Ухвала суду № 86164699, 06.12.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6186/19

пр.№ 1-кс/464/2798/19

У Х В А Л А

06 грудня 2019 року м.Львів

Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова Борачок М.В., секретар судового засідання Гаврилишин О.Б., за участю слідчого Малицького П.Б., представника заявника Концюх Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу директора ТОВ «Мобіжук» - ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого,

в с т а н о в и в :

директор ТОВ «Мобіжук» - ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із скаргою в порядку ст.303 КПК України, в якій просить визнати протиправною бездіяльність слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ФР ГУ ДФС у Львівській області Малицького П.Б., що полягає у відмові в наданні представнику юридичної особи ТОВ «Мобіжук» матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженні №42019140000000115 від 19.09.2019 для ознайомлення; зобов`язати слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ФР ГУ ДФС у Львівській області Малицького П.Б. надати представнику ТОВ «Мобіжук» ОСОБА_2 Наталії Романівні доступ до матеріалів кримінального провадження №42019140000000115 від 19.09.2019 у повному обсязі, за виключенням обмежень встановлених КПК.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 02.12.2019 представником юридичної особи ТОВ «Мобіжук» ОСОБА_3 подано клопотання про надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. Однак слідчий з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ФР ГУ ДФС у Львівській області Малицький П.Б. грубо ігноруючи вимоги ст.ст.221, 93, ч.2 ст.220 КПК України, відмовив у його задоволенні, направивши представнику скаржника відповідь про розгляд клопотання, мотивуючи це тим, що у витязі з ЄРДР у кримінальному провадженні №42019140000000115 від 19.09.2019, осіб, яких повідомлено про підозру, чи юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не зазначено. Вважають, що слідчим Малицьким П.Б. було вчинено бездіяльність, яка полягає у відмові представнику юридичної особи, відносно якої здійснюється провадження у наданні матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. Зазначає, що цією відмовою слідчий позбавляє їх законного права здійснювати збирання доказів, а також здійснювати інші дії, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

В судовому засіданні представник заявника – Концюх Н.Р. подану скаргу підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Слідчий в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги.

Заслухавши пояснення представника заявника, пояснення слідчого та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слідчий суддя виходить з того, що можливість оскарження бездіяльності прокурора, слідчого відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України обумовлена наявністю зв`язку між обов`язком слідчого чи прокурора вчинити певні дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов`язані їх вчинити.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 19.09.2019 до ЄРДР за №42019140000000115, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, яке надійшло з прокуратури Львівської області, та відповідно до якого службові особи ТОВ «Мобіжук» (ЄДРПОУ 37741113) в період 2017 - ІІ квартал 2019 року проводили сумнівні фінансово – господарські операції з ризиковими суб`єктами господарювання, в результаті чого безпідставно занизили податкові зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 4500434,89 грн.

Відповідно до розділу XIV-1 щодо заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб та ст.96-4 КК України вбачається, що заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених ст.96-3 КК України, можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій, а також до суб`єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку, фонди, а також міжнародні організації, інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.

Відповідно до ст. 96-3 КК України підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб, із зазначенням статей Особливої частини Кримінального кодексу, є вичерпними, зокрема це: 1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу; 2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу; 3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258-258-5 цього Кодексу; 4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою – четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу.

Таким чином, застосування заходів кримінально-правового характеру до уповноваженої особи, діючої від імені та в інтересах юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення ст.212 КК України, не входить до переліку кримінальних правопорушень за ст.96-3 КК України, тобто у слідчого судді відсутні відомості що віднесення ТОВ «Мобіжук» до категорії юридичних осіб, до яких застосовуються заходи кримінального характеру.

Відповідно до ст. 221 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення скарги не вбачається, оскільки приписами ст.ст.96-3, 96-4 КК України не передбачені підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

у задоволенні скарги директора ТОВ «Мобіжук» - ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого – відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.В. Борачок