Рішення № 86176254, 02.12.2019, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2531/19

Провадження № 2/126/1101/2019

"02" грудня 2019 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Бершадської міської ради про визнання права власності з тих підстав, що як стверджує йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2014 року належить земельна ділянка для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості загальною площею 0,2587 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля, складське приміщення з добудовою загальною площею 635 кв.м, що належать йому на праві приватної власності згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2017 року. У зв`язку з необхідністю ним було збудовано прибудову без належної документації загальною площею 137,7 кв.м відповідно до інвентаризаційної справи № 64-17-ТП та технічного паспорту на нежитлову будівлю. Відповідно до звіту про технічне обстеження № 59-18 від 26.11.2018 року, виданого ТОВ "Приват-БТІ", прибудова - А3 по АДРЕСА_1 А відповідає усім будівельним нормам і готова до експлуатації, не порушує будь-яких будівельних норм та прав інших осіб. Він вирішив у встановленому законом порядку узаконити вищевказану споруду, отримати на неї правовстановлюючий документ. З цим у нього виникли труднощі, оскільки відсутній порядок введення в експлуатацію самочинно збудованих комерційних об`єктів. Просить визнати за ним право власності на прибудову - А3, загальною площею 137,7 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1 відповідно до інвентаризаційної справи № 64-17-ТП та технічного паспорта на нежитлову будівлю, виготовленого ТОВ "Приват-БТІ Плюс".

Позивач ОСОБА_1 надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позов підтримує.

Від представника відповідача Бершадської міської ради міського голови надійшла заява, в якій він просить розглянути справу без його участі, позов визнає.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України визначає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності, на підставі договору купівлі - продажу від 10.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу, Гонтарук Т.І., належить земельна ділянка для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 0,2587 га., яка знаходиться в АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

На вказаній земельній ділянці розміщена нежитлова будівля - складське приміщення з добудовою, загальною площею 635 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2017 року.

Позивачем було збудовано прибудову до нежитлової будівлі, загальною площею 137,7 кв.м., відповідно до інвентаризаційної справи № 64-17-ТП та технічного паспорту на нежитлову будівлю, виготовленого ТОВ «Приват-БТІ ПЛЮС» 14.06.2018 року.

Відповідно до звіту про технічне обстеження № 59-18 від 26.11.2018 року виданого ТОВ «ПРИВАТ-БТІ», прибудова по АДРЕСА_1 , відповідає усім будівельним нормам і готова до експлуатації, не порушує будь-яких будівельних норм та прав інших осіб.

Проте коли ОСОБА_1 звернувся до Департаменту Державної архітектурної інспекції України у Вінницькій області для того, щоб прийняти збудовану ним прибудову до нежитлової будівлі в експлуатацію, то отримав відмову з роз`ясненнями, згідно яких йому було рекомендовано звернутися з даним питанням до суду, оскільки на сьогоднішній день відсутній порядок введення в експлуатацію самочинно збудованих комерційних об`єктів.

За приписами ст. 90 Земельного кодексу України власники (користувачі) земельних ділянок, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема самостійно господарювати на землі і споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Приписи ст.ст. 13, 14 Конституції України визначають, що від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. При цьому визначено, що усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до п.п.1 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права власності. Згідно із ст. 392 Цивільного кодексу України власник може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У відповідності до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 415 Цивільного кодексу України встановлено, що землекористувач (власник) має право власності на будівлі (споруди), збудовані на земельній ділянці.

Частиною 2 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За правилами ч. 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. У разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, визнані учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності їх визнання.

На думку суду, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси осіб.

Ст. 15 ЦК України констатує кожній особі право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Аналіз наданих суду доказів та норм чинного законодавства в сукупності із системним аналізом норм законодавства, дає суду підстави вважати позовні вимоги ОСОБА_1 законними та дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

На підставі ст.ст. 15, 182, 316, 317, 321, 328 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1 до Бершадської міської ради (Вінницька обл., Бершадський район, м. Бершадь, вул. Героїв України, буд. 23 код ЄДРПОУ: 04051033) про визнання права власності - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудову - А3, загальною площею 137,7 кв.м., що складається з складу І-загальною площею 68,7 кв.м. та складу ІІ-загальною площею 69,0 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1 відповідно до інвентаризаційної справи № 64-17-ТП та технічного паспорту на нежитлову будівлю, виготовленого ТОВ "Приват-БТІ Плюс", 14.06.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. Г. Рудь