Рішення № 86169074, 18.11.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2019 Справа №607/7584/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсними умов кредитного договору та графіку погашення кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» пред`явив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 04 червня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №50009238, відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 97502,44 гривень, що еквівалентно на дату укладання договору 11945,90 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 куб. см., рік випуску 2013, а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору та графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору №50009238 від 04 червня 2013 року. Також позивач відповідно до Кредитного договору №50009238 від 04 червня 2013 року надав відповідачу Додатковий кредит, у розмірі 31 946,50 гривень, що є еквівалентом 3 914,05 доларів США на дату укладання Договору, з цільовим призначенням для сплати страхових платежів відповідно до Договору страхування, укладеного між Відповідачем та ПІ «Страхова компанія «Українська страхова група», а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання Додаткового кредиту та інші платежі відповідно до умов Договору. Відповідно до положень п. 1.3.1. Загальних умов кредитування (надалі за текстом - Умови кредитування»), що становлять невід`ємну частину Договору, відповідач зобов`язався здійснювати щомісячні платежі відповідно до Графіку погашення. Розмір платежів, що підлягають сплаті відповідачем, визначено відповідно до виставлених Компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного в Договорі. Згідно п. 1.6. Умов кредитування, виконання зобов`язання Відповідача за цим договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного між Сторонами договору застави транспортного засобу №50009238 від 18 червня 2013 року за яким Відповідачем було передано у заставу транспортний засіб марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2013, державний номер НОМЕР_2 , колір сірий, заставною вартістю 114708,75 гривень. Відповідно до п. 3.2.1. Умов кредитування, у випадку порушення Відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення Кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту та/або сплати за користування Кредитом на строк щонайменше один календарний місяць, Позивач має право визнати термін повернення Кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання Договору. З листопада 2014 року в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору Відповідач перестав виконувати свої зобов`язання за Договором, у зв`язку із чим, враховуючи часткову несплату щомісячного платежу за лютий 2015 року, несплату щомісячного платежу за березень 2015 року та квітень 2015 року у відповідача існує заборгованість перед позивачем за несплаченими платежами по кредиту за договором на загальну суму 17570,47 гривень. Керуючись п. 3.2.1. Договору, 05 травня 2015 року позивачем було направлено відповідачу вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих. №50009238 (надалі за текстом «Вимога») з вимогою повернути суму Кредиту та сплатити заборгованість за Кредитним договором в строк в 30 (тридцять) календарних днів з моменту нетравлення Вимоги для повернення Суми кредиту, плати за користування Кредитом та сплати штрафних санкцій, які підлягають застосуванню за Договором. Однак, зазначена Вимога повернулася на адресу Позивача, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання. Таким чином, терміном повернення суми кредиту є 05 червня 2015 року. Однак, у зазначений у вимозі строк сума кредиту не була повернута відповідачем. У зв`язку із чим, станом на 26 квітня 2017 року сума Кредиту за Договором, за виключенням заборгованості за щомісячними платежами за лютий, березень, квітень 2015 року, яка підлягала поверненню, становить 8231,40 доларів США, що еквівалентно 218996,40 гривень. Розмір процентів за користування кредитом за період з 05 червня 2015 року по 26 квітня 2017 року складає 41614,79 гривень. Таким чином, станом на дату звернення до суду із вказаним позовом, загальна сума основного боргу зі сплати неповернутої суми кредиту за договором на дату складання цієї заяви становить 278181,66 гривень. При цьому, загальна сума боргу зі сплати додаткового кредиту за договором на дату складання позовної заяви становить 38502,09 гривень. Крім цього, відповідно до умов п. 8.3. Умов кредитування, за порушення своїх зобов`язань відповідач зобов`язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 4848,15 гривень. Відповідно п. 8.2. Договору, у разі порушення Відповідачем терміну повернення Кредиту, визначеного у статті 3.3., за винятком умови порушення Відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення Кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, передбаченого у ст. 3.2.1., Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 20% від Суми кредиту.

Оскільки, станом на момент подання позовної заяви, Кредит Позивачеві не повернуті Відповідач не виконав свої зобов`язання, погоджені в п. 3.3. Договору, у зв`язку із чим розмір штрафу за порушення відповідачем вимог п. 3.3. Договору становить 19500,49 гривень. Відтак, загальна сума штрафних санкцій за Договором становить 24348,64 гривень. Крім цього, у зв`язку із невиконанням зобов`язань за договором сума пені складає 7285,60 гривень та сума 3% річних становить 2185,68 гривень. Також, зазначає, що у зв`язку із порушенням терміну оплати чергового платежу з повернення додаткового кредиту із відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати, які складають 5183,79 гривень. Разом із цим, позивач просить стягнути із відповідача завдані збитки, покликаючись на те, що відповідно до п. 6.3. Договору, у разі неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором, Позивач має право вживати необхідних, на його розсуд, заходів для забезпечення прав Позивача, в тому числі, але не виключно, направляти повідомлення, іншим чином контактувати з Відповідачем. Витрати Позивача на такі дії підлягають відшкодуванню Відповідачем у повному обсязі. З цих підстав вважають, що звернення позивача до спеціалізованої організації ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» з метою підготовки позовної заяви та представництва інтересів позивача у суді, а також невиконання відповідачем умов договору та взятих на себе зобов`язань за договором спричинило завдання збитків позивачу на суму 4474,25 гривень. Крім цього, дана сума грошових коштів повинна бути відшкодованою позивачу з урахуванням податку на додану вартість, оскільки ТОВ «Порше Мобіліті» є платником податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства. Відтак, розмір завданих збитків становить 5369,10 гривень. Крім цього, просять стягнути із відповідача витрати на правничу допомогу, яку надавала позивачу ТОВ «Юридична фірма Верненр», та яка з урахуванням податку на додану вартість становить 12000 гривень. Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню становить 361056,56 гривень. Покликаючись на те, що зобов`язання відповідача за Договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного між сторонами договору застави транспортного засобу №50009238 від 18 червня 2013 року, за яким Відповідачем було передано у заставу транспортний засіб марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2013, державний номер НОМЕР_2 , колір сірий, заставною вартістю 114708,75 гривень, позивач просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №50009238 від 04 червня 2013 року на загальну суму 361056,56 гривень звернути стягнення на предмет застави марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2013, державний номер НОМЕР_2 , колір сірий, шляхом його реалізації на публічних торгах відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2017 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до її до судового розгляду.

Відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ТОВ «Порше Мобіліті», у якому просить визнати недійсним укладений між сторонами кредитний договір №50009238 від 04 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ «Порше Мобіліті» в частині визначення грошового еквіваленту суми кредиту та суми додаткового кредиту в іноземній валюті визначення платежів за кредитним договором за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, зазначеному в договорі, відповідно до статті 1.3. Загальних умов кредитування. Визнати недійсним Графік погашення кредиту, як додаток до кредитного договору №50009238 від 04 червня 2013 року укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «Порше Мобіліті»; визнати недійсним пункт 1.3.1 додатку до кредитного договору №50009238 від 04 червня 2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті та ОСОБА_1 під заголовком «Загальні умови кредитування». В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом покликається на те, що у вказаних правовідносинах не може визначитись грошовий еквівалент забов`язання в іноземній валюті, оскільки визначення валюти договору та платежу за зобов`язанням у прив`язці до іноземної валюти є порушенням прав споживача на отримання кредиту відповідно до законодавства в національній валюті України, права на отримання інформації щодо орієнтовної сукупної вартості кредиту, у відповідності з приписами ч.1, 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Також відповідач-позивач вважає, що спірний правочин укладений внаслідок застосування ТОВ «Порше Мобіліті» нечесної підприємницької практики шляхом введення в оману споживача та всупереч принципу добросовісності було включено умови про визначення грошового еквіваленту суми кредиту та суми додаткового кредиту в іноземній валюті, визначення платежів за кредитним договором за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, зазначеному в договорі, відповідно до ст. 1.3. Загальних умов кредитування, які є несправедливими, оскільки мають своїм наслідком істотний дисбаланс прав та обов`язків на шкоду споживача. За вказаних обставин просив задовольнити позовні вимоги.

Протокольною ухвалою суду від 08 травня 2018 року вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання недійсними умов кредитного договору та графіку погашення кредиту об`єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ «ПоршеМобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представником ТОВ «Порше Мобіліті» подано відзив на зустрічний позов з проханням відмовити у його задоволенні через недоведеність відповідачем-позивачем ОСОБА_1 несправедливих умов кредитного договору та вчинення дій по введенню позивача в оману.

