
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2989/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо торгове підприємство “Санрайз” ЛТД до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо торгове підприємство “Санрайз” ЛТД (далі ТОВ ВТП «Санрайз» ЛТД, позивач) звернулося з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення №589-1 від 26.09.2019 “Про додаткову угоду до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом”.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 26.09.2019 виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийнято рішення №589-1 «Про додаткову угоду до Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом». Зазначеним рішенням відповідач вирішив: 1) погодити додаткову угоду до Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом згідно з додатком; 2) доручити управлінню транспорту та зв`язку міської ради надати додаткову угоду для підписання Перевізникам, з якими укладені Договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в термін до 02.10.2019; 3) у разі не підписання Перевізниками додаткової угоди до 12.10.2019 управлінню транспорту та зв`язку міської ради підготувати проект рішення виконавчого комітету міської ради про розірвання Договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом з такими Перевізниками.
Листом за вих. №30-21/160 від 27.09.2019 року управлінням транспорту та зв`язку Луцької міської ради на виконання оскаржуваного рішення №589-1 надано позивачу на підписання бланки додаткових угод до договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку» від 14.10.2010 затверджено типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Умови (зміст) типового договору, має свої особливості, в порівнянні з умовами договору, які сторони самостійно, за власним бажання розробляють та включають до договору. Передусім особливості використання умов типового договору полягають в тому, що відповідно до норм ч. 4 ст. 179 ГК України сторони не можуть відступати від змісту типового договору. Ця норма є імперативною.
26.09.2019 Виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення №589-1 «Про додаткову угоду до Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом», яким погоджено додаткову угоду до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом згідно з додатком. Зі змісту додаткової угоди, яка погоджена зазначеним рішенням вбачається відступ виконавчого комітету Луцької міської ради від змісту типового договору, в частині запровадження системи АСООП. Типовий договір даних правовідносин не регулює.
Внесення виконавчим комітетом Луцької міської ради змін до діючих договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом без внесення змін до типового договору є безпідставним.
Крім того, позивач вважає, що прийняте виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення №589-1 від 26.09.2019 є регуляторним актом, а частиною дванадцятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Як оскаржуване рішення так і додаток до нього, яким погоджено текст додаткової угоди до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом були прийняті з істотним порушенням вимог закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» так як регуляторна процедура щодо нього не проведена.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1).
Ухвалами суду від 04.11.2019 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову та у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач у відзиві на позов від 25.10.2019 позовні вимоги не визнав, та зазначив, що ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Статтею 7 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті” поміж іншого доповнено частину дев`яту статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” словами "запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду".
Рішенням Луцької міської ради від 26.09.2018 № 47/48 затверджено Програму автоматизованої системи оплати проїзду та обліку пасажирів в громадському транспорті м. Луцька.
На виконання вимог чинного законодавства, виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийнято низку рішень, необхідних для запровадження автоматизованої системи обліку пасажирів у м. Луцьку. Дані рішення містять в собі норми, що стали основою діяльності АСОП, пройшли регуляторну процедуру, в межах якої було проведено аналіз регуляторного впливу та затверджені у відповідності до чинного законодавства. Внаслідок чого виникла необхідність у внесенні змін до договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом шляхом підписання додаткової угоди до даних договорів у відповідності до п. 3.5 Типового договору.
Пунктом 3.5 Типового договору (в редакції, затвердженій рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 19.10.2012 № 690-1) визначено, що у разі внесення змін, доповнень, чи скасування нормативно-правових актів, що регламентують надання транспортних послуг, Організатор в десятиденний термін вносить зміни в договір на перевезення пасажирів. У разі непідписання змін до договору іншою стороною Договір може бути розірваний з ініціативи Організатора. Сторона, яка є ініціатором розірвання договору, попереджає про це іншу сторону не пізніше, як за 10 днів.
Виконавчим комітетом Луцької міської ради 26.09.2019 прийнято оскаржуване рішення № 589-1, яким погоджено додаткову угоду до Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом та встановлено порядок дій щодо підписання даної додаткової угоди та наслідків відмови у підписанні.
Оскаржуване рішення виконавчого комітету Луцької міської ради не є регуляторним актом та не потребує проходження регуляторної процедури, оскільки затверджені в ньому та в тексті додаткової угоди положення вже проходили регуляторну процедуру та затверджені в інших рішеннях виконавчого комітету Луцької міської ради, які в свою чергу являються регуляторними актами, є чинними та обов`язковими до виконання всіма суб`єктами господарювання на території м. Луцька.
Не заслуговують на увагу доводи позивача про неможливість внесення змін до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом без внесення змін до Типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, затвердженим рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 №659-1, на підставі ст. 179 ГК України, оскільки вказаний договір згідно з висновками Великої Палати Верховного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №903/605/17, є публічно-правовим договором.
З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
26.09.2019 виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийнято рішення №589-1 «Про додаткову угоду до Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом».
Зазначеним рішенням виконавчий комітет Луцької міської ради відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про автомобільний транспорт", враховуючи рішення Луцької міської ради від 06.09.2018 №47/48 "Про програму автоматизованої системи оплати проїзду та обліку пасажирів в громадському транспорті м. Луцька", рішення виконавчого комітету міської ради 18.09.2019 № 551-1 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.11.2018 № 745-1 "Про оператора електронних систем у місті Луцьку" та від 21.11.2018 №746-1 "Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю оплати (реєстрації) проїзду у міському пасажирському транспорті загального користування м. Луцька", керуючись п. 3.5 Типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 14.10.2010 № 659-1 (зі змінами), вирішив:
1. Погодити додаткову угоду до Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом згідно з додатком.
2. Доручити управлінню транспорту та зв`язку міської ради надати додаткову угоду для підписання Перевізникам, з якими укладені Договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, в термін до 02.10.2019.
3. У разі не підписання Перевізниками додаткової угоди до 12.10.2019 управлінню транспорту та зв`язку міської ради підготувати проект рішення виконавчого комітету міської ради про розірвання Договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом з такими Перевізниками.
4. Контроль за виконанням рішення покласти на першого заступника міського голови Недопада Г.В.(а.с. 8).
Додатковою угодою до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом (додаток до рішення виконавчого комітету міської ради від 26.09.2019 № 589-1) передбачено, що Виконком Луцької міської ради, в подальшому “Організатор» з однієї сторони та суб`єкт підприємницької діяльності, в подальшому «Перевізник», з іншої сторони, вирішили:
1. Внести зміни до Договору на перевезення пасажирів автомобільним анспортом (далі - Договір):
пункт 2.2.2. Договору викласти в новій редакції: “2.2.2. Забезпечує якісне виконання перевезень та наявність працездатного обладнання, сумісного з протоколом роботи системи, що використовує Організатор на умовах невиключної ліцензії для виконання функцій моніторингу громадського транспорту м. Луцька, та інформування про найменування зупинок громадського транспорту, увімкнення цього обладнання до виїзду з території підприємства чи місця стоянки і вимкнення після виконання транспортної роботи і заїзду на підприємство чи стоянку. Своєчасно та в повному об`ємі оплачує послуги моніторингу.
Після впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду на пасажирському транспорті (тролейбус, автобус) в м. Луцьку використовує встановлене у транспортних засобах обладнання автоматизованої системи обліку оплати проїзду (далі - АСООП), системи GPS-моніторингу громадського транспорту, системи автоматичного сповіщення пасажирів (далі - САСП) та системи відеоспостереження”;
- пункт 2.2.4. Договору викласти в новій редакції:
“2.2.4. В десятиденний термін, з моменту укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у м. Луцьку, укладає Ліцензійний договір на право використовувати програмно-апаратний комплекс у своїй господарській і комерційній діяльності з підприємством, з яким Організатор уклав угоду про використання цього комплексу на умовах невиключної ліцензії, для виконання функцій моніторингу громадського транспорту міста до впровадження АСООП в м. Луцьку.
В п`ятиденний термін, з моменту укладення даної Додаткової угоди до Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, укладає тристоронній договір про організацію та обслуговування електронних систем в громадському транспорті міста Луцька.”;
- пункт 2.2.6. Договору викласти в новій редакції:
“2.2.6. Забезпечує збір виручки відповідно до встановлених тарифів, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, до впровадження Організатором автоматизованої системи оплати проїзду та електронних проїзних документів.
