Рішення № 86181671, 06.12.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10743/19

2-а/357/330/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 грудня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - Несвідоміна О.П.,

представника відповідача - Кашко В.А.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП НПУ Несвідоміна Олександра Павловича про скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушеня, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адмінінстративним позовом до Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП НПУ Несвідоміна Олександра Павловича про скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушеня, посилаючись на наступні обставини.

07.09.2019 року поліцейським БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП НПУ капралом поліції Несвідомін Олександром Павловичем (далі - Відповідач) відносно нього прийнято рішення (постанова серія НК №020454) щодо накладення адміністративного стягнення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вважає зазначену постанову незаконною, та такою що підлягає скасуванню, оскільки винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови він визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП. Як зазначено в ній, що він 07.09.2019 року о 8.30 хвилин, знаходячись в м. Біла Церква на острові Дитинства, керуючи транспортним засобом Mаzda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив стоянку транспортного засобу на газоні (зеленій зоні), чим порушив п. 15.10 (є) ПДР України.

Диспозиції ч. 1 ст. 122 КУпАП вказує на те, у яких випадках наступає відповідальність особи правопорушника, а саме: «Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками».

В підпункті (е) пункту 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР) зазначено, що стоянка забороняється: ... е) на газонах.

Поняття «стоянка» та «газон» наведено в пункті 1.10 ПДР, а саме: стоянка - це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; газон - це ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування.

Також, згідно п.1.4 Інструкції з експлуатації аеродромів державної авіації України, затвердженої МОУ № 441 від 01.07.2013 (законодавчий акт, що визначає поняття «дерновий покрив») (далі - Інструкція), дерновий покрив - верхній шар ґрунту, густо порослий травою і скріплений її корінням. Дерновий покрив підвищує міцність ґрунту і зменшує його розмочування та запорошення.

Отже, виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, а також відеозапису (що додається), можна прийти до висновку, що ділянка узбіччя у лісовій зоні, на якій 07.09.2019 знаходився автомобіль марки Mаzda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , не являється газоном в розумінні п.1.10 ПДР, та п.1.4 Інструкції, оскільки жодного штучно створеного (тобто за допомогою людської сили) дернового покриву собою не являє, а лише вбачається наявність дикоростучих рослин природного походження.

Також, зі змісту прийнятої постанови вбачається, що працівником поліції під час розгляду справи, встановлено конкретний час (07.09.2019 о 8.30), місце (острів Дитинства), особу, що керувала транспортним засобом (його), та особу, що здійснила нібито незаконну стоянку (його), що не відповідає дійсності, та підтверджується відеозаписом, що додається.

Так, 07.09.2019 року о 8.30 годин, автомобіль марки Mаzda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , дійсно знаходився в лісовій зоні (умовно назвемо «острів Дитинства»), та був припаркований, однак, не о 08 годині 30 хвилин, а о 03 годині 30 хвилин 07.09.2019 року іншим водієм, який і керував транспортним засобом у вищезазначений час.

Також, не зрозуміло якими законодавчими нормами керувався працівник поліції під час розгляду справи, оскільки діючий КУпАП передбачає дві процедури розгляду справи за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Так, за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), порядок розгляду встановлюється, статтями 279-1 та 279-4 КУпАП (умовно назвемо - Скорочений), або інший порядок (умовно назвемо - Загальний), передбачений іншими нормами глави 22 КУпАП.

Отже, 07.09.2019 року поліцейським в його присутності, розпочато розгляд справи відповідно до вимог ст. 279 КУпАП (в Загальному порядку), а саме, з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, роз`ясненні особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки і т.д.

Після чого, ним було заявлено клопотання щодо надання можливості, ознайомитися з матеріалами справи, що відповідає вимогам ст.268 КУпАП, та являється його правом. На, що поліцейським прийнято рішення щодо відкладення розгляду справи, на інший час цієї ж дати (07.09.2019), в приміщенні постійної дислокації батальйону, по вул. Сухоярській, в м. Біла Церква, при цьому, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 КУпАП не складався (що є обов`язковим, та передбачено главою 19 КУпАП).

Також, ним в подальшому, заявлено клопотання, щодо перенесення розгляду справи на іншу дату, оскільки був необхідний час для підготовки та вироблення стратегії захисту, на що йому було відмовлено.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 та 279-4 цього Кодексу.

Отже, поліцейським під час розгляду справи, грубо порушено його права, визначені в ст. 268 КУпАП ( його право на перенесення розгляду справи на іншу дату, а як наслідок, скористатися іншими наданими правами: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката).

Також, порушено інші вимоги діючого законодавства, а саме: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 280 КУпАП зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, статтею 279-1 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 1521 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Однак, в порушення вимог статті 279-1 КУпАП працівником поліції, рішення на місці події, у формі винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (за наявності на руках свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), не прийнято. Копію постанови або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності на лобовому склі транспортного засобу не розміщено.

Також, статтею 283 КУпАП встановлені вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої: розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: ... розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Отже, поліцейським Несвідоміним О.П. при винесенні постанови, серія НК № 020454 відносно нього, не зазначено: порядок сплати штрафу; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відсутні відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Отже, відповідну постанову про адміністративне правопорушення, серія НК № 020454, за статтею 122 КУпАП, ним було отримано 16.09.2019 під час ознайомлення з матеріалами справи №357/10199/19 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП (складених відносно нього) у Білоцерківському міськрайонному суді, а тому, строк на оскарження не пропущено. Поштою остання не надходила.

Просив суд постанову винесену поліцейським БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП НПУ Несвідоміним О.П. від 07.09.2019 року серії НК № 020454 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 - скасувати, справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.122 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити за відсутність події і складу адміністративного правопорушення ( а. с. 5-11 ).

Ухвалою судді від 26 вересня 2019 року відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням ( виликом ) сторон ( а. с. 17-18 ).

29 жовтня 2019 року за вх. № 39577 судом отримано відзив на позовну заяву від представника відповідачів Кашко В.А., в якому останній просив у позові відмовити в повному обсязі, обгрунтовуючи наступним.

Відповідно до винесеної відповідачем Постанови, 07.09.2019 р. о 08 год 30 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mazda 6», номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Біла Церква, «Острів Дитинства», здійснив стоянку транспортного засобу на газоні (зеленій зоні), чим порушив п. 15.10.є) ПДР, за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Інституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху та не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям та громадянам.

Пунктами 1.1, 1.9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону Україні «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Пунктом 15.10.є) ПДР встановлено, шо стоянка забороняється: ... на газонах.

Газон - це ділянка однорідної території з дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування.

Відповідно до п. 15.2.21 Рішення Білоцерківської міської ради «Про затвердження порядку Правил благоустрою території м. Біла Церква» № 800 від 11.07.2008 - забороняється здійснювати паркування автотранспорту на газонах, тротуарах та інших не встановлених для цього місцях.

У даному випадку відповідно до відповіді Управління містобудування та архітектури від 17.10.2019 р. визначена територія вчинення порушення прави стоянки є охоронюваною зоною рекреаційного призначення (зеленою зоною) за якою здійснюється відповідний догляд, та варто також зауважити, що в`їзд транспортних засобів до такої території заборонений, оскільки на в`їзді встановлено відповідний дорожній знак 3.21 ПДР.

А отже у даному випадку позивачем було порушено вимоги дорожнього знаку ПДР та виконано в`їзд, що в свою чергу потягло за собою порушення правил транспортних засобів на зеленій зоні рекреаційного призначення. Порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, зупинки, стоянки тягнуть за собою накладення штрафу з розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів (ч. 1 ст. 122 КУпАП ).

Справу про адміністративне правопорушення стосовно порушення позивачем 07.09.2019 року вимог п. 15.10.є) ПДР, що виразилось у здійсненні зупинки транспортного засобу на газоні ( зеленій зоні), було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським було роз`яснено позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конститунії України. Розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення, поліцейський назвав свою посаду, спеціальне звання та прізвище, та пояснив позивачу підставу зупинки, а також, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Варто також зазначити, що відповідач здійснюючи патрулювання особисто став свідком виконання зупинки транспортного засобу позивачем, що також було зафіксовано за допомогою фотознімка факти/ вчинення правопорушення.

Крім того, зазначають, що позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення заявив клопотання про перенесення розгляду справи, яке відповідачем було задоволено та оголошено повідомлено про час та місце продовження розгляду справи.

На встановлену дату та час позивач не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи. Враховуючи, що в рамках розгляду справи за правилами спрощеного провадження керуючись ст. 268 КУпАП, було прийняте рішення про продовження розгляду справи за відсутності позивача.

Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення позивача, (звертають увагу, що позивач під час розгляду справи поводив себе зухвало, перешкоджаючи своїми діями повному та всебічному розгляду справи), поліцейський, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн 00 коп.

Зауважують, що в своїй позовній заяві позивач особисто визнає, що стоянка була виконана на зеленій зоні, проте в даному випадку посилається на ту обставину, що нібито така зона не є штучно створеною.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В порушення вимог ч. 4 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем знову таки не додано до позову жодного належного доказу в підтвердження тих обставин за яких на його думку було порушено його права чи законні інтереси.

Крім того, зауважують, що за наявності з діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, в тому числі щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом її оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.

Отже, Відповідач мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення ( а. с. 35-40 ).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 адміністративний позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовні заяві, просив позов задовольнити та постанову винесену поліцейським БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП НПУ Несвідомін О.П. від 07.09.2019 року серії НК № 020454 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 - скасувати, справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.122 КУпАП, стосовно нього закрити за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Несвідомін О.П. в судовому засіданні заперечував проти позову позивача, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову, вважає, що при складанні оскаржуваної постанови з його боку не було порушень, а всі дії з його боку вчиненні згідно з нормами Закону.

Представник відповідача батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції Кашко В.А., який діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечував проти позову позивача та просив суд залишити його без задоволення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом 25.09.2019 р., що підтверджується штампом суду ( а. с. 5 ), щодо оскарження постанови від 07.09.2019 р., не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки оскаржувану постанову останній отримав 16.09.2019 року.

З боку відповідача не надано жодного належного доказу в зворотному.

Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 07.09.2019 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В оскарженій позивачем постанові зазначено, що 07.09.2019 року о 08 годині 30 хвилин в м. Біла Церква на острові «Дитинство» водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу на газоні ( зеленій зоні ), чим порушив п. 15.10 (є ) ПДР України, скоїв адміністративне правопоушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Інспектор прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. ( а. с. 15 ).

Оскаржувальна постанова про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія НК № 020454 була винесена 07.09.2019 року поліцейським БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП НПУ капларом поліції Несвідоміним Олександром Павловичем.

В зазначеній постанові зазначено, що до постанови додаються: фото таблиця та пояснення.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З боку відповідача направляючи до суду відзив на позов не було надано відеофіксації вчиненого позивачем вищезазначеного правопорушення, лише одне фото автомобіля, який належить позивачу та біля нього осіб ( а. с. 42 ).

В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, який був наданий позивачем до позову, з якого вбачається, що автомобіль, який належить позивачу не був зупинений працівниками поліції, а вже знаходився припаркованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Диспозиції ч. 1 ст. 122 КУпАП вказує на те, у яких випадках наступає відповідальність особи правопорушника, а саме: «Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками».

В підпункті (е) пункту 15.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР) зазначено, що стоянка забороняється: ... е) на газонах.

Поняття «стоянка» та «газон» наведено в пункті 1.10 ПДР, а саме: стоянка - це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; газон - це ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно автомобіль знаходиться на зеленій зоні.

Відповідно до інформації, яка надана Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області від 17 жовтня 2019 року № 15/1150 заступнику командира батальйону патрульної поліції м. Біла Церква Омельяненко О. вбачається, що місце скоєння правопорушення остров «Дитинства», дана територія являється територією зелених насаджень загального користування ( землями рекреаційного призначення ) ( а. с. 46 ) та додано викопіювання території де відбулося скоєне правопорушення, а саме детальний план території сектору № 56 місті Біла Церква, острову «Детинство», затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 29.11.2018 року № 3057-60-VII: план існуючого використання території та проектний план використання території ( а. с. 47-48 ).

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

З оглянутого відеозапису, який був доданий позивачем до позову вбачається, що дійсно автомобіль, який належить позивачу Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 перебуває на зеленій зоні та перебуває на острову «Дитинство», що не спростовано сторонами.

Встановлено, що екіпаж патрульної служби прибув до острову «Дитинство» у зв`язку із викликом ОСОБА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи реєстрацією про повідомлення ( а. с. 45 ). Причиною виклику поліції стало те, що ОСОБА_2 повідомив на «102», що автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 ледве не збив його, на зауваження водій реагував агресивно, був чоловік в білій футболці у якого були явні ознаки алкогольного сп`яніння, також на пасажирському сидінні була особа жіночої статі.

Крім того, зазначене викладене в поясненнях останнього доданих відповідачем до відзиву ( а. с. 43 ).

Отже, виходячи вищенаведеного та відеозапису, судом встановлено, що дійсно автомобіль марки Mаzda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач 07.09.2019 року знаходився на зеленій зоні на острову «Дитинство» в порушення п. 15.10 «е» Правил дорожнього руху, стоянка на газонах ( зеленій зоні ).

