Ухвала суду № 86150376, 07.12.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/10143/19

1-кс/415/2969/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

07 грудня 2019 року місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., за участю секретаря Зіньковської Ю.О., прокурора Зайченка І.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шурхно К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Тємєрєва М.В., погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Зайченком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12019130240002266 від 06 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

У С Т А Н О В И В

У клопотанні зазначено, що 06 грудня 2019 року, в період часу з 17 години 20 хвилин до 18 години 07 хвилин, у ході проведення огляду місця події, біля будинку № 31 по вулиці Кронштадській міста Лисичанська Луганській області, працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлено та вилучено шість полімерних згортків з розфасованою сухою та подрібненою речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка за зовнішніми ознаками схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який він незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

Вказане кримінальне правопорушення, зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12019130240002266 від 06.12.2019, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 307 КК України.

06 грудня 2019 року о 18.15 годині, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_1 , за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

07 грудня 2019 року органом досудового розслідування, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Вислухавши доводи прокурора, який навів підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу зазначеного у клопотанні, думку підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шурхно К.А., які заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтовану підозру та відсутність доказів, і просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання підозрюваного, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, не може перевищувати шістдесяти днів.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за обставин викладених у клопотанні, а саме:

- змістом протоколу огляду місця події від 06.12.2019, де зазначено, що поблизу буд. № 31 по вул. Кронштадтській м. Лисичанська Луганської області, виявлено ОСОБА_1 , який добровільно видав 6 згортків перев`язаних ліпкою стрічкою, у яких знаходиться речовина рослинного походження у висушеному стані, яка за зовнішніми ознаками схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, також було вилучено 3 мобільних телефони: Nokia в корпусі чорно-сріблястого кольору; Nokia 1800; Xiaomi в корпусі чорного кольору;

- змістом протоколу обшуку затриманої особи - ОСОБА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: банківську карту «Ощадбанку» № НОМЕР_1 ; банківську карту «Банк Аваль» № НОМЕР_2 ; паспорт на ім`я громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_2 , з якого вбачається, що 06.12.2019 останній був присутнім у якості понятого під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 дістав з під куртки 6 згортків, у яких знаходилась речовина рослинного походження, зовні схожа на канабіс, а також 3 мобільні телефони;

- змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_3 , з якого вбачається, що 06.12.2019 остання була присутня у якості понятої під час огляду місця події за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул АДРЕСА_3 Кронштадтська АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 дістав з під куртки 6 згортків, у яких знаходилась речовина рослинного походження, зовні схожа на канабіс, а також 3 мобільні телефони;

- змістом протоколу огляду флеш карти пам`яті з мобільного телефону Xiaomi, який був вилучений у ОСОБА_1 , з якого вбачається інформація щодо можливих місць збуту наркотичних засобів та цін на них.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображеної зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Отже, стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра у причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Щодо ризиків слідчий суддя зазначає наступне.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства та суду, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також той факт, що ОСОБА_1 не одружений, діти та батьки похилого віку на утриманні відсутні та підозрюваний не має постійного місця роботи і джерела доходів, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків у місці його постійного проживання та проведення досудового розслідування.

Про існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як те що, відповідно до протоколу огляду флеш карти пам`яті мобільного телефону Xiaoma, наявні фотознімки з місцями, в яких можуть незаконно зберігатися з метою збуту наркотичні засоби, які мають доказове значення по кримінальному провадженню і підлягають перевірці та вилученню з незаконного обігу, тобто у зв`язку із тим, що не всі речові докази, на даний момент органом досудового розслідування встановлені, ОСОБА_1 безпосередньо або через інших осіб може знищити їх або змінити на свою користь.

Окрім існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею оцінено в сукупності інші обставини, а саме вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , його сімейний та матеріальний стан, його репутацію та міцність соціальних зв`язків. Так, ОСОБА_1 є відносно здоровою людиною, хронічними захворюваннями не страждає та не потребує стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора.

Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуюче вищевикладене та те, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В

Клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Тємєрєва М.В., погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Зайченком І.А., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , обчислювати 30 днів з моменту затримання, тобто з 06 грудня 2019 року по 04 січня 2020 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного – адвоката Шурхно К.А., відмовити.

Дана ухвала діє до 04 січня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає – 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень (отримувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672).

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися з міста Лисичанська без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Шевченко