДЕКЦ МВС України вбачається, що з технічної точки зору, гальмівна система автомобіля «VOIVO FМ 84RВ», р/н НОМЕР_1 , на момент огляду, а відповідно і на момент дорожньо - транспортної пригоди перебувала в працездатному стані. З технічної точки зору, рульове керування автомобіля «VOIVO FМ 84RВ», р/н НОМЕР_1 , на момент огляду, а відповідно і на момент дорожньо- транспортної пригоди перебувало в працездатному стані.Вирішення питання: «Якщо є несправність гальмівної системи, рульового управління вантажного самоскида «Volvo FM 84RB», р\н НОМЕР_1 , то чи знаходилася вона у причинному зв`язку з настанням події дорожньо - транспортної події?» не проводилося, оскільки на момент дорожньо- транспортної пригоди гальмівна система і рульове управління автомобіля «Volvo FM 84RB» р/н НОМЕР_1 , перебували в працездатному стані (а.с.143-147 т.1).

З висновку експерта №1899 від 11.01.2016 р. Донецького НДЕКЦ МВС України вбачається, що з технічної точки зору, гальмівна система велосипеда «FISCHER» на момент огляду, а відповідно і на момент дорожньо-транспортної пригоди перебувала в працездатному стані. З технічної точки зору, рульове управління велосипеда «FISCHER» на момент огляду, а відповідно і на момент дорожньо-транспортної пригоди перебувало в працездатному стані. Вирішення питання: «Якщо є несправність гальмівної системи, рульового управління велосипеда «FISCHER» то чи знаходилася вона у причинному зв`язку з настанням події дорожньо-транспортної події?» не проводилося, оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди гальмівна система і рульове управління велосипеда «FISCHER» перебували в працездатному стані (а.с.149-152 т.1).

З висновку експерта №289 від 19.02.2016 р. Донецького НДЕКЦ МВС України вбачається, що з технічної точки зору, в момент первинного контакту передня частина кабіни автомобіля «VOIVO FM 84R В» р/н НОМЕР_1 , в районі решітки радіатора контактувала із правою рукояткою руля велосипеда «FISCHER». Оскільки руль і рама велосипеда не є єдиною системою і можуть змінювати своє положення в просторі і в процесі руху транспортного засобу то відповісти на питання: «Під яким кутом стався контакт вантажного автомобілю Volvo «FM 84R В» р\н НОМЕР_1 , з велосипедом «FISHER»? в рамках проведення даної експертизи не представляється можливим. Велосипед «FISCHER» на момент контактування з автомобілем «VOIVO FM 84R В», р/н НОМЕР_5 , знаходився в динамічному стані, тобто перебував в русі. Автомобіль «VOIVO FM 84R В» р/н НОМЕР_1 , на момент контактування з велосипедом «FISCHER», знаходився в динамічному стані, тобто перебував в pycі. З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водій ОСОБА_1 , рухаючись на керованому ним автомобілі «VOIVO FM 84 RВ», р/н НОМЕР_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно вимог п.10.2. Правил дорожнього руху України, тобто виїжджаючи на дорогу прилеглої території ТОВ «Азовінтекс» у Приморському районі м. Маріуполя, повинен був перед проїзною частиною дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам пішоходам, напрямок руху яких він перетинає, а саме велосипедисту ОСОБА_6 . З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, велосипедист ОСОБА_6 , рухаючись на керованому ним велосипеді «FISHER», забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3. Правил дорожнього руху України, тобто у разі виникнення небезпеки руху, у вигляді автомобіля «VOIVO FM 84R В», р/н НОМЕР_1 , що рухався у напрямку смуги руху керованого ним велосипеда, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації водій автомобіля «VOIVO FM 84R В», р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , виконуючи вимоги п.10.2. Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо- транспортну пригоду. Так як в постанові про призначення судової автотехнічної експертизи та матеріалах кримінального провадження відсутні дані про швидкість велосипеда «FISHER» до події, то відповісти на питання: «З технічної точки зору, чи мав технічну можливість водій ОСОБА_6 , шляхом виконання вимог ПДР України запобігти настання пригоди та її наслідків», експертним шляхом, в рамках даної експертизи не представляється можливим. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля «VOIVO FM 84R В», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам п.10.2. Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_1 , виконуючи вищезгадані вимоги Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді. Так як в постанові про призначення судової автотехнічної експертизи та матеріалах кримінального провадження відсутні дані про швидкість велосипеда «FISHER» до пригоди, то відповісти на питання: «З технічної точки зору... знаходяться в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків?» дії велосипедиста ОСОБА_6 , експертним шляхом, в рамках даної експертизи не представляється можливим (а.с.155-165).

