Рішення № 86155413, 03.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

з питань ухвалення додаткового судового рішення

03 грудня 2019 року м. Київ № 640/19275/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., ознайомившись із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 09.04.2019 позов задоволено повністю. Визнано дії Головного управління ДФС у Київській області щодо опису майна у податкову заставу протиправними, а саме у прийнятті рішення від 19.10.2018 №224 про опис майна у податкову заставу та зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області виключити з акту опису майна від 19.10.2018 №120 зазначений в акті опису майна транспортний засіб.

Позивачем на адресу суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 12.07.2019 заяву про ухвалення додаткового рішення, задоволено частково. Стягнуто на користь позивача здійсненні витати, щодо сплати судового збору в розмірі 704,80грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 залишити без змін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2019 в частині відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Головного управління ДФС у Київській області (ЄДРПОУ 39393260) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28300 (двадцять вісім тисяч триста) грн.

Позивачем, 21.08.2019 на адресу суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, зокрема просить суд стягнути судові витрати зі сплати:

528,61грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову;

15,29грн. банківської комісії за сплату судового збору за подання заяву про забезпечення позову;

1762,00грн. за подання апеляційної скарги;

27,62грн. банківської комісії за подання апеляційної скарги.

Справа повернулась до суду першої інстанції - 25.11.2019.

Вирішуючи по суті вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Щодо повернення 528,61грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 23.11.2018, залишену без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 та постановою Верховного Суду від 03.10.2019, відмовлено позивачеві у задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії .

Отже, підстави для повернення сплаченого збору за подання заяви про забезпечення позову, відсутні.

Щодо повернення 1762,00грн. за подання апеляційної скарги, суд зазначає, що сплата судового збору здійснена на розрахункові рахунки Шостого апеляційного адміністративного суду, а отже у Окружного адміністративного суду м.Києва відсутні підстави для повернення такого збору.

Щодо повернення 15,29грн. та 27,62грн. банківської комісії, зазначені платежі не є судовими витратами в розумінні статті 132 Кодексу адміністративного судочинство України.

Згідно п.1 ч.1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Відповідно до ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подана заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.132, 248, 250, 252 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя І.В. Смолій