Рішення № 86151337, 05.12.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1563/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 Михайловича до Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Шкорки Ігоря Михайловича ( АДРЕСА_2 Закарпатська АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл.. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699), яким просив суд: "1. Скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2019 року у ВП 59898414 винесену Ужгородським міським відділом ДВС ГТУ юстиції у Закарпатській області".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року було виправлено описку допущену в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою від 29 серпня 2019 року було відкрито виконавче провадження № 59898414 на підставі виконавчого листа, який було подано Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради після закінчення строку на пред`явлення виконавчого листа виданого 06 травня 2019 року. Крім того, у оскаржуваній постанові не вірно зазначено дату народження позивача, що є окремою підставою для задоволення позову. Враховуючи все вищенаведене та те, що строк на пред`явлення постанови Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 212/19 виданої 06 травня 2019 року, третя особа пропустила, то державний виконавець не мав права приймати його до свого провадження та ухвалювати оскаржувану постанову, а зобов`язаний був її повернути.

Відповідач проти позову заперечив, надавши суду відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву зазначив, що 02 серпня 2019 року до Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ Закарпатській області надійшла заява стягувана щодо відкриття виконавчого провадження, з приводу примусового виконання постанови № 212/19 від 06 травня 2019 року, що ухвалена Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради щодо стягнення штрафу з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 1700 грн. 27 серпня 2019 року було зареєстровано постанову № 212/19 від 06 травня 2019 року, видану Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради та відповідно присвоєно реєстраційний № 59898414 автоматизованій системі виконавчих проваджень. 29 серпня 2019 року головним державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС Грицищук М.П. відповідно до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" разом з супровідним листом було надіслано рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження. Підсумовуючи вищевикладене відповідачем зазначається, що у відповідності до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради не пропущено 3-ох місячний строк пред`явлення до виконання постанови № 212/19 від 06 травня 2019 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача проти позову заперечила, надавши суду пояснення щодо позову. Зазначає, що відповідно до статті 12 частини 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Постанова адміністративної комісії виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 06 травня 2019 року № 212/19 відносно ОСОБА_1 була подана для примусового виконання щодо стягнення штрафу до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 02 серпня 2019 року. З огляду на вищенаведене, виконавчим комітетом Ужгородської міської не було пропущено тримісячного строку на пред`явлення постанови 06 травня 2019 року № 212/19 для примусового виконання до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 22), про судове засідання 05 грудня 2019 року позивач був повідомлений. На час проведення судового засідання, позивач не повідомив суд причин неявки.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 53), про судове засідання 05 грудня 2019 року відповідач був повідомлений. На час проведення судового засідання, відповідач не повідомив суд причин неявки.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 51), про судове засідання 05 грудня 2019 року третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було повідомлено. На час проведення судового засідання, третя особа не повідомила суд причин неявки.

Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд констатує, що належних доказів, які б свідчили про поважність неявки в судове засідання учасників справи, суду не надано.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за необхідне вказати, що станом на час прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній справі, судом не вирішувалось питання щодо поновлення пропуску строків звернення позивачем до адміністративного суду, оскільки позивачем було наведено обставини за яких строк звернення до суду вважався не пропущеним.

Представником позивача було подано клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження. Вказане клопотання мотивоване тим, що 10 вересня 2019 року позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 59898414 від 29 серпня 2019 року. 25 вересня 2019 року позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з цим самим позовом, однак ухвалою суду у справі № 260/1354/19 (суддя Плеханова З.Б.) від 30 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху, а ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків у встановленні терміни. 28 жовтня 2019 року позивачем було отримано вказану ухвалу, про що свідчить інформація про рух рекомендованого листа, і одразу подано повторний позов до суду в той же день. Вказує, що у справі № 260/1354/19 (суддя Плеханова З.Б.) не ставилось питання щодо пропущеного строку звернення до суду з даним позовом. У зв`язку з цим, позивач просив поновити строк звернення до суду з даним позовом (а.с. 18).

Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 287 КАС України регулюються особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно із статтею 287 частинною 1 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 287 частини 2 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів у даних спірних правовідносинах. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Предметом оскарження є постанова про відкриття виконавчого провадження від 29 серпня 2019 року у ВП 59898414, що ухвалена Ужгородським міським відділом ДВС ГТУ юстиції у Закарпатській області (а.с. 8).

На оскарження такого виду постанови державного виконавця передбачено 10-денний строк з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач вказує, що 10 вересня 2019 року ним отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 59898414 від 29 серпня 2019 року, а 25 вересня 2019 року позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 59898414 від 29 серпня 2019 року, однак ухвалою суду у справі № 260/1354/19 (суддя Плеханова З.Б.) від 30 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху, а ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу.

У відповідності до витягу з офіційного сайту "Укрпошта" відстеження поштового відправлення за трек-номером 8800025090140, 10 вересня 2019 року позивачем було особисто отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 59898414 від 29 серпня 2019 року (а.с. 9).

05 грудня 2019 року, судом було витребувано адміністративну № 260/1354/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Грицищук Михайла Петровича, третя особа Виконавчий комітет Ужгородської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови (а.с. 70).

За наслідками дослідження адміністративної справи № 260/1354/19, судом встановлено, що ОСОБА_1 в особі представника Шкорка І.М. з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 59898414 від 29 серпня 2019 року, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду шляхом надіслання позовної заяви поштовим зв`язком – 20 вересня 2019 року, згідно із поштовим штемпелем на конверті (а.с. 71).

Таким чином, судом встановлено, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 59898414 від 29 серпня 2019 року, при цьому первинно звернувся до суду з позовом у справі № 260/1354/19 – 20 вересня 2019 року, тобто в межах десятиденного строку, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 260/1354/19 позовну заяву було повернуто позивачу.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 28 жовтня 2019 року позивачем було отримано вказану ухвалу (а.с. 72).

З даним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду позивач звернувся шляхом надіслання позовної заяви поштовим зв`язком – 29 жовтня 2019 року, згідно із поштовим штемпелем на конверті (а.с. 12).

Таким чином, судом встановлено, що позивач своєчасно реалізував своє право на звернення до суду з даним позовом, а відтак не має необхідності вирішувати питання щодо поновлення строку звернення до суду.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що постановою Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 212/19 від 06 травня 2019 року, яка набрала законної сили 16 травня 2019 року за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене статтею 152 КУпАП – на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн (а.с. 56).

Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради листом від 31 липня 2019 року № 14-10/36 було надіслано до Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ Закарпатській області заяву про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу на підставі постанови № 212/19 від 06 травня 2019 року, ухваленої Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 1700 грн, яку було відповідачем зареєстровано 02 серпня 2019 року. Факт реєстрації засвідчується вхідним штемпелем із зазначенням дати надходження – 02 серпня 2019 року. До вказаного листа була додана, крім інших, й постанова за № 212/19 від 06 травня 2019 року, що ухвалена Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 1700 грн (а.с.а.с. 57,64, 65).

29 серпня 2019 року головним державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС Грицищук М.П. відповідно до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59898414 (а.с. 68).

Вважаючи зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 3 частини 1 пункту 6 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно із статтею 12 частинами 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно із статтею 18 частиною 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 18 частини 2 пункту 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Щодо підстав застосування тримісячного строку для звернення виконавчими комітетами міських рад постанов про накладення штрафу, слід зазначити таке.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України; місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У відповідності до статті 5 частини 2 КУпАП, сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

У відповідності до статті 5 частини 1 абзацу 5 Закону України "Про місцеве самоврядування", виконавчі органи сільської, селищної, міської ради входять до системи місцевого самоврядування.

Як передбачено статтею 11 частинами 1, 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

За приписами статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Відповідно до статті 38 частини 1 пункту "б" підпункту 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", делегованими повноваженнями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, є розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави вважати, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийняття постанови № 212/19 від 06 травня 2019 року Виконавчий комітет Ужгородської міської ради здійснив делеговані повноваження у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та є в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" державним органом, у зв`язку з чим звернення до органів державної виконавчої служби щодо виконання зазначеної постанови має здійснюватись протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Таким чином виконавчий комітет Ужгородської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування і в розумінні цього Закону уповноважений на розгляд справ про адміністративне правопорушення, щодо проступків, відповідальність за вчинення яких передбачена, зокрема, статтею 152 КУпАП.

Судом встановлено, що строк пред`явлення до виконання постанови Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 212/19 від 06 травня 2019 року розпочинається з набранням нею законної сили – 16 травня 2019 року та закінчується після сплину 3-х місячного строку.

З урахуванням того, що постанова № 212/19 від 06 травня 2019 року набрала законної сили 16 травня 2019 року строк її пред`явлення до виконання становить три місяці, тобто до 16 серпня 2019 року.

Як зазначалося судом вище, Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради листом від 31 липня 2019 року № 14-10/36 було надіслано до Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ Закарпатській області заяву про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення штрафу на підставі постанови № 212/19 від 06 травня 2019 року, ухваленої Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 1700 грн, яку було відповідачем зареєстровано 02 серпня 2019 року. Факт реєстрації засвідчується вхідним штемпелем із зазначенням дати надходження – 02 серпня 2019 року. До вказаного листа була додана, крім інших, й постанова за № 212/19 від 06 травня 2019 року, що ухвалена Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 1700 грн (а.с.а.с. 57,64, 65).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Виконавчий комітет Ужгородської міської направив до відповідача постанову № 212/19 від 06 травня 2019 року у межах тримісячного строку з дня набрання нею законної сили, встановленого статтею 12 частинами 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження".

У відповідності до статті 4 частини 1 пункту 3 Закону України, "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, крім іншого, й повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Відповідно до статті 4 частини 4 пунктів 2 та 6 Закону України, "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що у постанові від 06 травня 2019 року за № 212/19, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за проступок, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 152 КУпАП не вірно зазначено його дату народження, що є підставою для повернення такого виконавчого документу стягувачеві, судом зазначається наступне.

У відповідності до постанови Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 212/19 від 06 травня 2019 року – у такій зазначено дату народження позивача – 05 квітня 1985 рік (а.с. 56). Під час розгляду даної справи суд позбавлений можливості перевірити правильність зазначення третьою особою в постанові від 06 травня 2019 року за № 212/19 інформації щодо дати народження позивача, оскільки позивачем не вказано вірної дати народження і не надано жодного документу, який би містив таку дату народження. Крім того, судом зауважується, що законодавцем встановлено можливість повернення виконавчого документу стягувачеві, у випадку, зокрема, якщо такий не містить дати народження боржника, лише у випадку відсутності дати народження взагалі у такому виконавчому документі. Також судом зауважується, що державний виконавець під час відкриття виконавчого провадження у спірному випадку, не міг переконатися у вірності чи не вірності дати народження боржника-позивача.

Стаття 19 частина 2 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Податкового кодексу України та згідно приписів статті 2 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 59898414 від 29 серпня 2019 року, винесена головним державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС Грицищук М.П., відповідає критеріям оцінки судом рішень суб`єктів владних повноважень, визначених в статтею 2 частиною 2 КАС України, а тому є правомірною.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Шкорки Ігоря Михайловича ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяС.Є. Гаврилко