Рішення № 86151150, 04.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року Справа № 160/8078/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., за участі секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участі: представника позивача Помазкіна А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці ДФС України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 15.03.2019 № UA500060/2019/000029/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 15.03.2019 № UA500060/2019/00237.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою митного оформлення товару, придбаного за умовами контракту на поставку продукції № 2759-WH/CH від 15.07.2014, укладеного між позивачем/покупцем та іноземною компанією WENZHOU HUISHUNDA INDUSTRIAL TRADE CO., LTD., Китай, (продавець), позивач подав до Одеської митниці ДФС вантажну митну декларацію №UA500060/2019/007095 від 14.03.2019 разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення з посиланням на невідповідність поданих позивачем документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, та винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач зазначив, що оскаржені рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС є протиправними, оскільки вони прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання, а тому підлягають скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/8078/19 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Підготовче засідання призначено на 25 вересня 2019 року Останнє судове засідання відбулось 04 листопада 2019 року.

24 вересня 2019 року представником відповідача поданий до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог та вказав, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA500060/2019/007095 від 14.03.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500060/2019/007095 від 14.03.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів;

2) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/3261 від 29.01.2019 не відповідає вищезазначеним умовам.

3) у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 14.03.2019 №210.1/19 та №210/19 відсутня інформація щодо умов поставки товару.

Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, які в свою чергу не усунули розбіжності, чим і було обумовлено прийняття оскаржуваних рішень.

26 вересня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача викладено свої заперечення проти доводів відповідача та вказано, що митна вартість товарів у поданій митній декларації № UA500060/2019/007095 від 14.03.2019 розрахована позивачем згідно зі ст. 58 Митного кодексу України за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

Документи, подані позивачем, не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостем щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

В той же час, на думку позивача, у відповідача виникли, необгрунтовані питання щодо складових митної вартості ввезеного товару.

08 жовтня 2019 року представником відповідача надані заперечення проти доводів позивача та зазначено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, з огляду на наявність зазначених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, застосування методу визначення митною вартості за ціною договору було неможливо.

У судовому засіданні 04 листопада 2019 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04 листопада 2019 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 15.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (Україна, покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDASTRIAL TRADE CO., LTD (Китай, продавець) укладено контракт на поставку продукції №2759-WН/СН.

Відповідно до п. 2.2 контракту вартість товару розуміється згідно умов FOB-Нінгбо, КНР (Інкотермс-2000), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість погрузки товару у продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, без урахування податків и мита на території України.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем 14.03.2019 було подано відповідачу митну декларацію №UA500060/2019/007095, відповідно до якої до ввезення задекларовано посуд столовий із склокераміки:

- тарілка 24 см (арт 0020 ВАV) у кількості 11448 од., ціна 0,590 дол. США за од;

- салатник 17,7 см (арт 0022 ВАV) у кількості 37836 од., ціна 0,470 дол. США за од.;

- тарілка супна 19 см (арт 0024 ВАV) із наявністю малюнків у кількості 17616 од., ціна 0,470 дол. США за од..

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем також були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2014 року, сертифікат якості б/н від 18.01.2019, пакувальний лист №HSD-19-N004-2 від 18.01.2019, рахунок - фактура (інвойс) №HSD-19-N004-2 від 18.01.2019 року, коносамент №576563353 від 20.01.2019, автотранспортна накладна №012236 від 13.03.2019, декларація про походження товару №HSD-19-N004-2 від 18.01.2019 року, рахунки - фактури про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги №210.1/19 від 14.03.2019, №210/19 від 14.03.2019, страховий сертифікат №40 - 0197-18-00011/3261 від 29.01.2019, специфікація №36 від 18.01.2018 року, додаткова угода №1 від 04.08.2015, додаткова угода №3 від 11.07.2016, додаткова угода №4 від 31.07.2015, некласифікований внутрішній договір (контракт) №40-0197-18-00011 від 01.03.2018, договір (контракт) перевезення № KL-80/17 від 05.10.2017.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС встановлено, що подані документи містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів;

2) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/3261 від 29.01.2019 року не відповідає вищезазначеним умовам.

3) у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 14.03.2019 №210.1/19 та 210/19 відсутня інформація щодо умов поставки товару.

На підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомленнями від 14.03.2019 719fс4а3-а4b9-4062-99d1-7864bb65e6eb та від 15.03.2019 №9с624070- eb35-4fal-9d47-caad2b8cf35b та від 14.03.2019 719fс4а3-а4b9-4062-99d1-7864bb65e6eb повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

На повідомлення відповідача 14.03.2019 719fс4а3-а4b9-4062-99d1-7864bb65e6eb ТОВ «АТБ-Маркет» було подано:

- прайс - лист виробника товару б/н від 20.12.2018 р.;

- комерційну пропозицію б/н від 01.01.2019 р.;

- копію митної декларації країни відправлення №290320190039502781 від 18.01.2019;

- банківські платіжні документи №б/н від 22.02.2019.

За результатом проведеної митної оцінки та дослідження додаткового поданих документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 15.03.2019 № UA500060/2019/000029/2, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована ТОВ «АТБ-Маркет» у поданій митній декларації від 14.03.2019 №UA500060/2019/007095 митна вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00237 від 15.03.2019 року.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (далі - МК України), встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як видно з рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000029/2 від 15.03.2019, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надаючи оцінку зазначеному рішенню митного органу, суд не може погодитись з його обгрунтованістю через таке.

Щодо висновків митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то з цього приводу суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції №2759-WН/СН від 15.07.2014, укладеного між ТОВ «АТБ-Маркет» (покупець) та WENZHOU HUISHUNDA INDASTRIAL TRADE CO., LTD (постачальник). Відповідно до п. 2.2. контракту №2759-WН/СН ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування. Отже, умовами контракту №2759-WН/СН визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17.

Також митним органом у спірному рішенні вказано, що згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Проте, наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/3261 від 29.01.2019 року не відповідає вищезазначеним умовам.

З цього приводу суд зазначає, що умовами контракту №2759-WН/СН від 15.07.2014 передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Фужоу/FOB-FUZHOU.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахувати товар та в якій мірі.

Окрім того, позивач за генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування товару.

Згідно страхового сертифікату №40-0197-18-00011/3261 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.

Отже, наданий страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3261 від 29.01.2019 відповідає міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.

Щодо того, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 14.03.2019 №210.1/19 та №210/19 відсутня інформація щодо умов поставки, то суд зазначає, що рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг є транспортним документом, і в ньому не мають визначатись умови поставки товару, такі значаться у інвойсі від 18.01.2019 №HSD-19-N004-2, а також специфікації №36 від 18.01.2019 .

Як видно з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 Митного кодексу України. Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо наявності сумнівів у правильності визначеної позивачем митної вартості товару за першим методом.

В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 15.03.2019 №UA500060/2019/000029/2 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 15.03.2019 № UA500060/2019/00237 та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 132, 194, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (пр.О.Поля, 40, м.Дніпро, 49000, і.к. 30487219) до Одеської митниці ДФС (вул.Гайдара, буд.21, корп. А, м.Одеса, 65078, і.к. 39441717) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 15.03.2019 № UA500060/2019/000029/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС від 15.03.2019 № UA500060/2019/00237.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (вул.Гайдара, буд.21, корп. А, м.Одеса, 65078, і.к. 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (і.к. 30487219) судові витрати з оплати судового збору у сумі 4976 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн. 86 коп..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 листопада 2019 року.

Суддя О.В. Царікова