Рішення № 86178429, 03.12.2019, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/611/19

Провадження № 2/162/232/2019

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року смт Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого -- судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П.,

представника позивача Бурець Н.С. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за цивільним позовом акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк», «Приватбанк», Банк) звернулося до Любешівського районного суду Волинської області з цим позовом 06 серпня 2019 року. У справі відкрито спрощене позовне провадження 21 серпня 2019 року. Перше судове засідання призначено на 23 вересня 2019 року.

Судовий розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з визнанням явки представника позивача та відповідача обов`язковою для надання особистих пояснень, забезпечення дистанційної участі у розгляді справи представника позивача тощо.

Справу розглянуто 03 грудня 2019 року з участю представника позивача Бурець Надії Станіславівни (у режимі відеоконференції).

Відповідач ОСОБА_2 , яка належним чином сповіщена про час і місце розгляду справи, не повідомила про причини неявки у судове засідання, відзиву на позов не подала.

Ухвалою від 03 грудня 2019 року постановлено провести заочний розгляд цієї справи.

2.1. Стислий виклад позиції позивача.

АТ КБ «Приватбанк» свої вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг та підписала заяву від 21 квітня 2008 року, згідно з якою отримала у Банку кредит у розмірі 6 тисяч гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач своїм підписом підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на сайті Банку www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг.

Відносини між Банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг (далі - Договір), можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування через вебсайт банку або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які є публічною офертою, АТ КБ «Приватбанк» публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладенні Договору сторони керувались положеннями цивільного законодавства, згідно з якими договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для АТ КБ «Приватбанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки: у кредитора - інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у пункті 1.1.3.1.9 Договору; у позичальника - отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (пункт 1.1.2.1.5 Договору). Неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання зобов`язань за даним Договором (пункт 1.1.5.2 Договору).

Згідно з пунктами 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в Умови та правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливе, Банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт Банку, SMS-повідомлення клієнтам про зімни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами Умов та правил надання банківських послуг або Тарифів Банку клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору.

Овердрафт (пункт 1.1.1.63 Договору) - короткостроковий кредит, який надається Банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Відповідач відповідно до пунктів 2.1.15.5, 2.1.1.5.7 Договору зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню овердрафту. У разі невиконання зобов`язань у відповідності до пункту 2.1.1.5.6 Договору на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди Банку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями.

На підставі пункту 2.1.1.12.2 Договору сплату процентів за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку у розмірі нарахованих процентів (договірне списання). Якщо на дату нарахування процентів клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування.

Відповідач порушує свої зобов`язання за договором, внаслідок чого станом на 13 червня 2019 року має заборгованість перед Банком на суму 11805,89 гривень, з яких 5356,67 - заборгованість за тілом кредиту; 2069,26 - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2829,68 - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 750 - пеня за несвоєчасну сплату боргу на суму від ста гривень; 550,28 - штраф (процентна складова); 250 гривень -- штраф (фіксована частина).

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1921 гривень, пов`язані з оплатою судового збору.

У матеріально-правовому обґрунтуванні позову позивач покликається на статті 207, 509, 526, 527, 530, 610, 617, 634, 638, 642, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

2.2. Стислий виклад позиції позивача у судовому засіданні.

Представник позивача Бурець Н.С. позов підтримала та пояснила наступне.

При отриманні кредитної картки ОСОБА_2 21 квітня 2008 року підписала анкету-заяву, в якій письмово виявила своє бажання отримати на своє ім`я кредитну карту «Універсальна». Крім вказаної анкети, відповідач більш ніяких документів не підписувала.

Заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 2069,26 гривень нарахована у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, які погашались за рахунок овердрафту відповідно до пункту 2.1.1.5.7 Умов надання банківських послуг.

Нараховані Банком кілька видів пені та штрафу стосуються окремих видів зобов`язань відповідача за договором, а одночасне їх застосування не суперечить чинному законодавству.

3. Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач будь-яких заяв по суті справи не подавала.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно із підписаною заявою від 21 квітня 2008 року ОСОБА_2 отримала у Банку платіжну кредитну картку «Універсальна» з кредитним лімітом 3660 гривень на придбання товарів. Відповідач під підпис підтвердила, що ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами «Приватбанку».

Банком у вигляді таблиць подано розрахунок заборгованості за договором від 21 квітня 2008 року, укладеним між «Приватбанком» та ОСОБА_2 , станом на 13 червня 2019 року. Згідно із вказаним розрахунком відповідач користувалася коштами Банку. Заборгованість становить 11805,89 гривень, з яких 5356,67 - борг за тілом кредиту; 2069,26 - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2829,68 - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 750 - пеня за несвоєчасну сплату боргу на суму від ста гривень; 550,28 - штраф (процентна складова); 250 гривень -- штраф (фіксована частина).

Позивачем також подано витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку» (ресурс: архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщений на сайті https:// privatbank.ua/terms/).

Зазначений витяг зокрема містить пункти, які наведені судом у стислому викладі позиції позивача.

5. Норми права, які застосував суд.

Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції держава захищає права споживачів.

Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 3 ЦК засадами цивільного судочинства зокрема є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі статтею 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності зі статтею 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 550 ЦК право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Частиною першою статті 634 ЦК встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.

У відповідності з частиною першою статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, яка діяла у момент виникнення спірних правовідносин, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У рішенні № 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року Конституційний Суд України зокрема зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

6.Мотиви суду щодо позовних вимог.

У відповідності з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності із статтею 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд констатує, що позивачем не надано доказів з якими саме Умовами надання банківських послуг та Тарифами Банку ознайомилася та розуміла ОСОБА_2 при підписанні заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у «Приватбанку».

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц, яку ухвалено з приводу подібних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Правила надання банківських послуг «Приватбанку», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, Велика Палата Верховного Суду погоджується, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 користувалася коштами Банку, розмір кредитної заборгованості (тіло кредиту) станом на 13 червня 2019 року становить 5356,67 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача простроченого тіла кредиту, суд виходить з наступного.

У суді встановлено, що заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 2069,26 гривень нарахована у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, які погашались Банком за рахунок овердрафту відповідно до пункту 2.1.1.5.7 Умов надання банківських послуг. Отже, прострочене тіло кредиту не є складовою тіла кредиту, фактично --- це штрафна санкція, що застосовується Банком у випадку неповернення кредиту боржником у термін, визначений договором. Крім того, як уже було зазначено вище, «Приватбанк» не надав доказів з якими саме Умовами надання банківських послуг та Тарифами Банку ознайомилася та розуміла ОСОБА_2 при підписанні заяви 21 квітня 2008 року.

Беручи до уваги встановлені обставини у справі, аналізуючи законодавство та правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Отже, не підлягають до задоволення позовні вимоги «Приватбанку» у частині стягнення з ОСОБА_2 2069,26 гривень нарахованої позивачем заборгованості за простроченим тілом кредиту, 2829,68 гривень пені за прострочене зобов`язання, 750 гривень пені за несвоєчасну сплату боргу на суму від ста гривень, 250 гривень штрафу (фіксована частина), 550,28 гривень штрафу (процентна складова)

Разом з тим, з відповідача у користь позивача необхідно стягнути 5356,67 гривень кредитних коштів (тіло кредиту).

7.Питання розподілу судових витрат.

Позивач при подання позову сплатив 1921 гривню судового збору.

У матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про понесені сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем в цілому пред`явлено до стягнення 11805,89 гривень, з яких судом стягнуто з відповідача 5356,67 гривень, що становить 45,37 %.

Отже, з відповідача у користь позивача пропорційно підлягає стягненню 871,56 гривень судових витрат.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265, 282 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за заявою від 21 квітня 2008 року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька села Березичі Любешівського району Волинської області, РНОКПП НОМЕР_1 ) у користь акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) 5356 (п`ять тисяч триста п`ятдесят шість) гривень 67 копійок кредитної заборгованості, що становить тіло кредиту.

Відмовити у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 у частині стягнення 6449 (шести тисяч чотириста сорока дев`яти) гривень 22 копійок, з яких 2069 (дві тисячі шістдесят дев`ять) гривень 26 копійок нарахована позивачем заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2829 (дві тисячі вісімсот двадцять дев`ять) гривень 68 копійок - пеня за прострочене зобов`язання, 750 (сімсот п`ятдесят) гривень - пеня за несвоєчасну сплату боргу на суму від ста гривень, 250 (двісті п`ятдесят) гривень -- штраф (фіксована частина), 550 (п`ятсот п`ятдесят) гривень 28 копійок -- штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 у користь акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» 871 (вісімсот сімдесят одну) гривню 56 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 грудня 2019 року.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук