Рішення № 86150931, 03.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Справа № 160/7629/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/7629/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (далі – ТОВ «АТБ-маркет», позивач) до Одеської митниці ДФС, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000018/2 від 01 березня 2019р.;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00200 від 01 березня 2019р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 червня 2014р. між ТОВ «АТБ-маркет» (Україна, покупець) та NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP (Китай, постачальник) укладено контракт на поставку продукції за №2737-HD/СН та 14 січня 2019р. підписано специфікацію №345, якою погоджено продаж на умовах поставки FOB-Нингбо/Fob-Ningbo (Інкотермс-2000). З метою митного оформлення товару, позивач 27 лютого 2019р. подав до Одеської митниці ДФС митну декларацію за №UA500060/2019/005455 разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Відповідно до вказаної декларації до ціни товару за договором було додано витрати на транспортування та витрати страхування. Проте, 01 березня 2019р. відповідачем було прийнято рішення про корегування митної вартості №UA500060/2019/000018/2, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00200 від 01 березня 2019р. Позивач вважає зазначене рішення та картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки, по-перше, висновки митного органу про те, що через відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відомостей щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, унеможливлює перевірку правильності визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими, так як сам митний орган зазначає, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту вартість товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, тому відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, а законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат, по-друге, зважаючи на те, що товар постачався на умовах FOB, страхування товару не є обов`язковим, тому сторони контракту самі вирішують чи бажають вони здійснювати страхування товару і на яких умовах, а вимоги Інкотермс, якими передбачено, що мінімальне страхування має покривати зазначену у договорі ціну плюс 10% (тобто 110%), що стосуються виключно таких умов поставки як CIF та CIP, на постачання товару на умовах FOB не розповсюджуються, отже, доводи митного органу, що здійснене позивачем страхування в порушення вимог Інкотермс є меншим ніж 110% є безпідставними. Таким чином, надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 160/7629/19 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/7629/19 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

24 вересня 2019р. до суду надійшов від представника Одеської митниці ДФС відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених ТОВ «АТБ-маркет» до суду позовних вимог та зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, разом з митною декларацією, митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Відповідачем витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, проте опрацюванням додатково наданих документів було встановлено, що числові значення складових митної вартості товарів не підтверджено та не надано всіх витребуваних документів. Вказані обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством та послідовно застосовували методи визначення митної вартості товару.

30 вересня 2019р. представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у запереченнях, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства. Окрім того, позивач зауважив, що відповідачем не обґрунтовано застосування резервного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано неможливість застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості. Крім того, позивач зазначив, що у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач повинен був не просто зазначити обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів, а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 Митного кодексу України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

10 жовтня 2019р. до суду надійшли заперечення від представника Одеської митниці ДФС, в яких останній виклав аналогічну правову позицію по відношенню до аргументів, що відображено у відзиві на позов та наголосив, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Також, у цьому рішенні наведені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру митної декларації №UА500010/2019/003449 від 14.02.2019р.

Дніпропетровській окружний адміністративний суд ухвалою від 10 жовтня 2019р. по справі №160/7629/19 відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення справи до розгляду в режимі відеоконференції.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті, а також задоволено заяву представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та призначено судовий розгляд справи №160/7629/19 в режимі відеоконференції на 12 листопада 2019 року

Судове засідання призначене на 12 листопада 2019 року було відкладено на 21 листопада 2019 року, у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача під час судового засідання 21 листопада 2019 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача під час судового засідання 21 листопада 2019 року позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просив відмовити, посилаючи на правомірність рішень митного органу.

В судовому засіданні оголошено перерву до 03 грудня 2019 року, для надання представником відповідача податкових доказів.

27 листопада 2019 року представником відповідача подані до суду додаткові документи.

29 листопада 2019р. представником позивача подано до суду додаткові пояснення по справі, в яких останній звернув увагу суду на те, що відповідачем не обґрунтовано застосування резервного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано неможливість застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій за ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.

У судове засідання, призначене на 03 грудня 2019р., до суду надійшло клопотання представника позивача щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представником Одеської митниці ДФС також 03 грудня 2019р. було надано до суду заяву, в якій зазначено, що відповідач не заперечує проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України - учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв`язку із надходження до суду від усіх учасників справи клопотань про розгляд справи у письмовому провадженні, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ «АТБ-маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) зареєстровано 19.07.1999р. як суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу.