Після впровадження АСООП в м. Луцьку плата за проїзд здійснюється виключно за допомогою безготівкових засобів оплати проїзду (електронних носіїв). Створює службу контролю оплати (реєстрації) проїзду відповідно до Положення про порядок здійснення контролю оплати (реєстрації) проїзду у міському пасажирському транспорті загального користування м. Луцька.”;
- пункт 2.2.13. Договору викласти в новій редакції:
“2.2.13. Не має права передавати виконання рейсів на маршруті іншому перевізнику, перевезення пасажирів виконує рухомим складом, який відповідає вимогам документів, що регламентують виконання пасажирських перевезень.
Після впровадження АСООП в м. Луцьку не допускає рух транспортних засобів на маршрутній мережі без відповідного обладнання АСООП, а також з вимкненим таким обладнанням.”.
Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, набирає чинності з моменту ї підписання Сторонами та діє до закінчення строку дії Договору (а.с. 9)
Позивач, вважаючи рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №589-1 від 26.09.2019 “Про додаткову угоду до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом” протиправним, звернувся з позовом до суду.
Згідно з п.1 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» 05.04.2001 N 2344-III (з наступними змінами та доповненнями).
Статтею 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
З прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті” частина дев`ята статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” викладена у наступній редакції: органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автоматизована система обліку оплати проїзду - програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення обліку наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка. Електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в автоматизованій системі обліку оплати проїзду дає право пасажиру на одержання транспортних послуг.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті” від 17.01.2017 № 1812-VІІІ доповнено статтю 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» частиною сімнадцятою такого змісту: правила користування міським пасажирським автомобільним транспортом затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування. Вони визначають порядок проїзду і його оплати, права та обов`язки пасажирів, а також взаємовідносини перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку визначені у статті 30 Закону України N 280/97-ВР від 21.05.1997 «Про місцеве самоврядування в Україні» (з наступними змінами та доповненнями). Зокрема, згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті”, статтю 30 Закону України N 280/97-ВР від 21.05.1997 доповнено підпунктами 10-1, 10-2 такого змісту до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: 10-1) прийняття рішення про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності та визначення особи, уповноваженої здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду; 10- 2) встановлення порядку функціонування та вимог до автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності, а також видів, форм носіїв, порядку обігу та реєстрації проїзних документів.
У зв`язку із змінами в законодавстві, якими введено поняття автоматизованої системи обліку оплати проїзду (АСООП) та наділенням органів місцевого самоврядування повноваженнями щодо прийняття рішення щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, встановлення порядку функціонування та вимог до автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, виконавчим комітетом Луцької міської ради 06.09.2018 прийнято рішення № 47/48 «Про програму автоматизованої системи оплати проїзду та обліку пасажирів в громадському транспорті м. Луцька».
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.09.2019 № 555-1 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 21.11.2018 № 745-1 «Про оператора електронних систем у місті Луцьку», яке пройшло регуляторну процедуру у відповідності до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», встановлено, що укладання тристороннього договору про організацію та обслуговування електронних систем у м. Луцьку є обов`язковим для Перевізників, з якими укладено договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Разом з тим, даним рішенням затверджені Положення про оператора електронних систем у місті Луцьку в новій редакції та Примірний тристоронній договір про організацію та обслуговування електронних систем в громадському транспорті міста Луцька в новій редакції.
Як вбачається з пункту 3.5 Типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659 (у редакції, затвердженій рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 19.10.2012 № 690-1), у разі внесення змін, доповнень чи скасування нормативно-правових актів, що регламентують надання транспортних послуг Організатор в десятиденний термін вносить зміни в договір на перевезення пасажирів. У разі не підписання змін до договору іншою стороною Договір може бути розірваний з ініціативи Організатора, а також Сторона, яка є ініціатором розірвання договору, попереджає про це іншу сторону не пізніше, як за 10 днів.
З вищенаведеного слідує, що оскаржуване рішення відповідачем прийняте у зв`язку з прийняттям нормативно-правових актів, які передбачають впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду (АСООП) в пасажирському транспорті та на підставі п.3.5 Типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659.
На переконання суду, оскаржуване рішення не є регуляторним актом та не підлягає проходженню регуляторної процедури, так як передбачає внесення змін до діючих договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у порядку, визначеному самим договором (у зв`язку із прийняттям нормативно-правового акту). Крім того, додаткова угода, яка погоджена оскаржуваним рішенням, містить у собі положення, що стосуються впровадження АСООП, які першочергово передбачені в Положенні про оператора електронних систем у місті Луцьку та Примірному тристоронньому договорі про організацію та обслуговування електронних систем в громадському транспорті міста Луцька, що пройшли регуляторну процедуру.
Згідно з статтею 1 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” регуляторний акт це - прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.
Прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Оскаржуване рішення виконавчого комітету Луцької міської ради не є регуляторним актом та не потребує проходження регуляторної процедури, оскільки затверджені в ньому та в тексті додаткової угоди положення вже проходили регуляторну процедуру та затверджені в інших рішеннях виконавчого комітету Луцької міської ради, які в свою чергу являються регуляторними актами, є чинними та обов`язковими до виконання всіма суб`єктами господарювання на території м. Луцька.
Щодо змін умов договору, викладених в додатковій угоді.
Нова редакція п. 2.2.2 Договору передбачена умовами п. 2.4.1 та 2.4.2 тристороннього договору, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради 18.09.2019 № 551-1, яке пройшло регуляторну процедуру та являється регуляторним актом (а.с. 57-77)
Умови, викладені в абзаці 2 пункту 2.2.4 спірної додаткової угоди викладені в Порядку та умовах проведення конкурсу на відбір оператора електронних систем у місті Луцьку (абз. 9 сторінка 13, абз. 1 сторінка 14). Даний Порядок затверджений рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 03.04.2019 №221-1, яке пройшло регуляторну процедуру та являється регуляторним актом (а.с. 78-91).
Редакція положення, зазначеного в абзаці 2 пункту 2.2.6 Додаткової угоди визначена в пункті 3.1 розділу 3 Правил користування міським пасажирським транспортом у м. Луцьку, які в свою чергу затверджені рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.11.2018 № 744-1 та п. 2.1.1 Положення про порядок здійснення контролю оплати (реєстрації) проїзду у міському пасажирському транспорті загального користування м. Луцька, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.11.2018 №746-1 (а.с. 98-107), які пройшли регуляторну процедуру та являються регуляторними актами, чинність яких не скасована судом.
Положення абзацу 2 пункту 2.2.13 додаткової угоди прописані в пункті 2.4.5 тристороннього договору, затвердженого зі змінами рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.09.2019 № 551-1.
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що пункти Додаткової угоди, якими вносяться зміни в договір оренди не встановлюють (змінюють чи скасовують) норм права, оскільки такі норми права були встановлені (змінені) іншими офіційними письмовими документами відповідача (описаними вище), які за своєю суттю є регуляторними актами та пройшли регуляторну процедуру передбачену Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Відтак, суд дійшов висновку, що спірне рішення не є за своєю природою регуляторним актом, а тому не потребує проходження процедури щодо розроблення, розгляду, прийняття та оприлюднення у порядку, встановленому Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Суд не бере також до уваги доводи позивача про неможливість внесення змін до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом без внесення змін до Типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, затвердженим рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 №659-1, на підставі ст. 179 ГК України, з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №903/605/17 зазначила, що договір на організацію перевезення пасажирів є публічно-правовим договором, який передбачає: обов`язки перевізника забезпечити певний парк автомобілів, їх технічний стан, умови щодо тарифів тощо. Таким чином договір визначає умови, за яких перевізнику дозволяється здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів.
Стаття 179 ГК України передбачає загальні умови укладення договорів, що породжують господарські зобов`язання, тобто поширюється лише на господарські договори.
Враховуючи зазначену вище позицію Великої Палати Верховного суду, типовий договір, затверджений рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 №659-1 є адміністративним договором та не може оцінюватися в межах ст. 179 ГК України.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів, що рішення №589-1 від 26.09.2019 “Про додаткову угоду до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом” не є регуляторним актом та прийняте на підставах, передбачених чинним законодавством, у спосіб і в межах наданих відповідачу повноважень, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо торгове підприємство “Санрайз” ЛТД до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення №589-1 від 26.09.2019 “Про додаткову угоду до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом”, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук
Судове рішення № 86150885, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 06.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/2989/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: