Рішення № 86177273, 28.11.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25053/16-ц

Провадження № 2/127/3331/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Кравчук Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів: ПП «Бокуд», директора ПП «Бокуд» Олешко Ю.М. - Сташко А. І.,

представника відповідача ВК ВМР Сторчак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до директора ПП «Бокуд» Олешко Ю.М., ПП «Бокуд», виконавчого комітету Вінницької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до директора ПП «Бокуд» Олешко Ю.М., ПП «Бокуд», виконавчого комітету Вінницької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що за договором найму житлового приміщення від 12.04.2016 року укладеного між позивачем з однієї сторони та ПП «Бокуд», в особі директора Олешко Ю.М., як виконавецем - з іншої сторони, з фонду житла для тимчасового проживання, на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.04.2016 року №815, позивачу була надана кімната АДРЕСА_1 , для тимчасового проживання.

Після вселення з`ясувалось, що відсутній лічильник електроенергії, електрична проводка в кухні, душ, туалет, розетки, вимикачі та те, що кімната АДРЕСА_1 не під`єднана до електричної мережі, що унеможливлює проживання у кімнаті та є суттєвим недоліком.

Позивач звернувся до ПП «Бокуд» з приводу відсутності електропостачання. Йому було надано відповідь, що він повинен за свій рахунок здійснити роботи з під`єднання до електричної мережі, що, на думку позивача, є нечесною підприємницькою практикою та оманою.

Позивачем були здійснені роботи з під`єднання кімнати АДРЕСА_1 до електричної мережі, було сплачено рахунки та комунальні платежі на загальну суму 1158,14 грн., що, на його думку, не входить в його обов`язки, оскільки квартира не пристосована для проживання у ній.

Позивач вважає, що такі дії та бездіяльність відповідача ПП «Бокуд» є протиправними та такими, що порушують умови договору найму житлового приміщення від 12.04.2016 року, зокрема, п.п. 1.2.1, 1.2.2 вказаного договору, а також порушують вимоги ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо нечесної підприємницької діяльності.

Тому позивач звернувся з позовом до суду та у позовних вимогах просить: зобов`язати ПП «Бокуд» встановити електролічильник, електричну проводку в кухню, душ, туалет, розетки, вимикачі у кімнаті АДРЕСА_2, під`єднати до електричної мережі, забезпечити надання комунальних послуг, зокрема, обслуговування електричного устаткування та забезпечення електричною енергією; стягнути солідарно з відповідачів завдану матеріальну шкоду у загальній сумі 1158,14 грн. та суму моральної шкоди розміром 1 051 000,00 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Додатково суду пояснив, що у кімнаті АДРЕСА_2 , він жодного дня не проживав з підстав викладених у позові. Весь цей час проживав у своїй квартирі у АДРЕСА_3 . Перед підписанням договору найму житлового приміщення та Акту прийому-передачі житлового приміщення до вказаного договору, позивач разом із представником виконавчого комітету Вінницької міської ради оглядали кімнату АДРЕСА_2 . Позивачу було роз`яснено, що після його вселення у кімнату вона буде підключена до електричної мережі.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали у повному обсязі та проти задоволення позову заперечили з підстав викладених у відзивах на позов. Додатково суду пояснили, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа №127/12616/17 за позовом ОСОБА_1 до директора Приватного підприємства «Бокуд» Олєшка Ю.М. про захист прав споживачів з позовними вимогами ідентичними позовним вимогам у даній справі. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у вказаній цивільній справі від 22.08.2017 року у задоволені позову було відмовлено. Апеляційний суд Вінницької області рішенням від 26.09.2017 року скасував рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2017 року у зазначеній справі та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив, мотивуючи, зокрема, тим, що відповідачем є директор ПП «Бокуд» Олєшко Ю.М. , тоді як матеріально-правові вимоги спрямовано до ПП «Бокуд» як юридичної особи. Постановою Верховного Суду від 24.10.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду Вінницької області від 26.09.2017 року було залишено без змін. Тому, на думку представників відповідачів, рішення у справі №127/12616/17 мають суттєве значення для правильного вирішення спору у даній справі, оскільки ними надана правова оцінка обставинам, якими позивачем мотивовані вимоги до відповідачів у даній справі.

