Ухвала суду № 86154103, 06.12.2019, Костопільський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2260/19

06 грудня 2019 року

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Цвіркуна О.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які діють в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області про визнання договору дарування недійсним із застосуванням наслідків.

05.12.2019 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якому вони просять суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), Малолюбашанській сільській раді Костопільського району Рівненської області (ЄДРПОУ: 04386226) та іншим (в тому числі державним та приватним реєстраторам), вчиняти будь-які дії щодо оформлення/затвердження технічної документаії/реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер: 5623485001:01:001:0052, 0,25 га, за адресою АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заяви зазначають, що у провадженні Костопільського районного суду знаходиться цивільна справа № 564/2260/19 за їхнім позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину. Предметом позову по вказаній справі є визнання недійсним договору дарування будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Заявники зазначають, що відповідно до відповіді Відділу у Костопільському районі ГУ Держеокадастру у Рівненській області № 340/111-19 від 02.12.2019 р. – державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 5623485001:01:001:0052 ( АДРЕСА_1 ) у Державному земельному кадастрі здійснено 25.01.2019 року на підставі поданого пакету документів через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокастру громадянином ОСОБА_4 . Станом на цей час ОСОБА_4 вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що у разі не здійснення заборони на будь-які дії щодо оформлення/затвердження технічної документації /реєстрації вказаної земельної ділянки, ОСОБА_4 , матиме можливість в будь-який час її зареєструвати та відчужити, в тому числі і на відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказане унеможливить виконання рішення суду в подальшому, у разі його задоволення, про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_3 та фактично змусить їх повторно звернутися до суду з відповідним позовом про визнання недійсним договорів про відчуження земельної ділянки, оскільки приписами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України закріплюється принцип цілісності будинковолодіння та земельої ділянки, на якій цей об`єкт розташований.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-кого з осіб, котрі беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що остання не підлягає до задоволення.

Так, згідно п. 2, п.4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачів чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що заявники звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які діють в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, про визнання договору дарування недійсним із застосуванням наслідків.

Так, із змісту позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що предметом позову, є договірно-правові відносини, а саме визнання договору дарування житлового будинку, що за адресою АДРЕСА_1 . недійсним, із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Земельна ділянка 0,25 га, кадастровий номер: 5623485001:01:001:0052, за адресою АДРЕСА_1 , відносно якої позивачі просять вжити заходи забезпечення не є предметом позову.

Окрім того, заявники не зазначають яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову відносно земельної ділянки може утруднити виконання рішення суду щодо визнання недійсним договору дарування домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , заявники лише вказують, що невжитя заходів забезпечення позову щодо земельної ділянки може привести до того, що вони змушені будуть в майбутньому звертатися до суду із позовом про визнання недійсним договорів про відчуження земельної ділянки.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Беручи до уваги ч. 3 ст. 150 ЦПК України, суд вважає за вірне зазначити, що 18.09.2019 року Костопільським районним судом Рівненської області уже було частково задоволено заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову та заборонено відчуження житлового будинку із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за двома співвласницями по 1/2 частки, а саме за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на підставі договору дарування будинку із надвірними будівлями, укладеного 31 січня 2019 року ОСОБА_4 із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В., зареєстрованого в реєстрі № 340, серія та номер бланку: ННО094961-ННО094962, виданий 31.01.2019 року до вступу рішення суду в закону силу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 260, 354, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову– відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО. С. Цвіркун