Ухвала суду № 86164169, 03.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17713/18

Провадження №: 1-кс/755/9100/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2019 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Балагура Т.В., за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Миколаєнка А.О.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Майбороди О.В. про продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Київ, громадянці України, не працюючій, із середньою освітою, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій, в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018101040000137 від 05 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и л а :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Майборода О.В. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Миколаєнком А.О. звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у 2018 році, у невстановленому досудовим розслідуванням місці вступила у злочинну змову із ОСОБА_2 з метою подальшого збуту наркотичного засобу, обіг якого заборонено, а саме метадону на території міста Києва.

Так, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 , в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21 лютого 2019 року, отримала від останньої, тим самим незаконно придбала, невстановлену кількість наркотичного засобу - метадону з метою подальшого збуту, та почала його незаконно зберігати з метою подальшого збуту.

В подальшому ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 вирішила незаконно збути частину наркотичного засобу - метадону.

21 лютого 2019 року в період часу з 18 год 40 хв до 18 год 50 хв працівниками поліції, у присутності двох понятих, ОСОБА_3 вручено грошові кошти в сумі 400 грн, для проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу - метадону у ОСОБА_1 .

Після цього, 21 лютого 2019 року ОСОБА_3 разом із працівниками поліції прослідували за адресою: м. Київ, б-р Перова, 40, де о 19 год 27 хв ОСОБА_3 зателефонував за абонентським номером НОМЕР_1 та в телефонній розмові домовився з ОСОБА_1 про придбання наркотичного засобу - метадону.

При зустрічі ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 400 грн, які йому були видані для проведення оперативної закупки, а ОСОБА_1 взяла грошові кошти в сумі 400 грн та передала згорток полімерного матеріалу з кристалоподіною речовиною світлого кольору.

В подальшому, 21 лютого 2019 року в період часу з 19 год 40 хв по 20 год 00 хв за адресою: м. Київ, б-р Перова, 40, під час огляду місця події ОСОБА_3 добровільно надав для вилучення із правої руки поліетиленовий згорток з кристалоподібною речовиною світлого кольору.

Згідно висновку експерта № 11-2/1636 від 21 березня 2019 року надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін(димедрол). Маса метадон (фенадон) в наданій речовині становить 0,060 г. Маса дифенгідраміну (димедролу) в наданій речовині становить 0,038 г.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_1 прокурор посилається на те, що ризики, які були зазначені при обрані та продовженні запобіжного заходу не зменшились, крім цього строк дії попереднього рішення суду про тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою завершується 04 грудня 2019 року, а для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, згідно ст. 279 КПК України повідомити про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 ; завершити проведення експертизи матеріалів та виробів; визначити остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення та обсяг підозри, провести інші слідчі та процесуальні дії з метою встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення; виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. Без проведення зазначених слідчих та процесуальних дій завершити досудове розслідування та прийняти законне рішення неможливо. Крім того на даний час продовжують існувати ризики, а саме можливість переховування підозрюваної; можливість знищити, сховати або спотворити речові докази; можливість її впливу на свідків; можливість перешкоджання проведення досудовому розслідуванні іншим чином, а саме встановлення організаторів мережі незаконного обігу наркотичних засобів, а також може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Підозрювана просила слідчу суддю відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вона перебуває під вартою з липня 2019 року, у неї погіршився стан здоров`я.

Слідча суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

08 липня 2019 року о 18 год 46 хв - ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

09 липня 2019 року - ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

10 липня 2019 року ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

05 вересня 2019 року ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва Кушнарьовій О . О . продовжено строк тримання під вартою до 09 жовтня 2019 року включно.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2019 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42018101040000137 від 05 вересня 2018 року за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та за підозрою ОСОБА_8 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України до шести місяців, тобто до 09 січня 2020 року.

Ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2019 року задоволено клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Майбороди О.В. про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 та продовжено строк тримання її під вартою до 04 грудня 2019 року включно. Крім того зменшено розмір застави визначений ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 липня 2019 року до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 135 680 грн 00 к.

Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи вище викладене, слідча суддя вважає, що клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Майбороди О.В. про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 відповідає вимогам зазначеним у ст. 184 та 199 КПК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав продовження строку тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідча суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

На момент розгляду даного клопотання доказів про те, що ОСОБА_1 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема понятих, які були залучені при проведенні слідчих та процесуальних дій, з метою зміни їх показів, а також знищити, сховати чи спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, жодними фактичними даними не підтверджено.

Крім того, як зазначається у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами Бекчієв проти Молдови (Becciev v. Moldova), від 04 жовтня 2005 № 9190/03 п. 59.

Тому слідча суддя не бере до уваги доводи сторони обвинувачення щодо обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

Прокурором не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду; знищити, сховати, або спотворити речові докази та впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Також при розгляді даного клопотання слідча суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02 , щодо обов`язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).

Згідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За наведених обставин та враховуючи стан здоров`я підозрюваної, її майновий стан та участь у вчиненні кримінальних правопорушень, слідча суддя дійшла висновку, про відсутність підстав для подальшого тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою та вважає, що запобігання будь-яких ризиків, пов`язаних з прибуттям підозрюваної на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. 176-179, 184, 193, 194, 199, 219 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а :

у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Майбороди О.В. про продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня до 07 січня 2020 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 повинно бути негайно звільнено з-під варти в залі суду та зобов`язано невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну місця проживання;

утриматись від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Миколаєнка А.О.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 00 хв 04 грудня 2019 року.

Слідча суддя: В.Б. Левко