Рішення № 86174792, 09.12.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.2019 Справа № 905/1477/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Биковій Я.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольська міська лікарня №1", м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 10365,29 грн., штрафу за дострокове розірвання договору у розмірі 56160,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Терехов А.В. (за довіреністю №4574 від 17.07.2019);

від відповідача: Дмитроняк А.С. (за ордером серії ДН №078847 від 27.11.2019)

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольська міська лікарня №1», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 10365,29 грн., штрафу за дострокове розірвання договору у розмірі 56160,00грн.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №93-394 від 12.01.2018 з оплати наданих телекомунікаційних послуг, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість, а також на дострокове розірвання договору, що стало підставою для нарахування штрафу.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 33 Закону України «Про телекомунікації».

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав наступні документи: договір №93-394 від 02.03.2017 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють закупівлю за державні кошти з додатками та додатковою угодою №1 від 02.03.2017; акт здачі-приймання виконаних робіт від 14.09.2017, акт передавання -приймання обладнання в тимчасове користування б/н б/д, акт передачі в експлуатацію обладнання по об`єкту, розрахунок суми штрафу за дострокове розірвання договору №93-394 від 02.03.2017; рахунок-акт за №1402050093003943.5.2019 за телекомунікаційні послуги за травень 2019 року; договір №93-394 від 12.01.2018 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють закупівлю за державні кошти з додатками; розрахунок суми заборгованості; рахунки-акти: №1402050093003943.2.2019 за лютий 2019 року, №1402050093003943.3.2019 за березень 2019 року, №1402050093003943.4.2019 за квітень 2019 року, №1402050093003943.5.2019 за травень 2019 року; заяву №01/312-01-18 від 11.02.2019; лист ПАТ «Укртелеком» №1185-ВИХ-DP-12K420-2019 від 15.03.2019, лист КП «Маріупольська міська лікарня №1» №01/851-01-18 від 25.04.2019, лист ПАТ «Укртелеком» №2222-ВИХ- DP-12K420-2019 від 28.05.2019; звернення КП «Маріупольська міська лікарня №1» про ненадання послуг та про розірвання договору №01/1088-01-18 від 06.2019; лист №01/1144-01-18 від 13.06.2019.

Ухвалою суду від 14.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1477/19, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив; запропоновано відповідачу у строк до п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення.

02.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву 01/1687-01-1 від 29.08.2019, в якому останній проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що внаслідок несанкціонованих дій невстановлених осіб (розкрадання кабелю) з 05.10.2018 телекомунікаційні послуги виконавцем фактично не надаються, про що відповідач неодноразово повідомляв позивача листами, у зв`язку з чим відповідач повідомив про відмову від сплати телекомунікаційних послуг з початку 2019 та заявив про розірвання договору з 01.07.2019. До відзиву надав документи згідно переліку.

17.09.2019 від позивача надійшла №12С000-б/н від 13.09.2019 відповідь на відзив.

Судом було здійснено відстеження отримання ПАТ «Укртелеком» та Дніпропетровською філією ПАТ «Укртелеком» відзиву на позовну заяву, за результатами якого встановлено, що відзив був отриманий позивачем 02.09.2019.

Відповідь на відзив була подана позивачем за допомогою засобів поштового зв`язку 16.09.2019, тобто з порушенням встановленого судом п`ятиденного строку.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання відповіді на відзив, до закінчення цього строку відповідачем не подавалась, у зв`язку з чим відповідь на відзив відповідно до ч.2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України залишається без розгляду.

24.09.2019 від відповідача надійшли заперечення б/н б/д, які також були залишені судом без розгляду на підставі ч.2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 07.10.2019 постановлено справу №905/1477/19 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; запропоновано позивачу у строк до десяти днів з дня отримання ухвали суду від 07.10.2019 надати суду відповідь на відзив (за наявності); докази направлення відповіді на відзив відповідачу; запропоновано відповідачу у строк до десяти днів з дня отримання відповіді на відзив надати суду заперечення (за наявності).

25.10.2019 від відповідача надійшли заперечення, в яких останній проти позову заперечив, посилаючись на не отримання замовником телекомунікаційних послуг з жовтня 2018 року, про що позивач був повідомлений відповідним листом. Також зазначив, що про пошкодження комунікаційних ліній відповідач повідомляв позивача засобами телефонного зв`язку. Відсутність сплати з боку відповідача з січня 2019 року обумовлена бездіяльністю позивача щодо поновлення надання послуг.

