Рішення № 86151398, 03.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Справа № 280/4597/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати відмови Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 14.08.2019 в задоволенні заяв позивачів про зняття з реєстрації місця проживання та реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати відповідача зняти з реєстрації місця проживання та зареєструвати місце проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 23.09.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а справу призначено до розгляду без повідомлення/виклику сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони у встановленому порядку звернулися до відповідача з заявами про зняття з реєстрації та одночасною реєстрацією за адресою: АДРЕСА_2 , за якою зареєстрована та проживає ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_2 . Зазначає, що ОСОБА_3 як власник житлового приміщення надала згоду на реєстрацію позивачів за вказаною адресою, проте, позивачам все одно було відмовлено у реєстрації з посиланням згоди інших співвласників житлового приміщення. Разом з тим, на думку позивачів, відповідачем не було враховано те, що вказані 9/50 частин житлового будинку розділені між співвласником цього будинку в натурі, а приміщення є окремою квартирою № 1 . Позивачі зазначають, що ОСОБА_3 має окремі рахунки на сплату комунальних послуг, а земельна ділянка між власниками житлових приміщень також виділена в натурі. За таких обставин, позивачі вважають вимогу відповідача про отримання згоди інших співвласників безпідставною та такою, що порушує їхні права. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до положень пункту 18 Правил реєстрації місця проживання, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співласника житла, наймача та членів його сім`ї. Відповідач вказує, що розглядаючи подану позивачами заяву встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 у спільній частковій власності, а ОСОБА_3 належить лише 9/50 частина, інші частини вказаного домоволодіння перебувають у власності інших громадян. Разом з тим, згода на реєстрацію позивачів надана лише одним співвласником - ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відповідачем було правомірно відмовлено у проведенні реєстрації місця проживання. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від третьої особи пояснень по суті заявлених позовних вимог не надходило.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 14.08.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до відділу реєстрації фізичних осіб по Комунарському району управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з заявами про зняття з реєстрації місця проживання та про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

14.08.2019 позивачам відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання, оскільки особою не подано необхідних документів та інформацію для проведення реєстрації місця проживання, у зв`язку з чим провести одночасно зняття/реєстрацію не можливо.

Також, 14.08.2019 позивачам відмовлено у реєстрації, у зв`язку з тим, що особа не подала необхідних документів, а саме, відсутня згода усіх співвласників, що є порушення вимог п.18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207.

Позивачі, не погодившись з правомірністю відмови у знятті/реєстрації місця проживання, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації стало посилання відповідача на пункт 18 Правил реєстрації місця проживання, а саме те, що позивачем для реєстрації місця проживання не надано згоди інших власників домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207 затверджено Правила реєстрації місця проживання (далі - Правила №207), які визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.

Відповідно до пункту 18 Правил №207, для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);

право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Отже, у разі відсутності у особи права на проживання у житловому приміщенні (ордер, свідоцтво про право власності, тощо) реєстрація такої особи у житловому приміщенні здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї.

В свою чергу, відповідно до пункту 11 Правил №207, орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо, серед іншого, особа не подала необхідних документів або інформації.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 15.03.2013 між ОСОБА_4 - Продавець та ОСОБА_3 - Покупець укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1 якого, за цим договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти належні Продавцю 9/50 (дев`ять п`ятдесятих) часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), загальною площею 76,5 кв.м, і сплатити за неї визначену за домовленістю сторін грошову суму.

Відомості про право власності ОСОБА_3 на 9/50 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.356 Цивільного кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч.1 ст.357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

З наданого до матеріалів адміністративної справи договору встановлено, що ОСОБА_3 придбано саме частку (9/50) житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,5 кв.м.

Тобто, на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2013 у ОСОБА_3 виникло саме право спільної часткової власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі визначеному у договорі купівлі-продажу, а саме на 9/50 зазначеного будинку, про що зазначено у витязі з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.31).

Також, слід звернути увагу на пункт 19 Договору купівлі-продажу, відповідно до умов якого, Продавець, довів до відома співвласників гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про продаж…

Отже, матеріалами адміністративної справи підтверджується саме право спільної часткової власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

За таких обставин, правильним є твердження відповідача про те, що за відсутності згоди всіх співвласників житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , позивачі не можуть бути зареєстровані в зазначеному житловому приміщенні, оскільки буде порушено право власності інших співвласників такого житлового приміщення.

Щодо твердження позивачів на те, що придбана ОСОБА_3 частка житлового приміщення виділена в натурі та є квартирою №1, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ч.3 ст.364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частиною 4 статті 364 ЦК України передбачено, що договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

До матеріалів адміністративної справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що 9/50 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було виділено в натурі.

Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в свою чергу не містять відомостей про виділення частки в натурі та не містить відомостей про одноособове право власності ОСОБА_3 на частку зазначеного житлового будинку, що в свою чергу було б підставою для припинення спільної часткової власності.

Отже, твердження позивачів про те, що житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , було виділено в натурі та належить на праві одноособової приватної власності ОСОБА_3 не підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв обґрунтовано та в межах наданих повноважень, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69002, м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, 84), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова