Рішення № 86175924, 06.12.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.2019 Справа № 920/1115/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1115/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Іллінська, буд. 2, м. Суми, 40030),

до відповідача Управління соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації (проспект Іоанна Путивльського, буд. 93, м. Путивль, Путивльський район, Сумська область, 41500),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Путивльської районної ради Сумської області (вул. Першотравнева, 84, м. Путивль, Сумська область, 41500),

про стягнення 32467 грн. 55 коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 32467 грн. 55 коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах пільговикам, що проживають на території Путивльського району, за період з грудня 2018 року по червень 2019 року, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 920/1115/19; відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Путивльську районну раду Сумської області; відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України); позивачу наданий семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; встановлений третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання пояснення щодо позову та десятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання пояснень на відзив.

Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

21.11.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 9556 від 21.11.2019), в якому зазначає, що для своєчасного фінансування ним було надіслано лист від 05.12.2018 № 01-07/3750 «Про виділення коштів» з проханням врахувати потребу в коштах на фінансування програм соціального захисту населення при складані бюджету на 2019 рік, Путивльській міській раді, голові Новослобідської сільської ради та головам сільських рад Путивльського району. 11.02.2019 на адресу Путивльської міської ради повторно надіслано лист № 05-08/475 «Про пільги з послуг зв`язку» з проханням ініціювати на сесії міської ради питання виділення коштів для забезпечення права на вищезазначену пільгу у 2019 році. Рішенням п`ятдесят другої сесії сьомого скликання Путивльської міської ради від 26.02.2019 було відмовлено у фінансуванні управління на відшкодування витрат з надання пільг з послуг зв`язку окремим категоріям громадян. 01.03.2019 відповідачем повторно направлено лист № 05-08/701 до сільських рад Путивльського району Сумської області «Про погашення заборгованості» із зазначенням заборгованості за 2018 рік та орієнтовної потреби на 2019 рік. Станом на 15.05.2019 сільськими радами Путивльського району Сумської області було частково профінансовано управлінню відшкодування витрат з надання пільг з послуг зв`язку окремим категоріям громадян в сумі 5 567,57 гривень. 05.09.2019 відповідачем повторно направлено лист № 05-08/2863 до Рев`якинської, Бобинської та Мазівської сільських рад Путивльського району Сумської області «Про погашення заборгованості» із зазначенням заборгованості за 2018 рік та орієнтовної потреби на 2019 рік. Управління, керуючись ст. 19 Конституції України, вжило відповідні заходи на виконання ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, а саме неодноразово зверталось до місцевих рад Путивльського району з проханням погасити заборгованість за 2018 рік та врахувати потребу в коштах на фінансування програм соціального захисту населення при складані бюджету на 2019 рік. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

22.11.2019 третя особа подала пояснення (вх. № 9603 від 22.11.2019), в яких зазначає, що відповідно до вимог частини 2 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Путивльською районною радою був затверджений районний бюджет Путивльського району на 2019 рік. Але, складає і подає на затвердження районної ради проект районного бюджету та забезпечує його виконання Путивльська районна державна адміністрація відповідно до норм частини 3 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 1 статті 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». На сьогоднішній день у Путивльському районі склалася надзвичайно складна ситуація. Тільки незабезпеченість по заробітній платі складає 10415,7 тис. грн. Проблемним питанням в районі залишається питання забезпечення медикаментами хворих на цукровий та нецукровий діабет, забезпечення лікування хворих на гемодіаліз тощо.

27.11.2019 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 9796 від 27.11.2019), в якій повністю підтримує позовні вимоги та зазначає, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність органу державної влади чи місцевого самоврядування. Відповідач, як орган, уповноважений державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах, зобов`язаний належно, у відповідності до вимог чинного законодавства, виконати обов`язок з виплати позивачу компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям споживачів у грудні 2018року та першому півріччі 2019року. Зазначені відповідачем обставини щодо відсутності бюджетних призначень на відповідні видатки за цей період не є підставами для звільнення від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Статтею 87, пп.б п.4 ч.1 ст.89, ст.97 та ст.102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. Видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (далі - Постанова №256), де встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, п. 2 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 3 Постанови №256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг на території Путивльського району є Управління соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації, яке здійснює відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за рахунок державних субвенцій.

Судом встановлено, що протягом грудня 2018 року - червня 2019 року ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії надало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам м. Путивль та Путивльського району Сумської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до чинного законодавства України на загальну суму 35997 грн. 28 коп.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача, з урахуванням часткової оплати, становить 32 467 грн. 55 коп.

У даній справі між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Надання телекомунікаційних послуг підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг у період грудня 2018 року по червень 2019 року (а.с.16-55).

На виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 за №117, позивач щомісячно подавав на паперових та електронних носіях відповідачеві розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за формою "2-пільга", що підтверджується супровідними листами від 08.01.2019, 08.02.2019, 07.03.2019, 08.04.2019, 07.05.2019, 07.06.2019, 08.07.2019, копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, скріншотами екрану з зазначенням змісту вкладення до електронного листа (а.с. 56-73).

У статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пунктом 19 частини першої статті 12, пунктом 10 частини першої статті 13, пунктом 18 частини першої статті 14, пунктом 20 частини першої статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", пунктом 16 статті 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", пунктом 11 статті 20, статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктом 6 частини першої статті 6, частини третьої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", частини п`ятої статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 4 частини третьої статті 13 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв`язку (телекомунікаційні послуги).

Норми цих законів спрямовані на реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг.

Згідно з п. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування витрат за пільговий зв`язок окремим категорій віднесено до видатків місцевих бюджетів.

Управління соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації є розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг на території Путивльського району Сумської області та здійснює відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за рахунок державних субвенцій.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525, 526 ЦК України).

Частиною 1 ст. 96 ЦК України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання (ч.2 ст.218 ГК України та ст. 617 ЦК України).

Законодавством не встановлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.

За приписами ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

З огляду на вказане, доводи відповідача про неможливість сплатити за надані послуги через відсутність бюджетних асигнувань є безпідставними, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли з законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг, пільговим категоріям споживачів.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256, відповідач повинен був щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з постачальником послуг на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак відповідач порушив свої зобов`язання та не розрахувався з позивачем.

Обов`язковість проведення розрахунків з позивачем на відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян підтверджується також наступним.

Згідно з частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини першої четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Оскільки послуги зв`язку на пільгових умовах ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком" надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то у результаті уповноважений на те державою орган - відповідач у справі - у силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.

Чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які мають право на соціальні пільги, а в Управління - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 923/1292/16 і від 20.03.2018 у справі № 921/7/17-г/17, від 12.04.2018 у справі №922/2872/17 та від 05.07.2018 у справі №904/7478/17.

Обов`язок відповідача здійснювати розрахунки з постачальниками телекомунікаційних послуг, наданих на пільгових умовах є грошовим зобов`язанням, що прямо передбачено нормами чинного законодавства (п.п. 2,8 Постанови №256).

На підставі викладеного, оскільки відповідач доказів проведення розрахунків з позивачем у повному обсязі не подав, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 32467 грн. 55 коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з грудня 2018 року по червень 2019 року, є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації (проспект Іоанна Путивльського, буд. 93, м. Путивль, Путивльський район, Сумська область, 41500, код ЄДРПОУ 03197999) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Іллінська, буд. 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23825401) 32467 грн. 55 коп. заборгованості по витратах, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 1921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне судове рішення складено 09.12.2019

Суддя Є.А. Жерьобкіна