Рішення № 86161600, 02.12.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2019 р. Справа № 916/3050/19

Господарський суд Одеської області м. Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Пронюк В.Я. згідно довіреності №14-190 від 17.05.2019р.,

від відповідача - Боброва В.М., згідно ордеру серії ОД №350820 від 14.11.2019р.,

розглянувши справу №916/3050/19 за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Покров” (65058, м. Одеса, вул. Зоопаркова,10) про стягнення 17704,69грн., із яких 14347,19грн. пені, 2808,54грн. три проценти річних, 548,96грн. втрат від інфляції,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.10.2017р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ОСББ “Покров” було укладено договір №8261/1718-ТЕ-23 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1373397,60грн. та відповідач за умовами п.6.1. договору мав розрахуватись за отриманий газ до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Однак, як зазначає позивач, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1. вказаного договору, що і стало підставою для позивача нарахувати на суми несвоєчасно сплаченої заборгованості пеню, три проценти річних, втрати від інфляції.

Відповідач подав відзив на позов від 18.11.2019р. за вх.№23836/19, де визнає факт отримання від позивача газу за договором №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р., але зазначає, що несвоєчасність проведення оплати за природний газ зумовлена тим, що кошти на оплату надходять від мешканців будинків і не залежать безпосередньо від ОСББ «Покров». Акти, які свідчать про обсяги та ціну, яку ОСББ «Покров» має сплатити, позивачем надавались в останній день кожного місяця в якому постачався газ. Враховуючи, зазначене ОСББ «Покров» не мало можливості проводити оплату за газ у визначений договором строк.

Також відповідач вказує, що ОСББ «Покров» є неприбутковою організацією та баланс об`єднання складають кошти надані мешканцями на оплату комунальних та житлових послуг. Кошти, які просить позивач до стягнення, замість їх цільового призначення на оплату комунальних та житлових послуг, будуть витрачені на погашення штрафних санкцій, що не відповідає інтересам жителів ОСББ «Покров».

Отже, відповідач вважає, що оскільки останній виконав оплату за фактично поставлений газ за договором купівлі-продажу природного газу від 06.10.2017р. №8261/1718-ТЕ-23, вбачається відсутність будь-якої шкоди для позивача завданої внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем за природний газ та просить суд зменшити розмір пені за порушення умов договору купівлі-продажу природного газу від 06.10.2017р. №8261/1718-ТЕ-23 до 1 400, 00 грн.

Позивач у відповіді на відзив від 22.11.2019р. за вх.№24199/19 вказує, що відповідно до матеріалів господарської справи, відповідач не надав Господарському суду належних доказів в обґрунтування своїх заперечень щодо нарахованої пені та зазначає, що відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов`язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо. Загальна сума заявлених пені та 3% річних не компенсує повністю втрат від сплати відсотків за комерційними кредитами. Зменшення судом розміру пені спричинить позивачу додаткові втрати та дозволить відповідачу і у подальшому безкарно порушувати договірні умови.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2019р. відкрито провадження у справі №916/3050/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 18.11.2019р. об 12год.30хв.

У судовому засіданні 18.11.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 02.12.2019р. об 12год.15 хв.

У судовому засіданні 02.12.2019р. судом оголошено протокольну ухвалу в порядку ч.ч.4, 5 ст. 233 ГПК України, якою задоволено усне клопотання відповідача від 02.12.2019р. про поновлення строку на подачу документів, поновлено відповідачу строк на подачу доказів та залучено до матеріалів справи клопотання ОСББ «Покров» від 02.12.2019р. за вх.№24876/19 про приєднання до матеріалів справи копії рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №58/1501-16 від 01.06.2010р. про внесення ОСББ “Покров” до Реєстру неприбуткових організацій.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

06.10.2017р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ОСББ “Покров” (споживач) було укладено договір №8261/1718-ТЕ-23, відповідно до умов якого з врахуванням умов додаткової угоди №2 від 11.04.2018р. постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2017 - 2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Постачальник передає споживачу з 01.10.2017р. по 31.03.2018р. (включно) газ, обсягом до 231тис. куб.м., а з 01.04.2018р. по 31.05.2018р. газ обсягом до 20 тис.куб.м. (п.п.1.1., 1.2., 2.1. договору №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р., п.1 додаткової угоди №2 від 11.04.2018р.).

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.3.7. договору №№8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р.).

Згідно п.5.2. договору №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р., ціна за 1000 куб.м. на дату укладання договору становить 4 942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять грн. 40 коп.). Відповідно до п.п.6.1., 6.2. договору №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р. оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

Згідно п.6.1. додаткової угоди №1 від 11.01.2018р. викладено абз.3 п.6.1. договору №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р. в наступній редакції: «Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору профорганізацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів/розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002р. №256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.».

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20 (п.п.8.1., 8.2. договору №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р.).

Згідно п.3. додаткової угоди №1 від 11.01.2018р. викладено п.8.2., договору №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р. в наступній редакції: «У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20.».

Пунктом 10.3. договору №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р. передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Відповідно до п.12.1. договору №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р. з врахуванням п.2. додаткової угоди №2 від 11.04.2018р., договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017р. по 31 травня 2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р. позивачем відповідачу було поставлено газ за актами приймання-передачі від 31.10.2017р., від 30.11.2017р., від 31.12.2017р., від 31.01.2018р., від 28.02.2018р., від 31.03.2018р., від 30.04.2018р.

На підтвердження проведення повної, але несвоєчасної оплати відповідачем за поставлений газ позивач подав до справи виписку по особовому рахунку ОСББ “Покров” за період з 01.10.2017р. по 31.05.2019р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, судом встановлено, що в період з жовтня 2017р. по квітень 2018р. включно позивач за договором №8261/1718-ТЕ-23 від 06.10.2017р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1373397,60грн., за який відповідач розрахувався повністю, але несвоєчасно, що підтверджується наданим позивачем розрахунком, випискою з особового рахунку ОСББ «Покров» з 01.10.2017р. по 31.05.2019р. та не спростовано відповідачем.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 14347,19 грн. за періоди існування: зобов`язання за листопад 2017р. з 26.12.2017р. по 21.01.2018р., зобов`язання за грудень 2017р. з 26.01.2018р. по 11.02.2018р., зобов`язання за січень 2017р. з 27.02.2018р. по 22.03.2018р., зобов`язання за лютий 2018р. з 27.03.2018р. по 20.05.2018р., зобов`язання за березень 2018р. з 26.04.2018р. по 04.10.2018р., зобов`язання за квітень 2018р. з 26.05.2018р. по 09.10.2018р.

Суд, переривши розрахунок пені обрахованої в сумі 14347,19 грн., вважає його вірним, а вимоги про стягнення – правомірними.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 1400,00грн., яке викладено у відзиві на позов від 18.11.2019р. за вх.№23836/19, суд зазначає про наступне.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені, яке викладено у відзиві на позов від 18.11.2019р. за вх.№23836/19, відповідач зазначає, що несвоєчасність проведення оплати за природний газ зумовлена тим, що кошти на оплату надходять від мешканців будинків і не залежить безпосередньо від ОСББ «Покров». Акти, які свідчать про обсяги та ціну, яку ОСББ «Покров» мало сплатити, позивачем надавались в останній день кожного місяця в якому постачався газ та як наслідок, ОСББ «Покров» не мало можливості проводити оплату за газ у визначений договором строк. Оскільки, ОСББ «Покров» виконано оплату за договором, відповідач вбачає відсутність будь-якої шкоди для позивача, завданої в наслідок несвоєчасної оплати та в підтвердження неприбутковості об`єднання подав копію рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 58/1501-16 від 01.06.2010р. про внесення ОСББ “Покров” до Реєстру неприбуткових організацій.

Водночас, вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, з урахуванням відповідного клопотання відповідача, суд вказує наступне.

Так, норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми штрафу до 1 400 грн., суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає про необхідність застосування індивідуального порядку стягнення штрафних санкцій в даному випадку, з огляду на наступне.

Так, судом враховано перш за все направленість неустойки, яка має стимулювати боржника своєчасно виконувати взяті на себе, зокрема, грошові зобов`язання. Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує також, що створене власниками квартир та нежитлових приміщень, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Покров" є неприбутковою організацією, що підтверджується копією рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №58/1501-16 від 01.06.2010р. про внесення ОСББ “Покров” до Реєстру неприбуткових організацій. При цьому, джерелом надходження коштів на рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Покров", з яких фактично і проводиться сплата штрафних санкцій є здійснення внесків співвласниками багатоквартирного будинку, здебільшого фізичними особами, за надані їм послуги.

Водночас доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, матеріали справи не містять, вимоги про стягнення збитків позивачем не заявлялись.

Разом з цим, матеріали справи не містять також і відповідних обґрунтувань відповідача щодо наявності обставин, що зумовлюють необхідність зменшення пені саме до 1400 грн.

З огляду на викладене, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшення розміру пені до 10989,69 грн.

Крім того, позивач через несвоєчасність виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого природного газу нарахував до стягнення з останнього 2808,54грн. три проценти річних за періоди існування: зобов`язання за листопад 2017р. з 26.12.2017р. по 21.01.2018р., зобов`язання за грудень 2017р. з 26.01.2018р. по 11.02.2018р., зобов`язання за січень 2017р. з 27.02.2018р. по 22.03.2018р., зобов`язання за лютий 2018р. з 27.03.2018р. по 20.05.2018р., зобов`язання за березень 2018р. з 26.04.2018р. по 04.10.2018р., зобов`язання за квітень 2018р. з 26.05.2018р. по 09.10.2018р., 548,96 втрат від інфляції за періоди існування: зобов`язання за лютий 2018р. з 01.04.2018р. по 30.04.2018р., зобов`язання за квітень 2018р. з 01.06.2018р. по 30.09.2018р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних та втрат від інфляції, суд встановив їх вірність, у зв`язку з чим підлягають судом задоволенню у повній мірі позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 808,54 грн. три проценти річних, 548,96грн. суми втрат від інфляції.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 1921грн., які в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позов Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Покров” (65058, м. Одеса, вул. Зоопаркова,10, код ЄДРПОУ 37008162) про стягнення 17 704, 69рн.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Покров” (65058, м. Одеса, вул. Зоопаркова,10, код ЄДРПОУ 37008162) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 10 989(десять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 69 коп. пені, 2808 (дві тисячі вісімсот вісім) грн. 54коп. три проценти річних, 548 (п`ятсот сорок вісім) грн. 96коп. втрат від інфляції, 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

3. Відмовити в решті частині заявлених Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 грудня 2019 р.

Суддя І.А. Малярчук