Рішення № 86172737, 09.10.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.10.2019

Справа № 334/2179/19

Провадження № 2/334/2196/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

09 жовтня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зестафонська - 14», про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСББ «Зестафонська - 14» про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі ордера № 7008 від 30.10.1973 року, виданого на ім`я його батька ОСОБА_5 , позивач разом з матір`ю ОСОБА_6 та її сином від першого шлюбу ОСОБА_7 вселився у квартиру АДРЕСА_1 .

27.07.1990 року позивач уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_2 , яка як дружина члена родини була прописана за вищевказаною адресою з початку 1991 року.

Від вказаного шлюбу у сторін народилися діти: дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також були прописані за адресою реєстрації своїх батьків.

Батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У зв`язку зі смертю батьків, позивач став відповідальним квартиронаймачем, оскільки вказане житло не було приватизоване.

Шлюбні стосунки позивача з ОСОБА_2 були припинені в жовтні 2013 року, що й стало причиною того, що остання змінила своє місце проживання, виїхавши з квартири та забравши з собою всі особисті речі. Шлюб між подружжям було розірвано у 2017 році. Фактично у спірній квартирі зареєстровані та мешкають ОСОБА_1 і його діти, які залучені в якості третіх осіб у справі.

Реєстрація відповідачки за вказаною адресою чинить ОСОБА_1 перешкоди у оформленні субсидії, крім того, ОСОБА_2 не сплачує вартість нарахованих комунальних платежів, в утриманні житла участі не бере, будь-яких особистих речей, предметів побуту, меблів в квартирі не має.

В добровільному порядку знятись з реєстраційного обліку за адресою реєстрації відповідачка не бажає та позивачу невідоме її теперішні місце мешкання, у зв`язку з чим він вимушений був звернутись з вказаним позовом до суду, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник - адвокат Огійченко Є.В. в судовому засіданні просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засіданні не з`явились, про слухання справи повідомлялись згідно вимог ЦПК України, що підтверджується письмовими доказами у справі.

Представник третьої особи ОСББ «Зестафонська - 14» в судове засідання не з`явився, про слухання справи був повідомлений належним чином, про щзо в матеріалах справи містяться письмові докази.

Відповідачка відзив на позов не подала, в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно, належним чином, згідно вимог ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала, у зв`язку з чим, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Приписами статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порядок користування житлом за договором найму (оренди) встановлений нормами глави 59 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном наймач такого житла має право вимагати визнання особи такою, що втратила право користування зазначеним майном, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Відсутність члена сім`ї або особи сімейні відносини, з якою припинені, за адресою реєстрації місця проживання понад встановлений законом строк без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати особою права користування житлом.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився позивач ОСОБА_1 , та у свідоцтві про його народження ( НОМЕР_1 , виданому 19.11.1966 року Ленінським рай бюро ЗАГС м. Запоріжжя батьками зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_5 , сім`я якого складається з чотирьох чоловік, на підставі рішення виконкому (сумісного рішення адміністрації та фабзавмісткому) заводу «Перетворювач» від 24.10.1973 року № 87, отримав ордер № 7008 на право зайняття квартири АДРЕСА_1 .

Згідно вказаного ордеру, до складу родини ОСОБА_5 увійшли: дружина ОСОБА_6 , 1939 року народження, її син від першого шлюбу ОСОБА_7 , 1958 року народження, та син ОСОБА_1 , 1966 року народження.

27.07.1990 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 - відповідачкою по справі, яка змінила прізвище на « ОСОБА_2 », що підтверджується копією відповідного свідоцтва про шлюб ( НОМЕР_2 ).

Від вказаного шлюбу у сторін народилися діти: дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також були прописані за адресою реєстрації своїх батьків, що підтверджується долученою до позову копією Довідки ЖЕД №38 м. Запоріжжя від 07.09.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтв, долучених до позову.

Оскільки квартира АДРЕСА_1 не була приватизована, позивач став відповідальним квартиронаймачем, що підтверджується долученими до позову копіями рахунків за сплату вартості житлово-комунальних послуг, та вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 159177147 від 12.03.2019 року.

Шлюб між сторонами було розірвано у 2017 році, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу ( НОМЕР_3 ), виданого 18.07.2017 року Дніпровським районним у м. Запоріжжі відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 11.023.2019 року, що позивач ОСОБА_1 станом на теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з ним зареєстровані та мешкають треті особи: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Довідками департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 03.06.2019 року.

Також за вказаною вище адресою зареєстрована, але не мешкає з жовтня 2013 року, відповідачка по справі ОСОБА_2 , що підтверджується долученою до позові копією Акту про фактично проживаючих осіб, посвідченого головою ОСББ «Зестафонська - 14» від 10.03.2019 року ОСОБА_13 .

З пояснень позивача, які не були спростовані відповідачкою, після припинення фактично шлюбних відносин у жовтні 2013 року, ОСОБА_2 виїхала зі спірної квартири, змінила місце проживання, виїхавши з квартири та забравши з собою всі особисті речі, предмети побуту тощо.

В добровільному порядку знятись з реєстраційного обліку за адресою реєстрації ОСОБА_2 не бажає, а позивачу невідоме її теперішнє місце мешкання.

Реєстрація відповідачки у квартирі АДРЕСА_1 чинить ОСОБА_1 перешкоди у оформленні субсидії, крім того, ОСОБА_2 не сплачує вартість нарахованих комунальних платежів, в утриманні житла участі не бере, будь-яких її особистих речей, предметів побуту, меблів в квартирі немає.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_2 фактично більше року без поважних причин не проживає за адресою своєї реєстрації, житловим приміщенням квартири не користується, особистих речей за вказаною адресою не має, не сплачує комунальні послуги, а в добровільному порядку знятись з реєстрації вона не бажає, тому в силу статті 72 ЖК України втратила право користування цим приміщенням, а зняття її з реєстрації місця проживання за приписами статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», на теперішній час, можливо здійснити лише на підставі судового рішення, про позбавлення останньої права користування житловим приміщенням.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому повинні бути задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 27, 76-81, 258-259, 280, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.