Крім того, як зазначили представники відповідачів, позовні вимоги, які пред`явлені до ПП «Бокуд», як до юридичної особи та до виконавчого комітету Вінницької міської ради не підлягають задоволенню, оскільки ні їх діями, ні бездіяльністю не було порушено жодних прав позивача. Позивачу було запропоновано у тимчасове користування кімнату АДРЕСА_1 за вказаною вище адресою, на умовах укладення договору найму житлового приміщення. Позивачем разом із представником виконавчого комітету Вінницької міської ради перед укладанням договору найму оглядалась зазначена кімната і позивачу було роз`яснено, що кімната не під`єднана до електричної мережі гуртожитку, проте йому було повідомлено про можливість під`єднання кімнати до електричної мережі після його вселення у кімнату та на підставі його звернення до відповідних служб. Позивач з цим погодився і тому з ним, на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.04.2016 року №814, був укладений договір найму житлового приміщення від 12.04.2016 року, а також 12.04.2016 року підписаний Акт прийому-передачі житлового приміщення до вказаного договору найму, у якому сторони підтвердили те, що технічний та санітарний стан житлового приміщення задовільний. При цьому, у договорі найму приміщення не було передбачено обов`язків відповідачів влаштування у кімнаті АДРЕСА_1 електропостачання, встановлення туалетів облаштування ванної кімнати, встановлення лічильників, проведення електропостачання, встановлення розеток, вимикачів та вчинення інших дій на які посилається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги. Підписавши договір позивач погодився саме з таким станом кімнати, у якому вона йому була передана. Посилання позивача на порушення відповідачем ПП «Бокуд» п.п. 1.2.1 та 1.2.2. договору найму житлового приміщення від 12.04.2016 року є безпідставними, оскільки ними встановлено обов`язки зазначеного відповідача щодо здійснення обслуговування та забезпечення роботи технічного обладнання, надання комунальних послуг, своєчасного проведення підготовки житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період. Тому ПП «Бокуд» виступає, як виконавець послуг з утримання будинку АДРЕСА_1 , споруд та прибудинкових територій вказаного будинку, а не кімнати АДРЕСА_1, розташованої у ньому. Позивач не звертався до власника житлового приміщення, у встановленому нормативними актами порядку, тобто до Вінницької міської ради із відповідною заявою про необхідність здійснення переобладнання приміщення та щодо надання дозволу на таке переобладнання, а саме щодо під`єднання наданої йому у тимчасове користування кімнати № АДРЕСА_1 у гуртожитку до електричної мережі. Натомість звернувся до директора обслуговуючої організації - ПП «Бокуд», яка не є власником вказаного житлового приміщення і не має права надавати дозволи на здійснення переобладнань у житлових приміщеннях. Саме з дій позивача вбачається самовільне здійснення ним таких переобладнань у житловому приміщенні власником якого він не був, а отже порушення порядку, встановленого нормативними актами України, щодо здійснення переобладнання житлового приміщення мають місце з боку позивача, а не відповідачів. Договір найму житлового приміщення був укладений з позивачем до 12.04.2017 року і станом на теперішній час строк його дії закінчився, оскільки пролонгації договору не було. Тому позивач взагалі не має права пред`являти до відповідачів вимоги щодо зобов`язання здійснення будь-яких переобладнань вказаної кімнати гуртожитку.