29.10.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив №12С000-б/н від 25.10.2019, в якій останній позовні вимоги підтримав. В обґрунтування посилався на недоведеність відповідачем факту ненадання телекомунікаційних послуг, а також на те, що останній в односторонньому порядку відмовився від послуг листом від 11.02.2019 за минуванням потреби. Також зазначив, що у 2019 році заявок від відповідача на пошкодження не надходило, а тому абонентна плата за послугу Оптичний інтернет нарахована правомірно. В якості додатків надав: рахунок-акт за січень 2019 року, скрін-шот з програми АРМ КЦ, скрін-шот з програми АРМ КЦ останньої заявки від 26.11.2018.

Ухвалою суду від 05.11.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляду справи по суті в судовому засіданні на 27.11.2019.

Представник позивача в судове засідання 27.11.2019 з`явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 27.11.2019 з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, заслухавши представників сторін, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2017 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладений договір №93-394 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють закупівлю за державні кошти (далі договір-1), згідно п.п. 1.1 якого виконавець зобов`язується у 2017 році надавати замовнику послуги з передавання даних і повідомлень (телекомунікаційні послуги), а також послуги, пов`язані технологічно з телекомунікаційними послугами, що визначаються у замовленні послуг та у відповідних додатках до цього договору, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» (Умови Укртелекому, затверджені виконавцем, та опубліковані на офіційному веб-сайті ПАТ «Укртелеком» http: //ukrtelecom.ua) за кодом CPV за ДК 021:2015 64210000-1 (послуги телефонного зв`язку та передачі даних).

Перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг виконавця визначаються в замовленні послуг та в окремих додатках до цього договору, що підписуються сторонами і є невідємною частиною цього договору (п.1.2 договору-1).

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Сторони домовились, що всі умови договору поширюють свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2017 (пункт 7.2 договору-1).

02.03.2017 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №93-394 від 02.03.2017, якою передбачили здійснення додаткових робіт з організації підключення послуг для бізнес-абонента/замовника.

Згідно п. 3 додаткової угоди №1 мінімальний строк користування послугами за замовленням - 36 місяців з дати початку надання послуг. Дата початку надання послуг фіксується у відповідних підписаних сторонами актах здавання-приймання послуг та/або в наряді на підключення послуг.

У разі користування послугами за замовленням(и) менше строку (зазначеного в п. 3 додаткової угоди) або зміни за ініціативою бізнес-абонента/замовника обраного тарифного плану на тарифний план з меншим щомісячним платежем або зменшення кількості підключених послуг ніж встановлено в п. 3 замовлення «Деталізована інформація про послуги» або розірвання договору з ініціативи бізнес-абонента/замовника до закінчення мінімального строку користування послугами (зазначений у п.3 цієї додаткової угоди), бізнес-абонент/замовник зобов`язаний протягом 10 календарних днів з дати направлення письмового повідомлення оператору/виконавцю про відмову від послуги за замовленнями(и) або зміну тарифного плану на менший або зменшення кількості підключених послуг, сплатити оператору/виконавцю штраф. Розмір штрафу розраховується за наступною формулою: різниця між встановленим мінімальним строком користування послугами та кількістю повних місяців користування послугами, помножена на загальний розмір щомісячної абонентної плати за послуги (визначений у п.3 Замовлення «Деталізована інформація про послуги»).

Згідно п.5.1 додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами і діє до дати припинення дії укладеного договору №93-394 від 02.03.2017, але не менше мінімального строку користування послугами, визначеного в п. 3 цієї угоди.

Договір №93-394 від 02.03.2017 припинив свою дію 31.12.2017 відповідно до умов п. 7.2. договору.

12.01.2018 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладений новий договір №93-394 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють закупівлю за державні кошти (далі договір-2), згідно п.п. 1.1 якого виконавець зобов`язується у 2018 році надавати замовнику послуги з передавання даних і повідомлень (телекомунікаційні послуги), а також послуги, пов`язані технологічно з телекомунікаційними послугами, що визначаються у замовленні послуг та у відповідних додатках до цього договору, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» (Умови Укртелекому, затверджені виконавцем, та опубліковані на офіційному веб-сайті ПАТ «Укртелеком» http: //ukrtelecom.ua) Код CPV основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: 64210000-1 (послуги телефонного зв`язку та передачі даних).

Перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг виконавця визначаються в замовленні послуг та в окремих додатках до цього договору, що підписуються сторонами і є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 договору-2).

Згідно п.2.1. договору-2 (в редакції додаткової угоди №3 від 03.12.2018 ціна договору становить 74100,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 12350,00грн.

Згідно п.3.1. договору-2, розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати замовником після пред`явлення виконавцем рахунка на оплату послуг (разом з рахунком надається акт здавання-приймання наданих послуг) або рахунка-акта на оплату послуг (при цьому рахунок-акт одночасно є актом здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за кожний розрахунковий період.

Пунктом 3.2. договору-2, встановлено кредитну систему внесення плати за надані послуги.

Пунктом 6.1. договору-2, визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та Умов Укртелекому.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від його виконання. Відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються у відносинах сторін, що фактично склались з 01.01.2018 (п. 7.2 договору-2 в редакції додаткової угоди №1 від 12.02.2018).

Зміни та доповнення до договору можуть вноситися тільки додатковими угодами у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 8.4 договору-2).

Відповідно до п. 8.5 договору-2 листування, пов`язане з виконанням, зміною або розірванням договору, здійснюється рекомендованими листами, телеграмами, кур`єрським зв`язком за підписом повноважних осіб сторін.

Згідно п. 8.7 договору-2 сторони дійшли спільної згоди, що на підставі письмової заяви замовника, виконавець припиняє надання послуги/послуг протягом 30 календарних днів з дати отримання Укртелекомом такої заяви про припинення, якщо більший строк не зазначений у заяві замовника.

Як зазначає відповідач, в листі №4805 від 25.10.2018 він просив позивача зняти з обслуговування телефонні номери: №47-36-04; 47-36-39; 47-35-50; 47-37-14 з причини відсутності кабелю, який належить «Фарлеп-інвесту» та який відновлюватися не буде.

В заяві №01/312-01-18 від 11.02.2019 відповідач, посилаючись на п. 8.7 договору просив позивача припинити надання послуг з 15.03.2019 у зв`язку з відсутністю подальшої потреби у послугах, передбачених договором-1. Заява була отримана позивачем 14.02.2019.

У відповідь позивач надіслав відповідачу лист №1185-ВИХ-DP-12K420-2019 від 15.03.2019, в якому зазначив про необхідність сплатити штраф в сумі 76377,60грн. згідно п.4 додаткової угоди №1 до договору №93-394 від 02.03.2017, просив переглянути питання щодо продовження користування послугами.

Відповідач направив позивачу лист №01/851-01-18 від 25.04.2019, в якому просив: надати роз`яснення щодо нарахування штрафу у розмірі 76377,60грн., направити спеціалістів для повернення обладнання та підтвердження неотримання телекомунікаційних послуг в межах договору. Також зазначив, що позивачем не надається послуга та не виконуються умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у зв`язку з чим просив направити спеціалістів для повернення обладнання та підтвердження того, що до теперішнього часу відповідач не отримує будь-яких телекомунікаційних послуг в межах договору.

У відповідь позивач направив відповідачу лист №2222-ВИХ- DP-12K420-2019 від 28.05.2019, в якому зазначив про нарахування штрафу у сумі 67392,00грн. у зв`язку з відмовою відповідача від послуг з 15.03.2019 та наявністю боргу з абонплати за оптичний інтернет з 01.01.2019 по 15.03.2019 у розмірі 8985,60грн. Також просив повернути обладнання - власність ПАТ «Укртелеком».

11.06.2019 позивач отримав від відповідача звернення №01/1088-01-18 про ненадання послуг та про розірвання договору, в якому останній зазначив, що внаслідок несанкціонованих дій невстановлених осіб (розкрадання кабелю) з 05.10.2018 телекомунікаційні послуги виконавцем фактично не надаються, проте сплата за 2018 рік була здійснена замовником у повному обсязі відповідно до умов договору навіть після пошкодження кабелю за листопад та грудень 2018 року, у зв`язку з чим повідомив про відмову від сплати телекомунікаційних послуг з початку 2019 та заявив про розірвання договору №93-394 від 02.03.2017 з 01.07.2019.

11.06.2019 сторони підписали акт №2/2019 передавання-приймання обладнання.

Посилаючись на неналежне виконання грошових зобов`язань за договором №93-394 від 12.01.2018 та дострокове одностороннє розірвання договору №93-394 від 02.03.2017, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань за договором №93-394 від 12.01.2018 та сплати штрафу за дострокове розірвання договору №93-394 від 02.03.2017.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладених договорів №93-394 від 02.03.2017, №93-394 від 12.01.2018.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановленими в договорі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України «Про телекомунікації» та п.п.6 п.36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р., споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватись Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

У відповідності до частини статті 63 Закону України «Про телекомунікації» умови надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно з ч.1 ст.66 Закону України «Про телекомунікації» тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що договір №93-394 від 12.01.2018 припинив свою дію 31.12.2018 відповідно до п. 7.2 договору. Позивач продовжував виконувати зобов`язання за вказаним договором, а саме надавати телекомунікаційні послуги після 31.12.2018 року, що підтверджується виставленими відповідачу рахунками-актами: №1402050093003943.1.2019 за січень 2019 року, №1402050093003943.2.2019 за лютий 2019 року, №1402050093003943.3.2019 за березень 2019 року, №1402050093003943.4.2019 за квітень 2019 року, №1402050093003943.5.2019 за травень 2019 року, в яких міститься посилання на договір №93-394 від 12.01.2018.

На підтвердження доставлення відповідачу вказаних рахунків позивачем до матеріалів справи додано відповідні інтернет-протоколи з повідомленням про доставку документа адресату.

Відповідач в свою чергу не спростовував отримання послуг. Крім того, в листі №01/312-01-18 від 11.02.2019 відповідач просив припинити надання послуг з 15.03.2019.

Невиконання свого обов`язку з оплати відповідач обґрунтовує, посилаючись на те, що внаслідок несанкціонованих дій невстановлених осіб (розкрадання кабелю) з 05.10.2018 телекомунікаційні послуги виконавцем фактично не надаються.

Пунктом 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №295 від 11.04.2012 (далі-Правила), встановлено, що оператори, провайдери зобов`язані, зокрема: приймати від фізичних і юридичних осіб заяви про надання послуг, вести їх облік та задовольняти такі заяви (за наявності технічної можливості), надавати відповіді у строки, передбачені законодавством; усувати пошкодження телекомунікаційної мережі та відновлювати доступ до послуг згідно з встановленими значеннями показників якості в строки, визначені Адміністрацією Держспецзв`язку; стягувати плату за фактичний час отримання споживачем послуг.

Згідно п. 82 Правил споживач має право відповідно до законодавства подавати операторові, провайдерові звернення (заяви, скарги, пропозиції) щодо надання та отримання послуг. У зверненні споживача щодо ненадання чи неналежного надання послуг зазначаються дата, час, умови, за яких споживач намагався отримати послугу, результат її отримання, номер чи інший мережевий ідентифікатор кінцевого обладнання або адреса пункту колективного користування чи таксофона, з якого замовлялася послуга, номер кінцевого обладнання або адреса пункту колективного користування, що викликався, тощо.

Звернення можуть бути подані в усній формі, у тому числі з використанням телефону, а також шляхом надсилання електронного повідомлення (за наявності такої форми приймання звернень в оператора, провайдера). Оператор, провайдер не має права ускладнювати порядок подання споживачем звернення.

Відповідно до п. 83 Правил звернення споживачів про пошкодження телекомунікаційних мереж оператора, технічних засобів телекомунікацій провайдера приймаються відповідними службами оператора, провайдера за телефоном протягом не менш як 12 годин у робочий день (шість годин у суботу) і реєструються в окремому журналі, який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою оператора, провайдера (за наявності), або в окремому електронному журналі чи системі, що забезпечує обмежені права на доступ та внесення змін, а також відповідає вимогам законодавства щодо електронного документа.

Позивач визнає, що протягом 2018 року від відповідача дійсно надходили заявки на телефон контакт-центру, остання заявка датована 26.11.2018. Відповідно до заявки відповідачем повідомлено про відсутність інтернету/послуга не працює. Дана заявка була закрита 27.10.2018 о 17:02год. з причини закінчення ремонтних робіт та відновлення надання послуг. Після 26.11.2018 заявок від відповідача про відсутність послуг не надходило. Вказані обставини підтверджуються наданим позивачем скрін-шотом з програми АРМ КЦ.

Відповідач в свою чергу зазначає, що про пошкодження комунікаційних ліній відповідач повідомляв позивача засобами телефонного зв`язку, а саме: працівник відповідача завідувач господарством ОСОБА_1 зі свого телефона НОМЕР_1 неодноразово протягом жовтня-грудня 2018 року повідомляла на гарячу лінію за телефоном НОМЕР_2; працівник відповідача інженер з охорони праці та техніки безпеки ОСОБА_2 зі своїх телефонів (НОМЕР_3, НОМЕР_4 неодноразово протягом жовтня - грудня 2018 року включно повідомляла на гарячу лінію за тел.НОМЕР_2; працівник відповідача інженер ОСОБА_3 зі свого телефону НОМЕР_5 неодноразово протягом вересня-грудня 2018 повідомляла на гарячу лінію за тел. НОМЕР_2 та працівника позивача спеціаліста з продажів клієнтів сегмента МСБ ОСОБА_4 за тел. НОМЕР_6 та НОМЕР_7. Замовлення, зроблене у вересні 2018 року на ремонт пошкодженої лінії, було свавільно знято позивачем. Також зазначив, вказані особи на теперішній час звільнені та не є працівниками відповідача.

