Рішення № 86149763, 06.12.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1788/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої – судді Залеської А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог та позиції позивача.

Голова правління КС «ОЩАД КАСА» Гогендорф ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною позовною заявою та просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «ОЩАД КАСА» заборгованість:

1) за договором за договором про споживчий кредит № ОК-3/0166/18/7/1 від 27.09.2018 в розмірі 6286,93 грн, яка складається з наступного: заборгованість по сплаті основної суми кредиту в розмірі 3305,67 грн; сума несплачених процентів станом на 07.10.2019 в розмірі 1584,53 грн; сума нарахованої пені за прострочення виконання умов кредитного договору в розмірі 605,30 грн; сума нарахованого штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 791,43 грн.

2) за договором за договором про споживчий кредит № ОК-3/0194/18/7 від 31.10.2018 в розмірі 9283,10 грн, яка складається з наступного: заборгованість по сплаті основної суми кредиту в розмірі 4854,41 грн; сума несплачених процентів станом на 07.10.2019 в розмірі 2400,93 грн; сума нарахованої пені за прострочення виконання умов кредитного договору в розмірі 879,26 грн.; сума нарахованого штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 1148,50 грн.

Також просить стягнути судовий збір в розмірі 1921,00 грн та суму понесених витрат на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що між Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» в особі голови правління Гогендорф Ірини Ярославівни та членом кредитної спілки ОСОБА_1 був укладений кредитний договір від 27.09.2018 на строк 12 місяців – до 27.09.2019, за яким відповідач отримала від позивача кредитні кошти в сумі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, забезпеченості та цільового використання на споживчі потреби. Також між Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» в особі голови правління Гогендорф Ірини Ярославівни та членом кредитної спілки ОСОБА_1 був укладений кредитний договір від 31.10.2018 на строк 12 місяців – до 31.10.2019, за яким відповідач отримала від позивача кредитні кошти на споживчі потреби в сумі 5000,00 грн.

Відповідач умови договору щодо порядку та строків повернення кредитів частинами не виконувала та за весь час користування кредитом здійснила лише три платежі за договором від 27.09.2018, та три платежі за договором від 31.10.2018, не погасивши сум кредитів у визначеному розмірі.

Посилаючись на обов`язковість договору для виконання сторонами, а також на умови договору та положення цивільного кодексу про зобов`язання, позивач просить суд достроково стягнути всю суму заборгованості за тілом кредиту з нарахованими процентами, пенею та штрафом у відповідності до ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05.11.2019 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відповідачу ОСОБА_1 було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін може бути призначене судом за його клопотанням, яке він повинен подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідач, яка 08.11.2019 належним чином повідомлена про розгляд справи, не надала відзиву на позов та не подала клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, а тому суд у відповідності до ч.2 ст.191, ч.5 ст. 279 ЦПК України ухвалив вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини встановлені судом з посиланням на докази.

Дослідивши зміст позовної заяви та матеріали справи, суд визнав подані позивачем письмові докази належними, допустимими та достовірними в розумінні статей 77-79 ЦПК України, які у своїй сукупності є достатніми для встановлення наступних обставин справи.

22.04.2014 на засіданні правління Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» (протокол № 76 від 22.04.2014) було розглянуто заяву ОСОБА_4 (на даний час Сидорук) та прийнято рішення про прийом її в члени Кредитної спілки (а.с. 10-11).

27.09.2018 та 31.10.2018 ОСОБА_1 звернулась до голови кредитного комітету КС «ОЩАД КАСА» з заявами про надання кредиту в розмірі 4000 грн 00 коп. та в розмірі 5000 грн. 00 коп. на споживчі потреби строком на 12 місяців, які в ті же дні були розглянуті на засіданні кредитного комітету та прийнято позитивне рішення (а.с.14-17).

27.09.2018 між Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» (кредитодавець) в особі голови правління Гогендорф І.Я. та ОСОБА_1 (позичальником) був укладений договір про споживчий кредит № ОК-3/0166/18/7/1 (далі Договір 1), за яким кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 4000 грн.00 коп. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості (а.с. 18-19).

31.10.2018 між Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» (кредитодавець) в особі голови правління Гогендорф І.Я. та ОСОБА_1 (позичальником) був укладений договір про споживчий кредит № ОК-3/0194/18/7 (далі Договір 2), за яким кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 5000 грн.00 коп. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості (а.с. 22-23).

Відповідно до п.1.3 вищевказаних договорів про споживче кредитування вони укладені строком на дванадцять місяців, а саме Договір 1 укладений на строк з 27.09.2018 до 27.09.2019; Договір 2 укладений на строк з 31.10.2018 до 31.10.2019, та діють до моменту повного виконання позичальником зобов`язань.

Позивач виконав умови Договору 1 та Договору 2 надавши відповідачу кредит в розмірі 4000 грн та кредит в розмірі 5000 грн, що підтверджується видатковими чеками від 27.09.2018 та від 31.10.2019, а також розписками відповідача (а.с. 26,27).

За умовами, викладеними в п. 3.1 Договору 1 та Договору 2 обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цими договорами здійснюється за фактичну кількість календарних днів за користування кредитом з розрахунку сімдесят два проценти річних. При цьому нарахування процентів здійснюється на залишок заборгованості за кредитом.

За змістом п.п.8 п.8.2.2. Договорів позичальник ОСОБА_1 зобов`язалася повертати кредит частинами та сплачувати відсотки, щомісячними платежами не пізніше 25-го числа кожного місяця у строки та сумами не меншими ніж вказані в Таблиці 1 (п.4.2. Договору 1 та Договору 2).

Згідно Таблиці 1, сторони погодили графік платежів та визначили останній день, до якого позичальник зобов`язаний повністю виплатити кредит за Договором 1– 27.09.2019 та за договором 2 – 31.10.2019. Протягом строку кредитування відповідач за Договором 1 мала здійснити дванадцять щомісячних платежів на загальну суму 5541,92 грн., з яких 4000,00 грн. – позичені кошти (кредит) та 1541,92 грн. – проценти (вартість кредиту); за Договором 2 вона мала здійснити дванадцять щомісячних платежів на загальну суму 6895,36 грн, з яких 5000,00 грн. – позичені кошти (кредит) та 1895,36 грн. – проценти (вартість кредиту)..

У пункті 4.3 Договорів визначена черговість зарахування коштів на виконання зобов`язань позичальника у разі недостатності суми здійснення платежу, де: у першу чергу сплачуються прострочені сума кредиту та прострочені проценти; у другу чергу сума кредиту та проценти за користування ним, у третю чергу – неустойка та інші платежі за договором.

Відповідно до п.6.4. Договору від 27.09.2018, позивач, як кредитор має право вимагати від відповідача (позичальника) дострокового повернення кредиту та сплати відсотків у разі затримання сплати частини кредиту/та або процентів більш як на один місяць.

Виконання зобов`язання щодо повернення кредиту забезпечено неустойкою у виді пені. Так, згідно з п.п.1 п.11.5. Договору 1 та Договору 2, позичальник, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має сплатити пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.

Сторони за кредитними договорами також погодили відповідальність позичальника за невиконання грошового зобов`язання, а саме: кредитодавець має право вимагати від позичальника додатково сплатити на користь кредитодавця 45 % річних від простроченої суми боргу (основної суми та процентів за користування кредитом) на підставі ст. 625 ЦКУ (п.п.5 п. 11.5 Договору 1 та Договору 2.

Згідно даних позивача, наведених в таблиці розрахунку по всім складовим заборгованості за договором про споживчий кредит № ОК-3/0166/18/7/1 від 27.09.2018, складеного станом на 07.10.2019 відповідач, починаючи з 25.03.2019 неналежно виконувала взяті на себе обов`язки та допустила прострочення сплати чергових платежів, у зв`язку з чим їй почала нараховуватись пеня та штраф, відповідно до умов договору (а.с.32).

Згідно вищевказаного розрахунку відповідач сплатила за Договором від 27.09.2018 наступні суми: 01.10.2018 – в сумі 555,00 грн, з якої: 523,44 грн зараховано на погашення тіла і 31,56 грн на погашення процентів; 05.12.2018 – в сумі 601,00 грн, з якої: 143,69 грн зараховано на погашення тіла, 445,76 грн зараховано на погашення процентів, 6,42 грн – штраф, 5,13 грн – пеня; 06.02.2019 – в сумі 500,00 грн, з якої: 27,20 грн зараховано на погашення тіла, 414,19 грн зараховано на погашення процентів, 32,57 грн – штраф, 26,04 грн - пеня (а.с.32).

