Рішення № 86178145, 13.11.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4739/17

Провадження № 2/175/1783/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Лукієнко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування, в якому просив постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на їх, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» користь, суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 10761 грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 1600 грн.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року було визнано обов`язковою явку у судове засідання представника позивача для надання пояснень та додаткових доказів (а.с.54). За клопотанням представника позивача судом було призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

Адвокат позивача за довіреністю Сечко С.В. у судове засідання призначене на 13 листопада 2019 року в режимі відеоконференції не з`явився. 04 листопада 2019 року надав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.118), позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, надав суду відзив на позов (а.с.38-41) та заяву про закінчення розгляду справи без його участі (а.с.122).

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з відзивом на позов та наданими сторонами доказами, суд прийшов до наступного.

Встановлено, що 21 жовтня 2016 року о 18-55 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21063» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Академіка Образцова, в порушення п. 1.3, 1.5, 16.11 Правил дорожнього руху України, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Воронезькою, не надав перевагу в русі автомобілю «Lexus RX350» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, тобто ОСОБА_1 допустив правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська №202/6765/16-ц від 06 грудня 2016 року (а.с.13). Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу «Lexus RX350» державний номерний знак НОМЕР_2 було завдано механічних ушкоджень. Виконуючи взяті на себе зобов`язання по Договору добровільного страхування наземного транспорту «Каско» (а.с.8-9), позивач на підставі страхового акту від 07 листопада 2016 року (а.с.19) виплатив страхувальнику ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 38007,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №041121 від 18 листопада 2016 року (а.с.21).

В свою чергу ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» отримала від Страхової компанії «Дніпроінмед» відшкодування за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/5471494 (а.с.42) виданим Страховою компанією «Дніпроінмед», яке покрило тільки суму збитків в розмірі 27246,38 грн., а збитки в частині врахування коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 10761,48 грн. полісом не покрилися, внаслідок чого 20 лютого 2017 року позивач направив на адресу відповідача Заяву про регресну вимогу №160, яку ОСОБА_1 залишив поза увагою, збитки не відшкодував. Керуючись положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

У ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третіх осіб.

Встановлено, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди діяв поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5471494 (а.с.42), укладений між ОСОБА_1 та Страховою компанією «Дніпрінмед». За вищевказаним полісом страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, про що також вказано і в ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Даним полісом, був забезпечений транспортний засіб «ВАЗ 2106» державний номер НОМЕР_1 та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50000 грн.

Так, відповідно до роз`яснень п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з п. 13.1 ст. 13 цього Закону, зобов`язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров`ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв`язку із цим при пред`явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові про завдання шкоди у відповідному розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до винуватця ДТП ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування страхової виплати. Натомість в ході розгляду справи по суті, судом встановлено, що позивач не надав обґрунтованих доказів звернення до ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед», якою було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 , з вимогою про відшкодування збитків в частині врахування коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 10761,48 грн., також доказів не містять і матеріали справи.

Статтею 1194 ЦК України, передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 28 жовтня 2016 року (а.с.18) та страхового акту від 07 листопада 2016 року (а.с.19) вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus RX350» державний номерний знак НОМЕР_2 складає 38007,86 грн., а Страхова компанія «Дніпроінмед» сплатила ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» тільки 27246,38 грн., безпідставно відмовивши сплачувати збитки в частині врахування коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 10761,48 грн.

Відповідно до п. 9.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Статтею 29 даного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди Додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Аналізуючи вищевикладені обставини, та в зв`язку із тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання ДТП була застрахована Страховою компанією «Дніпроінмед», а страхової суми у розмірі 50000,00 грн. цілком достатньо для відшкодування збитків ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», суд прийшов до висновку, що й збитки в частині врахування коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 10761,48 грн. повинна бути сплачена на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» саме Страховою компанією «Дніпроінмед».

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» є необґрунтованими, такими, що не підтверджуються доказами та не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 12, 13, 76, 81, 82, 89, 130, 133, 141, 223, 263-266 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.