Рішення № 86174637, 26.11.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2019м. ДніпроСправа № 904/3500/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

про визнання права на отримання послуги з передачі електричної енергії відповідно до умов договору, визнання договору укладеним

Представники:

від позивача Чебаненко Є.В.;

від відповідача Остапенко С.Л.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання права на отримання послуги з передачі електричної енергії відповідно до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0418-2032 від 01.01.2019 та визнання вказаного договору укладеним до 31.12.2019.

Одночасно із поданням позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" звернулось із заявою про забезпечення позову шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надавати послуги з передачі електричної енергії відповідно до умов укладеного договору № 0418-2032 від 01.01.2019, у задоволенні якої господарським судом відмовлено, про що 14.08.2019 постановлено відповідну ухвалу.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем в порушення вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» не укладено договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Крім того, як вказує відповідач, його підприємство звернулось до позивача з листом № 01/14871 від 23.04.2019 в порядку пункту 14.2. договору № 0418-2032 від 01.01.2019, запропонувавши визначити строк дії спірного договору до 30.06.2019. До вказаного листа було додано проект додаткової угоди для підписання, яка в свою чергу не була підписана зі сторони ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь", проте, на думку ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", згода позивача на розірвання договору не є обов`язковою, у зв`язку з чим останній не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

У відповіді на відзив ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" зазначено про те, що його підприємство не приєднано до жодного оператора системи розподілу електричної енергії, а відповідно, останній не повинен укладати договір про надання послуг щодо розподілу електричної енергії.

Так, позивач стверджує, що відповідно до пункту 4.1. Постанови НКРЕКП № 2108 від 28.12.2018 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо врегулювання відносин оператора системи передачі, операторів систем розподілу, основних споживачів, електричні мережі яких приєднані до системи передачі або до електричних мереж виробників, та їх субспоживачів» (зі змінами та доповненнями) відповідач, як оператор системи передачі (далі - ОСП), укладає до 01 січня 2019 року з усіма виробниками, резервне живлення яких забезпечується від мереж ОСП, основними споживачами, електричні мережі яких приєднані до мереж ОСП або до мереж виробника, резервне живлення якого забезпечується від мереж ОСП, договори про надання послуг з передачі електричної енергії (на безоплатній основі) із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01 січня 2019 року.

До того ж, ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" вказує, що лист № 01/14871 від 23.04.2019 не може розглядатись як повідомлення про розірвання спірного договору відповідно до пункту 14.2., оскільки останній містить лише пропозицію змінити умови договору № 0418-2032 від 01.01.2019 щодо терміну його дії за взаємною згодою сторін.

29.10.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача, в яких ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" стверджує, що спірний договір було укладено з метою подачі споживачем відповідних документів для отримання статусу малої системи розподілу, проте, ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" не набуто такого статусу.

До того ж, відповідач зазначає, що позивач не приєднаний до мереж системи передачі та не має резервного живлення від мереж ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", а приєднаний до мереж виробника.

Ухвалою від 14.08.2019 вказану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що останню подано без додержання вимог, викладених у статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

29.08.2019 від позивача надійшов лист, до якого останнім залучено оригінал платіжного доручення № 6721 від 28.08.2019 про сплату судового збору у сумі 1 921,00 грн., відсутність якого на момент подання позовної заяви стала підставою для залишення її без руху.

04.09.2019 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/3500/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.09.2019, про що постановлено ухвалу.

Ухвалою суду від 30.09.2019 господарським судом відкладено підготовче засідання до 21.10.2019.

Ухвалою суду від 21.10.2019 відкладено підготовче засідання до 04.11.2019.

Ухвалою господарського суду від 04.11.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 26.11.2019.

26.11.2019 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування позивачем у даній справі є обставини існування договірних відносин, строк дії договору, відсутність повідомлення про припинення дії договору; предметом доказування відповідачем у даній справі є обставини припинення договірних відносин після 30.06.2019, наявність повідомлення про припинення дії договору.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0418-2032 від 01.01.2019; банківська виписка, залучена до матеріалів справи на а.с. 30-31; листи № 354 від 24.06.2019 та № 402 від 15.06.2019.

Доказами, якими відповідач спростовує позовні вимоги є: лист про врегулювання договірних відносин № 01/14871 від 23.04.2019.

01.01.2019 Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (Користувач) укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0418-2032 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного Договору ОСП (відповідач у даній справі) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач (позивач у даній справі) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов даного Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

У пункті 3.1 договору сторони узгодили, що ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим регулятором та оприлюднюється ОПС на своєму офіційному веб-сайті.

Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2). З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача (пункт 4.1. договору).

У розділі 6 договору узгоджено порядок розрахунків; у пункті 6.1. встановлено, що розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим договором є календарний місяць.

У розділі 7 договору узгоджені права сторін.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за послугу; обмежувати, припиняти, знижувати надійність надання послуги та відключати від системи передачі у випадках, визначених розділом 7 даного Договору та Кодексом системи передачі; отримувати від Користувача своєчасну оплату за перевищення Замовником обсягів використання потужності, заявленої до приєднання, визначеної відповідним договором та технічними умовами на приєднання.

У пункті 7.2. Договору визначені права Користувача, а саме, право отримувати від ОСП послугу з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу XI Кодексу системи передачі; вимагати компенсацію у випадку недотримання показників якості надання послуги відповідно до умов пунктів 2.13., 2.15. та 2.16. розділу XI Кодексу системи передачі; відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" звертатись до ОСП щодо відключення/поновлення електроживлення споживача у випадках, визначених правилами постачання електричної енергії споживачу, окрім окремих випадків постачання вразливим споживачам (чинне тільки для користувачів - суб`єктів господарської діяльності, які мають ліцензію на право здійснення господарської діляьності з постачання електричної енергії споживачу), у тому числі правилами роздрібного ринку електричної енергії.

У Розділі 9 Договору закріплені обов`язки ОСП, зокрема останній зобов`язується забезпечувати надання послуги з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу XI Кодексу системи передачі; повідомляти Користувача про наміри застосування обмеження або припинення надання послуги із обґрунтуванням причин відповідно до розділу 7 даного договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 14.1.).

У пункті 14.2. сторонами встановлено, що даний Договір може бути розірваний за умови письмового повідомлення іншої сторони не пізніше ніж за 10 робочих днів до терміну розірвання Договору. При цьому останнім днем дії Договору має бути останній календарний день місяця.

Відповідач 23.04.2019 листом № 01/14871 звернувся до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0418-2032 від 01.01.2019 в частині терміну дії спірного договору до 30.06.2019.

Проте, як зазначає ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь", його підприємство відмовилось від підписання вказаної додаткової угоди.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач посилається на те, що його підприємство належним чином виконує свої зобов`язання за спірним договором, зокрема листами № 354 від 24.06.2019 та № 402 від 15.06.2019 у відповідності до пункту 10.1. ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" повідомило відповідача про власні обсяги передачі електричної енергії на липень 2019, здійснило передоплату першого етапу планової вартості за послуги з передачі електричної енергії в сумі 3 980 620,58 грн. з ПДВ, проте, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" повернуто вказану суму передоплати на рахунок позивача з посиланням на те, що укладений договір № 0418-2032 від 01.01.2019 є розірваний.

Таким чином, позивач вважає, що вказаними діями ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" як Оператором системи, порушує (оспорює) право ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" на споживання електричної енергії та на отримання послуги з передачі електричної енергії, чим створює реальну загрозу цілого циклу виробничого процесу його підприємства, що і стало причиною звернення із даним позовом до суду.

Вимоги, заявлені позивачем, підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 630 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), зокрема, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), Методичними рекомендаціями щодо врегулювання відносин оператора системи передачі, операторів систем розподілу, основних споживачів, електричні мережі яких приєднані до системи передачі або до електричних мереж виробників, та їх субспоживачів, затверджені Постановою НКРЕКП № 2108 від 28.12.2018 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до підпунктів 5, 6 пункту 5.5.1. ПРРЕЕ споживач електричної енергії має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами за Правилами ринку та на організованих сегментах ринку за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - додатково договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку в електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за цими Правилами; отримувати якісні послуги з розподілу (передачі), постачання та комерційного обліку електричної енергії.

Пунктом 3 Методичних рекомендацій передбачено, що вони поширюються на ОСП, ОСР, основного споживача та їх субспоживачів, перелік яких визначений у додатку до цих Методичних рекомендацій.

Так, за номером 165 у вказаному додатку зазначений користувач - ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь", а за номером 2 - Оператор системи передачі - ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Відповідно до пункту 4.1. Постанови НКРЕКП № 2108 від 28.12.2018 з послідуючими змінами встановлене пряме зобов`язання відповідача, як ОПС для забезпечення транспортування (передачі) електричної енергії в мережі ОСР та/або транспортування електричної енергії в мережі споживачів, які приєднані до електричних мереж виробників, резервне живлення яких забезпечується від ОСП та їх субспоживачів, укласти до 15 жовтня 2019 договори про надання послуг з передачі електричної енергії з усіма виробниками, резервне живлення яких забезпечується від мереж ОСП, споживачами, електричні мережі яких приєднані до мереж ОСП або до мереж виробника, резервне живлення якого забезпечується від мереж ОСП, перелік яких визначений у додатку до цих рекомендацій, за типовою формою.

Матеріали даної справи свідчать про те, що уклавши спірний договір сторони розпочали його виконання. Вказані обставини не спростовані і представниками сторін у судовому засіданні.

Проте, 23.04.2019 листом № 01/14871 відповідач звернувся до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду до спірного договору, якою пропонував обмежити термін дії договору № 0418-2032 від 01.01.2019 до 30.06.2019.

Позивачем дана пропозиція прийнята не була.

Надалі, виконуючи умови спірного договору, відповідно до його пункту 10.1., ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" листами № 402 від 15.06.2019 та № 354 від 24.06.2019 повідомило відповідача про власні обсяги передачі електричної енергії на липень 2019 (а.с. 32-33), здійснивши попередню оплату першого етапу планової вартості за послуги з передачі електричної енергії в сумі 3 980 620,58 грн. з ПДВ, що підтверджується залученою до матеріалів справи банківською випискою (а.с. 30-31).

04.07.2019 відповідач повернув отриману суму попередньої оплати з посиланням на закінчення договірних відносин.

Вказані дії відповідач пояснює положеннями умов договору, а саме, пункту 14.2., відповідно до якого сторонами встановлено, що даний Договір може бути розірваний за умови письмового повідомлення іншої сторони не пізніше ніж за 10 робочих днів до терміну розірвання Договору. При цьому останнім днем дії Договору має бути останній календарний день місяця.

Вказане твердження позивача є помилковим з огляду на таке.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України також передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із умов укладеного договору, зміна його умов в односторонньому порядку передбачена не була. Більш того, у пункті 15.1. спірного договору сторони узгодили, що внесення змін до даного договору мають бути оформлені у вигляді додаткової угоди за підписами уповноважених осіб сторін.

Як вже було зазначено вище, додаткова угода про внесення змін до договору в частині терміну його дії сторонами укладена не була.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Посилання відповідача на пункт 14.2. договору, яким передбачено право сторін на розірвання договору в односторонньому порядку, за умови письмового повідомлення про це, не заслуговують та увагу, з огляду на відсутність документального підтвердження, яке б свідчило про реалізацію відповідачем права на розірвання договору в односторонньому порядку. В той час, як додаткова угода, на яку посилається відповідач, містить пропозицію про зміну умов договору, а не повідомлення про його розірвання.

При викладених обставинах слід прийти до висновку про те, що спірний договір є діючим до 31.12.2019 та відповідно до його умов ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" має право на отримання послуги з передачі електричної енергії.

З огляду на викладене, вимоги позивача слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 525, 526, 626, 628, 629, 630, 651 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76, 77, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" на отримання послуги з передачі електричної енергії відповідно до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0418-2032 від 01.01.2019.

Визнати договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0418-2032 від 01.01.2019, укладений Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", укладеним до 31.12.2019.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49051, м. Дніпро, вул. Винокурова (Дніпросталівська), 4, код ЄДРПОУ 33718431) 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.12.2019.

Суддя І.Ф. Мельниченко