16 червня 2014р. між ТОВ «АТБ-маркет» (покупець) та NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP (постачальник) було укладено контракт на поставку продукції за №2737-HD/CN.

Відповідно до п. 2.2 контракту ціна на товар розуміється згідно умов FOB-Нінгбо, Китай (Інкотермс-2000), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем 27.02.2019 року подано митну декларацію №UA500060/2019/005455, якій було присвоєно номер №UA500060/2018/036530, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар:

«1) Посуд столовий для пиття зі звичайного скла, механічного виготовлення, оздоблений:

-арт. HD0892 Чашка скляна з кришкою і трубочкою Кактус - 21672 наборів. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP. Країна походження: CN. Код товару 7013379100. Загальна сума заявленої митної вартості товару - 259 391,61 грн. (9 613,28 дол. США).

2) Вироби із скла:

-арт. HD0883 Кришка скляна з силіконовою окантовкою, в асортименті 20-22- 24/24-26-28 см - 5800 шт. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: NINGBO HOME- DOLLAR IMP.&EXP.CORP. Країна походження CN (Китай). Код товару 7013990000. Загальна сума заявленої митної вартості товару - 441 260,14 грн. (16 353,49 дол. США).

Загальна митна вартість товару за вказаною декларацією становила 700 651, 75 грн. (25 966, 77 дол. США) та була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення разом з митною декларацією (МД) №UA500060/2019/005455 від 27.02.2019р. позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку продукції №2737-HD/CN від 16.06.2014р., специфікація №345 від 14.01.2019р., рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 19HDL1001TTF06 від 14.01.2019р., сертифікат якості б/н від 14.01.2019р., пакувальний лист (Packing list) б/н від 14.01.2019р., декларація про походження товару (Declaration of origin) №19HDL1001TTF06 від 14.01.2019р., договір (контракт) про перевезення №02-2015-7 від 02.07.2015р., автотранспортна накладна №012424 від 26.02.2019р., рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №319/1 від 27.02.2019р. і №319/2 від 27.02.2019р., коносамент (Bill of lading) №SZ19010147D від 17.01.2019р., генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-0197-18-00011 від 01.03.2018р., страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3117 від 17.01.2019р.

Як зазначено представником відповідача, за результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС встановлено, що подані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 Митного кодексу України та обумовили необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи, встановлені ст. 53 Митного кодексу, додаткові документи та відомості.

27 лютого 2019р. відповідач, керуючись приписами ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, повідомив декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини.

28 лютого 2019 року декларантом надіслано до митниці лист №2802/19 були надані пояснення та наступні документи: копія митної декларації країни відправлення №310120190519812645 від 14.01.2019р., прайс-лист виробника товару б/н від 31.12.2018р., комерційна пропозиція б/н від 04.01.2019р., сертифікат про походження товару №19С3302А1109/00108 від 15.01.2019р.

Також, позивач зазначив, що виписку з бухгалтерської документації надати немає можливості, оскільки товар не був оплачений на момент його митного оформлення у зв`язку з тим, що за умовами контракту (зокрема, специфікації №345 від 14.01.2019р.) оплата мала бути здійснена протягом 5 банківських днів від дати митного оформлення в Україні. Товар не був оприбуткований, оскільки його митне оформлення не відбулось, та повідомив митний орган про те, що інші додаткові документи в десятиденний термін надати немає можливості.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000018/2 від 01.03.2019р., згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару (Посуд столовий для пиття зі звичайного скла, механічного виготовлення, оздоблений: - арт. HD0892. Чашка скляна з кришкою і трубочкою Кактус - 21 672 наборів. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP. Країна походження: CN) із застосуванням резервного методу (шостий) на рівні 0,8593 дол. США за одиницю у загальному розмірі становила 18 622, 75 дол. США (код товару 7013379100).

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00200 від 01.03.2019р.

Товар, який надійшов на адресу ТОВ «АТБ-маркет», було випущено у вільний обіг за митною декларацією №UА500060/2019/005738 від 01.03.2019р. за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 71 569, 80 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

У відповідності до положень ч.8 ст. 55 Митного кодексу України ТОВ «АТБ-маркет» протягом 80 днів з дня випуску товару було надано до митного органу разом із заявою за вих. №М-2019-2539 від 24.05.2019р. додаткові документи, а саме: оригінал виписки з бухгалтерської документації (картка рахунку: 63.2 на 20.05.2019р.), платіжне доручення №427 від 04.03.2019р., swift б/н від 06.03.2019р. до платіжного доручення №427 від 04.03.2019р., заява на купівлю іноземної валюти №427 від 04.03.2019р.

За результатами розгляду додатково наданих документів, відповідач не знайшов підстав для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, про що Одеська митниця ДФС повідомила позивача листом за №4983/10/15-70-61-06-10 від 30.05.2019р.

Не погодившись із винесеними Одеською митницею ДФС рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови у митному оформленні (випуску) товару, ТОВ «АТБ-маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України - контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.ч. 2, 3 ст. 57 Митного кодексу України).

При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України - кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із приписами ч. 8 ст. 57 Митного кодексу України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000018/2 від 01.03.2019р., підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо висновків митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня інформація щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, то з цього приводу суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції №2737-HD/CN від 16 червня 2014р., укладеного між ТОВ «АТБ-Маркет» (Покупець) та NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP (Постачальник).

Відповідно до п. 2.2. вказаного контракту ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нингбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс – 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.

Отже, умовами контракту на поставку продукції №2737-HD/CN від 16 червня 2014р. визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі № 815/4132/17.

Також, митним органом зазначено, що згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Проте, наданий страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3117 від 17.01.2019р. не відповідає вищезазначеним умовам.

З цього приводу суд зазначає, що специфікацією №345 від 14.01.2019р. до контракту №2737-HD/CN від 16 червня 2014р. передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Нингбо/FOB- Ningbo.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

З урахуванням викладеного, позивач за генеральним договором добровільного страхування вантажів №40-0197-18-0011 від 01.03.2018р., укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування товару.

Згідно з п. 1.9 Генерального договору добровільного страхування вантажів №40-0197-18-0011 від 01.03.2018р. страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.

17.01.2019р. сторонами угоди підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-18-0011/3117, яким передбачено, що товар за інвойсом №19HDL1001TTF06 від 04.01.2019р., вантажовідправник NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&EXP.CORP, страхова вартість вантажу 661 578, 74 грн. застраховано.

Страхова сума складає 661 578,74 грн., страховий тариф - 0,034 %, страховий платіж - 224, 94 грн.

Отже, наданий страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3117 від 17.01.2019р. відповідає міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.

Таким чином, за сукупності викладених обставин, суд приходить висновку про відсутність підстав для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000018/2 від 01.03.2019р., а викладені у ньому твердження не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості товарів підстав не відповідає критеріям, встановленим частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митну вартість підтверджують саме основні документи, визначені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість. Тому, зауваження лише до додаткових документів, які не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не можуть бути правомірною підставою коригування митної вартості.

Щодо визначення митної вартості товарів за резервним методом слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р. затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком, в графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

У спірному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений о митного оформлення час, є більшим, ніж заявлено декларантом та становить: товар 1 – 2,71 дол. США/кг, що у перерахунку за одиницю становить 0,8593 дол. США/шт. (МД №UA500010/2019/003449 від 14.02.2019р.)

Проте, відповідач у даному рішенні не зазначив який саме товар було оформлено за зазначеною митною декларацією, не порівняв характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не порівняв комерційні умови та умови поставки цих товарів.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не конкретизовано підстави незастосування попередніх методів, а наведено лише загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення.

За таких обставин, Одеською митницею ДФС не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимоги статті 55 Митного кодексу України щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного контракту, суд доходить висновку, що позивач надав відповідачу необхідні документи за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості, які в сукупності з іншими доказами свідчать про правомірне визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Враховуючи вищевикладене, за умови відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем рішень, суд доходить до висновку, що рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000018/2 від 01.03.2019р. та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00200 від 01.03.2019р. є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, позов ТОВ «АТБ-маркет» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення – підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання до суду позову немайнового характеру з двома позовними вимогами на загальну суму 3842, 00 грн. (1921+1921), що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №49863 від 06 серпня 2019р. на суму 3842, 00 грн.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем – у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3842, 00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (49000, м.Дніпро, пр. Олександра Поля, 40; код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці ДФС (65078, м.Одеса, вул. Гайдара, буд. 21, корп. «А»; код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000018/2 від 01 березня 2019р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00200 від 01 березня 2019р.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (65078, м.Одеса, вул. Гайдара, буд. 21, корп. «А»; код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (49000, м.Дніпро, пр. Олександра Поля, 40; код ЄДРПОУ 30487219) судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко