Ухвала суду № 86169700, 06.12.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/24208/19

н/п 2-о/766/1990/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: міський відділ реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Херсонській області про встановлення факту належності до національності Німеччини,-

В С Т А Н О В И В:

04.12.2019 р. заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт належності її до національності Німеччини. Встановлення даного факту їй необхідно для переїзду до Німеччини.

При вирішенні питання про можливість відкриття провадження за даною заявою та про можливість її розгляду за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За нормами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч.3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У постанові у справі № 760/19921/16-ц Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду, який закрив провадження у справі про встановлення факту національності заявника з підстав того, що така заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в порядку окремого провадження, і звернув увагу на те, що чинне законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, у свідоцтво про народження, у свідоцтво про шлюб чи в інші документи відомостей про національність, і відповідно від національності особи не залежить обсяг і зміст наданих їй законом цивільних прав та/або обов`язків. Законом непередбачено встановлення (відновлення чи зміну) національності саме у спосіб встановлення такого факту судом. Також Верховний Суд зазначив, що згідно із пунктом 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку. А пунктом 2.13.2 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

У справі № 398/4017/18 в постанові від 29.05.19 року Верховний Суд також зробив висновок, що встановлення факту належності особи до певної національності не є тим фактом, який має юридичне значення і який може бути встановлений у порядку окремого провадження у цивільному судочинстві.

В Постанові у справі № 760/19921/16-ц Верховного Суду вказано, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження.

З аналізу наведених вище норм процесуального права слід дійти висновку, що встановлення факту, що має юридичне значення (за ч.2 ст.315 ЦПК України), можливе за умови, якщо такий факт має юридичне значення, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення прав заявника та якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. В порядку окремого провадження не може бути вставлений будь-який факт, для його встановлення такий факт має бути саме юридичним, тобто мати для особи юридично визначені наслідки. Право на збереження етнічного походження, зв`язку та культури, традицій, тощо, не є юридичним наслідком у сенсі факту, що має юридичне значення, який може ти встановлений судом. Право на виїзд на постійне місце привчання о іншої країни передбачає певну виписану в законі і в міжнародному праві процедуру і здійснення такого права врегульоване спеціальними законами, жодним з яких не передбачено встановлення факту національності судом у порядку окремого провадження. Внесення змін до актового запису щодо національності так само не розглядається в порядку окремого провадження судом цивільної юрисдикції шляхом встановлення факту національності. Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у частині першій статті 315 ЦПК України, в судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, до переліку, визначеному у частині першій та другій статті 315 ЦПК України, юридичний факт, який просить встановити заявник, не відноситься.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 186, 258-261, 293, 315,353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: міський відділ реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Херсонській області про встановлення факту належності до національності Німеччини.

Ухала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Херсонський міський суд Херсонської області згідно п.15.5 перехідних положень ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО. В. Ус