Рішення № 86172269, 05.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року м. Київ Справа № 640/18134/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 доПетропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської областіпровизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 27.05.2016 № 23 «Про затвердження детального плану території багатоквартирної житлової забудови з об`єктами громадського, соціально-культурного та освітнього призначення в с. Чайки».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення, на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням вимог статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555.

Крім того, позивач зазначає, що детальний план території, який повинен лише уточнювати положення генерального плану населеного пункту та визначати планувальну організацію і розвиток території, суперечить генеральному плану.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18134/18 та призначено дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019, 12.07.2019 та 30.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження, відкладено підготовчі засідання на підставі пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено наступні підготовчі засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.09.2019 о 9 год. 30 хв.

У судове засідання, призначене на 26.09.2019, сторони не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що свідчать наявна у матеріалах справи розписка представника позивача про отримання ним судової повістки та дані on-line сервісу "Відстеження пересилання поштових відправлень" Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", з яких вбачається, що надіслане судом на адресу відповідача рекомендоване поштове відправлення вручено його представнику.

Матеріали справи містять також клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

У свою чергу причини неявки представника відповідача у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки від представника відповідача до суду не надходило.

Водночас до суду надійшла заява представника відповідача про визнання даного позову у повному обсязі.

В силу положень пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи по суті учасники справи повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2019).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У травні 2016 року Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення від 27.05.2016 № 23, яким затверджено детальний план території багатоквартирної житлової забудови з об`єктами громадського, соціально-культурного та освітнього призначення в с. Чайки.

Як стверджує позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, відповідачем, в порушення вимог статі 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555, не забезпечено оприлюднення прийнятого рішення та його проекту, а також не проведено громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території.

Крім того, позивач зазначає, що затверджений відповідачем детальний план території суперечить генеральному плану населеного пункту.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу приписів частини другої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 42 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

У свою чергу відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» , "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до положень статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

За змістом положень частини першої статті 21 Закону № 3038-VI розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадському слуханню.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється (частина друга статті 21 Закону № 3038-VI).

Цією ж статтею встановлено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення);

4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, яким визначено механізм проведення громадських слухань (далі - Порядок № 555).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Пунктами 3 та 4 Порядку № 555 передбачено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Пунктами 16 та 17 Порядку № 555 визначено, що оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що затвердженню органом місцевого самоврядування містобудівної документації на місцевому рівні передує процедура громадських слухань для врахування громадських інтересів під час розроблення проектів, у зв`язку з чим проекти містобудівної документації підлягають обов`язковому оприлюдненню органами місцевого самоврядування задля надання громадськості можливості подати пропозиції та зауваження, які є невід`ємною складовою частиною такої документації.

Крім того, загальний обов`язок оприлюднення усіх рішень та їх проектів органами місцевого самоврядування встановлено статтею 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вже зазначалось судом вище, позивач посилається на те, що відповідачем не забезпечено: оприлюднення як оскаржуваного рішення, так і його проекту у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, та на офіційному веб-сайті відповідача; проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території багатоквартирної житлової забудови.

Позивач також наголошує, що опублікування 29.03.2016 в спецвипуску газети Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради «Трибуна» інформації про проведення громадських слухань щодо проекту детального плану території з метою врахування інтересів громадськості не слугує належним доказом доведення до громадськості такої інформації.

Так, позивач звертає увагу на те, що газета Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради «Трибуна» не розповсюджується на території с. Чайки, та стверджує, що жодний житель села не отримав примірник спецвипуску. Позивач також зазначає, що на офіційному сайті газети також відсутня інформація про такий випуск.

У свою чергу представником відповідача жодних пояснень та/або доказів на спростування тверджень позивача стосовно порушення органом місцевого самоврядування процедури, визначеної статтею 21 Закону № 3038-VI та Порядком № 555, щодо оприлюднення проекту оскаржуваного рішення та результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту, а також забезпечення відповідачем вільного доступу громадськості до проекту та проведення громадських слухань для врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території, суду не подано.

Крім того, представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження обставин розміщення проекту рішення на офіційному веб-сайті Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та інформування про нього громадян через розповсюдження брошур, повідомлень та засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території. Доказів відповідності детального плану території генеральному плану населеного пункту матеріали справи також не містять.

Натомість до суду надійшла заява представника відповідача від 27.08.2019 про визнання адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Згідно з положеннями частини шостої цієї ж статті суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Аналогічні положення закріплені у частині п`ятій статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що відповідачем не надано суду жодних доказів, що свідчать про дотримання порядку прийняття органом місцевого самоврядування оскаржуваного рішення та, як наслідок, забезпечення прав громадян на ознайомлення з проектом оскаржуваного рішення, його текстовими і графічними матеріалами, внесення пропозицій та зауважень до нього, зважаючи на визнання відповідачем позову в повному обсязі та те, що вказана відмова не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь охоронювані законом права та інтереси, суд дійшов висновку, що рішення від 27.05.2016 № 23 «Про затвердження детального плану території багатоквартирної житлової забудови з об`єктами громадського, соціально-культурного та освітнього призначення в с. Чайки» є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При вирішенні питання стосовно розподілу судових витрат, суд також враховує положення частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, якими передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а відтак на час звернення до суду з даним позовом розмір судового збору складає 704,80 грн.

Разом з тим за подання до Київського окружного адміністративного суду даної позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн за квитанцією від 25.03.2019 № 25-879428/С.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ).

За таких обставин суд, зважаючи на приписи статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ, дійшов висновку про повернення позивачу надміру сплаченого судового збору у розмірі 63,60 грн.

Крім того, враховуючи, що заява представника відповідача про визнання позову надійшла до розгляду даної справи по суті, суд дійшов висновку про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків сплаченого ним судового збору, а саме: у сумі 352,40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.05.2016 № 23 «Про затвердження детального плану території багатоквартирної житлової забудови з об`єктами громадського, соціально-культурного та освітнього призначення в с. Чайки».

3.Повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 416 (чотириста шістнадцять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.