Рішення № 86153996, 05.12.2019, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/566/19

номер провадження 2/558/119/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

05 грудня 2019 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судових засідань Ковальській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 червня 2015 року в розмірі 29751,05 гривень.

В позовній заяві позивач Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" вказує про те, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 16 червня 2015 року було укладено кредитний договір № б/н відповідно до якого відповідачеві позивачем надано кредит в розмірі 12000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Нарахування відсотків здійснюється згідно п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Банком свої зобов`язання перед відповідачем виконано, однак відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору № б/н від 16 червня 2015 року щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та погашення суми заборгованості. Через невиконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором станом на 17 червня 2019 року виникла заборгованість в розмірі 29751,05 гривень, що складається з: 13339,08 гривень заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 6525,19 гривень заборгованості за простроченим тілом кредиту; 7269,63 гривень нарахованої пені за прострочене зобов`язання; 724,24 гривень нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень, а також штрафи – 500,00 гривень штрафу (фіксована частка), 1392,91 гривень штрафу (процентна складова).

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 29751,05 гривень заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 червня 2015 року та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до суду подав письмову заяву в якій просив справу розглянути за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а за відсутності відповідача, повідомленого про час розгляду справи, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 35).

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 16 вересня, 6 листопада, 19 листопада, 5 грудня 2019 року не з`явився, хоч про час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку шляхом надіслання судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Причини неявки в судові засідання відповідач ОСОБА_1 не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.

За таких обставин та за наявної згоди представника позивача, суд приходить до висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань до суду не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що анкета-заява відповідача ОСОБА_1 (а.с. 9), Умови та правила надання банківських послуг (а.с. 11-25), а також Тарифи банку складають кредитний договір між сторонами, що відповідає положенням ст. 634 ЦК України.

Згідно кредитного договору № б/н від 16 червня 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , банк надає відповідачеві ОСОБА_1 кредит в розмірі 12000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 43,2 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. За користуванням кредитом при наявності пільгового періоду, позичальник сплачує відсотки за пільговою відсотковою ставкою (0,01% річних) в межах встановленого пільгового періоду. Нарахування відсотків здійснюється згідно п. 2.1.1.12.2, п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг.

З 21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (а.с. 31-32).

Згідно п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який час змінити кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с. 19).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 5-8) станом на 17 червня 2019 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 16 червня 2015 року складається з: 13339,08 гривень заборгованості за кредитом (тіло кредиту), 6525,19 гривень заборгованості за простроченим тілом кредиту; 7269,63 гривень нарахованої пені за прострочене зобов`язання; 724,24 гривень нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень, а також штрафи – 500,00 гривень штрафу (фіксована частка), 1392,91 гривень штрафу (процентна складова).

Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту у встановлені кредитним договором № б/н від 16 червня 2015 року строки не виконував.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Дослідивши докази по справі, суд погоджується з розрахунком, проведеним позивачем щодо нарахування 13339,08 гривень заборгованості за кредитом (тіло кредиту), 6525,19 гривень заборгованості за простроченим тілом кредиту.

За порушення відповідачем ОСОБА_1 строків сплати належних за договором платежів позивачем нараховано 7269,63 гривень пені за прострочене зобов`язання; 724,24 гривень нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень, а також штрафи – 500,00 гривень штрафу (фіксована частка), 1392,91 гривень штрафу (процентна складова).

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника заснованих на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року в справі №6-2003цс15 та у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1374цс17.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача фіксованої частини штрафу в розмірі 500,00 гривень та процентної частини штрафу в розмірі 1392,91 гривень, нараховані відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, тобто чітко встановлені кредитним договором, а тому є такими, що ґрунтується на законі, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення 7269,63 гривень нарахованої пені за прострочене зобов`язання та 724,24 гривень нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень, суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з положень ст. 61 Конституції України, які визначають неможливість притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме порушення.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 21757,18 гривень заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 червня 2015 року, а саме: 13339,08 гривень заборгованості за кредитом (тіло кредиту), 6525,19 гривень заборгованості за простроченим тілом кредиту, а також штрафи – 500,00 гривень штрафу (фіксована частка), 1392,91 гривень штрафу (процентна складова).

В решті вимог позивача слід відмовити.

Позивачем понесено судові витрати, що становлять 1921,00 гривня (а.с. 1) судового збору, сплаченого на час подання до суду позовної заяви.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 1404,80 гривні (21757,18 гривень х 1921,00 гривня : 29751,05 гривні = 1404,80 гривень).

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору не встановлено.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України № 435-ІV від 16 січня 2003 року.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 265, 268, 280 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 червня 2015 року в розмірі 21757 (Двадцять одна тисяча сімсот п`ятдесят сім) гривень 18 копійок, що складається з: 13339,08 гривень заборгованості за кредитом (тіло кредиту), 6525,19 гривень заборгованості за простроченим тілом кредиту, 500,00 гривень штрафу (фіксована частка), 1392,91 гривень штрафу (процентна складова) (на рахунок 29092829003111, МФО 305299) та 1404,80 гривень судового збору.

В решті вимог позивача - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою у порядку та строки, що передбачені ст. 284 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 5 грудня 2019 року.