Ухвала суду № 86175677, 09.12.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.12.2019 р. Справа № 914/2175/19

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Синчука М.М. у справі

за позовом: ОСОБА_1 ,до відповідача 1:товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база",до відповідача 2:приватного підприємства "Компанія "Метріум",предмет позову: визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" та приватного підприємства "Компанія "Метріум" про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У позовній заяві містилося клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 29.10.2019 (суддя Синчук М.М.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2019.

У підготовчому засіданні 25.11.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, про що зазначено у протоколі судового засідання від 25.11.2019 та ухвалі суду від 25.11.2019. В обґрунтування своєї позиції суд зазначив в ухвалі від 25.11.2019, що докази, які позивач просить витребувати, не відносяться до предмету доказування та не зазначено, яке вони матимуть значення для правильного вирішення справи.

Позивач подав до суду заяву про відвід судді Синчука М.М. Здійснивши розгляд зазначеної заяви, суддя Синчук М.М. дійшов до висновку про її необґрунтованість. Зважаючи на це, ухвалою суду від 05.12.2019 провадження у справі № 914/2175/19 було зупинено, а справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

На підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду питання про відвід судді Синчука М.М. у справі № 914/2175/19, вирішення зазначеної заяви покладено на суддю Рима Т.Я.

За загальним правилом, встановленим пунктом 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Проте за ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. При цьому суд відзначає, що заяву відповідача про відвід викладено письмово, вона містить чіткі та зрозумілі аргументи на підтримку своїх доводів. З огляду на це суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з метою вирішення відводу.

Правове обґрунтування підстав заявленого відводу

Заява про відвід обґрунтована такими обставинами:

- докази, які позивач просив витребувати, є предметом оскарження у справі;

- обґрунтування відмови у витребуванні доказів є незрозумілим позивачеві. Оскільки мотивувальна частина ухвали від 25.11.2019 обмежується одним реченням, з указаної ухвали не можна зробити висновку про мотиви, якими керувався суд. Отже, така ухвала є необґрунтованою;

- відмова у витребуванні доказів свідчить про те, що суд наперед визначив результати розгляду справи;

- крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі суд розглянув лише частину клопотань позивача, не зазначивши причин такої вибірковості.

Зважаючи на зазначене, у заявника виник сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Синчука М.М. при розгляді цієї справи. Зокрема, позивач вважає, що суддя порушує принцип рівності, змагальності та верховенства права.

При постановленні ухвали суд керувався таким.

Підставою подання заяви про відвід є пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Подана позивачем заява про відвід за своєю суттю зводиться до його незгоди з процесуальними рішеннями судді. Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. З урахуванням наведених обставин суд відмовляє в задоволенні заяви про відвід судді Синчука М.М.

Зважаючи на зазначене, керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви про відвід судді Синчука М.М. у справі № 914/2175/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Рим Т.Я.