Рішення № 86174859, 05.12.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/103/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2019 Справа № 908/2743/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2743/19

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" ідентифікаційний код юридичної особи 40075815 (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", ідентифікаційний код ВП 40081237 (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод залізобетонних шпал", ідентифікаційний код юридичної особи 32407952 (69600, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 10-А)

про стягнення 53850,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом № НЮС-01/181 від 18.09.2019 (вх. №2934/08-07/19) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод залізобетонних шпал" штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача у сумі 53 850,00 грн.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України і обгрунтовано таким. 11.04.2019 року по прибутті вагонної відправки № 47962006 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладній не відповідає адресі ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». 11.04.2019 року станцією призначення Правда на станцію відправлення Запоріжжя-Вантажне було відправлено телеграму №НР 27 від 11.04.2019 про невірно зазначену адресу у накладній. 12.04.2019 року зі станції відправлення Запоріжжя-Вантажне на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь № НР 11 від 12.04.2019 щодо виправлення адреси одержувача у накладній. На підставі телеграми станції Запоріжжя-Вантажне № НР 11 від 12.04.2019 року по станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній № 47962006 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з 51925, Днепропетровская обл., г. Каменское, ул. Кирова, 18-Б на 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б. Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми №1071 від 11.04.2019 року.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2019 справу № 908/2743/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 у справі № 908/2743/19 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 30.10.2019 о 10 год. 00 хв., встановлено відповідачеві строк для надання відзиву до 28.10.2019.

За наслідками судового засідання 30.10.2019, враховуючи неявку представників сторін, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд відклав розгляд справи на 19.11.2019 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.11.2019 у справі № 908/2743/19 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 19.11.2019 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Станом на 19.11.2019 на електронну адресу суду надійшов відзив без електронного цифрового підпису, який не прийнято судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, відповів на запитання суду.

20.11.19 до суду надійшов відзив в оригіналі, в якому відповідач заперечує проти позову, вважає, що застарілі дані ПАТ «Дніпровській металургійний комбінат» були вказані виключно з вини власників (адміністраторів) програмного забезпечення АС Клієнт УЗ. Крім того звертає увагу суду, що найменування та адреса ПАТ «Дніпровській металургійний комбінат», були змінені на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року № 317-УШ, тобто змінилася лише назва підприємства, та назва адреси підприємство, фактично же, це те саме підприємство, за тією самою адресою, що і було до введення в дію цього закону про декомунізацію. Відтак, АТ «Укрзалізниця» була обізнана про те, що фактичне місцезнаходження вантажоодержувача жодним чином не змінилось. Отже, при заповненні накладної ПрАТ «ЗЗЗШ» було зазначено не неправильну адресу, а старе найменування підприємства та вулиці. В даному випадку, станцією призначення вантажу є станція № 451701, і вантаж доставлений саме на вказану станцію. За переконаннями ПрАТ «ЗЗЗШ», зазначена у накладній залізнична станція вже і є за своєю суттю правильно зазначеною адресою доставки вантажу. АТ «Укрзалізниця», не зазнала жодних збитків, внаслідок відображення у залізничній накладній застарілої інформації.

02.12.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій АТ «Укрзалізниця» вказує, що дані стосовно найменування та адреси одержувача вносились користувачем ПрАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал» власноруч шляхом заповнення даних полів і додавання їх в довідник. Згідно п. 8 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» зміна назви міста та вулиці призводить до зміни місцезнаходження юридичної особи. У пункті 6.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 роз`яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки. Верховним судом у своїй постанові № 914/2339/17 від 05.02.2019 зазначено, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

За наслідками судового засідання 03.12.2019 суд прийняв рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

08.04.2019 Приватне акціонерне товариство "Запорізький завод залізобетонних шпал" (відповідач) відправило із залізничною накладною № 47962006 зі станції Запоріжжя-Вантажне залізниці вагон № 60930500 з вантажем "шпали і бруси для стрілочних переводів залізобетонні", станція призначення вантажу - Правда Придніпровської залізниці 451701.

11.04.2019 року по прибутті вагонної відправки № 47962006 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці було виявлено, що у накладній № 47962006 невірно зазначено адресу та найменування одержувача, фактично у накладній вказано адресу та найменування ПАТ «Днепропетровский М.К.им Дзержинского» Днепропетровская обл., г. Каменское, ул. Кирова, 18-Б. Одержувач з такою адресою та найменуванням на станції відсутній. Вагони затримані до з`ясування. Про вказані обставини складено акт загальної форми № 1071 від 11.04.19.

11.04.2019 року станцією призначення Правда на станцію відправлення Запоріжжя-Вантажне було відправлено телеграму №НР 27 від 11.04.2019 про невірно зазначену адресу та найменування одержувача у накладній.

12.04.2019 року зі станції відправлення Запоріжжя-Вантажне на станцію призначення Правда надійшла телеграма-відповідь № НР 11 від 12.04.2019 щодо виправлення адреси одержувача у накладній.

На підставі телеграми станції Запоріжжя-Вантажне № НР 11 від 12.04.2019 року по станції призначення Правда Придніпровської залізниці у накладній № 47962006 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з 51925, Днепропетровская обл., г. Каменское, ул. Кирова, 18-Б на 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Спірні правовідносини є господарськими та виникли при здійсненні залізницею перевезення.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Статтею 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України), визначено обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (ст. 2).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. ст. 23, 24 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У додатку 3 до цих Правил надані пояснення щодо заповнення накладної, та визначено, що графа 4 накладної заповнюється у порядку, передбаченому для графи "Відправник". У графі 1 "Відправник" вказуються наступні відомості: відомості щодо відправника: найменування (прізвище, ім`я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти.

Пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Отже, саме на відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. Як вбачається з накладної №43355965, правильність відомостей в ній підтверджено представником відправника - відповідача.

Статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

При у розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту в якій встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

У пункті 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855 встановлено, що акт загальної форми складається у випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Отже, акт загальної форми є підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним коду одержувача.

При прибутті вагону на станцію Правда було встановлено факт неправильного зазначення адреси одержувача, а саме було виявлено, що відправником замість правильної адреси - 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б, було зазначено - « 51925, Днепропетровская обл., г. Каменское, ул. Кирова, 18-Б», у зв`язку з чим вагон було затримано, про що складено акт загальної форми № 1071 від 11.04.19, та відправлено телеграму на станцію відправника для уточнення реквізитів у накладній № 47962006 . Телеграмою №НР11 від 12.04.2019 отримано відповідь з зазначенням вірної адреси отримувача вантажу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 26 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Порядок і терміни складання актів, пред`явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Розрахунок суми штрафу: 10 770 х 5 = 53 850 грн, де 10 770 грн - провізна плата по накладній від ст. Запоріжжя-Вантажне Придніпровської залізниці до ст. Правда Придніпровської залізниці (графа 31 накладної); 5 - кількість провізних плат.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено доведеність факту порушення відповідачем вимог статті 122 Статуту залізниць України та нарахування у зв`язку з цим 53850 грн. за невірне зазначення у накладній адреси вантажоодержувача.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Акт загальної форми № 1071 від 11.04.19 складений перевізником у встановленому порядку та є належним і допустимим доказом на підтвердження фактів, які ними засвідчені.

Обставини, викладені в актах загальної форми, не повинні відповідно до законодавства повторно підтверджуватись будь-якими іншими актами, а тому зазначені в акті підстави його складання повинні оцінюватись судами без повторного доказування таких обставин.

Щодо доводів відповідача, наведених у відзиві в якості заперечень слід зазначити таке.

Порядок використання Автоматизованої системи з оформлення та обробки перевізних документів на перевезення вантажів залізничним транспортом України вантажовідправниками через мережу Інтернет (далі АС Клієнт УЗ) визначається «Керівництвом користувача», яке знаходиться у вільному доступі на офіційному веб-сайті Укрзалізниці.

Зокрема, у п. 1.1. Керівництва користувача зазначено, що користувачі системи АС Клієнт УЗ - клієнти залізничного транспорту: вантажовідправники, вантажоодержувачі, та компанії, що виконують роботу з перевізними документами і потребують інструментарій для автоматизації документообігу.

Враховуючи вищевказане, вантажовідправник ПрАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал» є користувачем системи АС Клієнт.

П. 5.1.1 Керівництва користувача встановлено, що в графі «Одержувач» - вказується 4-х значний залізничний код, найменування та адреса одержувача. При введені коду дані підставляються з довідника, що створюється користувачем власноруч шляхом заповнення даних полів і додавання її в довідник.

Отже, дані стосовно найменування та адреси одержувача вносяться користувачем ПрАТ

«Запорізький завод залізобетонних шпал» власноруч шляхом заповнення даних полів і додавання їх в довідник.

Довідник графи «Вантажовідправник» ведеться адміністратором, тобто залізницею, а графи «Одержувач» - вантажовідправниками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.09.17 у справі № 909/1169/16.

Пунктом 8 частини 2 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» встановлено, що адміністративний збір не справляється за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів юридичних осіб, пов`язаних із прийняттям Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», а також зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв`язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів.

Таким чином, згідно п. 8 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» зміна назви міста та вулиці призводить до зміни місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до роз`яснення Президії Вищого Господарського суду України від 29.05.2002 р. за № 04-5/601 (зі змінами та доповненнями) та Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.07 № 01-8/917, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду № 906/434/17 від 12.02.2018.

Крім того, залізнична накладна, яка є договором перевезення, містить у собі на першій сторінці (в самому низу) застереження (умову) такого змісту: «Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній, відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457».

Таким чином, як відсутність виникнення ризику відправлення вантажу на іншу адресу, аніж потрібна відправнику, так і відсутність неможливості здійснення залізничного перевезення в силу помилок в адресі не мають жодного значення для вирішення спору, оскільки штраф в порядку ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Верховним судом у постанові № 914/2339/17 від 05.02.2019 зазначено, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

На підставі вищевикладеного, критерії обґрунтованості будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача) визначаються спеціальним нормативним актом - Статутом залізниць України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню, як правомірно заявлені.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти, пов`язані із затримкою вагона у сумі 53850 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод залізобетонних шпал", ідентифікаційний код юридичної особи 32407952 (69600, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 10-А) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" ідентифікаційний код юридичної особи 40075815 (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", ідентифікаційний код ВП 40081237 (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) 53850 (п`ятдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. штрафу за неправильно зазначену адресу одержувача у накладній та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 09.12.2019.

Суддя А.О. Науменко