Сплата коштів позивачем за надані комунальні послуги не включає в себе коштів з послуг електропостачання, а стосується комунальних послуг пов`язаних з вивезенням сміття, прибиранням прибудинкової території тощо, оскільки підписавши договір найму, позивач зобов`язався їх сплачувати.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши наявні в них докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.ст. 77, 81 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа №127/12616/17 за позовом ОСОБА_1 до директора Приватного підприємства «Бокуд» Олєшка Ю.М. про захист прав споживачів з позовними вимогами ідентичними позовним вимогам у даній справі. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у вказаній цивільній справі від 22.08.2017 року у задоволені позову було відмовлено. Апеляційний суд Вінницької області рішенням від 26.09.2017 року скасував рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2017 року у зазначеній справі та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив, мотивуючи, зокрема, тим, що відповідачем є директор ПП «Бокуд» Олєшко Ю.М. , тоді як матеріально-правові вимоги спрямовано до ПП «Бокуд» як юридичної особи. Постановою Верховного Суду від 24.10.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду Вінницької області від 26.09.2017 року було залишено без змін (а.с. 104-106).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у даній цивільній справі також пред`явлено позовні вимог до директора ПП «Бокуд» Олешко Ю.М. фактично з тих самих підстав та щодо невиконання умов того ж договору найму житлового приміщення від 12.04.2016 року, проте у даній справі позивачем було пред`явлено вимогу щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди у іншому розмірі ніж у цивільній справі №127/12616/17 та за його клопотанням ухвалою суду було залучено до участі у справі у якості співвідповідачів безпосередньо ПП «Бокуд», як юридичну особу та виконавчий комітет Вінницької міської ради.

Таким чином, суд приймає до уваги твердження представників відповідачів щодо приюдиційності Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 року у цивільній справі №127/12616/17 стосовно відмови у задоволенні позовних вимог пред`явлених до директора ПП «Бокуд» Олешко Ю.М. з тих підстав, що вимоги у даному випадку пред`явлені до неналежного відповідача.

Судом встановлено та сторонами визнані ті обставини, що позивач ОСОБА_1 відповідно рішення виконавчого комітету Вінницької області від 30.10.2014 року №2395 був взятий на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (а.с. 121-123).

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 04.02.2016 року №200 кімната АДРЕСА_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1 , жилою площею 16,6 кв. м. була включена до складу фонду житла Вінницької міської ради для тимчасового проживання громадян (а.с. 124).

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.04.2016 року №815, згідно з поданою ОСОБА_1 заявою від 01.03.2016 року, останньому було надано за рахунок фонду житла Вінницької міської ради для тимчасового проживання кімнату АДРЕСА_1 , жилою площею 16,6 кв. м., на склад сім`ї одна особа (а.с. 125-127, 128).

Сторонами також визнані обставини щодо укладення 12.04.2016 року між позивачем та ПП «Бокуд», на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.04.2016 року №815, договору найму житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання (а.с. 129-131) та щодо підписання 12.04.2016 року Акту прийому-передачі житлового приміщення до вказаного договору найму (а.с. 132).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до умов зазначеного договору найму, позивачу було надано у тимчасове користування на строк до 12.04.2017 року кімнату АДРЕСА_1, загальною площею 23,89 кв. м., що складається з однієї кімнати житловою площею 16,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд приймає до уваги твердження відповідачів у заперечення позовних вимог щодо зазначення у п. 1.1. договору характеристик зазначеної кімнати відносно її технічного стану та обладнання. Зокрема, стосовно того, що кімната АДРЕСА_1 не була обладнана водопроводом (холодним, гарячим), опаленням, каналізацією, газопроводом, електроосвітленням тощо.

З умов зазначених у п.п. 1.2.1 - 1.2.4. договору найму житлового приміщення від 12.04.2016 року, якими було визначено обов`язки ПП «Бокуд», вбачається те, що ПП «Бокуд» був зобов`язаний: здійснювати обслуговування будинку та забезпечувати роботу технічного обладнання; забезпечувати надання комунальних послуг; своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Наведене вище узгоджується з рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.04.2011 року №1013, яким ПП «Бокуд» визнано лише виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у житловому фонді, що є комунальною власністю територіальної громади м.Вінниці. (а.с. 77).

Сторонами також визнаються та не заперечуються обставини стосовно того, що позивачу було відомо про технічний стан кімнати АДРЕСА_1, а саме щодо відсутності у ній електропостачання, ще до підписання договору найму від 12.04.2016 року. Наведене підтверджується поясненнями сторін, зокрема, про те, що позивач разом із представником виконавчого комітету Вінницької міської ради перед підписанням договору найму та Акту приймання-передачі кімнати АДРЕСА_1 оглядали вказане житлове приміщення і представником виконкому позивачу було роз`яснено про необхідність після вселення його звернення у відповідному порядку для здійснення під`єднання кімнати до електромережі будинку. Підписавши Акт приймання-передачі житлового приміщення сторони погодились з тим, що технічний стан кімнати АДРЕСА_1 є задовільним.