Також, свідок ОСОБА_3 , поясненя якого надано відповідачем до відзиву пояснив, що об 11 годині 00 хвилин він став свідком того, як автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 був припаркований з порушенням ПДР, а саме знаходився на зеленій зоні.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Отже, при виявленні правопорушення, відповідачем Несвідоміним О.П. відносно позивача, який є власником транспортного засобу, було складено постанову за порушення п. 15.10. ( е ) ПДР Україна, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 вбачається, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.

Встановлено, що правопорушення було виявлено відповідачем після прибуття на місце за викликом особи, прибуття о 08:28 годин, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною реєстрацією ( а.с. 45 ).

Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Тому, складаючи оскаржувану постанову відповідачем було зазначено час скоєння правопорушення саме о 08:30 хвилин, що не спростовано в судовому засідані відповідачем.

Встановлено, що в припаркованому автомобілю марки Mаzda 6, д.н.з. НОМЕР_1 патрульними було виявлено лише позивача та жінку.

Щодо посилань позивача на той факт, що поліцейським при винесенні оскаржуваної постанови щодо нього, не зазначено порядок сплати штрафу, правові насліди невиконання адміністративного стягнення, відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспртного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу, так як зазначене зазначається лише у постанові про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

З даної оскаржуваної постанови вбачається, що остання були винесена по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафісоване не автоматичному режимі.

Тому, вищезазначені порушення, які мали місце при складанні постанови на думку позивача, суд вважає безпідставиними.

Посилння позивача на те, що останній не паркував автомобіль не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, так як з боку позивача не доведено зазначий факт у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Крім того, посилання позивача на те, що автомобіль був припаркований ОСОБА_5 , а не ним, тому відповідач безпідставно склав оскаржувану постанову відносно нього не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

З боку позивача жодним належним чином не було підтверджено зазначеного, не заявлялося з боку позивача і клопотання про допит вищевказаної особи в судовому засідання в якості свідки.

Посилання позивача на відеозапис, який був оглянути судом, останній також не містить відомостей про особу, яка здійснила припаркування вищевказаного автомобіля з порушенням ПДР України. З вказаного запису вбачається, що автомобіль вже перебуває на зеленій зоні.

Не знайшло свого підтвердження в судовому засідані і того факту, що автомобіль позивача був вимушений здійснити стояну на зеленій зоні в стані крайньої необхідності ( технічна несправність автомобіля, тощо ).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п.1.5 Правил).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 -2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Отже, у відповідності до вимог зазначеної статті КУпАП відповідальність за адміністративні правопорушення несе особа, за якою зареєстровано транспортний засіб. Оскільки в Україні не заборонено передавати керування транспортним засобом іншій особі, встановити, хто саме припаркував транспортний засіб з порушенням ПДР, неможливо.

Встановлено, що порушення правил стоянки вищевказаного автомобіля, який належить позивачу було зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів ), що не спростовано сторонами.

Тому, відповідач правомірно притягнув до відповідальності позивача, як власника транспортного засобу Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , за те, що зазначений автомобіль здійснив стоянку на зеленій зоні.

Посилання позивача на те, що йому було відмовлено в клопотанні для надання часу підготовки та вироблення стратегії захисту, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, так як клопотання позивача про надання часу для ознайомленняз матеріалами справи відповідачем було задоволено та розгляд справи було відкладено, що не спростовується як сторонами так і записом який був наданий позивачем.

Отже, позивач мав можливість ознайомитися з матеріалами справи та скористуватися правовою допомогою, одна позивач у визначений час не прибув, тому посилання позивача стосовно того, що останній був позбавлений моживості скористуватися допомогою адвоката та ознайомитися з матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.

Крім того, порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позову.

Такого висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні від 30.10.2017 року, справа № 761/4629/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, судом при розгляді даної справи не встановлено порушеннь з боку відповідача при складанні оскаржуваної постанови, які давали суду змоги скасувати останню, тому суд вважає, що необхідно залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20, 77, 122, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 286, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП НПУ Несвідоміна Олександра Павловича про скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушеня, - залишити без задоволенння.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 );

Відповідач: Батальйон патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ( адреса місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 18-А, ЄДРПОУ: 40108646 );

Відповідач - поліцейський БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП НПУ Несвідомін Олександр Павлович ( адреса місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 18-А ).

Повний текст судового рішення складено 06 грудня 2019 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов