Ухвала суду № 86175439, 05.12.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

05.12.2019 Справа № 917/664/19

Суддя господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянувши матеріали справи за позовом

Першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району

до 1. Великобагачанської районної державної адміністрації

2. Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М."

про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Полтавської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району до Великобагачанської районної державної адміністрації, Селянського (фермерського) господарства "С.Г.М.", в якому просить суд визнати недійсним розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації від 09.11.2018 № 351 "Про передачу в оренду земельних ділянок СФГ "С.Г.М.", визнати недійсним договір оренди землі від 09.11.2018 укладений, між Великобагачанською районною державною адміністрацією та СФГ "С.Г.М." щодо земельної ділянки к.н. 5320283600:00:004:1607 площею 113 га, яка розташована в адміністративних межах Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району, зобов`язати СФГ "С.Г.М.", передати земельну ділянку к.н. 5320283600:00:004:1607 площею 113 га вартістю 3422032,11 грн Остап`ївській сільській раді Великобагачанського району Полтавської області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.08.2019 про залишення позову без розгляду. Справу передано на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

05.12.2019 від відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 917/664/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про зупинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку зупинити провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Станом на час розгляду даної справи встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного суду від 16.10.2019 справу № 912/2385/18 разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справі № 912/2385/18 зазначено, що існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

На думку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в ухвалі від 16.10.2019 у справі № 912/2385/18 зазначено, що існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Наслідки, визначені статтею 174 цього Кодексу, настають, якщо суд встановить відсутність підстави для звернення до відкриття провадження судом. Разом з тим, у Кодексі чітко не врегульовано, чи має суд право (обов`язок) перевіряти наявність (відсутність) таких підстав після відкриття і відповідно, які ж правові наслідки, якщо відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави встановлені судом після відкриття провадження у справі. Існування такої прогалини не сприяє забезпеченню єдності судової практики, тому її усунення матиме істотне значення для формування судової практики.

Аналіз судової практики щодо цього питання свідчить, що вона є не однаковою.

Таким чином Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду зазначено, що у справі № 912/2385/18 є також інші питання, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге: які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

У даній справі позов поданий прокурором в інтересах держави, тому для однакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах провадження у даній справі необхідно зупинити.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи те, що правовідносини у даній справі є подібними до правовідносин у справі № 912/2385/18, яка передана на розгляд Великої палати Верховного суду, суд дійшов висновку зупинити провадження у справі № 917/664/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного суду справи № 912/2385/18.

Керуючись статтями 228, 229, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 917/664/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного суду справи № 912/2385/18.

Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 917/664/19, шляхом подання копії судового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення, відповідно до частини 5 статті 231, статей 235, 255 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з статтею 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д. М. Сірош