Вирок № 86165698, 06.12.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/3915/19

Провадження №1-кп/460/821/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2019м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

прокурора Атаманюка О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220680000894 від 26.07.2014 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Слобода-Комарівці Сторожинецького району Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини А0998, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.408, ч.1 ст.410 КК України,

в с т а н о в и в :

25.07.2014 ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини - польова пошта В4680, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що бойові припаси - набої калібру 5,45 мм. маркування «270 81», «3 82» в кількості 43 штуки та набої калібру 7,62 мм. «188 60», «188 77» кількістю 3 штуки, ввірені йому у службове користування для участі у проведенні антитерористичної операції, шляхом введення в оману командування військової частини - польова пошта В4680, перед убуттям у відпустку не повернув зазначені бойові припаси на пункт бойового постачання та привласнив їх на свою користь. Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.410 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини польова пошта В4680 за контрактом, 08.08.2014 о 08:00 год не з`явився з відпустки у військову частину - польова пошта В4680, що знаходиться за адресою: м.Яворів вул.І.Хрестителя та переслідуючи мету назавжди ухилитись від військової служби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи наміру повертатись у військову частину для продовження проходження військової служби, без дозволу командира по даний час незаконно перебуває поза місцем її розташування, проводячи час на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 408 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.408, ч.1 ст. 410 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив суду, що відбуваючи у відпустку не здав бойові припаси, які були виявлені в нього на вокзалі у м.Харкові та вилучені. Після відпустки не виявив бажання повертатись до військової частини, оскільки його стан здоров`я погіршився і він не бажає продовжувати військову службу. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.408, ч.1 ст. 410 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 408 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем, не з`явився з відпустки у військову частину польова пошта В4680 з метою ухилення від військової служби, тобто вчинив дезертирство.

Також дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 410 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем, привласнив бойові припаси.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Обираючи покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, позитивну характеристику за місцем проживання, задовільну характеристику за місцем служби, щире каяття у вчиненому як обставину, що пом`якшує покарання, обставин, які обтяжують покарання не встановлено. Таким чином суд вважає, що покарання ОСОБА_1 слід обрати в межах санкції статей за якими він обвинувачується у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.408, ч.1 ст.410 КК України, та призначити покарання:

- за ч.1 ст.408 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.410 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно з ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до засудженого ОСОБА_1 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Згідно з ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та праці.

Командиру військової частини А 0998 здійснювати контроль за поведінкою засудженого військовослужбовця ОСОБА_1 , а у разі його звільнення з військової служби, контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Речові докази - один патрон калібру 7,62 мм та 2 гільзи від патронів 7,62 мм, 22 патрони калібру 5,45 мм та 21 гільзу патронів калібру 5,45 мм повернути військовій частині 9951.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 737 (сімсот тридцять сім) грн 88 коп.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.М.Карпин