Рішення № 86175474, 26.11.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/736/19

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Некрасова 46» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Нєкрасова, 46; код ЄДРПОУ 40704373)

до Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15; код ЄДРПОУ 26376300)

про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав від 05.04.2017 з індексним номером 34632494

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Абрамової В.Д.

За участю представників сторін:

від ОСББ «Некрасова 46»: адвокат Запаскін М.Р.;

від Білоцерківської міської ради: Яковенко А.Ю.

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Київської області звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Некрасова 46» з позовною заявою від 12.03.2019 б/№ до Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, Білоцерківської міської ради та Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав від 05.04.2017 з індексним номером 34632494.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що на підставі оспорюваного рішення зареєстровано право власності на нежитлове приміщення номер 397 за територіальною громадою м. Біла Церква, чим порушено право спільної сумісної власності співвласників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на відповідне майно та порушено норми Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» і Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2019 відкрито провадження у справі № 911/736/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2019; встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень в порядку ст. 165, 166, 167 ГПК України.

В подальшому в судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви, строк підготовчого провадження продовжувався судом.

16.04.2019 до суду надійшов відзив Відповідача 1 від 15.04.2019 № 01-22/228 (вх. № 7577/19) на позов.

18.04.2019 до суду надійшов відзив Відповідача 3 від 15.04.2019 № 1369/01-13 (вх. № 7866/19) на позов.

18.04.2019 до суду надійшов відзив Відповідача 2 від 15.04.2019 № 1369/01-13 (вх. № 7868/19) на позов.

20.05.2019 до суду надійшла відповідь Позивача б/№, б/дати (вх. № 9831/19) на відзив Відповідача 1.

27.05.2019 до суду надійшли заперечення Відповідача 1 від 27.05.2019 № 01-22/306 (вх. № 10527/19) на відповідь Позивача на відзив.

Також 27.05.2019 до суду надійшли заперечення Відповідача 3 від 24.05.2019 № 1747/01-13 (вх. № 10555/19) на відповідь Позивача на відзив.

Крім цього 27.05.2019 до суду надійшли заперечення Відповідача 2 від 24.05.2019 № 1747/01-13 (вх. № 10558/19) на відповідь Позивача на відзив.

Ухвалою суду від 28.05.2019 закрито провадження у справі в частині позову до Відповідача 1 Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради та Відповідача 3 Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Ухвалою суду від 25.06.2019 призначено у справі № 911/736/19 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України; провадження у справі № 911/736/19 на час проведення судової експертизи зупинено; матеріали справи № 911/736/19 направлено до експертної установи.

17.10.2019 до суду надійшов лист Київського НДІ судових експертиз від 08.10.2019 № 19687/19-43 (вх. № 105/19) з доданими висновком експерта від 08.10.2019 № 19687/19-43 та матеріалами справи № 911/736/19.

Ухвалою суду від 21.10.2019 поновлено провадження у справі; проведення підготовчого засідання призначено на 05.11.2019.

05.11.2019 до суду надійшло клопотання від 31.10.2019 № 3710/01-07 (вх. № 20997/19) про залучення доказів до справи.

Ухвалою суду від 05.11.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 26.11.2019.

26.11.2019 в судове засідання з`явились представники Позивача та Відповідача.

Представник Позивача під час судових дебатів позовні вимоги підтримав і просив суд задовольнити позов повністю. Представник Відповідача проти позову заперечила і просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У судовому засіданні 26.11.2019, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи представників сторін, судом встановлено наступне.

31.03.2017 державним реєстратором Білоцерківської міської ради Лепетинською Н.А. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 19823186 про реєстрацію права комунальної власності щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлове приміщення № 397 загальною площею 12,5 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Нєкрасова, буд. 46 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1216701132103) за територіальною громадою м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради.

Підставою внесення запису значиться оспорюване Позивачем рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради Лепетинської Н.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34632494 від 05.04.2017.

Підставами виникнення права власності вказано довідку Фонду державного майна України серія та номер 13-07-1482 від 20.03.2017 та довідку Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради серія та номер 01-31/61 від 28.03.2017.

З позиції Позивача, вказане рішення державного реєстратора порушує права власності Позивача, оскільки прийняте з порушенням положень п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 1, ст. 4, ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, а також Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127.