За клопотанням представника відповідача-позивача ОСОБА_1 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2018 року у вказаній цивільній справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

14 січня 2019 року, у зв`язку із поверненням із Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру повернуто матеріалів цивільної справи №607/7584/17 та повідомленням про неможливість виконання ухвали суду від 02 липня 2018 року про призначення судової економічної експертизи, внаслідок відсутності вихідних даних, необхідних для проведення експертизи, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області поновлено провадження у вказаній цивільній справі.

01 квітня 2019 року від позивача-відповідача ТОВ «Порше Мобіліті» надійшла до суду заява про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог.

З урахуванням зменшених позовних вимог позивач-відповідач ТОВ «Порше Мобіліті» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №50009238 від 04 червня 2013 року у загальному розмірі 284731,50 гривень, що складається з: основної суми заборгованості за Кредитом у розмірі 132733,01 гривень, 3% річних за Кредитом у розмірі 21547,18 гривень, 3% річних за Додатковим кредитом у розмірі 132733,01 гривень, 3% річних за Кредитом у розмірі 21547,18 гривень, 3% річних за додатковим кредитом у розмірі 3664,18 гривень, інфляційних втрат за кредитом у сумі 65567,97 гривень, інфляційних втрат за додатковим кредитом у розмірі 11407,14 гривень та збитків у сумі 49812,02 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 гривень.

В обґрунтування заявлених зменшених позовних вимог представник позивача ТОВ «Порше Мобіліті» покликається на те, що у зв`язку із невиконанням взятих на себе зобов`язань та неповерненням Кредиту, з метою звернення стягнення на предмет застави 03 серпня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняком А.М. було вчинено виконавчий напис №1102. Внаслідок звернення стягнення на предмет застави 10 грудня 2018 року на рахунок Позивача ТОВ «Порше Мобіліті» було перераховано 143488,07 гривень. Відповідно до п.1.7. Договору кошти, отримані від звернення стягнення на предмет застави, було зараховано таким чином: 143488,07 гривень - 17 570,47 грн. (заборгованість за простроченими щомісячними платежами в повернення Кредиту та Додаткового кредиту, а також сплати відсотків за їх користування за лютий (частково) - квітень 2015 р.) = 125 917,60 гривень; 125917,60 гривень - 59541,12 грн. (заборгованість за простроченими щомісячними платежами в повернення Додаткового кредиту за період з травня 2017 року по квітень 2018 року) = 66376,48 гривень; 66376,48 гривень - 4848,15 гривень (штрафні санкції за порушення умов Договору відповідно до п. 8.3. договору) = 61528,33 гривень; 61528,33 грн. - 19 500,49 грн. (штраф за порушення умов Договору відповідно до п. 8.2. договору = 42 027,84 гривень. Залишок коштів у розмірі 42 027,84 гривень було спрямовано в рахунок погашення заборгованості по залишку неповернутої суми кредиту у розмірі 8231,40 США, що еквівалентно 174760,85 гривень. З врахуванням отриманих коштів від звернення стягнення на предмет застави залишок неповернутої суми кредиту становить 174760,85 грн. - 42 027,84 грн. = 132 733,01 грн., що еквівалентно 6251,85 доларів США. Також вказують, що внаслідок невиконання своїх зобов`язань за кредитом загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню становить 21547,18 гривень; 3% річних за додатковим кредитом становить 3664,18 гривень; сума інфляційних втрат становить 11407,14 гривень; сума збитків за неналежне виконання умов договору та необхідність позивача звертатися до спеціалізованих організації ТОВ «Тріпл Сі», ТОВ «ОРУМ» та ТОВ «Дельта М. Юкрейн» з метою отримання правової допомоги та представництва інтересів у суді, становить 49812,02 гривень та витрати на професійну правничу допомогу – 12000 гривень. За вказаних обставин, позивач вказує, що загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором №50009238 від 04 червня 2013 року, яка складається із основної суми заборгованості, заборгованості зі сплати Додаткового кредиту, 3% річних та інфляційних втрат становить 284731,50 гривень. За вказаних обставин просять позов задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшли до суду письмові пояснення у яких відповідач покликається на безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, вказуючи на те, що згідно п. 1.4.3. Загальних умов кредитування додаток до кредитного договору № 50009238 від 04.06. 2013 року, до 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіка погашення кредиту. У разі, якщо позичальник не отримав рахунок на сплату чергового платежу, позичальник не пізніше ніж за 3 робочі дні до настання відповідного строку сплати платежу у повернення кредиту, звертається до компанії за відповідним рахунком. Тому, він ( ОСОБА_1 ) як позичальник звертався до ТзОВ «Порше мобіліті» за відповідним рахунком, у відповідності до п. 1.4.3. Загальних умов кредитування додаток до кредитного договору № 50009238 від 04.06. 2013 року. Однак, на вказані звернення позивач не реагував. З цих підстав відповідач-позивач ОСОБА_1 вважає, що позивачем порушено п. 1.3.1, п. 1.4.3 Загальних умов кредитування додаток до кредитного договору №50009238 від 04.06. 2013 року, а саме не надіслано йому рахунки із зазначенням розміру місячного платежу за період січень - квітень 2015 року. З цих підстав відповідач вказує, що прострочення виконання зобов`язання по Кредитному договору № 50009238 від 04.06. 2013 року в період січень 2015 - квітень 2015 рр. настало не з його вини, а у зв`язку із невиконанням ТзОВ «Порше Мобіліті» п. 1.3.1 та п. 1.4.3 Загальних умов кредитування. З огляду на вказані обставини відповідач вважає незаконною вимогу по сплаті 125917,48 гривень - по сплаті додаткового кредиту за період травень 2017 - квітень 2018 рр., оскільки вимога від 05.05. 2015 року про повернення кредиту на яку посилається позивач передбачала повернення і Додаткового кредиту у відповідності до п. 3.6 Загальних умов кредитування додаток до кредитного договору № 50009238 від 04.06. 2013 року, а також вважає незаконною вимогу про стягнення 66376,48 гривень штрафних санкцій за порушення умов договору та 61 528, 33 гривень штрафних санкцій за порушення умов договору. Також вказує на незаконність вимог про сплату 3% річних в сумі 3664,18 гривень за додатковим кредитом та втрат від інфляційних процесів в сумі 65567,97 гривень, оскільки при пред`явленні вимоги сторона позивача здійснила розрахунок в еквіваленті вартості іноземної валюти долара США до гривні. Також зазначає, що грошові кошти, отримані внаслідок звернення стягнення на предмет застави у сумі 143 488,07 гривень повинні були бути зараховані на залишок неповернутої суми, яку вказав позивач у вимозі від 05.05. 2015 року про повернення кредиту. Разом із цим, вважає незаконною вимогу про стягнення збитків завданих позивачу у зв`язку із порушенням виконання зобов`язань розрахована в сумі 49 812, 02 гривень, оскільки такі витрати позивача не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та не обґрунтовані належними доказами. За вказаних обставин просив відмовити у задоволенні позову ТзОВ «Порше мобіліті» про стягнення грошових коштів.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» у судове засідання не з`явився, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Майка А.Б. у судове засідання не з`явилися, кожен окремо подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, заперечують проти позовних вимог та просять відмовити у їх задоволенні.

