Рішення № 86170445, 03.12.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/16001/19

Провадження № 2/686/3997/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 грудня 2019 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря Антосєва В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання поділу земельної ділянки не дійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, -

встановив:

13 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання поділу земельної ділянки не дійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду 26.10.2018 року у справі № 686/9580/16-ц визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0.1292 га, на якій розташовані 51.67% її власного житлового будинку АДРЕСА_1 площею 123.9 кв. м.; припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0.1292 га, на якій знаходиться 51.67 % житлового будинку АДРЕСА_1 площею 123.9 кв. м, що належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 21994192 від 22.05.2014 року.

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення. Під час слухання справи Апеляційним судом Хмельницької області 25.02.2019 року та 26.02.2019 року з метою ухилення від виконання рішення суду, відповідач навмисно змінив технічну документацію на земельну ділянку та провів поділ земельної ділянки на дві окремі земельні ділянки площею 0.0312 га з присвоєнням кадастрового номеру 6825088400:01:002:0367 та ділянки площею 0.2188 га кадастровий номер 68250- 88400:01:002:0368. Для цього він зменшив ширину земельної ділянки і обладнав за рахунок площі земельної ділянки стежку, яка не була потрібна на вказаній земельній ділянці. На поділеній земельній ділянці розташована частина житлового будинку площею 123,9 кв. м позивачки та присуджена їй у власність земельна ділянка площею 0,1292 га.

Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 грубо порушуючи її право на належну частину земельної ділянки, без її відома, провів поділ спірної земельної ділянки, частина якої згідно рішення суду була їй присуджена, що унеможливлює виконання вказаного рішення суду. Тому позивач просить суд визнати поділ спірної земельної ділянки на дві окремі земельні ділянки недійсним та припинити право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки: площею 0.0312 га кадастровий номер 6825088400:01:002:0367 та площею 0.2188 га кадастровий номер 6825088400:01:002:0368, які розташовані по АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, шляхом виключення відомостей про земельні ділянки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та шляхом виключення відомостей про земельні ділянки з Державного земельного кадастру.

Ухвалою суду від 18 червня 2019 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

За клопотанням позивача ухвалою суду до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради.

Ухвалою суду від 07 листопада 2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті

Позивач подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, вимоги позову підтримала, не заперечила проти заочного розгляду.

Представник відповідача Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 , повідомлений про час і місце слухання справи належним чином, в судове засідання не з`явився. У відповідності до вимог ст. 280 ч.1, 2 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, доказів поважності причин неявки в судове засідання не подав.

У відповідності до ст. 223 ч. 4 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів – в порядку заочного розгляду

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Рішенням Хмельницького міськрайонного суду 26.10.2018 року у справі № 686/9580/16-ц визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0.1292 га, на якій розташовані 51.67% її власного житлового будинку АДРЕСА_1 площею 123.9 кв. м.; припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0.1292 га, на якій знаходиться 51.67% житлового будинку АДРЕСА_1 площею 123.9 кв. м, що належить ОСОБА_1 на праві власності відповідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 21994192 від 22.05.2014 року. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 06.03.2019 року дане рішення залишено без змін.

Під час слухання справи Апеляційним судом Хмельницької області 25.02.2019 року та 26.02.2019 року з метою ухилення від можливого подальшого виконання рішення суду, відповідач провів поділ спірної земельної ділянки на дві окремі земельні ділянки площею 0.0312 га з присвоєнням кадастрового номеру 6825088400:01:002:0367 та ділянки площею 0.2188 га кадастровий номер 68250- 88400:01:002:0368, що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1576464793 від 25.02.2019 року та № 157518770 від 26.02.2019 року.

На поділеній земельній ділянці розташована частина житлового будинку площею 123,9 кв. м, що належить позивачу ОСОБА_1 та присуджена їй у власність рішенням суду від 26.10.2018 року земельна ділянка площею 0,1292 га. Проте, вказаним поділом відповідач ОСОБА_2 створив умови, які унеможливлюють виконання рішення Хмельницького районного суду від 26.10.2018 року та унеможливив для позивача оформлення права власності на свою частину земельної ділянки.

Відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом України у Постанова по справі № 6-2цс15, при відсутності цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід застосовувати положення частини четвертої статті 120 ЗК України з огляду на таке. Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Згідно цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таке положення визначається і в ч. 1 ст. 377 ЦК України.

Право власності позивача ОСОБА_1 на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 28.10.2019 року по цивільній справі № 686/9580/16-ц, яке 06.03.2019 року залишено в силі постановою Хмельницького апеляційного суду.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності із ст.1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян.

При поділі земельної ділянки відповідач порушив право власності позивача на земельну ділянку та створив умови, за яких неможливо виконання рішення суду. Єдиним способом захисту порушеного права власності позивача є скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, утворенні в результаті поділу спірної земельної ділянки.

Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

В ст. 141 ЗК України визначено підстави припинення права власності на земельну ділянку, так в ч. 1 п. е) визначеного підставою припинення права власності є «набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці».

Стаття 378 ЦК України визначає, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 про визнання поділу земельної ділянки площею 0.25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на дві окремі земельні ділянки недійсним, та припинення права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки: площею 0.0312 га кадастровий номер 6825088400:01:002:0367 та площею 0.2188 га кадастровий номер 6825088400:01:002:0368, які розташовані за цією ж адресою, шляхом виключення відомостей про земельні ділянки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та шляхом виключення відомостей про земельні ділянки з Державного земельного кадастру.

Позивач не наполягала на стягненні з відповідачів судових витрат по справі.

Керуючись Протоколом 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 6, 124 Конституції України, ст. ст. 141, 158 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 377 ЦК України,ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати поділ земельної ділянки площею 0.25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на дві окремі земельні ділянки недійсним.

Припинити право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки: площею 0.0312 га кадастровий номер 6825088400:01:002:0367 та площею 0.2188 га кадастровий номер 6825088400:01:002:0368, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, шляхом виключення відомостей про земельні ділянки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та шляхом виключення відомостей про земельні ділянки з Державного земельного кадастру.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення, позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 05 грудня 2019 року.

Суддя: О.М. Палінчак