На підтвердження викладених обставин відповідач жодного доказу відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України не надав.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено ненадання позивачем телекомунікаційних послуг з жовтня 2018 року, зокрема, у спірний період січень-березень 2019 року. Крім того, відповідач здійснював оплату за телекомунікаційні послуги, надані у 2018 році, в тому числі за жовтень, листопад та грудень 2018 року.

В заяві №01/312-01-18 від 11.02.2019 відповідач, на підставі п. 8.7 договору, просив позивача припинити надання послуг з 15.03.2019 з причини відсутності подальшої потреби у передбачених договором телекомунікаційних послугах. Вказана заява була отримана позивачем 14.02.2019.

Таким чином, враховуючи звернення відповідача до позивача з заявою про припинення надання послуг, у позивача були відсутні підстави продовжувати надання послуг після спливу тридцятиденного строку, визначеного п. 8.7 договору, а саме після 16.03.2019.

Позивач здійснив у травні 2019 року перерахунок нарахувань за оптичний інтернет за березень (-1932,61грн.), квітень (-3744,00грн.) та травень (-2777,81грн.) 2019 року, однак нарахування за оренду обладнання для оптичного інтернету (СРЕ), абонентна плата за користування радіоточкою, абонентна плата за користування модемом на стороні споживача за період 17.03.2019 по 31.05.2019 не були відраховані.

Підписання сторонами акту №2/2019 передавання-приймання обладнання лише 11.06.2019 було зумовлено саме діями позивача, оскільки останній ухилився від вчинення дій щодо направлення спеціалістів для повернення обладнання, тому позивач безпідставно здійснив нарахування за оренду обладнання для оптичного інтернету (СРЕ), абонентну плату за користування радіоточкою, абонентну плату за користування модемом на стороні споживача за період 17.03.2019 по 31.05.2019 у розмірі 519,85грн.

Таким чином, обґрунтованим є нарахування за телекомунікаційні послуги за період з січня 2019 року по 16.03.2019, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 9845,44грн.

Стосовно заявленого позивачем до стягнення штрафу за дострокове розірвання договору №93-394 від 02.03.2017 суд зазначає наступне:

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Додатковою угодою №1 від 02.03.2017, укладеною до договору-1 (№93-394 від 02.03.2017), передбачено нарахування замовнику штрафу, зокрема, у разі користування послугами за замовленням(и) менше строку зазначеного в п.3 додаткової угоди, а саме 36 місяців з дати початку надання послуг.

Згідно п.5.1 додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами і діє до дати припинення дії укладеного договору №93-394 від 02.03.2017, але не менше мінімального строку користування послугами, визначеного в п. 3 цієї угоди.

Пунктом 7.2 договору-1 встановлено термін його дії - до 31.12.2017, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Таким чином, договір №93-394 від 02.03.2017 припинив свою дію 31.12.2017, 12.01.2018 між сторонами був укладений новий договір №93-394 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють закупівлю за державні кошти (договір-2).

Додаткова угода №1 від 02.03.2017, на яку позивач посилається як на підставу для нарахування штрафу за дострокове розірвання договору, була укладена сторонами саме до договору-1, який припинив свою дію 31.12.2017.

Договір №93-394 від 12.01.2018 не містить умов щодо зобов`язання замовника сплатити штраф у разі відмови від послуги за замовленнями та у разі користування послугами за замовленням(и) менше певного строку. Додаткова угода з такими умовами до договору-2 не укладалась.

Умови додаткової угоди №1 від 02.03.2017, укладеної до договору №93-394 від 02.03.2017 не можуть поширюватися на правовідносини сторін, які виникли за договором№93-394 від 12.01.2018.

Таким чином, враховуючи припинення терміну дії договору-1, відсутність у договорі-2 умов щодо нарахування штрафу за користування послугами менше певного строку, позовні вимоги в частині стягнення штрафу за дострокове розірвання договору у розмірі 56160,00грн. є безпідставними, що зумовлює відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 74, 77, 86, 123, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро до Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольська міська лікарня №1", м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 10365,29 грн., штрафу за дострокове розірвання договору у розмірі 56160,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольська міська лікарня №1" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Радіна М.В., буд. 2; ЄДРПОУ 01990683) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, б. Тараса Шевченка, буд. 18, ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49501, м.Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26; ЄДРПОУ 25543196) заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 9845,44грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 284,30грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 09.12.2019.

Суддя Я.О. Левшина