Вирок № 86183200, 04.12.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/8813/19

н.п. 1-кп/415/1122/19

ВИРОК

Іменем України

04 грудня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 01.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань12019130240001792,

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, пенсіонера, не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 263-1 КК України,

за участю:

прокурора Зайченка І.А.

захисника Гавриленка О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

У С Т А Н О В И В

Влітку 2019 року, більш точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на незаконну переробку вогнепальної зброї та боєприпасів, взяв свій пістолет, заявлений заводом виробником як стартовий 9- мм пістолет «ЕКОL-Маjоr са1.9mm Р.А.К» № НОМЕР_1 , іноземного виробництва, виготовлений промисловим способом, та шляхом відкручення з каналу ствола запобіжного елементу, що перешкоджає проведенню пострілів снарядами, а також шляхом укручування гвинта заглушив газовідвідний отвір на патроннику, усвідомлюючи, що в такому стані вказаний пістолет є придатним для стрільби, чим самостійно переробив у короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю, яка згідно висновку експерта №19/113/7/5/404е від 10.10.2019, придатна до стрільби способом роздільного заряджання з використанням шумових або газових пістолетних патронів калібру 9мм Р. А .К. та металевих куль калібром не більше 6,3 мм, саморобними патронами, виготовленими з використанням капсульованих гільз шумових або газових пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А.К. і куль відповідного калібру або пістолетними патронами калібру 9 мм Р .А., спорядженими еластичними снарядами. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, переспорядив п`ять патронів калібром 9 мм Р.А.К. металевими кулями діаметром 6,3 мм, які згідно висновку експерта №19/113/7/5/404е від 10.10.2019 відносяться до категорії боєприпасів, які придатні до стрільби та якими зі вказаного стартового 9-мм пістолету «ЕКОL-Маjоr са1.9mm Р.А.К», зі змінами внесеними саморобним способом, можливо здійснити постріл. У подальшому обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на зберігання і носіння вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, став зберігати вказану вогнепальну зброю та боєприпаси без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 30.09.2019 приблизно о 14.40 годині обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, продовжуючи свій умисел на зберігання і носіння вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, взяв з собою вищезазначені вогнепальну зброю та боєприпаси, поклавши їх до кобури на поясі свого одягу, та прийшов до приміщення магазину «Кутовий», розташований за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В.Сосюри, буд. 293. Далі обвинувачений ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись у приміщенні вищевказаного магазину, дістав з кобури вищевказану споряджену боєприпасами вогнепальну зброю та почав її демонструвати оточуючим, чим налякав працівників магазину, які викликали поліцію. 30.09.2019 під час огляду місця події у період часу з 18.11 по 19.11 години у обвинуваченого ОСОБА_1 , працівниками поліції виявлено і вилучено вищевказану вогнепальну зброю та боєприпаси, які він незаконного переробив, зберігав і носив без передбаченого законом дозволу за зазначених обставинах.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями вчинив незаконну переробку вогнепальної зброї та боєприпасів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263-1 КК України. Крім того, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив носіння і зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.263 КК України.

17.10.2019 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019130240001792 від 01.10.2019, між прокурором Зайченком І.А., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника Гавриленка О.І., на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винуватим в інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263-1 КК України, у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд, із визначенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу і за ч. 1 ст. 263-1 КК України, як незаконна переробка вогнепальної зброї та боєприпасів. Вищевказані кримінальні провадження, відповідно до положень ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 17 жовтня 2019 року, між прокурором Зайченком І.А. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкціями ч.1 ст. 263 та ч. 1 ст. 263-1 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, за участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В

Угоду від 17 жовтня 2019 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Зайченком І.А. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , за участю захисника Гавриленка О.І. - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 263-1 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання, а саме:

за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

за ч. 1 ст. 263-1 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи зброї № 19/113/7/5-404е від 10.10.2019, у розмірі 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) гривні 12 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речові докази відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 15 жовтня 2019 року; 16 жовтня 2019 року:

документ «дозвіл на зброю» та DVD диск, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження;

самозарядний пістолет моделі «ЕКОL-Маjоr са1.9mm Р.А.К», № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р. А. К. та 5 гільз від споряджених патронів калібру 9 мм Р. А. К., які передані до складу зберігання речових доказів ГУНП в Луганській області, розташованої у Сватівському ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко