Рішення № 86175054, 25.11.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2019 р. Справа № 911/2412/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго»

до фізичної особи-підприємця Ляшенко Олени Сергіївни

про стягнення 13930,07 грн

за участю представників

позивача: Нечипоренко Я.І. - предст. за дов. від 17.05.2019 № 277

відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (позивач, ПрАТ «Київобленерго») з позовом до фізичної особи-підприємця Ляшенко Олени Сергіївни (відповідач, ФОП Ляшенко О.С.) про стягнення 13930,07 грн вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 11.11.2019.

Через канцелярію суду 11.11.2019 до початку розгляду справи по суті представником позивача подано заяву від 08.11.2019 про долучення доказів до матеріалів справи. До заяви позивачем додано докази надіслання заяви з додатками на адресу відповідача, що відповідає вимогам ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим судом задоволено заяву позивача та залучено подані докази до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.11.2019 розгляд справи по суті відкладено на 25.11.2019.

В судовому засіданні 25.11.2019 представник позивача надав усні пояснення по суті спору з посиланням на обставини, викладені в позовній заяві, та підтримував позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру на адресу суду не направив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про її право подати відзив на позовну заяву, копії ухвали про відкриття провадження у справі від 07.10.2019 (поштове відправлення № 0103270612826) та про відкладення розгляду справи від 11.11.2019 (поштове відправлення № 0103271118450) направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місця проживання відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

Докази вручення поштової кореспонденції (ухвал суду від 07.10.2019 та від 11.11.2019) відповідачу станом на 25.11.2019 на адресу суду не повернулися. Разом з тим, відповідно до здійсненого судом на офіційному сайті «Укрпошти» відстеження пересилання поштового відправлення вбачається, що зазначена поштова кореспонденція відповідачу не вручена з відміткою причини «відправлення не вручене під час доставки: інші причини».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду відповідачем за зареєстрованою адресою місця проживання є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Водночас ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи суд, на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією ВАТ «Київобленерго» (електропостачальник, наразі ПрАТ «Київобленерго») та фізичною особою-підприємцем Ляшенко Оленою Сергіївною (споживач) укладено договір № 403-2, при виконанні умов якого, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язались керуватися Правилами користування електричною енергією та іншими нормативно-технічними документами.

Згідно з п. 1 договору № 403-2 електропостачальник зобов`язався постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити оплату за електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору № 403-2 електропостачальник зобов`язався відпускати електроенергію як різновид промислової продукції споживачу в межах 50 кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності (Додаток № 1).

За умовами п. 4 договору № 403-2 споживач зобов`язався, зокрема: забезпечити безперешкодний доступ у будь-який час доби працівників електропостачальника до систем та приладів обліку (п. 4.4.).

Пунктом 5 договору № 403-2 обумовлено, що споживач несе відповідальність за раціональне використання електроенергії, дотримання режимів електроспоживання.

Згідно з п. 12 договору № 403-2 останній укладається на термін до 01.01.2003, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд.

В матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення дії договору № 403-2, а тому останній є чинним.

Представниками ПАТ «Київобленерго» (позивач) 01.03.2018 проводилась перевірка об`єкта споживача ФОП Ляшенко О.С. за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ленінградська, 3-А.

Вказаною перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією порушив п. 6.20 ПКЕЕ, а саме: «При проведенні технічної перевірки виявлено факт - при підключеному електронавантаженні 7,127 кВт індикація електроспоживання на розрахунковому ел. лічильнику № 0813814 відсутня, електроенергія, що використовується споживачем через дану точку обліку електролічильником № 0813814 - не обліковується, недооблік складає: - 100%».

На підставі виявленого порушення представниками ПАТ «Київобленерго» було складено Акт про порушення № К 034981 від 01.03.2018, в якому вказано, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 15.03.2018; на засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа.

Акт про порушення № К 034981 від 01.03.2018 підписаний чотирма представниками постачальника електричної енергії. В графі для підпису про ознайомлення споживача або уповноваженої ним особи з актом про порушення зазначено: «споживач від підпису відмовився».

