Постанова № 86169164, 05.12.2019, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/2881/19

Провадження № 3/647/1607/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року місто Берислав

Суддя Бериславського районного суду Херсонської області Миргород В. С., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велике Вербче, Сарненського району, Рівненської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2019 року о 19-30 годині ОСОБА_1 в м. Берислав по вул. Ворошилова керував мопедом VIPER д/н б/н в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 на виклики суду не з`являвся, судові повістки, що направлялися за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою не були вручені, повернулися конверти з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Виклик правопорушника в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду, причини неявки не повідомив.

В судове засідання призначене на 05.12.2019 року ОСОБА_1 також не з`явився.

В статті 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

В статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не отримує повістки за вказаною нею ж адресою, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського Суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші). Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому суд вирішив розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що правопорушник вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів, складається по встановленій формі й повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема про місце і час вчинення та суть правопорушення, про свідків і потерпілих, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, це також зазначається у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення затверджений, додатком 2 до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення…» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №114768 від 06.09.2019 року, пояснення правопорушника, який повністю підтверджує обставини зазначені у протоколі, акт огляду на стан сп`яніння з позитивним висновком – 0.71 проміле та пояснення свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №114768 від 06.09.2019 року слідує, що 06.09.2019 року о 19 год. 30 хв. в м.Бериславі по вул.. Ворошилова Херсонської області, ОСОБА_1 керував мопедом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди правопорушника, в присутності двох свідків на місці за допомогою алкотеста «Драгер», проба позитивна 0.71 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки правопорушник 26.11.2019 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, постанова Бериславського районного суду у справі №647/2706/18 набрала законної сили.

Отже відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, а саме : керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст.266 КУпАП вбачається, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 7. сп`яніння, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміля алкоголю в крові.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №11468, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ОБ №114768 від 06.09.2019 року, зафіксовано наявність ознак алкогольного сп`яніння у нього, огляд правопорушника проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер»; тестуванням на алкоголь від 06.09.2019 року – результат тесту 0,71%; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які у своїх письмових поясненнях підтвердили, 06.09.2019 року у їх присутності ОСОБА_1 пройшов у встановленому законом порядку огляд на предмет вживання алкогольних напоїв з використанням алкотестеру «Драгер №0841», від нього було чутно запах алкоголю з ротової порожнини, правопорушника було відсторонено від керування даним транспортним засобом; особистими письмовими пояснення порушника ОСОБА_1 , який пояснив, що 06.09.2019 року випив 0,5 л алкогольного пива, після чого керував мопедом без мотошолома, був зупинений працівниками поліції та запропоновано продути алкотестер «Драгер»; постановою серія ДПО18 №089431 від 06.09.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст. 126 КУпАП; постановою Бериславського районного суд Херсонської області від 26.11.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Саме повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першої статті 130 КУпАП є об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП є предметом судової перевірки.

Отже, адміністративна відповідальність наступає саме за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст. 130 КУпАП, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.

Оцінивши зазначені докази в їхній сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 протягом року повторно порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, яким передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Суддя бере до уваги значну суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, отже керування у нетверезому стані наражає на небезпеку життя та здоров`я оточуючих людей, які за Конституцією є найвищою цінністю в державі.

За статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративні правопорушення на ОСОБА_1 ... повинно бути накладено у межах санкції статті, з врахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану та обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Крім того, відповідно до чинного законодавства України про адміністративні правопорушення, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями КУпАП. Суди не вправі застосовувати такий вид стягнення й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

При цьому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами на строк один рік, що підтверджується постановою суду від 26.11.2018 року, відповідно до постанови серія ДПО18 №089431 від 06.09.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст. 126 КУпАП, а тому і позбавити його цього права неможливо, що прямо передбачене Постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», та враховуючи п.1.10 Правил дорожнього руху, де зазначено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі, а тому суд вважає за необхідне піддати останнього адміністративному стягненню лише у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20400 грн.00 коп., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, на ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, розмір якого встановлено законом.

Керуючись ст. 40-1, ч.2 ст.130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що складає 20400 гривень 00 копійок, без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу – 40800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384 гривень 0 копійок.

Судовий збір перераховувати на Номер рахунку (IBAN) UA798999980000031211256026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, пункт 5.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці.

Постанова набрала законної сили _____ 2019 року.

Суддя В. С. Миргород