Зокрема, 01.08.2016 на підставі рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку № 46 по вул. Нєкресова у м. Біла Церква було зареєстровано ОСББ «Некрасова 46» (далі також: «ОСББ», Позивач).

31.10.2016 КП Білоцерківської міської ради ЖЕК № 7 актом приймання-передачі в управління та технічне обслуговування об`єкта передав ОСББ багатоквартирний житловий будинок та відповідну технічну документацію на вказаний будинок.

У структурі переданого багатоквартирного будинку в тому числі знаходиться службове приміщення, яке розташоване на 2 поверсі будинку та складається з двох кімнат загальною площею 12,3 кв.м. Відомості про службове приміщення зазначені в технічній документації на будинок та в акті від 31.10.2016.

Вказане приміщення за своїм функціональним призначенням є допоміжним, оскільки з моменту початку експлуатації будинку використовувалось сантехніками ЖЕКу для обслуговування цього будинку.

З моменту передачі будинку на утримання ОСББ вказане приміщення використовується Позивачем як офісне. Право користування службовим приміщенням закріплено за Позивачем рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятому на загальних зборах ОСББ.

30.01.2019 Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради листом № 01-29/86 повідомило Позивача про те, що власником цього приміщення є територіальна громада м. Біла Церква. Згідно доданих до листа копій технічних паспортів вказане службове приміщення значиться як нежитлове приміщення № 397, а загальна площа вказана 12,5 кв.м.

Відносно довідки Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради № 01-31/61 від 28.03.2017, яка значиться підставою виникнення права власності, Позивач зазначає, що довідка містить недостовірні дані про те, що спірне приміщення перебуває на балансі КП БМР ЖЕК № 7, оскільки останнім було передано багатоквартирний будинок разом зі спірним службовим приміщенням зі свого балансу до ОСББ за актом приймання-передачі від 31.10.2016.

Крім того, в довідці № 01-31/61 від 28.03.2017 вказано, що спірне приміщення належить до комунальної власності територіальної громади м. Біла Церква.

Позивач зазначає, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки відповідно до технічної документації на будинок, зокрема експлікації внутрішніх площ, нежитлове приміщення № 397 загальною площею 12,5 кв.м. на другому поверсі відсутнє, є лише службове приміщення загальною площею 12,3 кв.м.

Отже Позивач вказує, що нежитлове приміщення, яке не існує, не може перебувати в комунальній власності територіальної громади м. Біла Церква, а вказана довідка № 01-31/61 від 28.03.2017 не є правовстановлюючим документом в розумінні ЦК України та може видаватись Управлінням виключно на підставі наявності правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивач стверджує, що спірне приміщення перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку № 46 по вул. Нєкрасова у м. Біла Церква в силу п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 1, ст. 4, ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

При цьому Позивач зазначає, що спірне приміщення має статус службового та використовується для обслуговування будинку і співвласників, а також, що тільки через вказане приміщення є єдиний вхід до технічного поверху, на якому знаходяться вузли внутрішньобудинкових мереж, отже приміщення є допоміжним, а тому не може перебувати у комунальній власності.

Щодо наданого Відповідачем технічного паспорту на нежитлове приміщення № 397 Позивач зазначає, що паспорт, виготовлений КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації», містить неточності щодо площі приміщення та на поверхневому плані не зазначено вихід на технічний поверх.

Підсумовуючи викладене Позивач зазначає, що у Відповідача відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б підтверджували виникнення у Відповідача права комунальної власності на вказаний об`єкт нерухомості, отже державна реєстрація права комунальної власності за територіальною громадою м. Біла Церква в особі Відповідача є незаконною.

Заперечуючи проти позову Відповідач у відзиві на позов зазначає наступне.

Листом від 03.04.2019 № 911 КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» надано технічну документацію на нежитлове приміщення № 397 станом на 25.07.1985 та 06.12.2016, а саме витяг з схеми поверхового плану 2-го поверху будинку та експлікацію з нього.

З наданої технічної документації від 25.07.1985 вбачається площа нежитлового приміщення 12,3 кв.м.

Листом від 10.04.2019 КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» повідомило, що загальна площа нежитлового приміщення № 397 змінилась з 12,30 на 12,50 кв.м. за рахунок внутрішнього перепланування (знесення не капітальних перегородок).

Таким чином Відповідач вважає необґрунтованою позицію Позивача про те, що нежитлове приміщення № 397 не існує і не може перебувати в комунальній власності.

Крім цього Відповідач заперечує проти доводів Позивача відносно перебування спірного приміщення в спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку та вказує, що Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» розділяє поняття допоміжного приміщення та нежитлового приміщення, зокрема нежитлове приміщення це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Згідно технічного паспорту КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» від 06.12.2016, приміщення площею 12,5 кв.м. на другому поверсі зазначається як нежитлове. При цьому Відповідач зауважує, що згідно наданої технічної документації вбачається, що нежитлове приміщення № 397 є окремим ізольованим приміщенням.

Відповідач у відзиві посилається на правову позицію, викладену Верховним Судом України в ухвалах від 28.01.2009 в справі №6-14843св08, від 02.09.2009 в справі №6-22507св08, від 23.09.2009 в справі №6-5202св09, від 03.03.2010 в справі №6-15064св08, від 02.02.2011 в справі №6-20456св09 та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалах від 22.05.2013 в справі №6-8083св13, від 14.12.2016 в справі №461/6222/13-ц, від 12.06.2017 в справі №462/6805/14, згідно якої визначено, що законодавство розділяє поняття «допоміжне приміщення» та «нежиле приміщення», тому у житлових будинках можуть бути і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, перукарні, художні майстерні тощо).

Відповідач також зазначає, що Позивачем не надано доказів того, що спірне приміщення є прохідним до технічного поверху, отже Відповідач наголошує, що нежитлове приміщення № 397 загальною площею 12,5 кв.м. є окремим ізольованим непрохідним приміщенням, тому вказане приміщення не є допоміжним та є комунальною власністю і самостійним об`єктом цивільно-правових відносин територіальної громади м. Біла Церква.

Крім цього, під час провадження у даній справі до оспорюваного запису було внесено зміни щодо площі приміщення, а саме вказано 9,6 кв.м. замість 12,5 кв.м.

Зокрема, згідно матеріалів справи, Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради було проведено додаткове обстеження приміщення № 397, за результатом якого виявлено помилкове включення до площі приміщення коридору загального користування, з якого наявний вхід до технічного поверху будинку.

З метою виправлення вказаної помилки КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення № 397 від 13.05.2019 та надано довідку № 1286 від 14.05.2019 про причини зміни площі.

Відповідач зазначає, що у зв`язку зі зміною площі та конфігурації приміщення № 397, вхід до технічного поверху можу бути здійснено безперешкодно.

Згідно п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (в ред., чинній на момент виникнення спірних правовідносин), допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Статтями 4, 5 цього ж Закону визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Як зазначив Позивач та, не заперечується Відповідачем, усі житлові приміщення у багатоквартирному будинку № 46 по вул. Нєкрасова у м. Біла Церква, є приватизованими.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Під час підготовчого провадження у справі судом з метою встановлення статусу спірного приміщення було призначено судову будівельно-технічну експертизу, яку було проведено Київським НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 08.10.2019 № 19687/19-43, станом на момент проведення дослідження нежитлове приміщення № 397 загальною площею 12,5 кв.м. є приміщенням, яке забезпечує прохід до технічного поверху (допоміжних приміщень) де проходять загальнобудинкові інженерні мережі (теплопостачання, каналізація, водопостачання тощо), а отже відноситься до допоміжних приміщень житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, 46; загальна площа приміщення 9,6 кв.м. зазначена помилково та становить 9,5 кв.м. з причин, які вказані у дослідницькій частині; за проведеним дослідженням приміщення 9,5 кв.м. є складовою частиною допоміжного приміщення № 397; приміщення розташоване на другому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Некрасова, 46; нежитлове приміщення № 397 має загальну площу 12,5 кв.м. та складається з: коридору 3,0 кв.м. та приміщення 9,5 кв.м.; загальна площа приміщення № 397 змінилась з 12,3 кв.м. на 12,5 кв.м. в результаті перепланувань, знесення некапітальних перегородок; приміщення 9,5 кв.м. є частиною службового приміщення 12,3 кв.м. (за експлікацією приміщень станом на 25.07.1985), що відповідно до технічного паспорту БТІ від 06.12.2016 зазначено як нежитлове приміщення № 2 у складі приміщення № 397.

Таким чином висновком судового експерта підтверджена позиція Позивача про те, що спірне приміщення є допоміжним (в розумінні ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку») та повністю спростована позиція Відповідача відносно того, що спірне приміщення є ізольованим нежитловим приміщенням у складі багатоквартирного будинку.

Крім цього, дослідивши надані Відповідачем докази та доводи щодо обставин реєстрації права комунальної власності на спірний об`єкт нерухомості, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого пункту 6 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301 затверджено Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків, який визначає механізм списання з балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними підприємствами та органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності.

У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Цивільному кодексі України та Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Пунктом 10 Порядку визначено, що у разі коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, такі квартири та/або нежитлові приміщення приймаються на баланс балансоутримувача, а право власності на них реєструється в установленому законом порядку.

Рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 17.04.2018 № 158 схвалено проект рішення Білоцерківської міської ради «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№ 1, 6, 7 багатоквартирних будинків».

Згідно вищенаведеного Проекту про списання передбачено списання багатоквартирних будинків з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№ 1, 6, 7 (згідно з додатком, в тому числі спірного будинку).

Процедуру списання покладено на комунальні підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№ 1, 6, 7.

Пунктом 3 Проекту визначено, що у разі коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, комунальним підприємствам Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційним конторам №№ 1, 6, 7 залишити таке майно на балансі та надати перелік таких квартир та/або нежитлових приміщень до управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради для реєстрації права власності на них в установленому законом порядку та до департаменту житлово-комунального господарства житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради.

Рішенням Білоцерківської міської ради від 24.05.2018 № 2278-52-УІІ «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№ 1, 6, 7 багатоквартирних будинків» постановлено списати багатоквартирні будинки з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№ 1, 6, 7.

Процедуру списання покласти на комунальні підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№ 1, 6. 7. Списання провести відповідно до Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301.

Згідно з п. 3 наведеного рішення, щодо квартир та/або нежитлових приміщень державної/комунальної власності:

3.1. У разі коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, комунальним підприємствам Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційним конторам №№ 1, 6, 7 надати перелік таких квартир та/або нежитлових приміщень до управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради для реєстрації права власності на них в установленому законом порядку та до департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради. Комунальним підприємствам Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційним конторам №№ 1, 6, 7 прийняти таке майно на свій баланс, на підставі окремо прийнятого рішення Білоцерківської міської ради.

3.2. У разі коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку наявні квартири та/або нежитлові приміщення, які перебувають у комунальній власності (право власності зареєстровано), комунальним підприємствам Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційним конторам №№ 1, 6, 7 прийняти таке майно на свій баланс на підставі окремо прийнятого рішення Білоцерківської міської ради.

В той же час, з «Експлікації внутрішніх площ» станом на 25.07.1985 та 06.12.2016 нежитлове приміщення номер 397 загальною площею 12,3 кв.м на другому поверсі відсутнє. Згідно з технічною документацією на будинок на другому поверсі відповідне приміщення загальною площею 12,3 кв.м. обліковується як службове. Вказана технічна документація була передана Позивачу у кінці 2016 року.

Відповідачем не надано доказів внесення змін до проектної документації на будинок щодо спірного приміщення в установленому законом порядку, рішень щодо переведення спірного приміщення із службового у нежитлове та щодо присвоєння спірному приміщенню порядкового номеру 397 (як щодо площі 12,5 кв.м., так і щодо площі 9,6 кв.м.).

Також, згідно наявного в матеріалах справи Архітектурно-планувального завдання з розробки проекту будівництва 391 кв. житлового будинку з вбудовано-прибудованим продовольчим магазином по вул. Некрасова, виданого Управлінням головного архітектора м. Біла Церква № 83 від 10.06.1981 та дозвільних документів, передбачалось будівництво житлового будинку на 391 квартиру з вбудовано-прибудованим продовольчим магазином.

Тобто, спірний житловий будинок за проектною документацією складається з житлових приміщень в кількості 391 квартира (які могли частково бути переведені в нежитлові) та вбудовано-прибудованим продовольчим магазином, який і є самостійним об`єктом нежитлової нерухомості (згідно з експлікацією 82,5 кв.м), решта площ будинку займали допоміжні та службові приміщення, не визначені як окремі нежитлові об`єкти.

Відповідачем суду не надано пояснень щодо підстав та доказів створення відповідного приміщення № 397, замовлення та розроблення на нього Технічного паспорту.

Тобто Відповідачем не доведено правомірності створення та існування нежитлового приміщення № 397. Фактично, переведення службового приміщення в статус нежитлового приміщення та створення відповідного самостійного об`єкту в житловому будинку здійснено безпідставно, чим протиправно змінено цільове призначення приміщення, передбачене проектною документацією на будинок.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що в будинку існує окреме ізольоване нежитлове приміщення № 397, яке підпадає під визначення, наведене в ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та в п. 10 в постанові Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301 про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків.

Саме лише розроблення КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» Технічного паспорту на спірне приміщення, як окреме нежитлове приміщення без жодних правових підстав, не надає такому приміщенню статусу окремого об`єкту.

Крім того, Відповідачем не обґрунтовано способу і порядку використання відповідного приміщення як самостійного об`єкту цивільно-правових відносин.

Оскільки на момент будівництва згідно з проектною документацією в житловому будинку по вул. Некрасова, 46 в м. Біла Церква станом на 25.07.1985 спірне приміщення існувало як службове, і Відповідачем не надано суду обґрунтованих пояснень та підтверджуючих доказів щодо зміни цільового призначення такого приміщення та переведення його в статус окремого нежитлового приміщення і присвоєння йому номеру 397, розроблення КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» Технічного паспорту на таке приміщення та внесення змін до правовстановлюючої документації на житловий будинок було безпідставним.

Таким чином, посилання Відповідача на надану КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» технічну документацію на нежитлове приміщення № 397 в житловому будинку № 46 по вул. Нєкрасова, в м. Біла Церква, Київської області станом на 06.12.2016, яка складена неправомірно та безпідставно, не обґрунтовує законності існування відповідного об`єкту цивільно-правових відносин.

Враховуючи безпідставність та незаконність надання спірному приміщенню статусу окремого нежитлового приміщення, як самостійного об`єкту цивільно-правових відносин, таке приміщення не підпадає під визначення «нежитлове приміщення», наведені в постанові Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 301 про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, Рішенні Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 17.04.2018 № 158 про схвалення проекту рішення Білоцерківської міської ради «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№ 1, 6, 7 багатоквартирних будинків» та Рішенні Білоцерківської міської ради від 24.05.2018 № 2278-52-УІІ «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№ 1, 6, 7 багатоквартирних будинків».

Як встановлено судом, згідно висновку судового експерта від 08.10.2019 № 19687/19-43 спірне приміщення є «допоміжним приміщенням», в розумінні ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, призначене і використовується для забезпечення експлуатації та обслуговування багатоквартирного будинку № 46 по вул. Нєкрасова у місті Біла Церква, тому спірне приміщення не може бути нежитловим приміщенням, як його безпідставно визначив Відповідач.

З огляду на встановлені судом обставини щодо безпідставності складення Технічного паспорту на нежитлове приміщення № 397, відповідно і неправомірності видачі довідки Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради № 01-31/61 від 28.03.2017, оскільки відповідного приміщення, як самостійного об`єкту цивільно-правових відносин, не існувало, спростовано наявність достатніх правових підстав для реєстрації права власності на спірне приміщення, як на нежитлове приміщення номер 397, за територіальною громадою м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради за спірним рішенням державного реєстратора Білоцерківської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний № 34632494 від 05.04.2017 та внесення запису про право власності на нежитлове приміщення № 397 за територіальною громадою м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 19823186 від 31.03.2017 на підставі рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний № 34632494 від 05.04.2017.

Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як визначено ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

В силу ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З огляду на встановлені судом обставини, охоронюваний законом інтерес Позивача випливає з ч. 2 ст. 382 ЦК України та ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене вище, рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний № 34632494 від 05.04.2017 та запис про право власності на нежитлове приміщення № 397 за територіальною громадою м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 19823186 від 31.03.2017 на підставі рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний № 34632494 від 05.04.2017 підлягають скасуванню.

Відтак позов задовольняється судом повністю.

Судовий збір у сумі 1921,00 грн відповідно ст. 129 ГПК України покладається судом на Відповідача та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34632494 від 05.04.2017 та скасувати запис про право власності на нежитлове приміщення № 397 за територіальною громадою м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 19823186 від 31.03.2017, який було внесено на підставі вказаного рішення.

3. Стягнути з Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15; код ЄДРПОУ 26376300) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Некрасова 46» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Нєкрасова, 46; код ЄДРПОУ 40704373) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 06.12.2019.

Суддя С.Ю. Наріжний