Рішення № 86174998, 09.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2019Справа № 910/13683/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 62 221, 82 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення збитків в сумі 62 221, 82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незабезпеченням відповідачем збереженості вагонів позивача під час перевезення, у зв`язку з чим останньому завдані відповідні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 відкрито провадження у справі №910/13683/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, якщо такі будуть подані - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов, якщо такий буде подано - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

04.11.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі на підтвердження права власності (оренди) на вагони.

11.11.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, зокрема, про те, що позивач не є відправником або одержувачем вантажу, а в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які засвідчують передачу вантажовідправником або вантажоодержувачем, що зазначені у накладних, права на пред`явлення позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а отже власник вантажу (якщо він не є відправником або одержувачем вантажу) не має права від свого імені заявляти позов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на пред`явлення позовних вимог за пошкодження вагонів як вантажу. При цьому відповідач зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів того, що позивач взагалі є власником (орендарем) порожніх приватних власних вагонів.

Також заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що з боку позивача не було здійснено жодних заходів щодо співпраці з правоохоронними органами, а саме не здійснено жодних заходів та не надано жодних доказів щодо подачі заяви до правоохоронних органів про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" потерпілою стороною.

Крім того відповідач зауважив, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку ціни позову.

14.11.2019 до канцелярії Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов заперечив та зазначив, зокрема, що позивач є власником (орендарем) спірних вагонів, а вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" обґрунтовані не тією обставиною, що вагони були розукомплектовані невстановленими особами, а наявністю обставин, які свідчать, що відповідач не забезпечив схоронність (збереження) вагонів під час їх курсування залізничними коліями і завдав своїми діями чи бездіяльністю шкоду майну позивача, яку останній і просить відшкодувати у вигляді збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач можливістю подання заперечень на відповідь на відзив відповідно до ст.167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У березні - квітні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", саме: №№56995996, 54750807, 56332935, 56558752, 50069798, 62611207, 55005102, 55618524, 56332935, 56558752, 50069798, 62611207, 55005102, 55618524, 62610886, 55328785, 63487318, 63245708, 62021811 відповідно.

На станції Терни (код станції 457303), станції Богуславський (код станції 455100) та станції Грекувата (код станції 457407) було виявлено пошкодження (розукомплектування) вищевказаних вагонів, про що структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" складено акти про пошкодження вагона (форма ВУ-25М), а саме: акт про пошкодження вагона від 03.04.2019, акт про пошкодження вагона від 04.04.2019, акт про пошкодження вагона від 29.03.2019, акт про пошкодження вагона від 14.04.2019, акт про пошкодження вагона від 10.04.2019, акт про пошкодження вагона від 17.04.2019, акт про пошкодження вагона від 19.04.2019, акт про пошкодження вагона від 19.04.2019, акт про пошкодження вагона від 19.04.2019, акт про пошкодження вагона від 23.04.2019, акт про пошкодження вагона від 27.04.2019, акт про пошкодження вагона від 28.04.2019, акт про пошкодження вагона від 29.04.2019.

Вагони №№56995996, 54750807, 56332935, 56558752, 50069798, 62611207, 55005102, 55618524, 56332935, 56558752, 50069798, 62611207, 55005102, 55618524, 62610886, 55328785, 63487318, 63245708, 62021811 в подальшому були направленні на технічне обслуговування внаслідок розукомплектування ручного стоянкового гальма, про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М №9696 від 03.04.2019, №878 від 04.04.2019, №9712 від 05.04.2019, №9817 від 14.04.2019, №8081 від 10.04.2019, №6763 від 17.04.2019, №8332 від 19.04.2019, №8330 від 19.04.2019, №8324 від 19.04.2019, №8419 від 23.04.2019, №8516 від 27.04.2019, №8517 від 27.04.2019, №8536 від 29.04.2019.

Відповідно до повідомлень (форма ВУ-36М) №9058 від 18.04.2019, №9056 від 17.04.2019, №9056 від 17.04.2019, №8624 від 15.04.2019, №5582 від 12.04.2019, №5606 від 18.04.2019, №5631 від 23.04.2019, №5631 від 23.04.2019, №5635 від 24.04.2019, №5635 від 24.04.2019, №5655 від 28.04.2019, №5655 від 28.04.2019, №5709 від 14.05.2019 встановлено, що вагони №№56995996, 54750807, 56332935, 56558752, 50069798, 62611207, 55005102, 55618524, 56332935, 56558752, 50069798, 62611207, 55005102, 55618524, 62610886, 55328785, 63487318, 63245708, 62021811 відремонтовані та їх визнано придатними до експлуатації.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з необхідністю складання комерційних актів позивач звернувся із заявою за вих.№24378/ДВ від 07.05.2019 до начальника станції Нижньодніпровськ - Вузол структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", заявою за вих.№2453/ДВ від 08.05.2019 до начальника станції Богуславський структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та заявою за вих.№2427/ДВ від 07.05.2019 начальника станції Грекувата структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується відповідними описами вкладень у цінний лист та фіскальними чеками відділення зв`язку.

При цьому на заяву за вих.№2427/ДВ від 07.05.2019 позивач отримав відповідь від відповідача про відсутність підстав для задоволення заяви про складання комерційних актів.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" звернулось зі скаргою за вих.№2711/ДВ від 24.05.2019 до начальника структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії начальника станції Нижньодніпровськ - Вузол структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", зі скаргою за вих.№2712/ДВ від 24.05.2019 до начальника структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії начальника станції Богуславський структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та зі скаргою за вих.№2716/ДВ від 24.05.2019 до начальника структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії начальника станції Грекувата структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" внаслідок того, що вказаними особами було відмовлено представникам позивача у оформленні комерційних актів форми.

На скаргу за вих.№2716/ДВ від 24.05.2019 позивач отримав відповідь від відповідача за змістом якої Акціонерне товариство "Українська залізниця" повідомило, що складання комерційних актів про пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено.

Внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" передало структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки останні використовуються у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс".

Відповідно до договору поставки №710/16 від 01.11.2016, специфікацій №27 від 01.06.2018, №28 від 01.06.2018 до цього договору, позивачем у Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський ВРЗ" було придбано:

1. головну частину 270.023-1 у кількості 9 шт на загальну суму 44724,74 грн;

2. магістральну частину 483.010-01 у кількості 1 шт на загальну суму 5670,30 грн.

3. затяжку горизонтальних важелів 532.40.100-0СБ у кількості 2 шт на загальну суму 2760,00 грн.

4. валик 36*75 у кількості 4 шт на суму 128,64 грн.

Позивачем було оплачено дану продукцію згідно платіжних доручень №6861 від 04.09.2018, №520 від 22.01.2018, №6172 від 04.07.2017.

Крім того позивачем, згідно договору поставки №773/12 від 15.11.2018 придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Харківтранс" гайку конусну для корпусу магістральної (головної) частини повітророзподілювача В2-1-22 ГОСТ 2879-2006 у кількості 18 шт на загальну суму 636,12 грн. Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №9476 від 05.12.2018 на підставі виставленого рахунку №1014 від 31.10.2018.

За договором поставки №558/14 від 11.12.2014 та специфікації від 27.12.2017 року у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "JIIK-PTI" було придбано прокладки 270.326 ТУУ 6 00152135.047-97 у кількості 5 шт. на загальну суму 74,70 грн, кошти були сплачені згідно платіжного доручення №778 від 05.02.2018 на підставі виставленого рахунку №50 від 17.01.2018.

Також на вагони були встановлені шпильки М12x70, які виготовляються у вагонному депо Дніпродзержинськ Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "JIемтранс" для встановлення на власні вагони, передача стороннім організаціям відбувається тільки з метою встановлення їх на власний (орендований) руховий склад Товариства з обмеженою відповідальністю "JIемтранс".

Для виготовлення шпильки М12х70 на підставі договору поставки №77/15-ПР-М від 09.02.2015 та специфікації від 17.09.2018 у Приватного акціонерного товариства "УГМК" було придбано арматуру12 мм А240 ДСТУ 3760:2006, ГОСТ 7566-94. Кошти було сплачено згідно платіжного доручення №7507 від 27.09.2018 на підставі виставленого рахунку-фактури №Дн000007960 від 17.09.2018.

Так, на вагони були встановлені шпильки М12х70 у кількості 12 шт. на загальну суму 12,38 грн.

Таким чином внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів, Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були понесені витрати на придбання запасних частин на загальну суму 54006,88 грн.

Відповідно до п.21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15.03.1999 за №165/3458, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" як замовником та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Служба вагонного господарства" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" як виконавцем (найменування змінене на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Служба вагонного господарства" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця") укладено договір на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-18129/НЮдч, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням (далі - ТО з відчепленням) під час експлуатації вагонів власності замовника, орендованих вагонів, або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні, згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 ГІОЦ УЗ, на момент передачі повідомлення 1354 з кодом 4, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором, за реквізитами, обумовленими переліком (додаток №2).

Послуги надаються на території одного із структурних підрозділів виконавця, обумовлених переліком, а саме структурний підрозділ "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Вагонне депо Запоріжжя-Ліве" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", структурний підрозділ "Вагонне депо Кам`янське" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Деталі, придбані Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах були передані структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки останні використовуються у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", що підтверджується актами №36 від 30.04.2019, №37 від 17.05.2019, №40/1 від 28.05.2019.

На виконання Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15.03.1999 за №165/3458, у зв`язку з розкомплектуванням вагонів, останні були відправлені до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт, за наслідком виконання яких позивачем були понесені витрати по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони на загальну суму 8 214, 94 грн, що підтверджується актами №232/255 від 30.04.2019, №36 від 30.04.2019, №37 від 17.05.2019 та №40 від 28.05.2019, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками означених структурних підрозділів та позивача.

На підставі рахунків перелічених структурного підрозділів №232/255 від 30.04.2019, №18/253 від 08.04.2019, №121/253 від 30.04.2019, №71/253 від 17.05.2019, №35/253 від 14.05.2019 позивачем було оплачено за виконані структурними підрозділами роботи, зокрема, суму 8 214,94 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №4242 від 29.05.2019, №3349 від 25.04.2019, №3075 від 17.04.2019, №4245 від 29.05.2019, №4173 від 24.05.2019.

Спір у справі виник з огляду на те, що внаслідок незабезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) позивача при перевезенні залізничним транспортом, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу суму збитків, понесених останнім в результаті заміни розукомплектованих деталей на загальну суму 62 221, 82 грн (вартість придбаних деталей на суму 54 006, 88 грн + технічне обслуговування на суму 8 214, 94 грн).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно з ст.5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до п.5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613 перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснювалось перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" за залізничними накладними №№47781661, 47667399, 48989958, 53577334, 40964918, 40728040, 40833840, 40833865, 40814089, 40926438, 41072356, 41072976, 41153420.

Згідно з ст.8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п.3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п.4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.

Як встановлено судом, на станції Терни (код станції 457303), станції Богуславський (код станції 455100) та станції Грекувата (код станції 457407) було виявлено пошкодження (розкомплектування) вагонів позивача, які полягали у розкомплектуванні ручного стоянкового гальма.

Відповідно до п.6.2.7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці №264-Ц від 28.10.1997 (зі змінами та доповненнями згідно наказом №312-Ц від 07.06.2001), забороняється ставити в склад потягу вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз`єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.

Згідно п.6.2.1 зазначеної Інструкції при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.

Таким чином, відсутність головної/магістральної частини повітророзподільника та/або розкомплектування ручного стояночного гальма та/або відсутність затяжки горизонтальних важелів є саме пошкодженнями вагону, а їх несправність є забороною для поставлення такого вагону в склад потягу.

За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Відповідно до п.4.6 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096 обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Згідно з п.п.20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

На виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розукомплектуванням вагонів №№56995996, 54750807, 56332935, 56558752, 50069798, 62611207, 55005102, 55618524, 56332935, 56558752, 50069798, 62611207, 55005102, 55618524, 62610886, 55328785, 63487318, 63245708, 62021811, їх було відправлено до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та до структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних вагонів із форми ВУ-36М.

Судом встановлено, що для ремонту пошкоджених вагонів позивачем було придбано та передано структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" необхідні деталі на загальну суму 54 006, 88 грн, а також здійснено оплату технічного обслуговування на суму 8 214, 94 грн.

Відповідно до п.22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з п.14 цих Правил.

З наявних у матеріалах справи договорів поставки, специфікацій до них, договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №ПР/В-18129/НЮдч від 01.02.2018 з додатковими угодами до нього та платіжних доручень позивача вбачається, що останнім було придбано та оплачено вартість необхідних деталей для ремонту розукомплектованих вагонів, технічне обслуговування вагонів (встановлення деталей на вагони) на загальну суму 62 221, 82 грн (вартість придбаних деталей на суму 54 006, 88 грн + технічне обслуговування на суму 8 214, 94 грн).

Отже загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт та транспортування розукомплектованих вагонів склала 62 221, 82 грн.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч ч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Як зазначено у п.11 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 №01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Відповідно до ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами п.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п.114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно з п.2 ст.126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.

При цьому поданими документами підтверджується, що відповідач прийняв вагони до перевезення без заперечень та зауважень, а обов`язок відповідача забезпечувати схоронність вагонів передбачена ст.110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що оскільки при перевезенні належних (орендованих) позивачу вагонів залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" були понесені витрати на оплату вартості ремонту з урахуванням вартості замінених деталей на загальну суму 62 221, 82 грн, покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму, яка зазначена позивачем у позовній заяві, тобто у розмірі 62 221, 82 грн.

В свою чергу, заперечення відповідача, щодо легітимності володіння позивачем спірними вагонами, спростовуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, які підтверджують право власності (оренди) позивача.

Також не можуть бути прийняти до уваги доводи відповідача про нездійснення позивачем дій та заходів щодо співпраці з правоохоронними органами щодо розукомплектування, оскільки в силу п.20 Правил складання актів (пункт 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні згідно із ст.124 Статуту залізниць України.

Поданими документами підтверджується, що відповідач прийняв вагони до перевезення без заперечень та зауважень, а обов`язок відповідача забезпечувати схоронність вагонів передбачена ст.110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

Відтак твердження відповідача про те, що відбулася крадіжка деталей вагонів, а не їх пошкодження є безпідставними.

Крім того в контексті заявлених позовних вимог та правовідносин сторін, що склалися, суд вважає і безпідставними доводи відповідача про відсутність у позивача права на пред`явлення даного позову, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" не є ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем вказаних вагонів, оскільки відповідач виступає саме як перевізник, на якого покладено обов`язок зі збереження прийнятого ним до перевезення вантажу (вагонів), і не вчинення відповідних дій прямо порушує права позивача, як особи, якій належні вказані вагони, що були пошкоджені.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1921,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська Залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"(03150, м.Київ, вул.Антоновича, 46-46а, ідентифікаційний код 30600592) збитки у розмірі 62 221 (шістдесят дві тисячі двісті двадцять одна) грн 82 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з п.п.17.5. п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 09.12.2019 року.

Суддя М.Є.Літвінова