На підставі зазначеного акта 17.04.2018 відбулось засідання комісії, без присутності споживача (представника споживача), з розгляду Акта № К 034981 від 01.03.2018 про порушення ПКЕЕ, внаслідок якого прийнято рішення про проведення нарахування згідно з п. 6.20 ПКЕЕ за період з 07.08.2016 по 14.02.2018, що відображено в протоколі № 197.

Відповідно до розрахунку до Акта про порушення № К 034981 від 01.03.2018 сума не облікованої електричної енергії за 556 днів з 07.08.2016 по 14.02.2018 склала 13930,07 грн.

У протоколі № 197 від 17.04.2018 зазначено, що протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії та/або збитків надіслано поштою споживачу 17.04.2018.

У зв`язку з тим, що ФОП Ляшенко О.С. не оплатила нараховану суму вартості не облікованої електричної енергії, ПрАТ «Київобленерго» звернулось з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача суми завданих збитків у примусовому порядку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, із змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості не облікованої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах (п. 3 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

На момент виникнення спірних правовідносин діяли Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (з відповідними змінами).

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Судом встановлено, що в Акті про порушення № К 034981 від 01.03.2018 вказано, що розгляд виявленого порушення відбудеться 15.03.2018, однак, як вбачається з матеріалів справи, засідання комісії з розгляду вказаного Акта відбулось 17.04.2018, що підтверджується протоколом № 197.

За поясненнями представника позивача, засідання комісії з розгляду Акта про порушення № К 034981 від 01.03.2018 неодноразово відкладалось у зв`язку з неявкою споживача.

Позивачем до матеріалів справи було додано копії листів ПрАТ «Київобленерго» за вих. № 12641 від 21.03.2018 та за вих. № 1377/5 від 13.04.2018, адресованих ПП Ляшенко О.С., у яких зазначено, що засідання комісії з розгляду Акта про порушення № К 034981 від 01.03.2018 відбудеться 22.03.2018 та 12.04.2018, відповідно. На підтвердження надіслання на адресу ФОП Ляшенко О.С. повідомлення про засідання комісії постачальника електричної енергії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ позивачем надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0820200123961.

Згідно з п. 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів повідомлення споживача, у встановленому ПКЕЕ порядку, про засідання комісії електропостачальника з розгляду Акта про порушення ПКЕЕ № К 034981 від 01.03.2018, яке відбулось 17.04.2018.

Зміст листів за вих. № 12641 від 21.03.2018 та за вих. № 1377/5 від 13.04.2018 ПрАТ «Київобленерго», адресованих ПП Ляшенко О.С., не свідчить про те, що відповідач була повідомлена належним чином не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання, яке відбулось 17.04.2018.

Водночас надана позивачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0820200123961 про отримання ПП Ляшенко О.С. певної кореспонденції від ПрАТ «Київобленерго» не може вважатись належним і допустимим доказом повідомлення споживача про засідання комісії, оскільки зі змісту вказаного рекомендованого повідомлення неможливо встановити, яку саме кореспонденцію отримано ПП Ляшенко О.С.

Крім того слід зазначити, що у протоколі № 197 від 17.04.2018 вказано, що останній разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії та/або збитків надіслано поштою споживачу 17.04.2018. При цьому позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів відправлення цього протоколу та розрахункових документів для оплати недорахованої електроенергії на адресу споживача.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем не було дотримано встановленого законом порядку щодо визначення обсягу не облікованої електричної енергії та суму завданих збитків, оскільки про засідання комісії електропостачалька, яке відбулось 17.04.2018, відповідач не була належним чином повідомлена за 5 робочих днів.

Крім того, за відсутності доказів вручення відповідачу протоколу з розрахунком величини вартості та розрахункових документів для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків, суд приходить до висновку, що рішення комісії електропостачалька від 17.04.2018, оформлене протоколом № 197, не набрало чинності в порядку, визначеному п. 6.42. ПКЕЕ, відповідно, строк для оплати 13930,07 грн вартості не облікованої електричної енергії у відповідача не настав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Беручи до уваги викладене вище, наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами, відтак, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Судовий збір, на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.12.2019.

Суддя О.В. Щоткін