Відповідно до п. 1.4.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Наведеними Правилами роз`яснено, що переобладнання - це улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Згідно з ДБН В.2.5-23-2010 до інженерного обладнання житлових будинків відноситься зокрема і електрообладнання, що відповідно до п.1.1. включає в себе: електричні прилади, апарати, пристрої, кабелі та проводи електричні й оптичні тощо.

Пунктом 1.4.5. вказаних Правил визначено, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Сторонами не заперечуються обставини щодо здійснення позивачем робіт з під`єднання наданої йому для тимчасового проживання кімнати гуртожитку до електричної мережі. При цьому, позивач не звертався у встановленому наведеними вище нормативними актами України порядку до уповноваженого органу власника наданого йому житлового приміщення - виконавчого комітету Вінницької міської ради, для отримання дозволу на здійснення відповідних переобладнань від власника приміщення або здійснення його самим власником з метою під`єднання кімнати № АДРЕСА_1 до електричної мережі та встановлення лічильника спожитої електричної енергії. Натомість звернувся до директора обслуговуючої організації - ПП «Бокуд», яка не є власником вказаного житлового приміщення і не має права надавати дозволи на здійснення переобладнань у житлових приміщеннях та здійснювати такі переобладнання.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна тощо.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з відповідними змінами та доповненнями, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З огляду на викладене вище, суд не вбачає правових підстав для можливості застосування норм Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки судом не встановлено та суду не було надано доказів щодо вчинення відповідачами нечесної підприємницької діяльності відносно позивача.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Суд вважає, що позивач будучи обізнаним щодо технічного стану кімнати № АДРЕСА_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , ще до укладення договору найму житлового приміщення, а також щодо необхідності здійснення її під`єднання до електричної мережі гуртожитку, реалізував своє право на вільне волевиявлення щодо укладання цього правочину. На свій власний розсуд та усвідомлюючи правові наслідки такого свого волевиявлення 12.04.2016 року уклав договір найму вказаного житлового приміщення, хоча мав можливість відмовитись від запропонованого житла, вимагати внесення змін в умови договору щодо технічного стану кімнати, проте цього не зробив. Крім того, підписавши Акт приймання-передачі кімнати АДРЕСА_1 від 12.04.2016 року до цього договору підтвердив, що технічний стан кімнати є задовільним і таким, що його влаштовує.

Таким чином, під час розгляду справи судом не було встановлено протиправності дій (бездіяльності) відповідачів, їх вини у заподіянні збитків позивачу та причинного зв`язку між шкодою та діями (бездіяльністю) відповідачів.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про недоведеність пред`явлених позивачем до відповідачів позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди через невиконання або неналежне виконання ними умов договору найму житлового приміщення від 12.04.2016 року.

Позовні вимоги позивача щодо зобов`язання ПП «Бокуд» встановити електролічильник, електричну проводку в кухню, душ, туалет, розетки, вимикачі у кімнаті АДРЕСА_2, під`єднати до електричної мережі, забезпечити надання комунальних послуг, зокрема, обслуговування електричного устаткування та забезпечення електричною енергією, станом на час розгляду справи по суті не можуть бути пред`явлені позивачем, оскільки ним втрачено право користування кімнатою АДРЕСА_1 : АДРЕСА_1 , в силу припинення дії договору найму житлового приміщення від 12.04.2016 року, який був укладений між позивачем та ПП «Бокуд» на строк до 12.04.2017 року.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог чинного законодавства України позивач при пред`явленні даного позову був звільнений від сплати судового збору, тому згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 23, 626, 627, 629, 640, 1166, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 211, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до директора ПП «Бокуд» Олешко Ю.М., ПП «Бокуд», виконавчого комітету Вінницької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 09.12.2019 року.

Суддя: