Рішення № 86170129, 04.12.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/106/2019

Справа № 679/1576/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Василюк Л.С.,

номер справи 679/1576/19,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач поліцейський Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції Якимчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Нетішин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого сержанта поліції Якимчука Анатолія Анатолійовича про скасування постанови суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого сержанта поліції Якимчука А.А. про скасування постанови суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою від 04 листопада 2019 року серії ДП18 №325641 його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП за те, що він того ж числа на вул. Метрополита Шептицького в м. Шепетівка о 18 год. 40 хв., керував автомобілем марки «RENAULT» н.з. НОМЕР_1 з причіпом моделі ROBUSTE, н.з. НОМЕР_2 , на якому перебував танк/військовий, ширина якого перевищувала 2,6 м., без маршруту руху, погодження національною поліцією України. Даною постановою відповідачем накладеного на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Оскаржену постанову вважає незаконною, оскільки, при винесенні такої та накладення на нього стягнення поліцейський перевірку ширини напівпричепу не проводив, а визначив на «око» ширину такого, зазначивши, що вона більша ніж 2,6 м.

Водночас позивач звертає увагу, що згідно п.1.10 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) габаритно-ваговий контроль — перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю. Відповідно до Порядку здійснення габаритно- вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та /або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою КМУ №879 від 27 червня 2007 року (далі Порядок) проведення габаритно-вагового контролю, щодо здійснення відповідних вимірювань, віднесення того чи іншого транспортного засобу до великовагових та /або великогабаритних є компетенцією Укртрансбезпеки, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Крім того, даний Порядок встановлює процедуру габаритно – вагового контролю транспортних засобів відповідними органами, зокрема п.20 Порядку передбачено, що посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 5 Порядку №1007/1207 працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю здійснюють зупинку транспортного засобу для проведення такого контролю та перевіряють наявність дозволу на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів, щодо проходження габаритно-вагового контролю таких транспортним засобом та вразі виявлення порушень правил проїзду у таких вживають заходів реагування передбачених КУпАП та іншими законодавчими актами.

Згідно п.4-8 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю видають довідку про результати такого контролю, складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд, у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансбезпеки, щодо зупинки транспортного засобу для проведення зазначеного контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС, у разі відмови водія від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову від проходження такого.

При цьому, згідно п.2.4-2 ПДР України у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Отже, на переконання позивача, проведення габаритно-вагового контролю, щодо здійснення відповідних вимірювань, віднесення того чи іншого транспортного засобу до великовагових та /або великогабаритних є компетенцією Укртрансбезпеки.

Проте, всупереч зазначеним нормам, відповідачем було здійснено висновок про належність транспортного засобу до великогабаритного шляхом візуального огляду.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердженні його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП .

На підставі наведеного позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 №325641 від 04 листопада 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову відповідачем до суду не подано.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 листопада 2019 року дана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Позивач в поданій суду 03 грудня 2019 року заяві свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується вимоги позивача, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов належить задовольнити частково зважаючи на таке.

Судом встановлено, що постановою серії ДП18 №325641 від 04 листопада 2019 року винесеної поліцейським Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшим сержантом поліції Якимчуком А.А. притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за те, що останній 04 листопада 2019 року о 18 годині 30 хвилин, в м. Шепетівка на вул. Метрополита Шептицького, керуючи автомобілем марки «RENAULT» н.з. НОМЕР_1 з причіпом моделі ROBUSTE, н.з. НОМЕР_2 на якому перебував танк/військовий, ширина якого перевищувала 2,6 м., без маршруту руху, погодження національною поліцією України. (арк. спр. 6).

ОСОБА_1 категорично заперечуючи вчинення ним даного адміністративного правопорушення та вказуючи на протиправність дій відповідача, звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскарженою постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як зазначено відповідачем в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 04 листопада 2019 року о 18 годині 30 хвилин, в м. Шепетівка на вул. Метрополита Шептицького, керував автомобілем марки «RENAULT» н.з. НОМЕР_1 з причіпом моделі ROBUSTE, н.з. НОМЕР_2 на якому перебував танк/військовий, ширина якого перевищувала 2,6 м., без маршруту руху, погодження національною поліцією України.

Разом з тим, суд не може вважати вказані обставини доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки такі в матеріалах справи відсутні.

Правовими положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

На думку суду, висновок інспектора про те, що позивачем порушено ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, зроблений не на підставі фактичних даних, а тому застосоване до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу не відповідає нормам чинного законодавства, в зв`язку з чим оскаржена постанова є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскарженої постанови відповідно до норм КУпАП, хоча останній мав таку можливість.

Що стосується вимоги позивача про визнання постанови серії ДП18 №325641 від 04 листопада 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності останнього за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП протиправною, суд прийшов висновку, що в задоволенні такої слід відмовити зважаючи на відсутність такого права у суду згідно приписів ч. 3 ст. 286 КАС України, яка містить виключний перелік рішень, які має право прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову частково.

Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми права, які містяться у ст.ст. 9, 132, 251, 280 КУпАП, з урахуванням норм права, що містяться у ч. 2 ст. 19 Конституції України, та на окремі з яких вірно посилався позивач у позовній заяві.

Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує вимоги до абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, яким передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення судовий збір не справляється у відповідності до ст. 297-4 КУпАП.

Враховуючи приписи наведених норм закону та зважаючи на відсутність інших осіб, які понесли судові витрати, суд прийшов висновку, що такі необхідно компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого сержанта поліції Якимчука Анатолія Анатолійовича про скасування постанови суб`єкта владних повноважень задовольнити частково.

Скасувати постанову поліцейського Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого сержанта поліції Якимчука Анатолія Анатолійовича від 04 листопада 2019 року серії ДП18 №325641 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В позові ОСОБА_1 до поліцейського Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого сержанта поліції Якимчука Анатолія Анатолійовича про визнання постанови серії ДП18 №325641 від 04 листопада 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП протиправною - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач поліцейський Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції Якимчук Анатолій Анатолійович (місцезнаходження: 30400, м. Шепетівка, вул. В.Котика,3, ЄДРПОУ 37971775).

Повне рішення суду складено 04 грудня 2019 року.

Суддя О.М. Гавриленко