З висновку експерта №416 від 24.02.2016 р. Донецького НДЕКЦ МВС України вбачається, що з технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водій ОСОБА_1 , рухаючись на керованому ним автомобілі «VOIVO FM 84R В», р/н НОМЕР_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.10.2. Правил дорожнього руху України, тобто виїжджаючи на дорогу з прилеглої території ТОВ «Азовінтекс» у Приморському районі м. Маріуполя, повинен був перед проїзною частиною дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає, а саме велосипедисту ОСОБА_6 . З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, велосипедист ОСОБА_6 , рухаючись на керованому ним велосипеді «FISHER», для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3. Правил дорожнього руху України, тобто у разі виникнення небезпеки для руху, у вигляді автомобіля «VOIVO FM 84R В», р/н НОМЕР_1 , що рухався у напрямку смуги руху керованого ним велосипеда, повинен був повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації водій автомобіля «VOIVO FM 84R В», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , виконуючи вимоги п.10.2. Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо - транспортну пригоду. Так як в постанові про призначення судової автотехнічної експертизи та матеріалах кримінального провадження відсутні дані про швидкість велосипеда «FISHER» до події, то відповісти на питання: «З технічної точки зору, чи мав технічну можливість водій ОСОБА_6 , шляхом виконання вимог ПДР України запобігти настання пригоди та її наслідків», експертним шляхом, в рамках даної експертизи не представляється можливим. З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля «VOIVO FM 84R В», р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам п.10.2. Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_1 , виконуючи вищезгадані вимоги Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду. Так як в постанові про призначення судової автотехнічної експертизи та матеріалах кримінального провадження відсутні дані про швидкість велосипеда «FISHER» до пригоди, то відповісти на питання: «З технічної точки зору... знаходяться в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків?» дії велосипедиста ОСОБА_6 , експертним шляхом, в рамках даної експертизи не представляється можливим (а.с.180-184 т.1).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 суду пояснив, що велосипед, згідно ПДР України являється транспортним засобом і в разі наїзду на велосипедиста, експертом в якості дослідження приймається велосипед як транспортний засіб. В цілому місце контактування транспортного засобу не впливає на сам висновок, бо транспортний засіб, який зафіксований, розташований у кінцевому положенні. Він робив висновок по велосипедисту, причинний зв`язок не міг встановити по траєкторії та швидкості руху, бо не було цих даних, теж стосується і вантажного автомобіля. Він досліджував швидкість транспортного засобу на базі того, що було зафіксовано в протоколі та схемі ДТП. Водій мав виконувати п. 10.2 ПДР України. Щодо кута, то його неможливо було визначити, бо рама велосипеда в процесі контактування може змінювати своє положення в просторі, тобто будуть похибки. При проведенні експертизи він виходив з вихідних данах постави слідчого та кримінального провадження. Невеличкий підйом не вплине на висновок експертизи. Ці дані слідчий міг додатково зафіксувати. При ДТП контактування сталося через решітку з радіатором. Питання про місце зіткнення в постанові слідчого не було поставлене. Всі дані зафіксовані в протоколі, підписані всіма учасниками, слідчим, схемі ДТП, можуть сказати про те, що це саме ті сліди гальмування автомобіля. Автомобіль був у русі в момент контактування, експерт повинен розглянути матеріали справи, транспортний засіб, пошкодження. При складанні висновку до уваги в частині швидкості при її розрахуванні не використовувались показання ОСОБА_1 в якості свідка. Використовувались ті дані, що він виїзджав.