Судом установлено:

04 червня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №50009238, відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 97502,44 гривень, що еквівалентно на дату укладання договору 11945,90 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1598 куб. см., рік випуску 2013, а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору та графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору №50009238 від 04 червня 2013 року.

Також позивач відповідно до Кредитного договору №50009238 від 04 червня 2013 року надав відповідачу Додатковий кредит, у розмірі 31 946,50 гривень, що є еквівалентом 3 914,05 доларів США на дату укладання Договору, з цільовим призначенням для сплати страхових платежів відповідно до Договору страхування, укладеного між Відповідачем та ПІ «Страхова компанія «Українська страхова група», а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання Додаткового кредиту та інші платежі відповідно до умов Договору.

Крім цього, 04 червня 2013 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої погодили, що з метою попередження недобросовісного використання позичальником спеціальних умов придбання автомобіля шляхом отримання кредиту, при поверненні Позичальником Кредиту та/або Додаткового кредиту у термін раніше, ніж через 36 місяців з моменту укладення Кредитного договору. Позичальник зобов`язаний сплатити вартість послуг, пов`язаних із погашенням та обслуговуванням Кредиту у розмірі 4000 гривень.

18 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу №50009238 за умовами якого Відповідачем було передано у заставу «Порше Мобіліті» транспортний засіб марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2013, державний номер НОМЕР_2 , колір сірий, заставною вартістю 114708,75 гривень.

Згідно п. 1.6. Загальних умов кредитування, які є невід`ємним додатком до Кредитного договору №50009238 від 04 червня 2013 року виконання зобов`язання Відповідача за цим договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного між Сторонами застави.

Відповідно до п. 1.1. Загальних умов кредитування, що є додатком до Кредитного договору, компанія зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі в українських гривнях. В кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін

Пунктом 1.3.1 Загальних умов кредитування передбачено, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення Кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною Кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до встановлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у Кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту. При цьому, для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка. Позитивне або від`ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни або обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у Графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше ніж на 2%, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником.

Відповідно до п. 1.2. загальних умов кредитування, позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору.

Пунктом 1.4.2 загальних умов кредитування передбачено, що повернення кредиту здійснюється позичальником у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту (стаття 3).

Згідно п. 1.4.3 загальних умов кредитування, до 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіку погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіка погашення кредиту.

Пунктом 2.4 загальних умов кредитування передбачено, що нарахування процентів відбувається щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховують методом «30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до Графіка погашення кредиту. Проценти нараховують на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою відповідно до Графіка погашення кредиту. При цьому проценти не нараховуються за період з дати отримання Кредиту і до першого календарного дня наступного місяця.

Відповідно до п. 3.2.1 договору у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту та/або сплати за користування Кредитом на строк щонайменше (один) календарний місяць, позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання договору.

Згідно викладених у позові обставин, з листопада 2014 року відповідач припинив виконувати свої зобов`язання за договором. Також відповідач порушив свої зобов`язання, що виразилось у частковій несплаті щомісячного платежу за лютий 2015 року на суму 2098,97 гривень; несплата щомісячного платежу за березень 2015 року на суму 7975 гривень та несплата щомісячного платежу за квітень 2015 року на суму 7496,50 гривень.

Як убачається із матеріалів цивільної справи, 05 травня 2015 року відповідачем ТОВ «Порше Мобіліті» направило вимогу на адресу відповідача ОСОБА_1 з проханням дострокового повернення суми кредиту, а також заборгованості відповідно до умов договору, що разом становить 210374,57 гривень.

Вказана вимога повернулась на адресу позивача неврученою адресату, що підтверджується копією поштового конверта та довідкою «Укрпошти» форми ф20.

Відповідач ОСОБА_1 не повернув залишок суми кредиту та не сплатив прострочену заборгованість.

Згідно з п. 2.1.1. договору застави транспортного засобу №50009238 від 18 червня 2013 року у разі невиконання відповідачем зобов`язань за Договором, позивач має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у порядку зазначеному у розділі 5 Договору застави, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання предмету застави та його реалізацію.

Відповідно до п. 5.4. договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису.

У зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем, позивач скористався своїм правом, визначеним у пунктах 2.1.1. та 5.4. договору застави транспортного засобу.

03 серпня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняком А.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №1102, яким звернуто стягнення на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель Polo, номер шасі (кузова) № НОМЕР_1 , рік випуску 2013, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно із вказаним виконавчим написом станом на 05 травня 2015 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становила 229712,30 гривень, що складається із: несплачених чергових платежів у розмірі 21915,30 гривень, штрафних санкцій у сумі 5506,59 гривень, витрат понесених компанією з метою повернення простроченої заборгованості – 941,83 гривень, штрафу за повернення кредиту – 19500,49 гривень, суми кредиту – 181848,09 гривень.

На виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, 17 серпня 2015 року державним виконавцем Першого відділу органу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Кирилюк К.В. було відкрито виконавче провадження ВП №48434549 щодо примусового звернення стягнення на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель Polo, номер шасі (кузова) № НОМЕР_1 , рік випуску 2013, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», а саме погашення заборгованості в розмірі 229712,30 гривень.

В ході здійснення вказаного виконавчого провадження, внаслідок звернення стягнення на предмет застави на рахунок позивача було перераховано 143488,07 гривень.

Відповідно до п. 1.7 договору сторони погодили порядок повернення заборгованості, згідно з яким за домовленістю сторін будь-які кошти, отримані позивачем від позичальника, будуть зараховуватися у виконання зобов`язань позичальника у наступному порядку (незалежно від призначення платежу, визначеного позичальником): 1.7.1. у першу чергу - пеня та штрафні санкції відповідно до статті 8 Загальних умов за порушення умов оплати Додаткового кредиту; 1.7.2. у другу чергу – прострочена сума Додаткового кредиту; 1.7.4. у четверту чергу – строкові комісії, нараховані у зв`язку з видачею (розміщенням) Додаткового кредиту; 1.7.5. у п`яту чергу – чергові проценти за користування сумою Додаткового кредиту; 1.7.6. у шосту чергу – строкова сума Додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту; 1.7.7. у сьому чергу – пеня та штрафні санкції відповідно до статті 8 Загальних умов за порушення умов повернення кредиту; 1.7.8. у восьму чергу – прострочені комісії по кредиту; 1.7.9. у дев`яту чергу – сплачені компанією страхові платежі в порядку, передбаченому пунктом 5.6 цього кредитного договору; 1.7.10. у десяту чергу – прострочені проценти по Кредиту; 1.7.11. в одинадцяту чергу – строкові комісії по Кредиту; 1.7.12. у дванадцяту чергу – строкові проценти за користування кредитом; 1.7.13. у тринадцяту чергу прострочена сума основного боргу по Кредиту; 1.7.14. у чотирнадцяту чергу – строкова сума основного боргу по Кредиту; 1.7.15. у п`ятнадцяту чергу - інші вимоги та витрати компанії.

Відповідно до п.1.7. Договору кошти, отримані від звернення стягнення на предмет застави, було зараховано таким чином: 143488,07 гривень - 17 570,47 грн. (заборгованість за простроченими щомісячними платежами в повернення Кредиту та Додаткового кредиту, а також сплати відсотків за їх користування за лютий (частково) - квітень 2015 р.) = 125 917,60 гривень; 125917,60 гривень - 59541,12 грн. (заборгованість за простроченими щомісячними платежами в повернення Додаткового кредиту за період з травня 2017 року по квітень 2018 року) = 66376,48 гривень; 66376,48 гривень - 4848,15 гривень (штрафні санкції за порушення умов Договору відповідно до п. 8.3. договору) = 61528,33 гривень; 61528,33 грн. - 19 500,49 грн. (штраф за порушення умов Договору відповідно до п. 8.2. договору) = 42 027,84 гривень. Залишок коштів у розмірі 42 027,84 гривень було спрямовано в рахунок погашення заборгованості по залишку неповернутої суми кредиту у розмірі 8231,40 США, що еквівалентно 174760,85 гривень.

З врахуванням отриманих коштів від звернення стягнення на предмет застави залишок неповернутої суми кредиту становить: 174760,85 грн. - 42 027,84 грн. = 132 733,01 грн., що еквівалентно 6251,85 доларів США.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статті 19, 20 Закону України «Про заставу» встановлюють, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язань, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, залишок неповернутої суми кредиту у розмірі 132 733,01 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно із ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку наданого позивачем загальна сума 3% річних за кредитом становить 21547,18 гривень та розмір 3% річних за додатковим кредитом становить 3664,18 гривень.

Разом із цим, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат за Кредитом у розмірі 65567,97 гривень інфляційних втрат за додатковим Кредитом у розмірі 11407,14 гривень, оскільки кредитним договором передбачено, що усі платежі за договором повинні бути сплачені у гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалента суми кредиту у доларах США відповідно до пункту 1.3 Загальних умов кредитування, у зв`язку з чим зобов`язання позичальника щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом були визначені в еквіваленті до іноземної валюти (долар США) і обчислення заборгованості відбулося з переведення долара США у гривні.

Також, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення із відповідача збитків, які, з урахуванням податку на додану вартість, позивач просить стягнути у розмірі 49812,02 гривень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Натомість, витрати, понесені зверненням до спеціалізованих організацій ТОВ «Тріпл Сі», ТОВ «ОРУМ» та ТОВ «Дельта М Юкрейн» з метою отримання правової допомоги та представництва інтересів позивача у суді, які позивач просить стягнути із відповідача в якості завданих збитків у сумі 49812,02 гривень не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України .

Також, суд критично сприймає вимогу позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 12000 гривень, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Крім цього, згідно ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зокрема, із долученої позивачем копії договору про надання юридичних послуг, укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ТОВ «Юридична фірма Вернер» убачається, що вказаний договір укладений 15 жовтня 2015 року. Натомість, із вказаним позовом до суду позивач звернувся 15 червня 2017 року.

При цьому, вказаним договором не передбачено надання послуг із представництва у суді при розгляді даної цивільної справи.

Жодних доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 12000 гривень суду не надано.

За таких обставин відсутні підстави для стягнення на користь ТОВ «Порше Мобіліті» витрат на правничу допомогу.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50009238 від 04 червня 2013 року у сумі 157944,37 гривні 37 копійок, що складається із: 132733,01 гривень – основної суми заборгованості за Кредитом, 21547,18 гривень – 3 % річних за Кредитом та 3664,18 гривень – 3% річних за Додатковим кредитом.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсними умов кредитного договору та графіку погашення кредиту, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється та включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 638 Цивільного кодексу України вказує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт досягнення згоди між сторонами стосовно всіх умов кредитного договору, з якими відповідач був попередньо ознайомлений, підтверджується підписанням кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦКУ, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Правова позиція щодо можливості застосування еквіваленту іноземної валюти міститься у Постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 р. по справі 6-79цс14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39689407), де зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом із тим, ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.» та у Постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 р. по справі 761/1617/15-ц.

Згідно укладеного договору сторони погодили встановити еквівалент суми кредиту у доларах США.

Тобто, при укладенні кредитного договору відповідач вільно та свідомо погодився виконувати усі зазначені в ньому зобов`язання.

Таким чином, твердження відповідача про те, що у вказаних правовідносинах не може визначитись грошовий еквівалент забов`язання в іноземній валюті, оскільки визначення валюти договору та платежу за зобов`язанням у прив`язці до іноземної валюти є порушенням прав споживача на отримання кредиту відповідно до законодавства в національній валюті України, права на отримання інформації щодо орієнтовної сукупної вартості кредиту, у відповідності з приписами ч.1, 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також його твердження про те, що у спірний правочин укладений внаслідок застосування ТОВ «Порше Мобіліті» нечесної підприємницької практики шляхом введення в оману споживача та всупереч принципу добросовісності було включено умови про визначення грошового еквіваленту суми кредиту та суми додаткового кредиту в іноземній валюті, визначення платежів за кредитним договором за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, зазначеному в договорі, відповідно до ст. 1.3. Загальних умов кредитування, які є несправедливими, оскільки мають своїм наслідком істотний дисбаланс прав та обов`язків на шкоду споживача є необґрунтованим та безпідставним, і був зроблений внаслідок невірного тлумачення норм чинного законодавства та положень кредитного договору.

В укладеному між сторонами кредитному договорі, який складається із договору, загальних умов кредитування, додаткових угод та графіків погашення кредиту, чітко визначені умови кредитування, зокрема, розмір наданого кредиту, строк, на який він наданий, порядок його надання та повернення, розмір плати за користування кредитними коштами, права та обов`язки позикодавця і позичальника, відповідальність сторін тощо.

Спірним кредитним договором передбачено, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені у гривнях в еквіваленті іноземної валюти, зокрема долара США і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалента суми кредиту у доларах США відповідно до пункту 1.3 Загальних умов кредитування.

Додатками до кредитного договору та додаткових угод є графіки погашення кредиту від 04 червня 2013 року, підписані сторонами, якими визначено щомісячно дати, суми платежів в доларах США із зазначенням складових їх погашення, також вказано вартість послуг, пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням кредитного договору і орієнтовної сукупної вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що ТОВ «Порше Мобіліті» при укладенні спірного кредитного договору було надано ОСОБА_1 , достовірну та детальну інформацію про умови договору.

Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом не було надано доказів того, що відповідач при укладенні договору застосував нечесну підприємницьку практику.

Позивач не мав претензій як щодо умов кредиту, розміру процентної ставки, графіків погашення заборгованості, так і щодо умов кредитного договору та договорів про внесення змін при їх укладенні та засвідчив свою згоду підписом. Отже, дії відповідача не містять ознак нечесної підприємницької практики.

Крім того, питання про розірвання кредитного договору позичальник не порушував, виконував його умови та сплачував кредитні кошти, тобто визнавав умови договору.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсними умов кредитного договору та графіку погашення кредиту до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 81, 89, 110, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50009238 від 04 червня 2013 року у сумі 157944,37 (сто п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 37 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» 1579,44 гривень судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсними умов кредитного договору та графіку погашення кредиту – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 28 листопада 2019 року.

Реквізити сторін:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», адреса місцезнаходження: проспект Павла Тичини, 1В, офіс «В», м. Київ, ідентифікаційний код 36422974, МФО 300379).

Відповідач : ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддяЛ. М. Сливка