Згідно даних позивача, наведених в таблиці розрахунку по всім складовим заборгованості за договором про споживчий кредит № ОК-3/0194/18/7 від 31.10.2018, складеного станом на 07.10.2019 відповідач, починаючи з 25.03.2019 неналежно виконувала взяті на себе обов`язки та допустила прострочення сплати чергових платежів, у зв`язку з чим їй почала нараховуватись пеня та штраф, відповідно до умов договору (а.с.33).

Згідно вищевказаного розрахунку відповідач сплатила за Договором від 31.10.2018 наступні суми: 05.12.2018 – в сумі 149,00 грн., з якої: 134,28 грн. зараховано на погашення процентів, 8,18 грн – штраф, 6,54 грн. – пеня; 18.12.2018 – в сумі 500,00 грн., з якої: 145,59 грн. зараховано на погашення тіла, 339,15 грн. зараховано на погашення процентів, 8,48 грн. – штраф, 6,78 грн. – пеня; 06.02.2019 – в сумі 500,00 грн., з якої: 404,78 грн. зараховано на погашення процентів, 52,91 грн. – штраф, 42,31 грн - пеня (а.с.33).

У березні, квітні, травні та червні 2019 року чергові платежі на погашення кредиту за Договором 1 та Договором 2 не надходили.

У зв`язку з цим 10.07.2019 позивач направив на адресу ОСОБА_1 вимогу про дострокове погашення заборгованості по кредиту за договором № ОК-3/0166/18/7/1 від 27.09.2018 та договором № ОК-3/0194/18/7 від 31.10.2018, що підтверджується копією листа № 265/19 та № 266/19, відповідно (а.с.34).

Відповідно до вищевказаних вимог кредитора позичальник ОСОБА_1 мала достроково – до 20.07.2019 погасити кредит та сплатити за Договором 1 наступні суми: 3305,67 грн – залишку кредиту; 1004,18 грн – нарахованих процентів, 278,94 грн – пені; за Договором 2 вона повинна була сплатити 4854,41 грн– залишку кредиту; 1548 грн – нарахованих процентів, 417,56 грн – пені

Як встановлено з розрахунків заборгованості за Договорами, після отримання відповідачем вимоги від 10.07.2019 про дострокове погашення кредиту, вона не погасила кредит та не сплатила жодної суми.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 прострочила грошове зобов`язання за Договором 1 щодо повернення кредиту в розмірі 4000,00 грн. та нарахованих на залишок боргу процентів щомісячними платежами, оскільки загальна сума сплачених нею коштів на погашення кредиту, процентів, пені та штрафу складає 1656,00 грн.

Також ОСОБА_1 прострочила грошове зобов`язання за Договором 2 щодо повернення кредиту в розмірі 5000,00 грн. та проценти щомісячними платежами, оскільки загальна сума сплачених нею коштів на погашення кредиту, процентів, пені та штрафу складає 1149,00 грн.

Зміст спірних правовідносин та норми, що їх регулюють.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком ( ч.1 ст. 546 ЦК України)

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Стаття 625 ЦК України визначає відповідальність боржника за порушення грошового зобов`язання шляхом сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За правилами частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та слати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Мотивована оцінка аргументів позивача.

За правилом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача, не розцінюється судом, як визнання позовних вимог та/або обставин, якими вони обґрунтовуються, з огляду на те, що подання заперечень на позов це право, а не обов`язок відповідача і це право не може бути обмежене будь-яким способом, в тому числі і шляхом застосування норм Цивільного процесуального кодексу України щодо звільнення позивача від доказування або ухвалення рішення про задоволення позову.

Доводи позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитними договорами, внаслідок невиконання нею взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту зі сплатою відсотків у розмірах та строки погоджені сторонами, є переконливими, оскільки грунтуються на вимогах закону та умовах договору, підтверджуються обставинами справи, встановленими судом на підставі поданих письмових доказів.

Як встановлено судом, 27.09.2018 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4000 грн зі сплатою процентів на умовах погашення суми позики та процентів щомісячними черговими платежами протягом 12 місяців, а 30.10.2018 позивач надав відповідачу кредит в розмірі 5000 грн на тих самих умовах.

ОСОБА_1 , будучи боржником у грошовому зобов`язанні за договорами кредиту, частково сплачувала щомісячні платежі до 25.03.2019. Після цієї дати вона перестала погашати кредит у розмірах та строки відповідно до графіку платежів, а отже прострочила виконання зобов`язання за Договором 1 та Договором 2.

Внаслідок припинення відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивач на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п.6.4 Договору надіслав відповідачу вимогу про дострокове - до 20.07.2019 повернення всієї суми кредиту, нарахованих та несплачених процентів, а також пені за обома кредитними договорами.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договорів, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Отже, позивач на підставі вимог закону та умов договору змінив строк кредитування за Договорами та визначив його кінцевою датою - 20.07.2019.

В розумінні положень ст. 599 та ст.631, ч.2 ст. 1050 ЦК України, відповідач починаючи з 20.07.2019, тобто з наступного дня після закінчення строку кредитування, що був змінений позивачем, має обов`язок повернути всю заборгованість за договорами.

Позивачем доведено наявність у відповідача боргу за Договором від 27.09.2018 по основній сумі кредиту в розмірі 3305,67 грн. Так, отримавши від Кредитної спілки 4000,00 грн за договором кредиту, ОСОБА_1 повернула щомісячними платежами кредит на суму 694,33 грн., які зараховані на ці цілі у відповідності до умов договору, як частина із загальної суми 1656,00 грн, сплачених нею коштів на виконання грошового зобов`язання.

Позивачем також доведено наявність у відповідача боргу за Договором від 31.10.2018 по основній сумі кредиту в розмірі 4854,41 грн. Так, отримавши від Кредитної спілки 5000,00 грн за договором кредиту, ОСОБА_1 повернула щомісячними платежами кредит на суму 145,59 грн., які зараховані на ці цілі у відповідності до умов договору, як частина із загальної суми 1149,00 грн, сплачених нею коштів на виконання грошового зобов`язання.

Що стосується стягнення з відповідача згідно Договору 1 нарахованих та несплачених процентів в розмірі 1584,53 грн. та за Договором 2 нарахованих та несплачених процентів в розмірі 2400 грн, то в цій частині, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З розрахунків заборгованості за Договором від 27.09.2019 та Договором від 31.10.2019 вбачається, що проценти за користування кредитними коштами у розмірі, визначеному цими договорами, нараховувались відповідачу щомісяця, як під час строку кредитування, який закінчився за вимогою кредитора достроково - 20.07.2019, так і після нього, до 07.10.2019.

У пункті 54 постанови Верховного Суду від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12), Велика Палата зазначила, що право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом, які були передбачені договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

В досліджуваній ситуації не сплаченні позичальником проценти на дату визначену вимогою кредитора - 20.07.2019 за кредитним Договором від 27.09.2019 складали 1062,87 грн, а за кредитним Договором від 31.10.2018 несплачені проценти на цю дату складають 1634,87 грн, що визначено судом відповідно до розрахунку, наданого позивачем. Саме ці суми і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Після спливу цього строку позивачем безпідставно щомісяця продовжувались нараховуватись проценти.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача за Договором від 27.09.2018 пені в розмірі 605,30 грн. та за Договором від 31.10.2018 пені в розмірі 879,26 грн., то ця сума визначена позивачем вірно, відповідно до умов договору та вимог закону, оскільки є неустойкою, яка нараховується незалежно від закінчення строку кредитування.

Верховний Суд у пункті 71 постанови від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) вказав, що за змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Щодо вимог позивача в частині стягнення штрафу за Договором від 27.09.2018 в розмірі 791,43 грн та за Договором від 31.10.2018 в розмірі 1148,50 грн, то суд також находить їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Розрахунки заборгованості та умови договору, дають підстави для висновку, що визначена позивачем до стягнення сума 791,43 грн та, відповідно, сума 1148,50 грн є видом відповідальності за невиконання грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України), а не видом забезпечення виконання зобов`язання неустойкою (ст. 549 ЦК України). Ця сума складається з нарахованих відсотків у розмірі 45% річних на кожен неповернутий платіж за весь час прострочення у відповідності до положень п.п.5 п. 11.5 Договору, де зазначено, що таке нарахування здійснюється у разі невиконання грошового зобов`язання у строки, встановлені договором згідно з ст. 625 ЦК України.

Стаття 625 ЦК України регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема сплату боржником процентів від простроченої суми у розмірі встановленому договором або законом.

За юридичною природою проценти, що підлягають сплаті за ст. 625 ЦК України є видом відповідальності боржника за невиконання грошового зобов`язання.

Проценти ж, нараховані у відповідності до ст. 549 ЦК України є неустойкою (пенею, штрафом), як вид забезпечення виконання зобов`язання (не лише грошового) з метою стимулювання боржника до виправлення порушення та добросовісного виконання своїх обов`язків у зобов`язанні.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог, які стосуються кредитного договору№ ОК-3/0166/18/7/1 від 27.09.2018, визначивши загальну суму стягнення за цим договором – 5765,27 грн, яка складається з наступного: 3305,67 грн – основна сума неповернутого кредиту; 1062,87 грн – сума несплачених процентів станом на 20.07.2019; 605,30 грн – сума нарахованої неустойки (пені); 791,43 грн – сума нарахованого штрафу, як відповідальність за невиконання грошового зобов`язання.

Також, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог, які стосуються кредитного договору № ОК-3/0194/18/7 від 31.10.2018, визначивши загальну суму стягнення за цим договором – 8517,04 грн, яка складається з наступного: 4854,41 грн – основна сума неповернутого кредиту; 1634,87 грн – сума несплачених процентів станом на 20.07.2019; 879,26 грн – сума нарахованої неустойки (пені) станом на 07.10.2019; 1148,50 грн – сума нарахованого штрафу, як відповідальність за невиконання грошового зобов`язання.

Всього до стягнення заборгованості за двома кредитними договорами – 14282,31 грн (5765,27 + 8517,04).

Вирішення питання розподілу судових витрат.

За правилами ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., як передбачено ст. 4 ЗУ «Про судовий збір». Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення – 15570,03 грн.

Оскільки, суд частково задовольняє вимоги – на суму 14282,31 грн, що становить 91,73 % від ціни позову, з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню 1762,13 грн. судового збору (1921,00 грн. х 91,73 %).

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи також належать витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок визначення та стягнення цих витрат регламентується, зокрема ст. 137 ЦПК України, де зазначається, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з судовими витратами.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн, пов`язані з підготовкою позовної заяви та документів.

При цьому, позивач зазначає, що для підготовки позовної заяви та інших документів він звертався за кваліфікованою допомогою до ФОП ОСОБА_5 , що підтверджує документами: копією договору № 1 на надання послуг (виконання робіт) від 06.02.2019; копією Акту № 22 від 03.10.2019 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) між СПД ОСОБА_5 і КС «ОЩАД КАСА» від 06.02.2019; копією видаткового ордеру від 03.10.2019 на підтвердження того, що КС «ОЩАД КАСА» сплатило ФОП ОСОБА_5 4000 грн. 00 коп.

Подані позивачем документи не підтверджують, що у даній справі йому надавались професійні послуги адвоката, а тому, підстав передбачених ст. 133 та ст. 137 ЦПК України для розподілу витрат на професійну правничу допомогу немає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитними договорами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» заборгованість за кредитним договором № ОК-3/0166/18/7/1 від 27.09.2018 в загальній сумі 5765 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень) 27 коп., яка складається з наступного: 3305,67 грн. – основна сума неповернутого кредиту; 1062,87 грн – сума несплачених процентів станом на 20.07.2019; 605,30 грн. – сума нарахованої неустойки (пені); 791,43 грн. – штраф, як відповідальність за невиконання грошового зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» заборгованість за кредитним договором № ОК-3/0194/18/7 від 31.10.2018 в загальній сумі 8517грн (вісім тисяч п`ятсот сімнадцять гривень) 04 коп., яка складається з наступного: 4854,41 грн. – основна сума неповернутого кредиту; 1634,87 – сума несплачених процентів станом на 20.07.2019; 879,26 грн. – сума нарахованої неустойки (пені) станом на 07.10.2019; 1148,50 грн. – сума нарахованого штрафу, як відповідальність за невиконання грошового зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» 1762,13 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 13 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Відповідно до пункту15.5 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – Кредитна спілка «ОЩАД КАСА», місцезнаходження: пл. Ювілейна, буд. 19, кімн. 6, м. Сквира, Сквирський район, Київська область, 09000; код ЄДРПОУ 38713679;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя А.О. Залеська