Ухвала суду № 86175031, 04.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

04.12.2019Справа № 910/9396/19За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест

до 1) Виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації

2) Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради

3) Державної казначейської служби України

За участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання незаконним дій і відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичак О.М. за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники сторін:

від позивача: Вичіков В.В., Суховій М.М.

від відповідача 1: Тіхонова І.С.

від відповідача 2: Стецина І.В.

від відповідача 3: не з`явився

від третьої особи: Тіхонова І.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест" до Виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради, Державної казначейської служби України (01301, м. Київ, вул.. Бастіонна, 6) з вимогами про:

- визнання незаконними дій Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 26199708, щодо демонтажу огорожі та бетонних плит, вивезення будівельних матеріалів, демонтажу п`ятиповерхової каркасної споруди, ,які були розміщені на приватній земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-Б;

- стягнення солідарно з виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 0002257, та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 26199708, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 35081848 суму в розмірі 92 772 628 грн. 94 коп. на відшкодування завданої майнової матеріальної шкоди;

- стягнення солідарно з виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 0002257, та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 26199708, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 35081848 суму в розмірі 9 277 262 грн. 89 коп. на відшкодування завданої моральної шкоди;

- зобов`язання Державної казначейської служби України списати в безспірному порядку з рахунків виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 0002257, та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 26199708, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій - 35081848, грошові кошти у сумі 102 049 891,83 (сто два мільйони сорок дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто одну гривню вісімдесят три копійки), та перерахувати їх на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт- Інвест".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправністю дій Комунального підприємства "Київблагоустрій" та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які встановлені рішенням суду в адміністративній справі, позивачу завдано збитки пов`язані зі знищенням його майна, а також завдана моральна шкода.

03.09.2019р. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про закриття провадження у справі в частині.

В обґрунтування клопотання відповідач 2 посилався на те, що позовні вимоги про визнання незаконними дій Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягають розгляду у порядку адміністративного, а не господарського судочинства.

У судовому засіданні 04.12.2019р. судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні вказаного вище клопотання з урахуванням наступного.

Пунктом 1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (стаття 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відтак помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Наразі, судом враховано, що обґрунтовуючи поданий позов позивач посилається, в тому числі, на приписи ст.41 Конституції України щодо непорушності права власності та ст.ст.319, 375 Цивільного кодексу України, якими визначено повноваження власника майна, в тому числі, земельної ділянки.

Тобто, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання незаконними дій Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлена саме на захист права цивільного, а отже, спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду саме господарським судом.

Виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні клопотання від 03.09.2019р. Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про закриття провадження у справі в частині.

Одночасно, у судовому засіданні 04.12.2019р. судом було розглянуто та частково задоволено клопотання від 18.09.2019р. Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про закриття провадження у справі в частині, в обґрунтування якого заявник посилався на наявність судового рішення, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами та стосовно того ж предмету та підстав позову. При цьому, суд виходив з наступного.

Пунктом 3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

У п.2 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Як свідчать матеріали справи, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №826/14966/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест" до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" про визнання незаконними рішення та скасування доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 308/07-16 від 18.07.2016 року щодо демонтажу огорожі та бетонних плит та доручення № 338/07-16 від 27.07.2016 р. щодо демонтажу п`ятиповерхової каркасної споруди, які були розміщені на приватній земельній ділянці за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Симиренка 17 б; визнання незаконними дій та скасувати приписів Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №1611134 від 08.07.2016 року щодо демонтажу огорожі та бетонних плит та припису №1612124 від 23.07.2016 року щодо демонтажу п`ятиповерхової каркасної споруди, які були розміщені на приватній земельній ділянці за адресою м. Київ, Святошинський район, вул. Симиренка, буд. 17 б.

Рішенням від 21.03.2018р. Окружного адміністративного суду міста Києва, яке залишено без змін постановою від 16.05.2018р. Київського апеляційного адміністративного суду, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест" задоволено: визнано незаконними дії та скасувано приписи Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №1611134 від 08.07.2016 року щодо демонтажу огорожі та бетонних плит та припису №1612124 від 23.07.2016 року щодо демонтажу п`ятиповерхової каркасної споруди, які були розміщені на приватній земельній ділянці за адресою м. Київ, Святошинський район, вул. Симиренка, буд. 17 б; Визнано незаконними рішення та скасовано доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №308/07-16 від 18.07.2016 року щодо демонтажу огорожі та бетонних плит та доручення №338/07-16 від 27.07.2016 р. щодо демонтажу п`ятиповерхової каркасної споруди, які були розміщені на приватній земельній ділянці за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Симиренка 17 б; розподілено судові витрати.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі №910/9396/19 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест» до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про визнання незаконними дій Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради щодо демонтажу огорожі та бетонних плит, демонтажу п`ятиповерхової каркасної споруди, які були розміщені на приватній земельній ділянці за адресою м.Київ, Святошинський район, вул.Симиренка, буд.17 Б на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, клопотання від 18.09.2019р. Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про закриття провадження у справі в частині підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні 04.12.2019р. судом також було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про винесення окремої ухвали.

При цьому, судом враховано, що за приписами ч.1 ст.246 Господарського процесуального кодексу України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Тобто, з системного аналізу наведеної вище правової норми полягає, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

До того ж, суд звертає увагу, що обгрунтовуючи наявність підстав для постановлення окремої ухвали заявник посилається на підписання наявних в матеріалах справи документів, які подано позивачем в якості обґрунтування позовних вимог, неповноважною особою.

Вказані обставини приймаються судом при наданні оцінки доказів, проте, за висновками суду, не вказують на наявність достатніх підстав для поставлення окремої ухвали у відповідності до ст.246 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо залишення без задоволення клопотання Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про винесення окремої ухвали.

У судовому засіданні 04.12.2019р. судом також було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотань Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест» про призначення експертизи. При цьому, суд виходив з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 02.07.2019р. по справі №925/1641/17.

Проте, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обставини, що входять до предмету доказування у справі, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для призначення по справі судових експертиз, а отже, і відмови в задоволенні клопотань позивача та відповідача 2.

При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу учасників судового процесу на те, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

З метою забезпечення вказаного принципу, ст.101 Господарського процесуального кодексу України учаснику справи надано право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Проте, ані позивач, ані відповідач 2 вказаним правом не скористались, відповідних висновків суду не подали, обставин, які унеможливили реалізацію права на замовлення експертизи не навели.

Отже, з урахування наведеного у сукупності, з метою недопущення затягування строків розгляду справи, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні клопотань позивача та відповідача 2 про призначення судової експертизи по справі.

Керуючись ст.ст. 99, п. 3 ч. 1 ст. 231, ст. 234, 235, 246 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання від 03.09.2019р. Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про закриття провадження у справі в частині.

2. Частково задовольнити клопотання від 18.09.2019р. Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про закриття провадження у справі в частині.

3. Закрити провадження у справі №910/9396/19 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест» до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про визнання незаконними дій Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради щодо демонтажу огорожі та бетонних плит, демонтажу п`ятиповерхової каркасної споруди, які були розміщені на приватній земельній ділянці за адресою м.Київ, Святошинський район, вул.Симиренка, буд.17 Б на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

4. Відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про винесення окремої ухвали.

5. Відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради про призначення експертизи.

6. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест» про призначення експертизи.

7. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та в частині закриття провадження відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст складено та підписано 09.12.2019р.

Суддя Спичак О.М.