Ухвала суду № 86184447, 04.03.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15036/18

Провадження № 1-кп/234/334/19

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

04 березня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі колегії: головуючого судді Заборського В.О., суддів Літовки В.В., Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Сторчай А.Д., прокурора Кабацького Р.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Барміна О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018050390002554 від 04.08.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Краматорська Донецької області, із неповною середньою освітою, працюючого не офіційно, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження №12018050390002554 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 28.09.2018 року ухвалою колегії суддів було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 26.11.2018 року включно, з огляду на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, за який санкцією ч.1 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, не одружений, має задовільний стан здоров`я, до затримання проживав разом із потерпілою та їх спільними дітьми, наявність постійного засобу для існування суду не доведено, та крім того, існують ризики передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

Ухвалами Краматорського міського суду від 21.11.2018 року та 11.01.2019 року було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів до 11.03.2019 року включно.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

У зв`язку із закінченням двомісячного строку, було розглянуто питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор Кабацький Р.О. у судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він вчинив особливо тяжкий злочин та продовжують існувати ризики переховування від суду та незаконного впливу на потерпілу, свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Бармін О.Д. проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, просили застосувати менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою, оскільки на теперішній час відсутні ризики, на які посилається прокурор.

Колегія суддів, вислухавши думки учасників судового провадження дійшла висновку про необхідність продовжити строк запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого без визначення застави з наступних підстав.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке, у випадку визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років.

На теперішній час судовий розгляд кримінального провадження триває, обвинувачений офіційно не одружений, наявність у нього джерел доходу для існування суду не доведена, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, яка є його співмешканкою, оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, обставин його вчинення, а також з урахуванням покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст. 115 КК України, вважає, що відсутні підстави для застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

При вирішенні даного питання суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

На думку суду, обставинами, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є непоправні наслідки інкримінованого обвинуваченому злочину, оскільки відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищими соціальними цінностями.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, та вимог ст. 183 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, отже обраний запобіжний захід відносно останнього слід продовжити на 60 діб, без визначення розміру застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.183, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Подовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) на 60 днів до 02 травня 2019 року включно.

Копію ухвали направити в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. О. Заборський

Судді В.В. Літовка

Д.Г. Костюков