Ухвала суду № 86174955, 05.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.12.2019Справа № 910/30575/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи

За заявою Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13003»

про поновлення строку на пред`явлення наказу у справі №910/30575/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13003»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пуше»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Інновація»

про захист права власності

за участі представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - Ботез В.П. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство 13003» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пуше», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Інновація» про усунення перешкод у користування належним позивачу нерухомим майном шляхом виселення відповідача з нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Київ, вул. Перспективна, 3, а саме виробничого корпусу-радіовузлу зв`язку загальною площею 2210,5 кв.м - літ. «Б»; будівлі механічного цеху загальною площею 110 кв.м - літ «Ж»; будівлі оздоровчого комплексу загальною площею 195,1 кв.м - літ. «Е»; корпусу гаража загальною площею 3052,4 кв.м - літ «Х».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 позов Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13003» задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 по справі №910/30575/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пуше» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 у справі №910/30575/15 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 у справі №910/30575/15 залишено без змін.

03.11.2016 на виконання зазначеного рішення від 12.04.2016 Господарського суду мста Києва, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Пуше» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2016 у справі №910/30575/15 залишено без змін.

22.11.2019 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13003» надійшла заява про поновлення строку на пред`явлення наказу від 03.11.2016 у справі №910/30575/15.

В обґрунтування зазначеної заяви заявник зазначив, що 24.04.2019 рішенням Наглядової ради ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13003», оформленого протоколом 24.04.2019 було звільнено з посади Голови правління Товариства ОСОБА_1 та призначено на вказану посаду ОСОБА_2 .

Заявника вказує, що колишнім головою правління Товариства не вживалось жодних дій для виконання рішення суду у даній справі та пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 до виконавчої служби для примусового виконання. Натомість, 19.11.2019 ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13003» було отримано листа від колишнього Голови правління, в якому останній повідомив про те, ним було виявлено, що при передачі установчих документів, документів фінансово-господарської діяльності та матеріалів судових справ, помилково не було передано оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі №910/30575/15, а також ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у вказаній справі.

З огляду на викладене, заявник зазначає, що у керівництва Товариства була відсутня об`єктивна можливість пред`явити зазначений наказ Господарського суду міста Києва до виконання у строк до 04.10.2019.

На підтвердження власних доводів заявником додано до матеріалів заяви копію зазначеного листа та опис вкладення у поштовий конверт із відміткою про направлення останнього заявнику 18.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 заяву Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13003» про поновлення строку на пред`явлення до виконання наказу у справі №910/30575/15 призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Разом з тим, у поданих до суду запереченнях проти задоволення вказаної заяви зазначив, що вказані заявником причини пропуску строку не є поважними, а також зазначив, що наразі позивач не є власником зазначених в рішенні суду приміщень, а відтак, на думку останнього, не має права на подання заяви про поновлення строку пред`явлення наказу до виконання.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечень не надав, проте через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав письмові заперечення на вказану заяву, в яких заперечив проти задоволення останньої з тих же підстав, що відповідач.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13003» про поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання у справі №910/30575/15, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно приписів частини 1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України

Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як вбачається з п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, який набрав чинності з 05.10.2016, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

В той же час, відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 набрало законної сили 04.10.2016, відповідно строк пред`явлення його до виконання, з урахуванням положень зазначеного вище законодавства, визначено до 04.10.2019.

Згідно із ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За приписами ст.329 Господарського процесуального кодексу України У разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

У даному випадку суд приходить до висновку, що заявник пропустив строк для пред`явлення наказу до виконання у зв`язку з обставинами, які від нього не залежали, а саме у зв`язку із своєчасним не переданням колишнім Головою правління Товариства наказу новому керівництву, а тому причини пропуску строку суд визнає поважними.

Разом з тим, стосовно заперечень відповідача та третьої особи суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів чинного законодавства, зокрема ст.129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження» закріплено право стягувача звернутись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, суд приймає до уваги, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд зазначає, що існування обов`язку боржника, яке підтверджено остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виконання такого зобов`язання.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Так, здійснюючи поновлення пропущеного строку на пред`явлення наказу до виконання, судом не розглядаються обставини справи по суті та не досліджується належність стягувача у справі, а лише встановлюється поважність причин пропуску такого строку.

Разом з тим, заміна стягувача у справі та встановлення його належності здійснюється на підставі приписів ст.334 Господарського процесуального кодексу України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, заперечення відповідача та третьої особи судом відхиляються як безпідставні та такі, що не впливають на вирішення по суті розглядуваної заяви.

Відтак, враховуючи встановлення судом факту поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13003» відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ч.2 ст.232, 233, 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13003» про поновлення строку на пред`явлення наказу у справі №910/30575/15, задовольнити.

Поновити Публічному акціонерному товариству «Київське автотранспортне підприємство 13003» строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі №910/30575/15 до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в передбаченому законом порядку.

Дата підписання: 09.12.2019.

Суддя Я.В. Маринченко