Ухвала суду № 86155636, 04.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

щодо залишення позову без розгляду

04 грудня 2019 року м. Київ№ 640/20464/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - ДАБІ України, Держархбудінспекція, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 (далі також - третя особа), в якому позивач просить суд, з урахуванням збільшення позовних вимог:

визнати протиправними дії відповідача щодо оголошення та проведення повторного конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» на посаду заступника директора Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції, умови проведення якого, затверджено наказом Держархбудінспекції від 03 жовтня 2019 року № 1113;

зобов`язати відповідача прийняти рішення та призначити ОСОБА_1 , як переможця конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б», який був проведений у ДАБІ України 12 липня 2019 року, на посаду заступника директора Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції;

скасувати результати конкурсу, проведеного на підставі наказу відповідача від 03 жовтня 2019 року № 1113 «Про оголошення конкурсу на заняття вакантної посади».

Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Водночас, 28 листопада 2019 року представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про залишення без розгляду позовної заяви, яка мотивована тим, що зважаючи на дату оголошення переможця конкурсу на вищезазначену посаду, останнім днем призначення позивача мала б бути дата не пізніше 15 серпня 2019 року.

При цьому, представник ДАБІ України стверджує, що дана позовна заява є спором, пов`язаним з проходженням публічної служби, а для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк відповідно до ч. 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Отже, на думку відповідача, днем, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав було 15 серпня 2019 року, проте позовна заява до суду подана 24 жовтня 2019 року, тобто після спливу місячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Всебічно дослідивши наявні матеріали справи та доводи сторін, суд зазначає наступне.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 12 липня 2019 року у Держархбудінспекції був проведений конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б».

16 липня 2019 року на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції в розділі «Кадри та вакансії» було розміщено інформацію про переможців конкурсу та, зокрема, вказано що ОСОБА_1 з загальною сумою балів 7,0 визнано переможцем конкурсу на посаду заступника директора Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції.

Водночас, як вбачається з позовної заяви, відповідачем розміщено на офіційному веб-сайті ДАБІ України оголошення про проведення конкурсу на заняття вакантних посад державних службовців, а саме заступника директора Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, умови проведення якого затверджено наказом Держархбудінспекції від 03 жовтня 2019 року № 1113.

Таким чином, позивач дізнався про порушення своїх прав, про поновлення яких він просить у поданій позовній заяві, з моменту прийняття спірного наказу відповідача від 03 жовтня 2019 року, що обумовило його звернення до суду із даним позовом.

При цьому, предметом спору в межах даного адміністративного спору є правомірність дій ДАБІ України щодо оголошення нового конкурсу на заняття посади заступника директора Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, на яку претендує позивач.

Разом з тим, згідно з ч.ч. 1, 2, 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

У той же час, адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 Конвенції не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Ilhan v. Turkey, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає належних правових підстав для залишення позову без розгляду та, відповідно, для задоволення клопотання представника ДАБІ України, оскільки позивачем було дотримано визначених КАС України строків звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Керуючись статтями 122, 240-243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про залишення позову без розгляду відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Вовк