Ухвала суду № 86152850, 07.12.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________ справа № 947/29572/19

провадження № 2/947/6551/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2019 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у одноособовому складі:

суддя Літвінова І.А. (головуючий),

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вхід. №61421/19) та просить забезпечити позов шляхом заборони Управлінню реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснювати реєстрацію зміни до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо керівного складу (голови профспілкової організації, заступників, інших осіб, що мають право здійснювати будь-які дії) Професійної спілки працівників Морської пошуково-рятувальної служби (код ЄДРПОУ 38111107).

Заяву передано судді 04.12.2019 року.

Заява аргументована тим, що 18 жовтня 2019 року протоколом № 4 Профспілкової конференції професійної спілки працівників Морська пошуково-рятувальна служба заявника ОСОБА_1 було одноголосно обрано головою профспілки на три роки згідно Статуту профспілки. Після фактично рейдерського захоплення підприємства, проведення реєстраційних дій зокрема щодо керівника підприємства, а саме незаконне звільнення керівника та внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб. Він перебував у трудових відносинах з Казенним підприємством «Морська пошуково-рятувальна служба» (надалі - КП «МПРС») з 04.05.2016 та займав посаду психолога служби охорони праці КП «МПРС». 06.11.2019 наказом № 752-к його було звільнено з займаної посади, в той час коли він знаходився на лікарняному. 22 листопада 2019 року ним до Київського районного суду м. Одеси подано позовну заяву про скасування наказу про звільнення та негайне поновлення. 25 листопада 2019 року до нього, як голови профспілкової організації звернулися члени профспілкового комітету з повідомленням того, що 27.11.2019 відбудеться позачергова профспілкова конференція, крім того у повідомлені йшлося про законність проведення вищезазначеної конференції. 26 листопада 2019 року ним було надано відповідь членам профспілкового комітету, з наданням відповіді на всі питання та повідомлено про незаконність проведення даної конференції. Згідно п.4.1.1 Статуту профспілки про скликання і порядок денний Конференції оголошується не пізніше, як за 30 днів до її відкриття. Норма представництва визначається профкомом. Відповідно до п.4.1.2. Статут профспілки позачергова Конференція скликається на вимогу не менше 1/10 членів Профспілки або з ініціативи Профкому. Відповідно до п. 3.8. Статуту Професійної спілки працівників морської пошуково-рятувальної служби вибуття з членів профспілки здійснюється за особистою письмовою заявою члена профспілки або, у випадках передбачених законодавством або Статутом, за рішенням Конференції або Профспілкового комітету. Заявник в своїй заяві стверджує, що фактично в день проведення конференція він був головою профкому оскільки, ним не була подана заява про вихід, а також відсутнє рішення Профспілкового комітету. Рішення Конференції від 27.11.2019, яким обрано головою профспілки ОСОБА_2 Анатолія Олексійовича не можна вважати законним оскільки проведення конференції відбулося з порушенням приписів Статуту профспілки та законів України. Під час проведення конференції йому блокували можливість на неї потрапити, застосовуючи до нього фізичну силу, за даним фактом ним було подано заяву про вчинення злочину та відібрані пояснення. Також щодо протиправного проведення конференції та фактичного втручання нового керівництва у роботу профспілки, вплив та тиск на членів профспілки та на нього, як на голову профспілки якого було усунено, а також реальну загрозу внесення змін до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємств та громадських формувань зазначає наступне: 12 листопада 2019 року відбулася нарада керівників структурних підрозділів, яка оформлена протоколом № 12. Пункт 7 даного протоколу свідчить про те, що А. Купрій зобов`язує підготувати звернення до заступника Профспілки працівників МПРС Гаврільчева О.В. щодо необхідності безперервної роботи профспілки та необхідністю внесення змін до Єдиного державного реєстру. Відповідно до п. 1.1. Статуту профспілки та п. 1.4. Професійна спілка працівників морської пошуково-рятувальної служби - самостійна, неприбуткова громадська організація. Взаємовідносини профспілки працівників МПРС з адміністрацією підприємства будуються на засадах соціального партнерства, діалогу та співробітництва. Тобто, адміністрація підприємства не має права давати вказівки і втручатися в роботу профспілки, натомість 12 листопада 2019 року фактично керівник підприємства видала усний наказ про внесення змін до реєстру, 22 листопада 2019 року скликається позачергова конференція та приймається рішення про обрання нового голови профспілкової організації. За наявною у заявника інформацією 28.11.2019 новий обраний голова профспілки звернувся до державних реєстраторів про внесення змін до реєстру щодо керівника. Заявник вважає, що дані дії протирічать положенням Статуту, оскільки його було обрано головою профспілки на Конференції 18.10.2019 року строком на три роки, заяву про вихід з числа членів профсоюзу він не підписував, та не усувався від виконання повноважень. Вищестоящий орган профспілки не надавав згоди на його звільнення. Усунення його, шляхом переобрання вважає не законним та має намір оскаржувати, однак з метою недопущення в подальшому ускладнення виконання рішення суду, вважає за необхідне звернутися із відповідною заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Пунктом 4 Постанови Верховного Суду від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною другою статті 43 ЦПК України встановлено обов`язок учасників справи подавати усі наявні докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК).

Відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Тобто на кожній копії документу, оригінал якого знаходиться у позивача, повинно бути зазначено «відповідає оригіналу», засвідчено підписом із проставлянням дати засвідчення. У разі відсутності оригіналів у позивача, зазначається особа, яка є держателем таких оригіналів.

Жоден з письмових доказів, доданих до заяви ОСОБА_3 не дотримує порядку, встановленого ч. 5 ст. 95 ЦПК України.

За приписами частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Отже, обставини, на які посилається заявник ОСОБА_1 не підтверджені допустимими доказами.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд наголошує, що збирання доказів не є обов`язком суду.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа Принц ЛіхтенштейнуГанс-Адам ІІ проти Німеччини»).

Крім іншого щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову, - пунктом 6 частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що заява повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Заява ОСОБА_1 пропозиції щодо зустрічного забезпечення не містить, причини не зазначення таких пропозицій у заяві не вказані.

Також встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору на стороні позивача – Професійна спілка працівників Морської пошуково-рятувальної служби про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За вказаним позовом відкрито провадження ухвалою суду від 29.11.2019 року (справа № 947/28884/19, головуючий Калініченко Л.В.).

Заявник не зазначає чи скористався він правом забезпечити позов у справі № 947/28884/19.

Згідно з частиною дев`ятою статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову (вхід. № 61421/19 від 02.12.2019 р.) – повернути заявнику.

Судовий примірник заяви – залишити в суді.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, у разі усунення недоліків заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали до Одеського апеляційного суду.

Суддя Літвінова І. А.