Ухвала суду № 86173190, 08.12.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2784/19

Провадження № 1-кс/541/1455/2019

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Полтавська область, Україна, 37600

У Х В А Л А

08 грудня 2019 рокум.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

слідчого судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

при секретарі - Прус Т.В.

з участю: прокурора - Скворцова А.В.

захисника - Акрітова К.К.

розглянувши клопотання слідчого Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єхно О.П. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Софіївський Хрустальний, Луганської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, без постійного місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 190 ч.2 КК України ,

в с т а н о в и в :

Слідчий Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єхно О.П. за погодженням з прокурором Миргородської місцевої прокуратури звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду з клопотанням про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 190 ч.2 КК України.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею прокурор просив його задовольнити, пославшись на наявність ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків потерпілих у кримінальному провадженні, продовження злочинної діяльності.

Слідчий Єхно О.П. клопотання просив задовольнити, підтримавши думку прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні при розгляді клопотання, просив суд застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, зобов`язувався з`являтися на виклики слідчого, суду.

Захисник Акрітов К.К. пославшись на недоведеність ризиків зазначених прокурором просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Звернув увагу слідчого судді на невірну кваліфікацію дій підозрюваного та на незаконність його затримання.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення слідчого, підозрюваного ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 06.12.2019 року слідчим Миргородського ВП внесено відомості до ЄРДР про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ст. 190 ч. 2 КК України (а.с.4).

З клопотання наданого на розгляд слідчого судді вбачається, що на початку грудня 2019 року ОСОБА_1 , під час телефонної розмови вступив в змову з невстановленою особою з метою заволодіння чужим майном шляхом обману на території м. Миргород Полтавської області, детально обговоривши всі обставини вчинення ними ряду злочинів. При цьому, ОСОБА_1 чітко усвідомлював протиправність та суспільно-небезпечний характер спільних з невстановленою особою діянь, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом, переслідував мету незаконного збагачення та корисливий мотив.

Так, 06.12.2019 близько 11 години 15 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представило можливим), реалізовуючи свій злочинний умисел невстановлена в ході досудового слідства особа з невстановленого під час досудового розслідування місця, здійснила телефонний дзвінок на випадковий міський стаціонарний абонентський номер Національного оператору електронного зв`язку ПАТ «Укртелеком» - (05355) 5-39-49, який постійно перебуває у користуванні ОСОБА_2 , та рахується за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході розмови, вказана невстановлена особа, з метою заволодіння коштами ввела в оману ОСОБА_2 , представившись лікарем Миргородської ЦРЛ, швидко почала говорити про те, що її син знаходиться у лікарні в тяжкому стані. В подальшому, невстановлена особа розмовляючи з потерпілою по стаціонарному телефону, користуючись хвилюванням та знервованістю потерпілої, продовжуючи вводити її в оману повідомив, що сина можливо врятувати лише за умови проведення операції на яку необхідні грошові кошти, які негайно необхідно передати довіреній особі, що прийде за адресою її проживання.

В свою чергу ОСОБА_1 , який в той час перебував в м. Миргород та заздалегідь підготувався до вчинення шахрайських дій, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, з метою заволодіння грошовими коштами за повідомленою йому співучасником адресою, прибув за місцем проживання потерпілої, запевнив ОСОБА_2 про необхідність надати йому кошти для подальшої передачі її сину для проведення операції.

Будучи введеною в оману, потерпіла ОСОБА_2 із помилкових переконань, вважаючи про реальну необхідність передання коштів на лікування свого сина, добровільно надала ОСОБА_1 , як довіреній особі, грошові кошти в сумі 1500 грн. 00 коп., 400 польських злотих, що відповідно до офіційний курсу Національного Банку України - вартість 100 польських злотих по відношенню до української гривні станом на 06.12.2019 року становила 619 грн. 58 коп., тобто загальна вартість 400 польських злотих становить 2478 грн. 32 коп., а також ювелірні вироби із золота 583 проби, вартістю за 1 граму золота 583 проби - 633 гривень, а саме каблучку вагою - 6 грам, вартістю - 3798 грн. 00 коп., ланцюжок вагою - 5 грам, вартістю - 3165 грн. 00 коп.

Після цього, ОСОБА_1 , заволодівши шахрайським шляхом коштами та майном потерпілої ОСОБА_2 місце вчинення злочину покинув та вищезазначеними грошима розпорядився на власний розсуд.

В результаті протиправних спільних дій ОСОБА_1 та невстановленої особи, потерпілій ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди на загальну суму - 10941 грн. 32 коп.

По даному епізоду злочинної діяльності дії ОСОБА_1 кваліфіковано по ст. 190 ч.2 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Повторно, 06.12.2019 близько 13 години 30 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представило можливим) невстановлена в ході досудового слідства особа з невстановленого під час досудового розслідування місця, здійснила телефонний дзвінок на випадковий міський стаціонарний абонентський номер Національного оператору електронного зв`язку ПАТ «Укртелеком» - НОМЕР_1, який постійно перебуває у користуванні ОСОБА_3 , та рахується за адресою: АДРЕСА_3 .

В ході розмови, вказана невстановлена особа, з метою заволодіння коштами, ввела в оману ОСОБА_3 представившись лікарем Миргородської ЦРЛ, швидко почала говорити, повідомивши неправдиві відомості про те, що її син потрапив в дорожньо-транспортну пригоду і потребує невідкладної операції на яку необхідні грошові кошти у сумі 10000 гривень. Однак, ОСОБА_3 повідомила, що такої суми в неї на даний час немає, після чого невстановлена особа користуючись хвилюванням та знервованістю потерпілої, запропонувала надати всі наявні грошові кошти та ювелірні вироби та передати все довіреній особі, яка прийде до попередньо визначеного місця магазину «Ластівка», що розташований за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Озерна, 51.

В свою чергу ОСОБА_1 , який в той час перебував в м. Миргород та був заздалегідь обізнаний про вчинення шахрайських дій, повторно, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, з метою заволодіння грошовими коштами за інформацією невстановленої в ході слідства особи, прибув до магазину «Ластівка», що розташований за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Озерна, 51.

Будучи введеним в оману, із помилкових переконань про реальну необхідність передачі коштів та майна на лікування сину, ОСОБА_3 добровільно передала ОСОБА_1 як довіреній особі кошти в сумі 20 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України - вартість 1 долару США по відношенню до української гривні станом на 06.11.2019 року становила 23 грн. 72 коп., тобто загальна вартість 20 доларів США становить 474 грн. 40 коп., а також ювелірні вироби із золота 585 проби, вартістю за 1 грам золота 585 проби - 1195 грн. 00 коп., а саме сережку вагою - 2 грама, вартістю - 2390 грн. 00 коп., каблучку вагою - 4 грама, вартістю - 4780 грн. 00 коп.

Після цього, ОСОБА_1 , заволодівши шахрайським шляхом коштами та майном потерпілої ОСОБА_3 місце вчинення злочину покинув та вищезазначеними грошима розпорядився на власний розсуд.

В результаті протиправних спільних дій ОСОБА_1 та невстановленої особи, потерпілій ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди на загальну суму - 7644 грн. 40 коп.

По даному епізоду злочинної діяльності дії ОСОБА_1 кваліфіковано по ст. 190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.190 ч.2 КК України 07 грудня 2019 року (а.с. 22-23).

Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів долучених до клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою вбачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ст.190 ч.2 КК України, є обґрунтованою.

З огляду на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує при цьому позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» , відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так про наявність обґрунтованої підозри свідчать пояснення самого підозрюваного ОСОБА_1 при розгляді слідчим суддею клопотання. Підтверджується така підозра і протоколами прийняття заяв про кримінальне правопорушення від потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про неправомірне заволодіння належними їм грошовими коштами та золотими виробами невідомою особою чоловічої статі шляхом зловживання довірою; протоколом огляду місця події квартири за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 , де дається детальний опис приміщення квартири в якій потерпіла передавала підозрюваному грошові кошти та золоті вироби; протоколом допиту потерпілої, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 пояснила про обставини за яких невідома особа чоловічої статі заволоділа належними їй грошовими коштами та золотими виробами; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 серед пред`явлених їй для впізнання фотознімків осіб за зовнішніми ознаками впізнала фотознімок підозрюваного та пояснила, що саме ця особа заволоділа належним їй майном; протоколом огляду місця події -ділянки місцевості де відбулася передача грошових коштів та золотих виробів потерпілою ОСОБА_3 невідомому їй чоловікові; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 з якого вбачається, що потерпіла розповіла про обставини за яких невідомий їй молодий чоловік шляхом зловживання довірою заволодів належним їй майном; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 серед пред`явлених їй для впізнання фотознімків осіб за зовнішніми ознаками впізнала фотознімок підозрюваного та пояснила, що саме ця особа заволоділа належним їй майном.

Стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 на даний час не працює,засобів до існування не має, а отже може продовжити злочинну діяльність, постійного місця проживання не має, стійких соціальних зв`язків не має, підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3-х років а отже може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; також зважаючи на спосіб вчинення підозрюваним злочину, зважаючи на вік потерпілих, суд вважає, що він може впливати на потерпілих в даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя не погоджується з позицією сторони захисту з приводу необгрунотованості підозри в частині правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 з наступних підстав.

Підозрюваним ОСОБА_1 було вчинено два епізоди шахрайських дій, які ним визнаються при розгляді слідчим суддею клопотання. Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» за змістом ст. 32 КК повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони: 1) передбачені тією ж самою статтею або частино статті Особливою частини КК; 2) передбачені різними статтями Особливої частини КК і в статті, за якою кваліфікуються наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначено як кваліфікуюча ознака.

При цьому для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин.

З приводу тверджень сторони захисту про незаконність затримання підозрюваного ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, суд приходить до наступних переконань.

З доданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення затримано в порядку п.2 ч.1 ст. 208 КПК України. При цьому вказане затримання здійснювалося в день вчинення кримінальних правопорушень, після їх вчинення. При цьому ознаки особи, що вчинила кримінальні правопорушення були встановлені під час допиту потерпілих, на що органом досудового розслідування було затрачено певний час. І лише після проведення вказаних слідчих дій за участю потерпілих, особу було встановлено за сукупністю зовнішніх ознак та затримано, що і свідчить про те, що затримання ОСОБА_1 відбулося безпосередньо після вчинення злочину.

Отже, слідчим суддею встановлено, що існують ризики невиконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, а саме: ухилення від органів досудового розслідування, суду, продовження ним злочинної діяльності , впливу на потерпілих, тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і домашнього арешту, є недостатнім для запобігання вказаним ризикам.

Зважаючи на викладене, на даному етапі досудового розслідування, лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, здатний запобігти доведеним ризикам.

Одночасно з триманням під вартою суд вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу в порядку ч. 4 ст. 183 КПК України, встановивши достатнім розміром, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, грошову суму в розмірі 42040 грн., що становить 20 прожиткових мінімумів встановлених законом, з покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 94, 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 198, 205 КПК України, слідчий суддя , -

у х в а л и в :

1. Клопотання слідчого СВ Миргородського ВП ГУНП України в Полтавській області Єхно О.П. від 07 грудня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Софіївський Хрустальний Луганської області, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.190 ч. 2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном шістдесят діб: з 06 грудня 2019 року по 03 лютого 2020 року.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Софіївський Хрустальний Луганської області, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.190 ч. 2 КК України заставу в розмірі 42040 грн., (сорок дві тисячі сорок гривень) у національній грошовій одиниці, що становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №37314008015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУДСАУ в Полтавській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до слідчого або суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 03 лютого 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань №23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Єхно О.П.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

4. Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського ВП ГУНП України в Полтавській області.

5. Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та слідчому органу досудового розслідування, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, проте відповідно до положень ст. 205 КПК України дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддяС. В. Андрущенко-Луценко