З висновку експерта №42 від 02.03.2018 р. КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» вбачається, що 1. судити по наявним даним про утворення тілесних ушкоджень у гр-на ОСОБА_6 , при падінні з велосипеда після зіткнення з рухомим або не рухомим об`єктом не можливо. 2. Виключається можливість утворення сполученої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми яка ускладнилась забитою раною потилична області зліва, лінійним перелом потиличної кістки зліва з переходом з основу черепу та на ліву тім`яну кістку, крововилив у вигляді кров`яних згортків в області правої півкулі мозку, а також між пів кульної щілині крововиливи з ділянками забою речовини головного мозку в області тім`яної та потиличної часток зліва, полюсів і базальних поверхонь обох лобних часток, правої скроневої частки, а також лівої частки мозочка крововиливи у речовину головного мозку; тупа травма грудної клітини яка ускладнилась переломи 4-7 ребер зліва, по смугам від лопаткової долі задньо-пахвової, у гр-на ОСОБА_6 без надання тілу додаткового прискорення перед падінням з велосипеду. 3. 4.6. Комісія вважає, що найімовірніше всього механізм утворення всіх наявних тілесних ушкоджень міг відбутися по наступній схемі: первинний контакт транспортного засобу, що рухався, відбувся з правою рукояткою руля велосипеда, яким керував гр-н ОСОБА_6 , та також рухався; в цей же момент відбувся удар головою, а саме правою частиною обличчя, ОСОБА_6 об виступаючи частини кузова транспортного засобу (решітка радіатору), в результаті чого утворилися синці на повіках правого ока, осадження червоної облямівки верхньої губи в центрі, подальшим відштовхуванням тіла та велосипеда від транспортного засобу з падінням та ударом потиличною областю голові зліва та задньо-лівою поверхнею грудної клітки об асфальтне покриття дороги та виступаючи частини рами велосипеда, в результаті чого утворилася відкрита черепно-мозкова травма, яка ускладнилась забитою раною потиличної області зліва, лінійним перелом потиличної кістки зліва з переходом на основу черепу та на ліву тім`яну кістку крововилив у вигляді кров`яних згортків в області правої півкулі мозку, а також між пів кульної щілини, крововиливи з ділянками забою речовини головного мозку в області тім`яної та потиличної часток зліва, полюсів і базальних поверхонь обох лобних часток, правої скроневої частки, а також лівої частки мозочка, крововиливи у речовину головного мозку, тупа травма грудної клітини, яка ускладнилась переломи 4-7 ребер зліва по смугам від лопаткової до задньо-пахвової. 5. Всі вище зазначені тілесні ушкодження при експертизі трупа ОСОБА_6 мають однакову морфологічну давність, якщо не виключає, то ставить під сумнів можливість утворення синців та саден обличчя до моменту дорожньо-транспортної події (а.с. 138-144 т.2).

З висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) №08-97/2019/9276/16234, складеного Обласним бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації 16.09.2019, вбачається, що на підставі даних повторної судово-медичної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи за матеріалами судової справи №266/731/16-к, провадження №1-кп/266/33/19, враховуючи дані матеріалів справи, медичної документації, у відповідь на поставлені питання комісія експертів приходить до наступних підсумків: питання №№1,2,3,4,5,6,7:

За даними із медичної карти стаціонарного хворого №1668 КЗ «Маріупольська лікарня №5» на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомо, що останній був госпіталізований за терміновими показниками 23.12.2015 о 07 год. 50 хв. з діагнозом: «Важка черепно-мозкова травма, лінійний перелом кісток зводу і основи черепа, важкий забій головного мозку (геморагічна контузія мозку), субарахноїдальний та субдуральний крововиливи, набряк головного мозку». При огляді лікарем-нейрохірургом 23.12.2015 о 07:50 встановлено забійну рану потиличної ділянки голови ліворуч, синець на повіці правого ока, на рентгенограмі черепа ушкоджень не встановлено, встановлено КТ-ознаки геморагічних забоїв лобної та правої скроневої часток, лівої гемісфери мозочку, субдуральної гематоми правої лобно-скронево-тім`яної області і по міжполушарній щілині, пневмоцефалії праворуч, масивного субарахноїдального крововиливу, набряку мозку, дислокації серединних структур ліворуч, перелом кісток зводу та основи черепу ліворуч із гемосинусом у лівій половинці основної пазухи, забій м`яких тканин потилично - тім`яної ділянки ліворуч з геморагічним просякненням, хронічний пристінково - гіперпластичний етмоїдит. 24.12.2015 о 16год. 20 хв. констатовано смерть пацієнта.

За даними з «Висновку експерта» №4186 у гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено наступні тілесні ушкодження: голови - відкрита тупа черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку важкого ступеня з крововиливами під м`які й тверду мозкові оболонки та у речовину мозку із переломами кісток склепіння та основи черепу за наявності забитої рани потиличної області ліворуч; синець правої навколоочної ділянки, садно на верхній губі; тулуба - переломи лівих 4-7 ребер. Причиною смерті ОСОБА_6 слід вважати відкриту черепно-мозкову травму та її ускладнення. Настання смерті гр. ОСОБА_6 знаходиться у причинному зв`язку із отриманою ним черепно-мозковую травмою. Усі вище зазначені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, які не відобразили в даних ушкодженнях своїх індивідуальних ознак, за поєднаним механізмом травмування: удару, удару-струсу, удару-ковзання та виникли у швидкій послідовності один за одним внаслідок подій, що мали місце 23.12.2015 при дорожньо-транспортній пригоді.

Керуючись п.4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», що затверджені Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, відкрита тупа черепно-мозкова травма у гр. ОСОБА_6 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя відповідно до п.п. 2.1.1 а), 2.1.2, 2.1.3 б), в), о); переломи ребер мають ознаки середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я відповідно до пп. 2.2.1 в), 2.2.2 вище вказаних правил.

Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_6 та приймаючи до уваги механічні пошкодження на транспортних засобах - автомобілі «Volvo FM 84 RB», р.н. НОМЕР_1 , та велосипеді «Fisher», і нашарування на речах потерпілого (куртка, джинси, сумка), механізм їх утворення вбачається наступним.

У момент первинного контакту як велосипед «Fisher», так і автомобіль «Volvo FM 84 RB», р.н. НОМЕР_1 , знаходилися в русі, про що свідчать механічні пошкодження на транспортних засобах, а також кінцеве розташування транспортних засобів після зіткнення. При цьому велосипедист ОСОБА_6 знаходився у седлі велосипеда, що рухався, та був повернений переважно правою бічною поверхнею тіла до передньої частини автомобіля «Volvo FM 84 RB», р.н. НОМЕР_1 . Права рукоятка велосипеда контактувала з декоративною решіткою радіатора автомобіля «Volvo FM 84 RB», р.н. НОМЕР_1 , на висоті 87-88 см від рівня опорної поверхні. Внаслідок первинного взаємного контакту на автомобілі «Volvo FM 84 RB», р.н. НОМЕР_1 », утворилися пошкодження у вигляді потертостей пилобрудового шару на передньому бампері в районі розташування переднього державного номерного знаку, у вигляді подряпин матеріалу решітки та потертостей пилобрудового шару на декоративній решітці радіатора, у вигляді подряпин і потертостей пилобрудового шару на правій рукоятці велосипеда, а на тілі ОСОБА_6 , ймовірно, за рахунок контакту з решіткою радіатора утворилися синець на обличчі у правій навколоочній ділянці та садно на верхній губі в центрі. При цьому на правому рукаві куртки ОСОБА_6 утворився розрив тканини його у верхній частині; на джинсах у нижній частині правої штанини та на сумці, яка вільно знаходилася на правій рукоятці велосипеда, відобразилися нашарування пилобрудового шару. У подальшому відбулося падіння велосипеда з велосипедистом на лівий бік. При цьому, велосипед з велосипедистом переміщувалися декілька вперед та ліворуч відносно напрямку свого первинного руху. При цьому, тіло ОСОБА_6 контактувало із дорожнім покриттям лівою бічною поверхнею тіла, внаслідок чого на тілі його утворилися тілесні ушкодження, а саме, відкрита черепно-мозкову травма у формі забою головного мозку важкого ступеня з крововиливами під оболонки та у речовину мозку, із переломами кісток склепіння та основи черепу за наявності забитої рани потиличної області ліворуч; переломи лівих 4-7 ребер (а.с.200-222 т.2).

Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що події злочину мали місце, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст.286 ч.2 КК України, так як останній вчинив необережні дії, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожньго руху, під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому суд не може погодитись з доводами захисника Комарова І.А. про те, що його підзахисний не порушував пункт 10.2 Правил дорожнього руху, так як на думку захисника, в цьому пункті зазначено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає, а саме що при виїзді повинен дати дорогу транспортним засобам, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам.

Суд вважає такі доводи не обґрунтованими на законі, так як згідно Правил дорожнього руху, велосипед, який рухається по дорозі є транспортним засобом, тобто колісним технічним засобом для перевозки людей та вантажів та на нього розповсюджуються Правила дорожнього руху, велосипедист є пішоходом, коли котить велосипед по дорозі, але також є учасником дорожнього руху.

Експерт ОСОБА_11 зазначив, що при наданні висновку автотехнічної експертизи, розглядав велосипед, як транспортний засіб, зазначені доводи експерта не суперечать Правилам дорожнього руху, таким чином п. 10.2 ПДД передбачає, що при виїзді та з,їзді з прилеглої території водій повинен уступити дорогу іншим учасникам дорожного руху - транспортним засобам, до яких відноситься і велосипед у русі.

Крім того, суд не може погодитись з запереченнями захисника щодо не належності та не допустимості доказів, а саме вихідних данних, отриманих на досудовому слідстві, для провдення автотехнічних експертиз, посилаючись на ті обставини, що вихідні дані були отримані від ОСОБА_1 , який допитувався як свідок.

Суд звертає увагу, що в основу вихідних данних всіх експертиз, покладених в основу вироку, були зазначені дані, отримані при огляді місця події, огляду транспортного засобу, речей та велосипеду загиблого, а також огляду трупу ОСОБА_6 з наявними у нього тілесними ушкодженнями, медичні документи загиблого.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_12 зазначив, що усі ушкодження у ОСОБА_6 свідчать про те, що він знаходився у русі, з прискоренням. Наявність тілесних ушкоджень, а саме черепно-мозкової травми, яка і привела до його смерті, могла утворитися при доданні тілу прискорення, таким чином версія про те, що велосипедист сам зачепився за автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який знаходився, зі слів останнього, у статичному положенні, та впав з велосипеду, вдаривашись головою об дорожне покриття, є надуманною.

Крім того, з фотографій з місця події вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 вже виїхав з прилеглої території на головну дорогу, повертаючи вправо, бо колеса вже були розвернуті в цьому напрямку, таким чином автомобіль знаходився у русі, таким чином саме цей маневр автомобіля, а також відсутність уваги та оцінки дорожньої обстановки і стала причиною того, що ОСОБА_1 не пересвідчився в безпеці свого маневру та скоїв зіткнення з велосипедистом ОСОБА_6 , який рухався по головній дорозі. Зазначені обставни підтверджуються також і наявними як на одязі, сумці потерпілого, а також на декоративній решітці радіатора потертостей пилобрудового шару, а також подряпин та потертостей пилобрудового шару на правій рукоятці велосипеду, та відповідно до цього і наявність тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_6 з правої та лівої його частини.

Зазначені обставини підтверджено, крім висновків експертиз, проведених на досудовому слідстві, і призначеною судом за клопотанням захисника повторної, складеною обласним бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації 16.09.2019 року, судово-медичної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи.

При цьому суд не може погодитися з доводами обвинуваченого, який вину не визнавав, вважаючи, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, так як він не скоював вказану дорожньо-транспортну пригоду, а велосипедист ОСОБА_6 , рухаючись по дорозі на необладнаному велосипеді, при наявноті вітру, сам зіткувся із автомобілем під його керуванням, який знаходився в статичному стані, так як дані обставини спростовані дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами - протоколами оглядів, які узгоджуються із показами потерпілих, свідка, висновками судових автотехнічних експертиз, також висновками повторної судово-медичної, автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, які є такими, що узгоджуються між собою.

Таким чином, не визнання обвинуваченим вини у вчиненні необережних дій, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожньго руху, під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, на думку суду, є способом його захисту від пред`явлення йому обвинувачення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують його покарання, також судом не встановлено.

З посвідчення водія серія НОМЕР_6 , виданого ДАІ МВС - УВС МРЕВ-1 м.Маріуполя, вбачається, що ОСОБА_1 видано посвідчення на керування транспортними засобами категорії B, C, D, E (а.с.111 т.1).

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, скоєним з необережності, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, його відношення до скоєного; посередню характеристику з місця проживання та роботи, те, що не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Крім того, суд враховує і поведінку обвинуваченого після скоєного ДТП, в результаті його загинула людина, а саме відсутність бажання спокути свою вину перед жінкою та сином загиблого, надати їм матеріальну допомогу на лікування та поховання ОСОБА_6 , відсутність дійового каятті за скоєний злочин, і на підставі викладеного приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Пунктом «в» статті 1 Закону України від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII «Про застосування амністії в 2016 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно із статтею 5 Закону України від 01 жовтня 1996 року № 392/96-ВР « Про застосування амністії в Україні» дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до набрання ним чинності включно, і не поширюється на триваючі або продовжуванні злочини, якщо вони закінчені, припинені, або перервані після набрання законом про амністію чинності.

Обвинувачений ОСОБА_1 на момент скоєння злочину 23.12.2015 року мав неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наданим суду свідоцтвом про його народження та надав суду заяву, в якій просив застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2016 році».

Таким чином, з врахуванням вимог Закону України «Про застосування амністії в Україні» та Закону України «Про застосування амністії в 2016 році», обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного судом основного та додаткового покарання.

Відповідно до ст. 127 КПК України, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обинуваченого ( ст. 128 КПК України)

Згідно із ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що власником автомобіля «VOIVO FM 84R В», р/н НОМЕР_1 , є ТОВ «ПБП «Азовінтекс».

Між ТОВ «ПБП «Азовінтекс» та ОСОБА_1 укладений трудовий договір, з якого вбачається, що останній працює водієм транспортних засобів.

З полісу № АІ/5942524 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Volvo «FM 84 R B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 ,який належить ТОВ «ПБП «Азовінтекс», була застрахована в ТдВ «Страхове товариство «Домінанта» (а.с.113 т.1, 11, 20 т.2).

Потерпіла ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача -товариства з додаткової відповідальність «Страхове товариство «Домінанта» моральну шкоду у розмірі 14616 гривень, а також страхове відшкодування у розмірі 43848 гривень.

Представник відповідача - ТДВ «СТ «Домінанта» надав суду письмові заперечення до позову, просила залишити позов без розгляду зазначивши, що позивачка до страховика із заявою про відшкодування шкоди не зверталася, документів, які б були підставою для відшкодування шкоди, страховику не надала, звернулася до суду з позовом передчасно.

Метою гарантування правової визначеності щодо застосування інституту цивільного позову у кримінальному провадженні та положення частини 1 статті 128 КПК України щодо можливості пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, треба розуміти як можливість пред`явлення зазначеного позову до будь-якої особи (фізичної або юридичної), яка за законом виконує обов`язок з відшкодування шкоди, завданої підозрюваним (обвинуваченим чи неосудною особою. Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України. Зазначні висновки знайшли своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року ( справа № 465/4621/16-к), яка дійшла висновку про те, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону № 1961-ІV не є обов`язковим.

Згідно ст. 22 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі - Закон № 1961-ІV), п.22.1. у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 23 Закону №1961-ІV, п. 23.1, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно ст. 27, 27.1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі - Закон № № 1961-ІV), страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

27.3. Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

27.5. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до ч.1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого, право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 знаходилась на утриманні загиблого ОСОБА_6 , після його смерті з 25.12.2015 року отримує пенсію по втраті годувальника довічно, що підтверджується наданим суду пенсійним посвідченням та довідкою № 819307, виданою УПФУ Жовтневого району м. Маріуполя, таким чином має право на відшкодування шкоди відповідно до ст. 1200 ЦК України.

Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ТдВ «СТ «Домінанта» є обґрунтованими на законі, а цивільний позов про стягнення з вищезазначеного відповідача страхового відшкодування (регламентної виплати), виходячі із 12 місяців х 1218 грн, що складає 43848,00 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, враховуючі вимоги Закону 1916-ІV, а саме п. 27.3, з ТдВ «СТ «Домінанта» на користь потерпілої ОСОБА_2 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 14616,00 грн., виходячі із 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку ( 1218 грн х 12).

Крім того, потерпіла просить стягнути з відповідача - ТОВ ПБП «Азовінтекс» також моральну шкоду у розмірі 250 000 гривень, заподіяну їй внаслідок загибелі її чоловіка, а також витрати, зв,язані із лікуванням чоловіка у суммі 3142, 56 гривень, витрати на похованням чоловіка та витрати, зв,язані із організацією поминального обіду на 30 чоловік, що складає 13500 гривень, а всього 16642, 56 гривень.

Представники відповідача ТОВ ПБП «Азовінтекс» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що ТОВ ПБП «Азовінтекс» виплатило потерпілій ОСОБА_2 1000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та зазначили, що якщо вироком суду буде встановлено вину обвинуваченого ОСОБА_1 , то відповідач готовий відшкодувати матеріальну шкоду потерпілій у розмірі 16642,56 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн., з сумою моральної шкоди не згодні.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно п.6 постанови від 01.03.2013 р. №4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду україни з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на стягнення моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відносно неї самої, членів його сімї, близьких родичів; в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування ТОВ «ПБП «Азовінтекс» моральної шкоди в сумі 250000,00грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки суд враховує ті негативні наслідки і душевні страждання, які були понесені потерпілою ОСОБА_2 , та полягають у фізичному болю, яких вона зазнала у зв?язку із пошкодженням здоров?я, душевних стражданнях, зв?язаних із втратою чоловіка, годувальника, можливісті відновити звичайний спосіб життя та вважає, що саме такий розмір моральної шкоди буде розумним та справедливим, бо самим цінним є життя людини.

Як встановлено судом, на лікування ОСОБА_6 потерпілою, згідно наданих чеків та квитанцій, було витрачено 3123, 86 гривень.

Суд не може погодитись з тим, що витрати на поминальній обід у суммі 3063 гривні входять до витрат, зв,язаних з похованням ОСОБА_6 та в цій частині у задоволені позову відмовляє, виходячі з наступного.

Законом України «Про поховання та похоронну справу» визначено загальні правові засади здійснення в України організації поховання померлих. Статтею 2 цього Закону передбачено, що поховання померлого є комплексом заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення у труну з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаєв та традицій.

Таким чином, суд задовольняє позов частково, відмовляє у стягненні з відповідача ТОВ «ПБП «Азовінтекс» витрат у розмірі 3063 гривні, зв,язаних із організацією поминального обіду. Зазначені висновки знайшли своє відображення і у практиці Верховного Суду( ВС/КЦС № 554/1793/15-ц від 19.03.2018 року).

Витрати, зв,язані із лікуванням потерпілого, відшкодовуються страховиком тільки потерпілому, відповідно до положень пункту 1.3 статті 1 розділу 1 Закону України № 1961-ІV, таким чином, у зв,язку з тим, що потерпілий сам таких витрат не ніс, помер, то після його смерті право вимоги на відшкодування витрат, які понесла позивачка, у неї настає відповідно до ст. 23, 1166 ЦК України до особи - заподіювача шкоди, тобто до ТОВ «ПБП «Азовінтекс».

Таким чином, суд стягує з відповідача витрати, які були понесені потерпілою на лікування ОСОБА_6 у суммі 3123, 86 гривень, так як дані витрати підтверджено належними доказами( чеками, квитанціями) та витрати, зв,язані із похованням ОСОБА_6 у розмірі 10435 гривень, а всього 13558,86 гривень та не враховує 1000 гривень, які, як зазначив представник відповідача, були виплачені потерпілій підприємством, бо належних та допустимих доказів цього суду не надав.

Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із:витрат на правову допомогу; витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Згідно наданих потерпілим договору про надання правової допомоги від 12.01.2016 року, угоди про оплату за надання юридичної допомоги від 12.01.2016 р., квитанції про оплату юридичних послуг від 14.01.2016 року, ОСОБА_2 сплатила адвокату Куцобіну Г.А. витрати у розмірі 10000,00 грн та саме ці витрати просить стягнути з ТОВ «ПБП «Азовінтекс».

Вимоги потерпілої щодо стягнення витрат на правову допомогу саме з підприємства - власника транспортного засобу, не обгрунтовані на законі, бо такі витрати, відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України, підлягали стягненню саме з обвинуваченого ОСОБА_1 , який визнаний судом винним у скоєні злочину за ч.2 ст. 286 КК України, тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта для проведення судових експертиз у розмірі 613,80 грн., 613,80 грн., 879,60 грн., 615,72 грн., а всього 2722,92 грн.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368,370,374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позабвленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі пункту «в» статті 1 Закону України від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII «Про застосування амністії в 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення воліта додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 13558,86 ( тринадцять тисяч п,ятьсот п,ятьдесят вісім гривень вісімдесят шість копійок)грн., моральну шкоду у розмірі 250000,00(двісті п,ятьдесят тисяч ) грн., а всього 263 558, 86 грн (двісті шістдесят три тисячі п,ятьсот п,ятьдесят вісім ) грн. 56 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування (регламентну виплату) у розмірі 43848,00 грн., моральну шкоду у розмірі 14616,00 грн., а всього 58464 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Речові докази: автомобіль марки «Volvo «FM 84 R B», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ ПБП «Азовінтекс», переданий на зберігання під розписку начальнику відділу експлуатації ТОВ ПБП «Азовінтекс» ОСОБА_9 , залишити у користуванні власника; велосипед марки «Fisher», сумку чорного кольору, куртку чоловічу чорного кольору, чоботи чоловічі чорного кольору, передані на зберігання під розписку сину загиблого, ОСОБА_3 , залишити у його ж користуванні, як майно належне його батьку ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за залучення експерта у розмірі 2722, 92 ( дві тисячі сімсот двадцять дві гривні дев,яносто дві копійки).

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Курбанова Н. М.