Ухвала суду № 86179890, 06.12.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8099/19

Провадження № 1-кп/185/723/19

У Х В А Л А

06 грудня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Мицака М.С.,

за участю секретаря - Пожидаєвої Л.М.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12019040370001520 від 02 серпня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та за № 12019040370001663 від 24 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора - Підшивайло А.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Афанасьєва В. В . - адвоката Філіпенко О.В.,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , зазначив, що останній обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості, за які передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років, ніде не працює, постійного джерела доходу та засобів для існування не має, не має міцних соціальних зв`язків, тому може продовжувати свою злочинну діяльність та ухилятись від суду. Тому прокурор вважає, що наявні ризики у вигляді можливості переховування від суду; вчинення іншого кримінального злочину.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Як встановлено, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку. Також з ухвали слідчого судді від 17 вересня 2019 року, яку було долучено прокурором до матеріалів справи, слідує, що ОСОБА_1 порушив раніше обраний йому запобіжний захід у виглядів домашнього арешту. Також суд бере до уваги репутацію обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та законних джерел доходів, що, з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченого. До того ж, станом на 06 грудня 2019 року розгляд даного кримінального провадження не завершений. Також суд враховує, що вчинення обвинуваченим кримінального злочину в період іспитового строку свідчить на користь наявності ризику про можливість ухилення від суду через загрозу застосування у відношенні нього реальної міри покарання, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України.

Так, у рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Розглядаючи дане клопотання, суд зважає на те, що зазначені прокурором ризики про можливість переховування від суду; вчинення іншого кримінального злочину підтверджені.

Також суд враховує, що в п. 35 рішення ЄСПЛ "Летельє проти Франції" зазначено, що національні судові органи мають передусім забезпечувати, щоб у кожному конкретному випадку строк попереднього ув`язнення обвинуваченого не перевищував розумних меж. І з цією метою вони повинні зважати на всі обставини, що свідчать "за і проти" наявності справжнього суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

Суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду та вчинення іншого кримінального злочину, порушення обвинуваченим раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи не попередять вказані ризики.

Тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, а саме, що він не працює, не має постійного джерела доходів, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується та обставини їх вчинення, вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 30 000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 01 лютого 2020 року, до 16.40 год..

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 01 лютого 2020 року, до 16.40 год..

Розмір застави визначити у розмірі 30 000 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покласти на ОСОБА_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду відповідно до рішення Конституційного суду України у справі № 3-208/2018(2402/18).

Суддя: М. С. Мицак